Коли в Україну прибув коронавірус, виявилося, що медичні установи не мають необхідних тестів для його виявлення. Лікарні почали масово закуповувати їх на внутрішньому ринку, а керівництво держави обіцяло завезти з Китаю мільйони таких виробів. Однак більшість завезених матеріалів виявилися експрес-тестами, які не завжди дають надійні результати.
Найбільш точно визначити наявність коронавірусу можуть так звані ПЛР-тести. Вони значно дорожчі за експрес-дослідження та потребують спеціальних лабораторних умов та кількох годин для обробки результатів. За розслідуванням "Слідства.Інфо", у довгоочікуваному китайському вантажі виявилося лише 521 ПЛР тест-система по 96 реакцій кожна. Розподілені по всій Україні, вони дали змогу кожній області в середньому перевірити близько 1600-1700 людей.
Однак навіть ці скромні цифри виглядають нереалістичними з огляду на справжні можливості державних лабораторій. Деякі області можуть обробляти лише 24 проби на добу. Є й такі регіони, які отримали тести з китайського вантажу, але не мають необхідного обладнання для роботи з ними — матеріали просто лежать невикористаними.
За підрахунками редакції, навіть якщо припустити, що всі державні лабораторії України працюватимуть цілодобово без перерв, максимальна кількість проб, яку вони зможуть опрацювати щодня, становить 2500. Ця цифра суттєво суперечить заявам офіційних осіб та ставить під сумнів можливість масового якісного тестування населення на коронавірус.
У вечері 23 березня у Києві приземлився військовий літак з гуманітарним вантажем, що містив тести на коронавірус, респіратори, захисні комбінезони та інші матеріали. Топ-посадовці раніше обіцяли привезти від мільйона до десяти мільйонів тестів. Коли ж літак прибув, Офіс президента заявив про 250 тисяч одиниць медичних виробів. Більшість виявилися експрес-тестами, а про кількість завезених ПЛР тест-систем офіційно не повідомили.
Понад тиждень "Слідство.Інфо" очікувало відповіді на запити від державних структур. Жодне відомство не змогло назвати ні цифр розподілу, ні деталей розповсюдження цих виробів. Інформацію про розподіл редакція отримала зі своїх джерел. Згідно з документами, усього в Україну прилетіло 521 ПЛР тест-система.
Найбільше лабораторних тестів отримала Харківська область — 53 штуки, місто Київ як окрема адміністративна одиниця — 44, Чернівецька область — 22, Дніпропетровська — 21 та Одеська — 21. Усі інші області отримали по 18 виробів.
Одна тест-система складається з 96 реакцій, тобто кожна область отримала щонайменше 1728 реакцій. Однак через специфіку лабораторного аналізу кількість реакцій у коробці не дорівнює кількості людей, яких можна перевірити. Під час дослідження для його достовірності ставлять додаткові реакції. Таким чином, однією тест-системою на 96 проб можуть перевірити в середньому 90 людей. З цього виходить, що завдяки китайському вантажу кожна область отримала можливість лабораторно протестувати у середньому 1600-1700 людей.
Регіони розподіляли тест-системи для ПЛР між лікарнями самостійно, проте більшість залишилася в обласних лабораторних центрах МОЗ — колишніх санітарно-епідеміологічних службах. Саме вони є кінцевими розпорядниками гуманітарної допомоги.
Попри те, що тести в Україні вже більше тижня, користуватися ними досі можуть не всі. Десь це неможливо через відсутність необхідного обладнання, а десь бракує спеціальних реагентів, які не виробляють в Україні, або додаткових розхідних матеріалів. Ті, у кого немає змоги робити дослідження в області, змушені шукати транспорт, щоб відправляти зразки в Київ, у вірусологічну лабораторію Центру громадського здоров'я МОЗ. Отримання результатів у такому разі може тривати до чотирьох днів.
Для проведення лабораторного дослідження методом ПЛР потрібно взяти змив носоглотки пацієнта на котонову паличку. Далі зразки заморожують та привозять до лабораторії. На кожному етапі дослідження потрібні додаткові розхідники — палички, пробірки, реактиви, розчинники. Аналіз можливо провести лише на спеціальному приладі, який забезпечує швидкий перепад температур — ампліфікаторі. Схожі дослідження можуть проводити лабораторії певного рівня безпеки, а співробітники повинні працювати лише в захисному одязі.
До грудня 2019 року директором Центру Громадського здоров'я був Володимир Курпіта. Він добре обізнаний зі станом лабораторій МОЗ, оскільки раніше опікувався розформуванням Санітарно-епідеміологічної служби, якій вони підпорядковувалися. За його словами, питання перевірки на коронавірус зараз переважно лягло на плечі місцевої влади, оскільки розчинник до тестів з Китаю не прийшов, а саме обладнання лабораторних центрів здебільшого застаріле.
"Тепер центрам потрібно або обладнання перенести з інших лабораторій, або передати комусь тести. Їх завезли як гуманітарну допомогу, кінцевим набувачем якої є лабораторні центри, — пояснює Курпіта. — Я би спробував об'єднувати зусилля лабораторій: створював би хаби, куди звіз усіх лаборантів і обладнання. Це би дозволило оперативно реагувати на нестачу людей, пробірок чи розхідників. Через об'єднання ми прийшли би до стратегії. Проте боюся, що на тлі великого інтересу може з'явитися шалена кількість обладнання, яке ніколи не буде використано адекватно".
Два з половиною тижні тому, коли карантин лише розпочався, ПЛР-тести на коронавірус робили лише в Києві — у Центрі громадського здоров'я. За тиждень чиновники казали, що такі дослідження роблять ще 11 лабораторій МОЗ по всій Україні. Згодом у заявах фігурували 25 лабораторій, які стверджували, що всі вони роблять такі аналізи.
26 березня "Слідство.Інфо" запитало у МОЗ та Центру громадського здоров'я перелік державних лабораторій, які здатні проводити тестування, а також — чи всі вони забезпечені розхідними матеріалами. Проте досі відповіді на запити не отримало.
Редакція вирішила сконтактувати з обласними лабораторіями напряму, щоб дізнатися про їхні справжні потужності. З'ясувалося, що деякі працюють на повну, а у частини немає обладнання чи реагентів, тож тести з гуманітарного вантажу просто лежать невикористаними.
"Прямо до мене в кабінет з Офісу президента привезли якісь розхідні матеріали для ПЛР-лабораторії, яка в нас відсутня", — розповів "Слідству.Інфо" керівник Донецького обласного лабораторного центру МОЗ Василь Гончаренко.
За його словами, тести для проведення лабораторної діагностики на область прийшли у Краматорськ, проте там немає необхідного для їх проведення пристрою — ампліфікатора. Зараз область оголосила тендер у 842 тисячі гривень на закупівлю цього апарату для обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом у Слов'янську.
"Найближчим часом у нас ампліфікатора не буде, ми просимо терміново передати його у Слов'янськ. Я все передам, що у мене є, щоб пішла робота в області. Якщо ми втратимо два-три тижні, це буде неправильно. Зараз щодня по разу-два машину ганяємо на Київ, допомагає Червоний хрест", — говорить Гончаренко.
На питання, чи може область проводити тестування методом ПЛР самостійно, представник Департаменту охорони здоров'я Донецької області Олександр Педенко відповів: "Мабуть, є змога. За певних обставин". Без інформаційного запиту уточнювати, про які обставини йдеться, Педенко не став.
У Луганській області ПЛР-тести теж не проводять. За словами очільника області Сергія Гайдая, лабораторія почне працювати в Сєвєродонецьку орієнтовно з початку квітня.
У розмові зі "Слідством.Інфо" директорка Волинського обласного лабораторного центру Наталя Янко сказала, що у Луцьку вже є змога робити ПЛР-тестування, проте потреби в цьому немає: "Два дні проходило навчання в нас. Ми навчили нашого лаборанта та вірусолога. Тепер все ми будемо робити у своїй лабораторії. На щастя, ми поки що нічого не робили. У нас немає підозр на сьогодні. У більшій частині тестів у комплекті йшли всі реагенти. На перший тиждень, навіть при найгіршому сценарії, нам точно розхідників вистачить. Максимальну потужність лабораторії ми не рахували". Розмова з пані Наталією відбулася 26 березня, на той час в області зафіксували два підтверджених випадки коронавірусу та троє людей були під підозрою.
У Запоріжжі дослідження почали робити в обласному лабораторному центрі. Його директор Роман Терехов у розмові зі "Слідством.Інфо" повідомив, що з Китаю в область прийшли самі тести, а обладнання та розхідні матеріали для їх проведення лабораторія використовує своє. "Частина розхідників та реагентів прийшла додатково наступного дня — доставила Нацгвардія. Одне дослідження триває від чотирьох до 12 годин і в ручному режимі не регулюється. Я перевів лабораторію в цілодобовий режим. При повному навантаженні максимально за добу ми зможемо робити десь 100 людей. І це — хороший показник, бо ще 23 березня взагалі ніхто не робив в Запорізькій області тестування, як і в масі регіонів. Ми возили їх в Київ та чекали кілька днів".
Редакція запитала у заступника міністра охорони здоров'я про те, які області не можуть робити тестування методом ПЛР. Але чіткої відповіді не почула. На брифінгу 30 березня Віктор Ляшко відповів: "Ми створили експертну бригаду з провідних вірусологів України, які сьогодні проїжджають по всіх лабораторіях і допомагають їм налаштувати алгоритм тестування на тих ампліфікаторах, які існують. Деякі області не можуть проводити дослідження, але до кінця цього тижня нам приїде 12 нових ампліфікаторів для ПЛР діагностики, які будуть розподілені по тих регіонах, де сьогодні застаріле обладнання".
Станом на 31 березня найбільше підтверджених лабораторних випадків коронавірусу зафіксовано у Чернівецькій, Тернопільській, Черкаській, Івано-Франківській, Вінницькій та Київській областях, а також — у столиці. Редакція вирішила з'ясувати, чи налагоджено ПЛР-тестування у найбільш постраждалих регіонах. Якщо до Києва питань не виникає — у столиці найпотужніша лабораторія, яка наразі може впоратися і з місцевими, і з регіональними зразками — то в областях ситуація різна.
У Чернівецькій області, де були зафіксовані перші захворювання, дослідження проводить обласний лабораторний центр. За словами його керівниці Наталії Гопко, китайські тест-системи вони почали ставити 25 березня, а до цього користувалися німецькими, придбаними за кошти обласного бюджету: "Зараз максимальна кількість, яку ми проводили за добу — близько 50, це була максимальна потреба. Проте ми зможемо і більше досліджувати. Усі витратні матеріали, набори для виділення РНК ми маємо, бо завчасно подбали про це — знали, що обсяги досліджень будуть вищі".
Інший регіон, де зафіксований серйозний спалах вірусу, Тернопільщина, також дає раду своїм потребам. За словами директорки обласного лабораторного центру Оксани Чайчук, у них є два апарати для ПЛР та дві зміни лікарів-вірусологів. "Ми можемо працювати практично цілодобово, — розповіла вона "Слідству.Інфо". — Звісно, нам важко, але працюємо. Досліджуємо до 100 зразків на добу. Абсолютно повністю всі компоненти, які потрібні для проведення реакції, у нас присутні. У нас вони були, але ми ще й гуманітарну допомогу отримали".
Івано-Франківський обласний лабораторний центр отримав тест-системи ПЛР з китайського вантажу, але не може їх застосовувати. Станом на 25 березня лабораторне тестування в області не проводили. Головний санітарний лікар області повідомив, що зараз розробляються інструкції та алгоритми надходження матеріалів від пацієнтів: "Вже найближчим часом пройде дослідження в тестовому режимі – і приблизно за добу зможемо вийти на можливість перших досліджень в нашій області", – сказав Руслан Савчук у коментарі місцевому виданню. Проте конкретної дати початку тестування не повідомив.
У деяких регіонах, куди тести привезли, а обладнання немає, місцева влада не надто розраховує на допомогу держави, а звертається до бізнесменів та благодійників.
"Наразі ми вимушені відправляти тести на Київ. У нас немає сучасного апарату, до якого б підходили ті 2000 тестів, що ми отримали. Ми сподіваємося на підприємців, бо якщо проводити закупку бюджетним коштом, враховуючи тендери, ми отримаємо їх через декілька місяців", — говорив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.
З Полтави в Київ щодня машина відвозила пробірки на дослідження. У обласному лабораторному центрі обладнання з'явилося тільки 25 березня допомогли місцеві меценати.
Щоб почати робити ПЛР-тестування у Львові мер міста Андрій Садовий теж звернувся до людей із проханням придбати необхідні реагенти і навіть лишив онлайн-анкету. За його словами, місто замовило 20 наборів реагентів для всіх етапів ПЛР-тестування на понад мільйон гривень, проте їх потрібно значно більше. "Це — одна з найбільш проблемних речей у нашій державі, яку уряд пропустив, що не було централізованої закупівлі реагентів, тест-систем, щоб у кожній області запрацювала лабораторія", — сказав він. Зрештою, за словами директора Львівського обласного лабораторного центру, перші ПЛР-тестування в місті почалися 25 березня. Щодня їх планують робити 24, проте навіть якщо перейдуть на цілодобовий режим, лабораторія зможе щодня проводити максимум 50 досліджень.
645 тисяч гривень на ампліфікатор — апарат, який дозволяє досліджувати зразки на коронавірус — для обласного лабораторного центру збирали всією Чернігівщиною. Свою частину тестів з китайського вантажу область отримала, а обладнання — ні. Лабораторія почала працювати лише 25 березня, апарат придбали переважно за гроші підприємців області. За словами директора Чернігівської обласної лабораторії, тепер вони можуть аналізувати до 12 проб одночасно, а одне дослідження триває близько восьми годин. Тобто максимальна добова потужність лабораторії Чернігова — 36 аналізів.
Завдяки благодійникам необхідне обладнання також отримали обласні лабораторні центри Одещини та Миколаївщини, однак їхні потужності наразі невідомі.
За інформацією "Слідства.Інфо", яку редакція збирала, спілкуючись із компетентними представниками в регіонах, більшість обласних лабораторій має потужності, щоб за один раунд дослідження завантажувати в апарат одночасно 12-24 зразки. Водночас у країнах Європейського Союзу користуються здебільшого обладнанням на 96 лунок.
Одне дослідження в обласній лабораторії триває 4-12 годин. Відтак сьогодні в установах МОЗ за добу здатні в середньому провести по 24-50 тестів, а за цілодобової роботи на максимальній потужності деякі з них можуть досліджувати до 100 зразків. Тобто навіть за ідеальних обставин, якщо кожна лабораторія у кожній області працюватиме цілодобово, максимум зразків, які можуть бути проаналізовані за добу в Україні — 2500.
Це суттєво розходиться з даними, які озвучує заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко. "Наразі кожна вірусологічна лабораторія може проводити як мінімум 200 тестів за добу. У той же час деякі можуть проводити до двох тисяч тестів", — відповів він на питання "Слідства.Інфо" 30 березня під час брифінгу.
У цю цифру не вірить і ексочільник Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта. За його словами, найпотужніший апарат працює в Києві, де за добу за умов безперервної роботи можуть опрацювати 300-400 проб. У більшості регіональних лабораторій ситуація значно гірша. "Процес дослідження не автоматизований — потрібно покрутити, покапати, нагріти. Перша частина займає три години, друга так само. Навіть якщо лаборант буде працювати безперервно, він зможе поставити максимум 48 проб за робочий день".
Враховуючи обмежені потужності державних лабораторій, виходом з ситуації може бути залучення приватних. "Якщо МОЗ вигадало механізм контролю за приватними лабораторіями (міністерство може забрати акредитацію), то можна вигадати і механізм співпраці. Можна запровадити зовнішній контроль якості — гарантувати, що в конкретних лабораторіях здійснюються правильні дослідження", — каже Курпіта.
Заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко запевняє, що до проведення досліджень залучають три пересувні лабораторії, які є в розпорядженні Міноборони, та недержавні медустанови. Під час понеділкового брифінгу він повідомив, що на вихідних відбулася зустріч з великою мережею приватних лабораторій, яка готова забрати на себе ряд досліджень і проводити їх безкоштовно на реактивах і системах держави. Щоправда, ані назви мережі, ані детальних умов співпраці з бізнесом чиновник не озвучив.