Серед літа, коли тисячі людей прагнули відпочити на морі, три туристи підірвалися на протипіхотних мінах на пляжах Одеської області. Трагедія сталася 10 серпня в Затоці та Кароліно-Бугазі. Чоловік з Рівненщини загинув на очах своїх дітей, а подружжя з Білгород-Дністровського отримало поранення. Попри офіційну заборону Одеської обласної військової адміністрації на перебування в цих місцях через мінну небезпеку, туристи продовжували масово приїжджати сюди.
З'ясування причин трагедії розпочало видання «Слідство.Інфо». Розслідування показало складну картину: таблички з попередженнями про мінну загрозу систематично зникають, власники готелів приховують інформацію про заборони, а місцева влада не здійснює ефективного контролю.
Одеська область офіційно дозволила для купання лише 32 пляжі, які пройшли перевірку на безпеку. Усі інші ділянки узбережжя залишаються небезпечними. Розпорядження сільського голови Кароліно-Бугазької громади від 17 квітня 2025 року чітко обмежило доступ цивільних до прибережних зон через загрозу життю. Це ж розпорядження зобов'язує туристичний бізнес дотримуватися обмежень.
Власники прибережних об'єктів повинні щодня перевіряти прилеглі території на наявність вибухонебезпечних предметів і негайно повідомляти ДСНС або поліцію про виявлені підозрілі предмети. Комунальне підприємство «Бугаз» на чолі з Тетяною Паучак отримало завдання інформувати громадян про небезпеку та оновлювати попереджувальні таблички. Контроль за виконанням цих вимог залишив за собою сільський голова Андрій Апанасенко.

Речниця ГУ ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко пояснила, що ситуація виникла через масовий наплив туристів, які прагнули відпочити після довгого періоду обмежень. На початку літа вже було два випадки підривів, але люди продовжували нехтувати забороною. Один з загиблих приїхав з дітьми на відпочинок, діти були на березі під час вибуху.
Проблема зникаючих табличок стала критичною. У Затоці попередження залишилися на місці, але в Кароліно-Бугазі місцеві жителі скаржилися, що власники баз відпочинку та готелів їх прибирають. ДСНС підтвердила цю інформацію. Мартиненко припустила, що директори готелів знімають таблички, оскільки вони відлякують потенційних гостей, хоча не виключала й інші причини. Вона наголосила, що готелі мають право здавати житло в оренду, але не попереджають про смертельну небезпеку на пляжах. За її словами, такі дії власників готелів фактично «кличуть людей на смерть».
Затока була популярним курортом до повномасштабного вторгнення. Журналісти «Слідства.Інфо» знайшли свідка трагедії 10 серпня, який надав фото оголошення на проході до пляжу. Однак у рекламі готелів Кароліно-Бугазької громади постійно наголошувалося на близькості до моря без жодного згадування про заборону вихідити на узбережжя через мінну небезпеку.

У соцмережах туристи скаржилися, що готелі під час скасування бронювання запевняли в безпечності пляжного відпочинку, а саму трагедію спростовували. Аналіз близько 10 відео блогерів, туристів та готелів, які знімали проходи до пляжів у Кароліно-Бугазі, показав, що жодне з них не містило таблички з попередженням про мінну небезпеку, хоча це могло бути пов'язано з кутом зйомки.
После трагедії журналістка «Слідства.Інфо» під виглядом туристки звернулася до представників десяти готелів та баз відпочинку. Майже жоден з них, крім одного, не попередив про заборону купання на пляжі, а більшість запевняла в безпеці.
Котеджі «Марія» («Мілано») в Кароліно-Бугазі активно пропагували номери з видом на море. Коли журналістка зателефонувала 12 серпня, через два дні після трагедії, власниця запевняла, що на їхньому пляжі повно людей і немає жодних обмежень на вихід. Вона стверджувала, що таблички про заборону купання розташовані далеко, на Кінбурнській косі за мостом, а не на їхній території, і що вони з гостями цілий день були на пляжі без жодних вибухів.
Готель «Alion Hotel» біля станції Кароліно-Бугаз, який представляє Аліна Бєлєнцова, також наголошував на близькості до моря в промо-матеріалах. На запит журналістки про міни готель відповів, що все добре і пляж безпечний, але не слід купатися там, де заборонено.
Готель «Briz de Luxe» позиціонував себе на першій лінії від моря, хоча в рекламі переважно показував басейн. Саме в цьому готелі, за словами сільського голови Апанасенко, зупинився турист, який підірвався на міні в Затоці. На цьому пляжі попередження про мінну небезпеку залишалося на місці. На запит про міни готель відповів, що заборони не було.
З десятків місцевих готелів лише один — «Kokos» — повідомив журналістам, що всі пляжі в Кароліно-Бугазі офіційно закриті з 2022 року. Коли журналістка розповіла речниці ДСНС про такий маркетинг, та відповіла, що власники готелів своїми діями «кличуть людей на смерть».

Адвокат та голова громадської організації «ПРОЖЕКТОР» Віталій Матвєєв вважає, що ситуація має кримінальний аспект. Якщо власники або адміністрація баз відпочинку свідомо дозволяють доступ до замінованого пляжу, рекламують купання в небезпечній зоні або приховують попереджувальні знаки, їхні дії можуть підпадати під кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки, що призвели до тяжких наслідків, або навіть за вбивство через необережність.
Однак юрист наголошує, що відповідальність лежить і на представниках влади, органах місцевого самоврядування та військових адміністрацій. Якщо посадовці знали про такі порушення і не вжили заходів, це можна розцінювати як службову недбалість за статтею 367 КК України. Матвєєв впевнений, що в умовах воєнного стану з підтвердженою мінною небезпекою держава повинна застосовувати максимально жорсткі заходи для запобігання трагедіям, а громадяни мають суворо дотримуватися встановлених обмежень.
Після трагедії представники міськради та райадміністрацій разом з поліцією перевірили міські пляжі. Ярослав Богаченко, начальник відділу інженерного захисту території та розвитку узбережжя Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міськради, пояснив, що у разі виявлення роботи пляжу без дозволу складаються акти, викликається поліція, і документи передаються до військових адміністрацій для подальших дій. Саме обласна та районна військові адміністрації ухвалюють заходи щодо недопуску громадян на небезпечні ділянки.
У Кароліно-Бугазьській громаді комісія у складі представників сільської ради, Білгород-Дністровського райуправління ДСНС та місцевого відділу поговорила з відпочивальниками про можливу небезпеку та заборону купання та перебування на пляжах. Сільський голова Апанасенко сказав, що навесні бази відпочинку і готелі були попереджені про обмеження доступу.

Однак Апанасенко підкреслив, що сільська рада не уповноважена контролювати приватні бази та їхню рекламу в інтернеті. За його словами, це завдання правоохоронних органів. Сільська рада періодично виставляє таблички з попередженням, але невідомі особи постійно їх прибирають. Апанасенко припустив, що це можуть робити як відпочивальники, так і власники баз. На офіційному сайті громади кожного тижня публікують інформацію про замінованість пляжів та обмеження перебування.
Апанасенко пояснив складність ситуації тим, що директори баз дуже обурені: вони не працювали три роки через закриття, але платили податки і накопили борги. Громада живе переважно з туристичного збору. Він наголосив, що порушниками повинні займатися правоохоронні органи.
Однак ГУНП в Одеській області повідомила, що відповідальність за недотримання громадянами чи суб'єктами господарювання заборон і обмежень щодо перебування на узбережжі не передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Щодо висновків комісійних обстежень на узбережжі журналістці порекомендували звернутися до територіальних районних державних адміністрацій Одеської ОВА.
Кримінальне провадження щодо загибелі туриста та двох місцевих жителів було кваліфіковано як нещасний випадок. В Одеській ОВА повідомили, що кожного місяця проводять роз'яснювальну роботу з власниками та користувачами приміщень на узбережжі, але підтверджуючих документів не надали. ОВА проігнорувала запитання про перевірку наявності табличок з попередженнями та виявлених порушників розпорядження про обмеження перебування на пляжах.