Понад півтора мільйона українців, які страждають на онкологічні захворювання, цукровий діабет, туберкульоз та рідкісні недуги, опинилися в критичній ситуації. Уже п'ять місяців держава не може розпочати закупівлю необхідних їм ліків на суму близько 10 мільярдів гривень. Причина – глибокий конфлікт між Міністерством охорони здоров'я та державним підприємством «Медичні закупівлі України».
Пандемія коронавірусної інфекції відвернула увагу керівництва МОЗ від інших пріоритетів. Міністр Максим Степанов щодня звітує про кількість хворих на COVID-19 та забезпечення лікарів засобами захисту, однак про решту пацієнтів майже не йдеться. Тим часом система централізованої закупівлі ліків для тяжкохворих людей практично паралізована.
Вікторія Романюк з Луцька – один із мільйонів таких пацієнтів. Чотири роки тому їй діагностували рак. На початку лікування одне вливання препарату коштувало 50 тисяч гривень, а їй потрібно було 18 процедур кожні три тижні. Жінка намагалась збирати кошти самостійно з допомогою знайомих, але згодом їй пощастило потрапити до державної програми лікування. Тепер вона отримує частину необхідних препаратів в онкоцентрі та допомагає іншим онкохворим як співзасновниця громадської організації.
Інна Іваненко, керівниця організації «Пацієнти України», яка моніторить закупівлі медикаментів протягом 13 років, не пригадує, щоб процес затягувався настільки довго. Вона наголошує, що деякі категорії пацієнтів – ВІЛ-інфіковані люди, хворі на лейкемію – можуть померти без своєчасного прийому ліків. Крім того, багато препаратів неможливо придбати в аптеках: їх видають централізовано через лікувальні установи. Вартість деяких препаратів для лікування рідкісних захворювань досягає десятків тисяч гривень за упаковку.
Навіть великі медичні установи, такі як Інститут серця чи Інститут раку, не можуть самостійно закупити такі ліки, оскільки ці препарати не включені до національного переліку медикаментів, дозволених для місцевих закупівель.
Державна система закупівлі ліків змінилась у 2015 році. До того часу Міністерство охорони здоров'я займалось цим безпосередньо, але щоб зменшити корупційні ризики, функцію передали міжнародним організаціям – ЮНІСЕФ, Crown Agents, ПРООН та іншим. Результат виявився вдалим: вартість препаратів знизилась на 40%. Міжнародні закупівельники мають змогу об'єднувати замовлення з різних країн і завдяки обсягам домагатись від виробників нижчих цін.
Ці організації закуповували ліки за 38 бюджетними програмами, у кожній з яких визначено, що саме, в якій кількості та для кого потрібно придбати, а також хто розпоряджається коштами. Кожен проект програми узгоджується в МОЗ і подається до Міністерства фінансів, де його вивчають, вносять зауваження або затверджують. Лише після цього організації можуть розпочати закупівлю.
Однак у цьому році жоден проект бюджетної програми Мінфін від МОЗ не отримав. Більше того, за інформацією Іваненко, досі відсутня постанова Кабінету Міністрів із затвердженим переліком препаратів, які необхідно закупити. Цей документ мав би підготувати саме Міністерство охорони здоров'я.
Схема закупівлі цьогоріч залишилась подібною, але міжнародні організації мають придбати лише половину ліків. Решту повинно закупити державне підприємство «Медичні закупівлі України», створене п'ять років тому в рамках реформи системи охорони здоров'я. Однак, за словами керівника цього підприємства Арсена Жумаділова, МОЗ чинить опір цьому плану.
Напруженість між «Медичними закупівлями» та МОЗ почалась у березні. Спочатку Жумаділов публічно звинувачував тодішнього міністра Іллю Ємця у спробах призначити в підприємство свою людину. Коли міністром став Максим Степанов, ситуація не покращилась. У квітні МОЗ скасував уже проведену закупівлю костюмів біозахисту для медичного персоналу. За словами Жумаділова, міністерство намагалось отримати інформацію про переможця торгів до того, як ці дані стали публічними і були опубліковані в системі ProZorro. «Медичні закупівлі» відмовили, і в результаті МОЗ провів власний конкурс, закупивши дорожчі костюми китайського виробництва. «Після цього два тижні у нас повна відсутність комунікацій з міністерством, – розповів Жумаділов. – Я телефоную, пишу, намагаюсь прояснити ситуацію на рівні виконавців. Але виконавці зараз бояться брати слухавку. Деякі відповідають, що не можуть говорити».
За оцінкою керівника «Медичних закупівель», держава може не встигнути закупити всі необхідні препарати. Він наголошує, що початок закупівель був запланований на 15 березня. Якби вони розпочались тоді, більшість ліків надійшла б у жовтні. Тепер, за його словами, запуск можливий не раніше середини травня – і це ще оптимістичний сценарій.
Навіть якщо закупівля розпочнеться негайно, препарати можуть надійти із затримкою. За інформацією Іваненко, від замовлення до поставки деяких препаратів проходить від трьох до дев'яти місяців. Пандемія ускладнює ситуацію: фармацевтичний ринок переживає турбулентність, важко спрогнозувати, де виготовлятимуться ліки, а закриття кордонів гарантує затримки з поставками.
Протягом останнього тижня редакція кілька разів звертались до керівництва МОЗ із проханням прояснити ситуацію, але відповідей не отримали. Натомість президент Володимир Зеленський та міністр охорони здоров'я Максим Степанов нещодавно почали говорити про необхідність коригування медреформи, внаслідок якої розпорядником коштів на закупівлю ліків має стати Національна служба охорони здоров'я.