Національне антикорупційне бюро України опублікувало матеріали розслідування, які демонструють системну діяльність голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка щодо впливу на роботу Конституційного суду, інших судових установ та контролюючих органів. За версією детективів НАБУ, Вовк реалізував замовлення політиків та бізнесменів, але часто діяв і з власної ініціативи, прагнучи продемонструвати впливовість свого суду. Через судові провадження він намагався забезпечити призначення на посади потрібних йому осіб, скасовувати окремі норми законів, а коли його турбувала журналістська діяльність, намагався отримати інформацію про телефонні контакти журналістів.
17 липня детективи НАБУ провели обшуки в приміщеннях Окружного адмінсуду Києва, Державної судової адміністрації та у помешканнях кількох фігурантів справи. Того ж дня на YouTube-каналі бюро з'явилось 45-хвилинне відео, яке містило переважно аудіозаписи розмов голови суду, його заступників та суддів. Матеріали показують механізми, за допомогою яких Вовк розповсюджував свій вплив на інші органи влади.
Окружний адміністративний суд розглядає справи, в яких оскаржуються рішення органів влади державного та місцевого рівнів, питання державної служби та виборчого процесу. Розташування в столиці надає цій установі особливої ваги: через неї проходять справи, що стосуються Центральної виборчої комісії, Кабінету Міністрів, всіх міністерств, Національного банку, Національного агентства з питань запобігання корупції та самого НАБУ. Це зробило ОАСК одним із найбільш скандальних судів України.
Історія суду містить низку контроверсійних рішень. Судді ОАСК дозволили співробітникам СБУ та військовим прокурорам не розкривати свої декларації, заборонили колишній виконувачці обов'язків міністра охорони здоров'я Уляні Супрун займати посаду, блокували перейменування Української православної церкви Московського патріархату в Російську православну церкву в Україні. Суд скасував націоналізацію ПриватБанку та поновив на посаді голову Державної фіскальної служби Романа Насірова. У грудні 2013 року заступник голови ОАСК Євгеній Аблов видав ухвалу про розблокування Хрещатика і Майдану Незалежності, що послужило підставою для штурму протестувальників спецпідрозділом «Беркут» у ніч на 11 грудня.
У грудні 2017 року президент Петро Порошенко в межах судової реформи вирішив ліквідувати Окружний адмінсуд і отримав на це схвалення Вищої ради правосуддя. Однак через три дні у остаточній версії указу суд зник зі списку установ, що підлягають ліквідації.
Торік НАБУ спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури проводили обшуки в ОАСК. Правоохоронці розслідували дії Павла Вовка та суддів Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського районного суду Одеси Івана Шепітка. За даними слідства, Вовк нібито створював перешкоди в діяльності членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів через небажання проходити оцінювання в цій комісії. Усім фігурантам оголосили підозри за втручання в діяльність ВККС та ухвалення неправосудних рішень. Пізніше НАБУ опублікувало записи розмов судді Вовка.
Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити фігурантів записів. У листопаді Шевченківський районний суд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування, після чого Генеральна прокуратура передала справу до суду.
Президент України Володимир Зеленський у жовтні минулого року заявив, що йому потрібен час, щоб розібратися з проблемами ОАСК.
На офіційному повідомленні НАБУ зазначається: «Детективи задокументували не лише окремі злочини, а викрили цілу систему керованого правосуддя, яке не лише сприяло особистому збагаченню суддів, а й використовувалось головою ОАСК як інструмент захоплення влади в судовій системі».
Один із суддів ОАСК у записаних розмовах заявив: «Я за будь-який беспредел у судовій гілці влади». За даними НАБУ, керівництво адмінсуду знайшло важелі впливу на всю судову систему. Це стосувалось Вищої ради правосуддя, яка складається з 21 члена й ухвалює рішення про призначення та звільнення суддів, розглядає скарги на них і дає згоду на утримання судді під вартою, та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, головна функція якої — добір та переатестація суддів. У віданні ВККС 16 членів, які визначають критерії відбору та приймають рішення щодо кожного судді.
У березні минулого року до ВРП мали обрати двох нових членів за президентською квотою. Павло Вовк, побоюючись, що конкурс можуть виграти люди, нелояльні до нього, доручив одному із суддів ОАСК знайти недоліки в процедурі відбору, щоб заблокувати цей процес.
У записаній розмові Вовк нібито говорить: «Треба їх зробити, знайти якесь порушення, щойно з'явиться конкретика. Зроби позов, щоб він був. Щоб у будь-який момент можна було б… Якщо вони там оберуть когось на кшталт Філатова…» За версією НАБУ, йдеться про ексзаступника голови Адміністрації Президента Олексія Філатова.
Пізніше Вовк ділиться переживаннями з членом ВРП: «Тільки б Льоша Філатов не думав туди застрибнути. Та ні, ніяк. Що значить: навіть якщо застрибне? Ми якийсь позов придумаємо. Не поспішай. На х*й цього п****аса туди пускати?» Вовк також передав попередження екснардепу Олександру Грановському: «Якщо я побачу якогось п****аса, який особисто мені не подобається — можеш Петру Олексійовичу сказати, що я його особисто ї**ну». За версією слідчих, останній фрагмент стосується експрезидента Петра Порошенка.
Кандидатом, який мав подати позов проти конкурсної комісії ВРП, виявився ректор Хмельницького університету управління та права Олег Омельчук. Незадовго до подання позову Вовк обговорює план із помічницею народного депутата. За припущенням НАБУ, йдеться про Антоніну Славицьку (Гасанову), яка на той момент була помічницею нардепа Сергія Ківалова, а зараз є членкинею парламентської фракції «Опозиційної платформи — За життя».
Вовк нібито пояснює: «Чим він хороший зараз? Тим, що подався до Президента на комісію. Його вже відфутболили, в нього порушене право, його треба покликати, запросити на наступному тижні. Попросити його взяти всі документи, пов'язані з участю в конкурсі, проаналізувати — і, можливо, зробити від його імені позов на комісію. І спробувати оскаржити рішення про його недопуск, і зупинити все інше. Тобто, щоб ніхто нізвідки не проліз».
22 квітня минулого року ОАСК ухвалив відкрити провадження за позовом Омельчука. Того ж дня суд видав ухвалу про забезпечення адміністративного позову, яка забороняла призначати до ВРП людей за президентською квотою. Така швидкість розгляду справи контрастує з повільністю розгляду інших справ в ОАСК, про яку голова суду скаржився в інтерв'ю.
Суддею в цьому провадженні був Ігор Погрібніченко. НАБУ опублікував запис діалогу між ним та Вовком, в якому вони обговорюють проєкт ухвали. Вовк нібито говорить: «Нам потрібно добити зараз цих п****асів, повідрубувати все, де вони там почали срати. Тобто треба з ВККС розібратись, з ВРП розібратись. Тому що там заходять усі нормальні люди. Але вони мають зайти, виграти Аблова, тоді припинити всі ці провадження, які повідкривались, і за*башити цю ВККС докупи». За версією НАБУ, фраза про Аблова означає закриття дисциплінарної справи у ВРП.
Погрібніченко відповідає: «Мотивація тут у нас приємна». Однак невдовзі з'ясовується, що мотиваційна частина ухвали недостатньо аргументована. Вовк зауважує: «Ти вказав, що в нього порушено права, але не вказав, що саме порушено». Погрібніченко пояснює: «Він же не аргументував очевидну протиправність рішення. Просто писав, що не можна буде захистити й поновити права».
Вовк радить: «Давай хоча б одним абзацем, що в суду немає інших варіантів, ніж прийняти його аргументацію щодо порушення процедури». Невдовзі Погрібніченко звітує: «Все, докладаю, Пашо. Я все підписав, Пашо».
22 квітня повідомлення про заборону призначати нових членів ВРП за президентською квотою з'явилось на сайті ОАСК. Процес розблокувався лише коли президентом став Володимир Зеленський. 25 вересня Шостий апеляційний адмінсуд скасував ухвалу ОАСК.
Щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів, НАБУ опублікував запис розмови, в якій Вовк спілкується з кандидатом до комісії, лояльним до себе. Вони обговорюють дії Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, яка має право делегувати до ВККС двох членів. Вовк нібито спонукає її відкрити другу вакансію, щоб завести до комісії ще одну «свою» людину.
Вовк нібито говорить: «Або вона дружить із нами й ми всі їй допомагаємо — або вона на х*й нікому не потрібна. От і все. Хоче вона виграти суд тут по рішеннях НАЗК? Будь ласка, до мене! Де її дії оскаржуються? В нас. Ось друга вакансія. А третя вакансія — це Холоднюк, якщо оголосить конкурс. І тоді в нас виходить, що заходить нова кров і можна всім давати по дупі. Цього, у принципі, достатньо, щоб вибити й захопити там владу». За припущенням НАБУ, Холоднюк — це голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.
Конституційний суд України став іншою ланкою судової системи, на яку керівництво ОАСК здійснювало системний тиск. 26 лютого 2019 року КСУ визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Детективи НАБУ розслідували факти нібито незаконного збагачення Вовка та його заступника. Після рішення Конституційного суду справу вимушено закрили. Павло Вовк тоді хвалився, що рішення прийняли за його «проханням».
У записаній розмові суддя ОАСК говорить Вовку: «Бутусов написав, що, за інформацією журналістів, судді Конституційного суду винесли рішення за двох голосів проти». За припущенням НАБУ, йдеться про головного редактора видання «Цензор.Нет» Юрія Бутусова.
Вовк відповідає: «Можу сказати, 14 було за». На питання, чи був проти суддя Конституційного суду Віктор Васильович, Вовк говорить: «Ні, Віктор Васильович був обома руками за. Бо я для нього дещо означаю».
Заступник голови ОАСК висуває версію: «Тому що ти йому якусь х**ню знов замутив». Вовк пояснює: «Треба всіх їх рухати потроху. Вони повільно самі розворушаться. І взагалі, я відчуваю, що якщо наступний Президент цю судову реформу не скасує і таке лайно буде, як є — то піду я в Конституційний суд. Мені там цікавіше. Я от уже відчуваю — там воно».
Заступник питає: «Як ти там працюватимеш на 10 тисяч доларів зарплатні?» Всі регочуть. Вовк запевняє: «Чудово».
У серпні 2019 року голові та суддям ОАСК повідомлено про підозру за статтею 375 Кримінального кодексу щодо винесення ними завідомо неправосудних рішень. 11 червня 2020 року рішенням КСУ цю норму визнано неконституційною, тож притягнути суддів до відповідальності тепер неможливо. Подання до КСУ здійснили 55 народних депутатів. НАБУ зазначає, що серед них є ті, хто бував у кабінеті голови ОАСК. Стаття 375 ККУ існує з 2001 року, а подання щодо її неконституційності з'явилось за кілька місяців після повідомлення суддям про підозру.
Голова ОАСК також, за версією слідства, «вирішував питання» з КСУ щодо визнання неконституційною норми закону про звільнення суддів у разі непроходження ними кваліфікаційного оцінювання ВККС. Це питання турбувало і Павла Вовка, й суддів ОАСК. Вовк також намагався впливати на рішення КСУ щодо можливої неконституційності Закону «Про очищення влади», який запровадив люстрацію чиновників часів Віктора Януковича. У записаних розмовах Вовк нібито запевняв, що особисто займається тим, щоб КСУ визнав закон таким, що суперечить конституції.
У одній із розмов Вовк підсумовує: «Два суди вже належать нам — Конституційний суд та Окружний адміністративний».
Павло Вовк мав питання й до Верховного суду. На посади суддів там мали прийти ексголова ВРП та один із членів ради, які були нелояльні до Вовка. Голова ОАСК намагався завадити цим призначенням, шукаючи голоси «проти» серед інших членів ВРП. Він також хотів отримати висновок НАЗК про наявність конфлікту інтересів у діях голови Верховного Суду та згаданих кандидатів. 15 березня минулого року Вовк, як стверджують в антикорупційному бюро, телефоном обговорює необхідність «купити» в НАЗК такий висновок.
Вовк нібито говорить: «Я йому сказав так. Ти кажи, що ми за кожен папірець — але дивись, ми говоримо лише за папірець по Бєні та по Дані…» За версією НАБУ, йдеться про ексголову ВРП Ігоря Бенедисюка та голову ВСУ Людмилу Данішевську. Вовк продовжує: «Ти зрозумів, так? От я кажу, давай ми по 10 рублів дамо? Але Паша одразу сказав, що участі не бере, тому за один ти береш участь, а за інший – я».
19 березня 2019 року перевірка НАЗК дійсно почалась.
Про «робочі взаємини» голови ОАСК із НАЗК свідчить ще одна розмова. На початку 2019 року Вовк телефоном обговорював із експрацівником НАЗК комерційне вирішення питання щодо протоколу про адмінпорушення, пов'язане з корупцією. Його планувалось скласти на одного з народних депутатів.
Вовк цікавиться: «Дивись, а в чому там питання? Як розповів мені його юрист, там напівхерню йому придумали. Давайте довідку, ми «відцифруємо» її, та й не морочитимемо голову — і все вирішимо. Там голяк, воно без судової перспективи. Чого нам тягнути?» За версією НАБУ, фраза про «відцифрування» може означати визначення ціни питання.
У наступній телефонній розмові Вовк продовжує: «Щодо Борі, я поговорив із приводу, як ми з тобою говорили. Там розуміння є — єдине що, давай, наприклад, назвемо 30. 10 — наші, а далі віддамо й усе вирішимо».
Зараз народний депутат, про якого нібито йшла мова в цих розмовах, фігурує в кримінальному провадженні, що розслідується НАБУ.
У 2018 році Вища рада правосуддя відкрила щодо заступника Павла Вовка Євгенія Аблова провадження за порушення правил суддівської етики та допущення поведінки, що порочить звання судді. Бажання Аблова уникнути дисциплінарної відповідальності призвело до того, що для зриву засідання Дисциплінарної палати ВРП 8 квітня 2019 року, на якому розглядали його справу, він, як підозрюють у НАБУ, спільно з Павлом Вовком намагався організувати «мінування» будівлі ВРП.
Вовк каже, що планує зустріч із керівником столичної поліції, щоб той посприяв зриву засідання ВРП через «мінування». Суддя ОАСК дивується: «Ой, з Крищенко, чи що?» Вовк відповідає: «З Андрієм Євгеновичем, так». Суддя зауважує: «Ну той п'яничка, він на х*й». Вовк заперечує: «Та ні, п'яничка — не п'яничка… Він має правильно реагувати на певних мінерів».
У наступній розмові засвідчено, що спільників у київській поліції знайти вдалося. Вовк говорить: «Сьогодні був у твоїх друзів». Аблов не розуміє: «Бл*, в моїх друзів». Вовк пояснює: «Рюкзаків», натякаючи на те, що саме Аблов прийняв рішення про законність продажу пов'язаними з сином Міністра внутрішніх справ фірмами рюкзаків для Національної гвардії за завищеними цінами.
Вовк переповідає суть зустрічі: «Вони кажуть: Як це? Це наш друг, його треба рятувати!» Аблов зі сміхом відповідає: «Ну, бажано б, бл*».
Однак «мінування» проблеми не вирішило. Засідання 8 квітня відбулось, і Дисциплінарна палата ВРП внесла подання про звільнення Євгенія Аблова. 10 грудня минулого року ВРП вирішила не звільняти Аблова, тож він повернувся на роботу до суду.
Широкі зв'язки Павла Вовка та його навички нестандартного вирішення питань торкнулись і журналістки видання «Слідство.Інфо» Євгенії Моторевської. Вона підготувала матеріал про святкування 13 березня 2019 року Євгеном Абловим свого дня народження у столичному ресторані VaBene. На святкування прибуло багато статусних гостей, в тому числі ті, щодо яких ОАСК на той момент велись кримінальні провадження.
Присутність журналістки біля ресторану та вихід сюжету стурбували Аблова. Він попросив Вовка отримати інформацію про те, з ким журналістка вела телефонні розмови в ті дні.
Аблов говорить: «Це ж усе одна баришня, по Слідство.Інфо, журналістка. Я не думаю, що в неї два телефони, як у нас». Вовк намагається заспокоїти колегу: «Але це несерйозно, виключно тільки через те…» Аблов не вгамовується: «Ні, я думаю днів за 5 може, хтось — ну, просто там подивитись».
Вовк пропонує: «А, так. Зроби мені повідомлення смс-кою: Необхідні трафік з'єднань, локація за таким-то мобільним номером, з такого-то по такий-то дні. Візьми це за один день». Аблов погоджується: «Так. Можна зробити в день народження, щоб переконатись, що вона була біля ресторану. І з цього телефона».
Вовк підсумовує: «Зроби мені повідомлення, надішли — і подивимось, із ким вона». Невдовзі в іншій телефонній розмові Вовк просить: «Слухай, Сашо, а допоможеш знаєш, у чому? Ми зараз скинемо тобі повідомленням телефончик. За тиждень подивитись, із ким бився, трафік з'єднань. Може, вирахуємо, хто ж стуканув. Ну, просто цікаво».
В результаті аналізу записаних розмов НАБУ робить висновок, що судді свідомо занизили вартість святкування в ресторані. Суддя ОАСК турбується: «Якщо вони через касу пробили чеки, то вони в податковій світяться, воно ж фіксується». Вовк відповідає: «Зрозуміло. Треба спитати, скільки ви офіційно для себе за вчорашній день показали». Аблов говорить: «Так вони мені дали чек. 15 700».
Для чого Павло Вовк, Євген Аблов та інші, за версією НАБУ, ішли на неправомірні кроки й впливали на роботу інших установ? Детективи запевняють: щоб збільшити вплив свого суду й з меншими перешкодами збагачуватись особисто.
НАБУ повідомляє: «Учасники злочинної організації на чолі з головою суду фактично перейняли на себе функції інших органів влади та ухвалювали замовні рішення в інтересах політичних еліт та бізнес-кіл, а також у власних інтересах, втручаючись у різні державні процеси».
Наприклад, у 2019 році ОАСК розглядав позов про визнання відсутності в парламенті коаліції депутатських фракцій. Це відкривало шлях до розпуску Верховної Ради через суд. Вовк розповідає колезі: «Саша дзвонив, казав: Що ти женеш, бл*, ви зараз встановите, що нема коаліції? Я йому: Сашо, ти що, сумнівався в моїй політичній проституції? Ми чекали на цей момент. Усе вам згадати».
Коли ж у ході президентських виборів стали очевидними високі шанси на зміну влади, Павло Вовк та його заступник задумали заборонити широкому колу держслужбовців виїжджати за кордон. Заборона мала набути чинності одразу після проведення виборів — і продемонструвати ефективну помсту та впливовість суду.
Заступник голови ОАСК говорить: «Ну, я тобі скажу, можуть, бл*, МВС дати команду, бл*, коли екзитполи оголосять — для певних осіб закрити кордон». Суддя ОАСК зауважує: «Це, взагалі, треба робити 29 числа — офіційне оголошення». Заступник не вгамовується: «А давай кинемо проєкт позовної заяви, людей 150: прошу заборонити, бл*, зобов'язати прикордонників, вилетіти, виїзд заборонити. На х*й кинемо й хай у нас лежить. І там розписати всіх, кого можна. І Козьякова, нах*й, і Бенедисюка, нах*й, і Верховний суд — всю цю х**ню».
Вовк підсумовує: «Якби вони знали, за якими процесами ми стоїмо — вони б о**їли. Я думаю, обісреться півкраїни, бл*. Це крок ах**тельний». Заступник радіє: «Просто красиво, професійно. Число, місяць, рік народження. Щоб ніяка служба помилитись не могла».
Суддя питає: «РНБО теж обмежимо?» Заступник відповідає: «Так». Вовк аргументує: «Профілактика правопорушень. А прикордонники, бл* — треті особи. Уже ж очевидно, що побіжать».
Невдовзі можливу заборону на виїзд із Вовком обговорював неназваний відвідувач. Він питає: «Кому заборонятимете виїзд?» Вовк запевняє: «Ми нікому поки забороняти не будемо, але позов не просто так з'явився. Є певні сили, я не можу розповісти».
Зрештою, один із суддів ОАСК розробив проєкт позову, який нібито підписав Давид Жванія та подав до суду. ОАСК відкрив провадження по справі та навіть прозвітував про це на своєму сайті. Однак наступного дня нардеп спростував, що подавав такий позов.
Траплялись серед «клієнтів» суду й прості комерційні замовники. В одному із фрагментів аудіоматеріалів ідеться про необґрунтоване рішення на користь однієї фінансово-промислової групи, яке готовий ухвалити ОАСК в разі отримання неправомірної вигоди.
Вовк нібито говорив телефоном: «Дивись, я ж тобі скинув не щоб посперечатись, хто правий, а хто ні. Мої вважають, що це сильний аргумент, вони хочуть це написати. І вони готові цього не писати, а написати х**ню, якщо є в цьому інтерес. Я так розумію, що твої мислять системно. Якщо вони готові проспонсорувати це — тоді ми готові х**ню написати. А якщо вони не готові — то нехай змагаються».
Наслідок такої діяльності — дуже заможний спосіб життя верхівки ОАСК. За останні 5 років Павло Вовк, запевняють у НАБУ, бував за кордоном понад 30 разів. Кілька разів він відпочивав на Мальдівських островах, і ціна одного такого візиту часом становила 50 тисяч доларів. Для деяких подорожей Вовк орендував чартерний рейс.
Голова ОАСК також придбав кілька кілограмів золотих монет у судді з апеляційного суду. Про це вже згадувалося у торішніх опублікованих НАБУ записах. Це так звані «червонці Катерини» — золоті монети, якими розраховувалися в Російській імперії під час правління императриці Катерини Другої.
У 2017-2018 роках колишня дружина голови ОАСК, брат та інша близька особа, як запевняє НАБУ, отримали необґрунтований дохід від махінацій із облігаціями внутрішніх державних запозичень на 5 мільйонів гривень кожен. Схема була такою: банк продавав цінні папери за ринковою ціною родичам голови ОАСК, ті дорожче перепродували їх фізичній особі, яка повертала їх банку — знов за ринковою ціною. Інколи всі операції проводились за хвилину. Прибуток рідних Вовка становив 15 мільйонів гривень.
Євгеній Аблов отримав від держави в користування службову квартиру площею 150 квадратних метрів. Офіційно це пояснювалось необхідністю проживання з батьками. Насправді ж це було не так. Згодом квартиру приватизували й продали за понад 9 мільйонів гривень.
Однак після того, як КСУ, нібито під тиском ОАСК, визнав норму про незаконне збагачення неконституційною, із приводу набутого в подібний спосіб майна судді можуть не переживати. Про це, як свідчать записи, своїм колегам сказав сам Вовк: «Нашими спільними зусиллями, в боротьбі за спільну справедливість, народилось рішення про незаконне збагачення, про визнання неконституційним. Тому є можливість у вас придбати на себе все, що ви хочете. Лишається відкритим питання про доброчесність».
У відповідь співрозмовники, й сам Вовк, зайшлись сміхом.
У колективі ОАСК не раз гордо говорили про особливий статус свого суду. Вовк хвалиться: «Мені цікаво було показати, що ми можемо бути унікальними. Ну, а чого ми не унікальні? Єдиний суд, який взагалі на**й за п'ять років пережив їх усіх. Неліквідований, нереформований, неоцінений».
Суддя саркастично додає: «Недоброчесні». Вовк відрубує: «Пішли вони на **й». Суддя продовжує: «Показуємо зуби. Бл*».
Та й відвідувачам не забували казати про надійність суду. Суддя говорить: «Найбільш надійний, як автомат Калашникова — це Окружний адміністративний суд». Відвідувач погоджується: «Так». Суддя продовжує: «Будемо сподіватись, що він не лише всі ці влади пережив — а й наступні 15 переживе».
Щоб пережити було простіше, в керівництві ОАСК задумувались про експансію в інші органи влади — зокрема, про можливу участь Павла Вовка у виборах до парламенту. Один із суддів ОАСК питає: «Пашо, що будемо робити? Як владу захоплюватимемо?» Вовк філософськи відзначає: «Головне не втратити її, Ігорю. Ти ж розумієш: хто стоїть на місці — програє. Треба рухатись кудись». Вовк підсумовує: «Законопроєкти роби. Треба нав'язувати свій порядок денний».