Сотні людей у різних країнах світу стали жертвами схеми, яка обіцяла швидкі прибутки на біржевих ринках, але насправді забирала їхні заощадження. Поліцейські припускають, що за кілька років діяльності структура вилучила близько 5 мільйонів доларів у клієнтів. Проте керівник компанії нині спокійно проживає на Кіпрі, а система продовжує функціонувати під новими брендами.
Історія Олега з Тернополя типова для тисяч постраждалих. Цей невеликий бізнесмен, який володів автосервісом, отримав дзвінок із німецького номера з пропозицією заробляти на ринку Forex. Російськомовний голос запевнив його, що прибутки гарантовані, ризики мінімальні, а фахівці компанії Trade12 навчать усьому необхідному. Олег сумнівався, але наступного дня його присоромили: «Я витратив 50 євро на таксі, щоб поговорити з вами». Фоновий шум імітував біржеві торги, хтось вигукував про великі заробітки. Чоловік піддався.
Він встановив програму TeamViewer для дистанційного доступу та трейдингову платформу MetaTrader 4. Пізніше дізнався, що звуки біржі були записаними, а німецький номер — результатом IP-телефонії, яка дозволяє імітувати дзвінок з будь-якої країни. Олег втратив 78 тисяч доларів, включаючи суму від продажу материної квартири, яку вона заповідала внукам.
Поліція визнала 96 українців постраждалими від Trade12. Приблизно стільки ж у Білорусі, понад сотня в Росії, Казахстані та Бразилії — але враховані лише ті, хто офіційно звернувся до правоохоронців.
Сценарій роботи компанії з клієнтами був чітко відпрацьований. Усе починалось із невеликих внесків у 100-200 доларів. Під наглядом брокерів торги зазвичай виглядали успішними, і людей просили вивести прибутки на карту. Менеджер Олега казав: «Я змушуватиму вас виводити, бо інакше контролюючі органи можуть звернути на це увагу». Яких саме органів і якої країни, ніхто не уточнював. Головне було те, що клієнт швидко отримував реальні гроші й переконувався, що прибуток справжній.
Наступний крок — розширення довіри. Менеджер Олега сказав: «Будуть рости акції Apple. Якщо знайдете 10 тисяч доларів, швидко заробите ще 5». Олег позичив гроші у знайомого на три дні. Менеджер обіцяв: «За три дні ви ці гроші повернете». Чоловік перевів кошти — і справді заробив 5 тисяч. За три дні йому дрібними сумами вивели 10 тисяч доларів.
Наступного разу менеджер попросив уже 15 тисяч. Олег знов їх позичив, але цього разу торги були невдалими, і він втратив гроші. «Що ж, я простий брокер, — сказав менеджер. — Так буває».
Так «бувало» для всіх клієнтів, які звернулись до поліції: рано чи пізно вони втрачали все вкладене. Замість того щоб стати «вовками з Волл-стріт», як обіцяли менеджери, вони виявлялись метеликами — а ті довго не живуть. Менеджери Trade12 картали клієнтів за помилки, казали, що вони щось наплутали в системі, клацнули не туди, що вони найгірші клієнти й через це їх сварить керівництво. І запевняли, що ситуація покращиться, якщо внести ще грошей.
Офіційно компанія отримувала п'ятивідсоткову комісію з прибутку клієнтів. Якщо клієнт заробляв 300 доларів, Trade12 забирала 15. Але насправді вона отримувала все. Кіберполіція стверджує, що клієнти не купували жодних акцій.
Люди перераховували гроші через платіжні системи Visa чи MasterCard, їхній баланс на сайті справді змінювався. Однак усе відбувалось автономно, без виходу на глобальний ринок. Гроші опинялись на рахунках компаній та людей, пов'язаних із Trade12, і оформлювались як купівля іграшок чи оплата ремонтних робіт. Клієнти цього не бачили, а як підтвердження задовольнялись простеньким бланком.
Класичних багатосторінкових договорів клієнти Trade12 не підписували. Олег не пригадує підписання жодних документів на початку співпраці. Єлена з білоруського Гомеля поставила на сайті «галочку» — і це вважалось за підпис. Тернополянин іноді отримував документи поштою, писав своє ім'я, і це вважалось підписанням.
Подібні схеми використовували й інші бренди: CF 2000, MXtrade, Xtrade, HQ Broker, LBLV. Усі вони мали тих же власників та працівників, але формальна структура компаній різнилась.
Бренд Trade12 використовували компанії Global Fin Services Limited (GFS), Exo Capital Markets Limited та Capzone Invest Limited. GFS було зареєстровано у Великій Британії у 2015 році, але влітку 2018-го Високий суд Англії та Вельсу припинив її діяльність. Суд встановив, що діяльність компанії була суто віртуальною, кошти не виводились на ринок акцій. GFS завдала своїм клієнтам збитків на 1,25 мільйона доларів — це лише ті, хто звернувся до правоохоронців. Повний обсяг збитків оцінити неможливо, оскільки компанія не надала жодних даних бухгалтерського обліку.
Trade12 мала проблеми й в інших країнах. 2016 року діяльність брокера заборонили Італія та Нова Зеландія. 2017 року робота посередника стала нелегальною у Брунеї, Британській Колумбії, Великобританії, Бразилії. Канадський штат Квебек у 2018 році визнав Trade12 незаконними брокерами, подібне рішення прийняла влада Малайзії.
Однак на інших ринках компанія діяла вільно. Вона навіть найняла для реклами боксера Майка Тайсона. Його фото розміщено на сайті трейдера, він знявся у рекламному відео, де сказав: «Коли ти б'єшся, маєш знати, кому довіряти. Те ж стосується торгів на біржі». Тайсон розмістив записи в твітері та фейсбуці, запевнивши: «Коли справляються тільки найкращі, обирайте Trade12».
Інший бренд тієї ж групи — LBLV — зараз у Бразилії рекламує футболіст Роналдіньо. «Приєднуйтесь до нас у LBLV — і ми навчимо вас перемагати», — каже він.
Щоб краще зрозуміти, як працюють такі посередники, журналісти вирішили відвідати офіс компанії Magnis. Один із клієнтів Trade12, якого назвемо Володимиром, отримав дзвінок від Magnis із пропозицією стати їхнім клієнтом. На відміну від Trade12 та більшості подібних операторів, Magnis запросили його на особисту зустріч у власний офіс.
Офіс знаходився у бізнес-центрі в районі столичної ВДНГ. Світле приміщення зі скляними стінами, панорамними вікнами й дорогими меблями. Двоє молодих працівників, знявши маски, запропонували перейти до суті.
На запитання про суть роботи вони відповіли: «Ми незалежний фінансовий посередник. Купуємо інформацію в аналітичних агентств — розумні люди, чудові агентства — які збирають дані про те, що вигідно купувати на ринку фінансів. І передаємо цю інформацію вам — не лише на першу угоду, а й на другу, п'яту, десяту».
Вони наводили приклад з Amazon. Коли вони почали працювати, ціна акції становила 1950 доларів, сьогодні — 2480. «Розумієте, скільки заробили клієнти, які з нами працюють?» — питали вони, ретельно виводячи нулі на листочку. Аналітики прогнозують, що ціна піде до трьох тисяч доларів.
Вони пропонували диверсифікацію: акції Amazon, потім нафта, потім золото. «Щоб, якщо теоретично Amazon піде в мінус — все інше його перекрило».
На запитання про гарантії вони відповіли: «Звичайно, ні! Так само, як і ви у своєму бізнесі не дасте гарантію, що все завжди буде чудово». Щодо вигоди: «З кожної угоди, яка закривається в плюсі, я отримую 6%. Тобто, ви за місяць заробляєте 30% від вкладеного. А як ваш фінансовий консультант, за свої роботу, силу, інформацію, отримую 6%. Справедливо?»
На запитання про мінімальний поріг входу вони назвали тисячу доларів. «При цьому у вас буде свій рахунок. «Приват24» користуєтесь? От і з нами на ліцензійному сайті буде все так само. Сайт називається Finq, а рахунок ваш буде в австрійському банку Raiffeisen Zentralbank».
Коли журналіст запитав, як це його рахунок, якщо він працює через брокера, вони відповіли: «Просто в банку немає ліцензії торгівця на біржі. Ви не зможете через нього купити акції Amazon».
На запитання про причини відсутності власної ліцензії вони сказали: «Там стільки законів, стільки паперів, стільки всього треба випустити». Коли журналіст зауважив, що якби вони вже цим займались, цікавіше було б мати ліцензію й заробляти максимально, вони відповіли: «А ми максимум і отримуємо, це наш основний дохід. А 6% — уже як додатковий бізнес».
На запитання про те, чому вони не працюють з громадянами ЄС та США, як вказано на сайті, вони сказали, що це брокер Finq не працює з кількома країнами. Коли журналіст зауважив, що Finq австрійський, це ЄС, вони не змогли дати чіткої відповіді. Насправді Finq зареєстрована в офшорній зоні — на Сейшельських островах.
На запитання про правосуддя в Україні вони відповіли: «Наша поліція не може вирішити таке питання, як торги на біржі».
«Слідство.Інфо» не стверджує, що Magnis Income Group є шахраями. Цей приклад використаний для демонстрації того, як працюють трейдингові посередники. Видання не радить користуватись послугами фінансових інституцій, що не мають ліцензії Національного банку України, не підпорядковуються правилам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та обіцяють надшвидке збагачення.
Джерело, знайоме з внутрішньою структурою Trade12, MXtrade, LBLV та інших компаній, розповідає про організацію роботи. Офіси оператора знаходились у Києві, хоча зараз є й в інших країнах — Іспанії та Грузії. Працівники приходять вранці й працюють до пізнього вечора, не сідаючи. Це налаштовує на агресивніший ритм. Телефонуючи клієнтам, вони з упевненістю й ніби поспіхом розповідають про хороші можливості на фондових ринках. Часто використовують звукові записи з реальних бірж, щоб у клієнта склалось враження, що людина дзвонить звідти. В кожному офісі є відеокамери, і пізніше працівників можуть штрафувати за некоректні висловлювання щодо власників чи кураторів.
Новачки потрапляють на першу ланку — обдзвонювання нових клієнтів. Якщо показник залучення задовільний, людина рухається кар'єрними сходинками. Її можуть призначити відповідальною за вмовляння клієнтів продовжити вкладати кошти після того, як більшість вкладеного вона «програє».
Менеджери офісів можуть заробляти 10 тисяч доларів на місяць або й більше — залежно від того, скільки клієнтів вдасться залучити і скільки грошей списати з них. Щомісяця всі працівники, які безпосередньо контактують із клієнтами, проходять тренінги із психотерапевтами.
Керівником компанії GFS з 2018 року є громадянин України Віктор Прудкий. Колись він працював у магазині побутової техніки «Ельдорадо», потім менеджером у MXtrade. Крок за кроком він піднімався в ієрархії. Можливо, завдяки ще одному фактору.
Поліна Прудка, колишня дружина Віктора, раніше працювала у Приватбанку. Її дядько досі є директором одного зі столичних відділень банку. При цьому більшість транзакцій в Україні проходили саме через Приватбанк.
Щоб почати обдзвонювати потенційних клієнтів, Trade12 потребувала бази даних із контактною інформацією людей і в ідеалі — даними про суми коштів у них на рахунках. Прес-секретар Приватбанку Олег Серга стверджує, що витік приватних даних клієнтів неможливий, однак співробітники установи можуть мати до них доступ. На запитання про службове розслідування Серга пообіцяв відповісти пізніше, але перестав відповідати на дзвінки та повідомлення.
Окрім премій, для працівників Trade12 та інших компаній були й штрафи. Їх призначали, коли клієнт вирішував скористатись механізмом chargeback — поверненням коштів. Це інструмент платіжних систем Visa та Mastercard, який дозволяє повернути гроші за наявності проблем із боку продавця. Клієнтам посередника, які розуміли, що можуть втратити все, повертали бодай частину грошей.
Коли працівники Trade12 чули про намір клієнтів скористатись цим інструментом, вони змінювали тон. «Так вони сама доброта й інтелігентність були, — пригадує Олег. — А потім пішли крики з матюками. Відтягували час, як могли».
Коли гроші все ж таки виводили, компанія показувала зуби. Валерій, який втратив понад 10 тисяч доларів, після спроби вивести гроші через chargeback опинився в іншій реальності. Одного дня йому розмалювали фарбою двері квартири та сходовий майданчик. У під'їзді розкидали листівки з його ім'ям, номером телефону й повідомленням, що він — шахрай. Коли Валерій звернувся до поліції, йому відповіли, що це звичайне хуліганство й порадили встановити відеокамери.
Телефонний номер Валерія з'явився в інтернет-оголошенні про надання інтимних послуг. У переддень Нового року чоловік отримував десятки дзвінків.
«Інших потерпілих і в педофілії звинувачували, і у контрабанді, і в незаконному зберіганні зброї, — розповідає Валерій. — Зазвичай це було анонімне повідомлення. Або люди кидали фото на різні інтернет-форуми й писали: обережно, педофіл».
У Департаменті кіберполіції Національної поліції України повідомили, що через форму зворотнього зв'язку вони отримали 8 звернень щодо Trade12, 9 — щодо HQ Broker та 24 — щодо LBLV. У грудні 2018-го, коли звернень було менше, кіберполіція провела спецоперацію із затримання групи людей, які працювали в Trade12. Серед затриманих був Віктор Прудкий.
Речник поліції заявив, що попередня сума завданих із 2016 року збитків — 5 мільйонів доларів, довести на той момент вдалося збитки на 20 мільйонів гривень. Невдовзі всіх сімох затриманих відпустили. Віктор Прудкий зараз проживає на Кіпрі. Хоч кримінальне провадження досі триває, головна слідча Лідія Гіріч відмовилась коментувати журналістам.
Сайт Trade12 зараз існує, але вже не оновлюється. На відміну від інших сайтів групи — наприклад, LBLV. «Курс британського фунта стерлінгів до євро виріс», — ідеться в повідомленні від 22 червня. Можна інвестувати.