Найбільша українська авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», пов'язана з бізнесменом Ігором Коломойським, накопила перед державним підприємством «Украерорух» борг, який перевищує мільярд гривень. Цей борг продовжує зростати щодня, створюючи серйозні проблеми для стратегічно важливої галузі.
Початок конфлікту припадає на період, коли світ стикнувся з пандемією коронавірусу. Європа стала епіцентром поширення хвороби, і Україна почала запроваджувати обмеження на перетин кордону, включаючи авіаційне сполучення. Влада закликала громадян терміново повертатися додому. Саме в цей момент МАУ різко підвищила ціни на авіаквитки у кілька разів. Авіакомпанія пояснила це панікою на ринку та зростанням попиту, однак антимонопольні органи розпочали перевірку цієї ситуації.
Це був лише один з багатьох випадків, коли МАУ опинялася в центрі скандалів. Раніше авіакомпанія відмовлялася платити авіаційний збір державі. Нині розгортається конфлікт, який загрожує функціонуванню цілої критично важливої для держави галузі.
Центром суперечки є «Украерорух» — державне підприємство, яке забезпечує безпеку польотів цивільної та військової авіації в країні. За останні півтора року МАУ накопила перед цим підприємством борг понад мільярд гривень за надані послуги. Ця сума становить близько третини від річного доходу держпідприємства від послуг аеронавігації. Через такі значні невиплати «Украерорух» змушений скорочувати штат працівників.
Диспетчер київського аеропорту «Жуляни» Валерій Чумаков з тридцятирічним стажем роботи розповідає про складність своєї професії. Він супроводжує літаки з кінця 1990-х років. Його робота вимагає постійної уваги: одна неправильна команда може призвести до катастрофи. Диспетчери надають пілотам метеорологічну інформацію, встановлюють часові інтервали для вильотів, контролюють безпечне пересування повітряних суден у небі.
Чумаков пригадує напружений день під час фіналу європейського чемпіонату з футболу 2018 року в Києві. Тоді аеропорту довелося приймати літаки з інтервалом приблизно у дві з половиною хвилини. Зазвичай «Жуляни» обслуговують близько 150 літаків на добу, але того дня прийняли близько 270. При цьому в аеропорту лише одна посадкова смуга. Диспетчер працював стоячи всю зміну, постійно спілкуючись з пілотами, буксирувальниками та машинами супроводу.
«Украерорух» — це державне підприємство, яке з початку 1990-х років є природним монополістом у сфері аеронавігаційного обслуговування. У ньому працює близько чотирьох з половиною тисяч людей, з яких приблизно 900 — диспетчери. Підприємство є єдиним в Україні, що надає такі послуги цивільним та військовим літакам, тому має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
На відміну від багатьох державних установ, «Украерорух» не отримує фінансування з бюджету. Замість цього підприємство забезпечує себе самостійно, беручи плату за послуги аеронавігації від авіакомпаній. Ці компанії, у свою чергу, отримують гроші від пасажирів. Експерт з авіаційного права Андрій Гук пояснює, що вартість аеронавігаційного обслуговування закладена у ціну авіаквитка, хоча й не виділяється окремим рядком. Це затрата, яка враховується при формуванні вартості квитка поряд із зарплатами пілотів та інших витрат.
Наразі «Украерорух» переживає серйозні матеріальні труднощі. Підприємство змушене звільняти працівників, скорочувати соціальні виплати диспетчерам та зменшувати фінансування проектів капітальних інвестицій. Основною причиною цього є борг МАУ. За словами Валерія Чумакова, посилаючись на інформацію з корпоративних нарад, підприємство опинилося на межі того, щоб брати кредити навіть для виплати зарплат. Матеріальне погіршення ситуації почалося з кінця попереднього року.
МАУ є найбільшим українським авіаперевізником, і його платежі становлять майже 30 відсотків від доходів «Украероруху» за послуги аеронавігації. Залежність від цієї авіакомпанії робить держпідприємство вразливим до її фінансових проблем.
Заборгованість МАУ почала накопилюватися з серпня 2018 року, коли авіакомпанія фактично припинила платежі за аеронавігаційне обслуговування. На одному з судових засідань адвокатеса «Украероруху» Олена Карнаух-Голодняк озвучила суму боргу: 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Керівник держпідприємства Андрій Ярмак раніше повідомив, що МАУ — єдиний авіаперевізник, який боргує перед ними.
Минулого року частка МАУ у платежах за аеронавігацію становила 28 відсотків від загальної суми надходжень держпідприємства. Згідно з Повітряним кодексом, «Украерорух» мав право припинити обслуговування літаків МАУ до погашення боргу. Однак адвокати авіакомпанії домоглися судового рішення, яке заборонило державному провайдеру припиняти польоти. Господарський суд Київської області ухвалив таке рішення у листопаді 2018 року.
Лише через майже рік, у жовтні 2019-го, державному підприємству вдалося оскаржити цю ухвалу. Розгляд справи затягнувся через те, що адвокати МАУ декілька разів заявляли про відвід суддям. Врешті суд визнав такі дії зловживанням і скасував заборону на припинення польотів. На той момент борг разом зі штрафними санкціями сягав майже 900 мільйонів гривень.
Після зняття заборони «Украерорух» офіційно попередив МАУ про припинення обслуговування. Однак авіакомпанія вдруге домоглася судової заборони, цього разу в Господарському суді Києва.
Експерт Андрій Гук вважає, що справжня мета МАУ — не повертати борг. Заборона на припинення польотів дала авіакомпанії час для маневрування. За його словами, коли йдеться про сотні мільйонів гривень, компанії легше витратити 10 мільйонів на юридичні послуги в суді, щоб отримати набагато більшу економію. На думку експерта, МАУ використовує суди як інструмент для затягування платежів та уникнення кримінальної відповідальності.
Фінансовий стан «Украероруху» погіршується через невиплати МАУ. Підприємство змушене вдаватися до антикризових заходів: скорочувати фінансування капітальних проектів та звільняти працівників. З середини 2018 року до 2020 року було скорочено понад 70 працівників, і планується подальше скорочення. Звільнення не стосуються диспетчерів, однак ситуація з МАУ впливає й на них.
Валерій Чумаков розповідає, що вперше за історію підприємства воно припинило оплачувати лікування, пов'язане з виконанням роботи. Деякі диспетчери мають медичні діагнози, які вимагають реабілітації та санаторно-курортного лікування. Раніше підприємство фінансувало такі процедури. Тепер через проблеми з МАУ ці гроші не виділяються. Якщо диспетчер не пройде необхідний курс реабілітації за наявності медичного висновку, його можуть не допустити до роботи.
У той час, як МАУ накопляє борг перед «Украерорухом», авіакомпанія сама подала позов до суду, вимагаючи стягнути з державного провайдера майже 877 мільйонів гривень. МАУ стверджує, що плата за послуги аеронавігації є завищеною.
Адвокат МАУ Олексій Бондар у судах заявляє, що «Украерорух» мав надлишкові кошти та витрачав їх неефективно. На його думку, держпідприємство повинно використовувати гроші лише для організації безпеки повітряного руху, а тариф формувати на цій основі. Представник авіакомпанії вважає, що держпідприємство витрачало кошти на інші цілі, тому ставка за послуги необґрунтована.
Як приклад адвокат наводить історію з понад 400 мільйонами гривень, які «Украерорух» втратив, розмістивши гроші на депозит у проблемному банку напередодні його ліквідації 2017 року. Це розслідувало Національне антикорупційне бюро.
Однак адвокатеса «Украероруху» Олена Карнаух-Голодняк вважає, що претензія МАУ не підтверджена жодними розрахунками. На її думку, справжня причина позову — припинення МАУ платежів за аеронавігаційні послуги у серпні 2018 року. Позов було подано в кінці того ж року, коли вже накопилися борги за кілька місяців.
«Украерорух» не встановлює тариф самостійно. Плату за послуги аеронавігації затверджує Міністерство інфраструктури, враховуючи рекомендації Міжнародної організації цивільної авіації та документи Євроконтролю. Після тривалого розгляду Господарський суд Київської області у березні цього року відхилив позов МАУ про стягнення коштів. Проте президент авіакомпанії має намір оскаржити це рішення.
Це не перший випадок, коли МАУ намагається уникнути виплат державі. Кілька років тому авіакомпанія вирішила залишати собі авіаційний збір замість того, щоб перераховувати його Державній авіаційній службі України. Цей збір — це умовно два долари з кожного пасажира, які закладаються у ціну квитка, а потім авіакомпанії мають перераховувати їх державі.
Національне антикорупційне бюро зацікавилося цією історією. Офіційне слідство встановило, що МАУ впродовж 2014-2015 років заволоділа 147 мільйонами гривень, які мала переказати державі. Детективи НАБУ підготували підозри тодішньому президенту МАУ Юрію Мірошникову та головному бухгалтеру авіакомпанії. Однак керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький не підписав ці підозри, пояснюючи, що необхідно дочекатися фінальних судових рішень щодо законності стягнення авіаційного збору.
Протягом тривалого часу суди виносили рішення на користь авіакомпанії. Адвокати МАУ оскаржили авіаційний збір і домоглися судових рішень, які визнали його незаконним. Однак у лютому цього року Верховний Суд постановив нове рішення, яким по-іншому розтлумачив цей збір і спрямував справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Це рішення змінює ситуацію на користь держави.
Експерт Андрій Гук вважає, що це рішення Верховного Суду для МАУ гірше, ніж конфлікт з «Украерорухом». У справі про аеронавігацію розгляд ще на ранніх стадіях, а у справі про авіаційний збір вже є рішення Верховного Суду не на користь авіакомпанії. Крім того, існує «висяча» кримінальна справа на стадії готових підозр.
Якщо офіційне слідство кілька років тому зафіксувало 147 мільйонів гривень збитків від МАУ, то на думку експерта, станом на сьогодні ця сума може бути в кілька разів більшою.
Гук пояснює, що МАУ постійно прагнула зменшити фінансове навантаження на компанію шляхом зниження податків та державних зборів. На прикладі авіаційного збору авіакомпанія побачила, як можна заощадити через судові процеси. За словами експерта, МАУ завжди стверджувала, що скасування податку на додану вартість для внутрішніх рейсів могло б покращити ситуацію, а ціни на авіаційне паливо, аеронавігацію та авіаційний збір — це те, що перешкоджає розвитку компанії.
На думку Гука, МАУ зараз перебуває у скрутному матеріальному становищі, і для компанії можливий навіть сценарій банкрутства. Якщо влада вирішить припинити «гру в наперстки» з державою і виставить авіакомпанії рахунки, це може стати фіналом. За його переконанням, МАУ вже давно латентно банкрут, але судові рішення це відкладають.
«Слідство.Інфо» близько місяця намагалося отримати позицію самої авіакомпанії щодо розрахунків за послуги аеронавігації. Журналісти надіслали запити пресслужбі МАУ та адвокатові Олексію Бондарю. На початку березня президент МАУ Євгеній Дихне пообіцяв, що пресслужба надасть відповідь на всі питання. Однак відповіді так і не надійшло.