Біля входу до Свято-Іллінського монастиря в Одесі, неподалік від центрального вокзалу, на дверях висить оголошення, приклеєне звичайним скотчем. Монастир просить вірян допомогти йому миючими засобами, пральним порошком та спиртовмісними дезінфектантами. Водночас із внутрішнього подвір'я храму виїжджає дорогий позашляховик AUDI Q7 недавнього випуску. На задньому сидінні видно силует людини в чорній монашій рясі.
Такий контраст характеризує спосіб життя деяких єпископів Російської православної церкви в Україні. Попри те, що всі вони є ченцями й дали обітницю безсрібності — обітницю, яка передбачає відмову від особистої власності та мирських справ, які можуть відволікти монаха від служіння Богу, — багато з них володіють дорогою нерухомістю та преміум-класними автомобілями.
Церкви неохоче розкривають інформацію про джерела такого майна. Коли журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до пресслужби РПЦвУ з офіційним запитом щодо офіційних доходів єпископів, відповіді не отримали.
За дослідженням редакції, кожен п'ятий архієрей РПЦвУ володіє нерухомістю площею понад 300 квадратних метрів. Часто єпископи обирають заміські маєтки замість міських квартир. Журналістам довелося проїхати понад 200 кілометрів навколо Києва, щоб розшукати, де й як живуть представники вищого духовенства.
У селі Новосілки, що межує зі столицею, де земля належить до найдорожчих на Київщині, стоїть будинок із темної цегли в класичному англійському стилі. Він належить архієпископу Серафиму (Дем'яніву), настоятелю Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря біля парку Феофанія. На території цього ж храму розташована й резиденція предстоятеля Церкви митрополита Онуфрія.
Маєток займає понад 300 квадратних метрів на 20 сотках землі. Нині він виставлений на продаж за 800 тисяч доларів. На сайті оголошень розміщені детальні фотографії: в ошатно відремонтованих кімнатах висять ікони та картини з біблійними мотивами. За описом, будинок обладнаний власною свердловиною з багаторівневою системою фільтрації, супутниковим телебаченням, сигналізацією та відеоспостереженням. Він складається з п'яти кімнат, на території також є літній будинок і альтанка.
Коли журналісти спробували з'ясувати обставини набуття такої дорогої нерухомості та причини її продажу, у храмі запропонували приїхати після недільної служби для особистої розмови з настоятелем.
Це не єдине коштовне майно архієрея. Серафим також володіє квартирою площею понад 120 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі на столичному Печерську — «Бульварі фонтанів». Цей комплекс відзначається 150-метровим каскадом музичних фонтанів, зоною відпочинку на даху та трирівневим паркінгом. Квадратний метр там коштує від 2,5 тисяч доларів, тому вартість апартаментів владики становить щонайменше 300 тисяч доларів.
У тому ж комплексі на Печерську розташовані дві квартири загальною площею 283 квадратних метри, які належать архієрею Пантелеймону, керівнику Уманської єпархії на Черкащині. Вартість цієї нерухомості — від 709 тисяч доларів.
На запит журналістів про походження своїх статків Пантелеймон дав лаконічну відповідь: «Я можу володіти хоч десятьма [такими квартирами]. Все, до побачення». Крім того, у його власності є позашляховик Toyota Land Cruiser Prado 2019 року випуску.
Про діяльність цього владики в откритих джерелах інформації мало. У квітні цього року поліція намагалася притягнути його до відповідальності за порушення карантину в Умані, однак місцевий суд визнав протокол складеним з помилками й повернув його на доопрацювання в Національну поліцію.
У п'ятдесяти кілометрах від столиці розташоване село Вороньків, де знаходиться підсобне господарство Києво-Печерської лаври з корівниками та курятниками, а також будинок настоятеля лаври митрополита Павла (Лебідя). Саме це домоволодіння обшукувала Служба безпеки України в 2018 році під час розслідування справи про розпалювання міжконфесійної ворожнечі.
Поруч із митрополитом Павлом знаходиться маєток іншого впливового архієрея РПЦвУ — митрополита Варсонофія (Столяра), нинішнього керівника Вінницької єпархії. Раніше він був скарбником Києво-Печерської лаври. Примітно, що обидва маєтки зведені в одному стилі та кольоровій гамі.
Митрополит Павло неодноразово з'являвся в журналістських розслідуваннях. ЗМІ показували його заміський будинок, маєток у Києві площею понад 560 квадратних метрів та квартиру в передмісті столиці. Крім того, у селі Вороньків він володіє комплексом нежитлових приміщень за тією ж адресою, що й підсобне господарство лаври.
Дорогу нерухомість мають й одеські архієреї. Архієпископ Віктор (Биков), настоятель двох одеських храмів, пересувається містом на позашляховику AUDI Q7 2019 року випуску з власним водієм. Журналісти неодноразово фіксували його біля Свято-Іллінського храму, яким він керує.
У 2018 році Віктор став власником апартаментів площею понад 100 квадратних метрів у новобудові біля моря в одеській Аркадії. Також він має квартиру в столиці площею 76 квадратних метрів у сучасному будинку. Загальна вартість цієї нерухомості складає не менше 200 тисяч доларів.
Апартаменти в одеській новобудові біля Чорного моря має й архієпископ Діодор (Васильчук), намісник Свято-Іверського чоловічого монастиря Одеси. Його житло менше — 84 квадратних метри. У власності Діодора також є земельна ділянка на десять соток у курортному селі Фонтанка в передмісті Одеси.
Діодор був потерпілим у справі про вимагання коштів співробітниками СБУ. У 2017 році спецслужбовці отримали вироки у цій справі.
Щодо джерел фінансування такого майна, Церква залишається закритою. Редакція звернулася до РПЦвУ з офіційним запитом про доходи архієреїв, але протягом місяця пресслужба не надала відповіді.
Джерела серед одеських священників повідомили, що середня зарплата в їхній єпархії складає 5 тисяч гривень, однак скільки офіційно отримує вище духовенство, вони не знають.
Коли журналісти поспілкувалися з речником РПЦвУ владикою Климентом (Вечерею) про походження дорогих автомобілів єпископів, отримали лише загальний коментар: «вони їх точно не вкрали».
Церкви не афішують свої фінансові справи. Водночас єпархії РПЦвУ та значна частина її храмів є окремими юридичними особами, зобов'язаними подавати фінансові звіти в податкові органи. У цих звітах зазначається інформація про всі зароблені кошти, пожертви та гуманітарну допомогу. Проте в Україні такі звіти непублічні й у вільному доступі їх немає. Оскільки держава не фінансує релігійні організації, законодавством не передбачено жодного іншого механізму контролю. Народний депутат та голова парламентського комітету з питань гуманітарної політики Микита Потураєв під час онлайн-дискусії, організованої «Слідством.Інфо», зазначив, що контролювати вище духовенство має саме громада.
За підрахунками видання «Заборона», річний дохід Російської православної церкви в Україні складає приблизно 216 мільйонів гривень, однак розмір та статті видатків ЗМІ не називає.