Низка впливових світових структур, що захищають свободу слова, звернулися до українських органів влади з критикою дій, спрямованих проти редакції розслідувального видання. Звернення було опубліковане на платформі Ради Європи, що створює механізм впливу на Україну та вимагає офіційної відповіді від уряду.
Початок цієї ситуації пов'язаний з кримінальним провадженням, яке розпочала Національна поліція України щодо діяльності журналістів «Слідства.Інфо». Ініціатором розслідування став народний депутат Олександр Дубінський, який подав заяву про те, що видання нібито стежить за американськими посадовцями. Своє звернення він передав особисто міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, після чого правоохоронці розпочали розслідування.
З офіційного сайту МВС стало відомо про цей факт третього березня. Розслідування ведеться за статтею 163 (частина 2) Кримінального кодексу України, яка передбачає позбавлення волі від трьох до семи років за порушення таємниці листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.
Причиною звинувачень Дубінського став журналістський запит до нього. Редакція питала депутата про його можливі контакти з фігурантами справи про імпічмент Трампа, зокрема з Рудольфом Джуліані, персональним адвокатом екс-президента США. Аналогічні запити отримали міністр Аваков та ще дванадцять посадовців. За словами Дубінського, матеріали про журналістів він передав Авакову особисто, стверджуючи, що вони стосуються найвищих посадових осіб США, включаючи генпрокурора, деяких сенаторів та офіційних осіб Держдепу. У МВС повідомили, що справа перебуває під персональним контролем керівництва міністерства.
Міжнародна реакція на ці дії була різкою та негативною. Напередодні, 13 березня, чотири провідні організації — «Репортери без кордонів», «Комітет захисту журналістів», «Артикль 19» та «Міжнародний інститут преси» — опублікували спільне звернення на платформі Ради Європи у категорії «залякування та тиск на журналістів». Виконавча директорка українського Інституту масової інформації Оксана Романюк пояснила, що розміщення заяви на майданчику Ради Європи є механізмом впливу на Україну, оскільки це завдає удару по іміджу держави за кордоном. За її словами, уряд тепер має провести перевірку ситуації та підготувати офіційне пояснення.
«Міжнародний інститут преси», який має консультативний голос у ООН, ЮНЕСКО та Раді Європи, назвав кримінальне провадження щодо «Слідства.Інфо» абсурдом. Олівер Маней-Кьорлі, керівник європейських програм організації, заявив: «Міністерство, приймаючи цю скаргу, фактично говорить про те, що запит до посадовців є підозрілою та потенційно злочинною діяльністю. Це рішення є як абсурдним, так і небезпечним».
«Комітет захисту журналістів», міжнародна структура, що збирає інформацію про утиски та вбивства журналістів, підкреслив, що редакція робить важливу для суспільства роботу і не повинна через це ставати предметом розслідування. Гульноза Саїд, координаторка програми організації у Європі та Центральній Азії, заявила: «Українським органам влади не слід розпочинати кримінальне розслідування щодо агенції в помсту за її висвітлення подій».
До спільного звернення також приєдналися французька організація «Репортери без кордонів» та всесвітня організація за свободу висловлювань «Артикль 19».
Поза офіційними заявами на платформі Ради Європи, схожі позиції висловили й інші міжнародні структури. Об'єднання журналістів-розслідувачів Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), партнером якої є «Слідство.Інфо», звинуватило правоохоронців у наступі на вільну пресу. Дрю Салліван, співзасновник та головний редактор OCCRP, заявив: «Це пряма атака на свободу преси та жорстока спроба залякати та змусити замовчати незалежне ЗМІ — не кажучи вже про втручання у висвітлення суспільно важливої інформації».
На думку головної редакторки «Слідства.Інфо» Анни Бабінець, ці події є спробою тиску на журналістів. Вона зазначила, що приєднання запитів редакції до справи, яку особисто контролює міністр Аваков, — це сигнал залякування. За її словами, такі дії спрямовані на те, щоб журналісти боялися обшуків, хвилювалися про прослуховування телефонів, уникали зустрічей з джерелами та утримувалися від розслідувань, у яких фігурують МВС чи поліція. Вона зазначила, що останнім часом багато матеріалів редакції присвячені зловживанню чи поганій роботі поліцейських, включаючи справу Катерини Гандзюк, матеріали про вбивство Павла Шеремета, побиття поліцейськими дітей з притулку «Світанок» та інші. Незважаючи на те, що відбувається, керівниця організації заявила, що редакція продовжуватиме професійно виконувати свою роботу і не відмовиться від резонансних тем, хто б у них не фігурував.