Проблема керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння серед представників судової влади в Україні набула системного характеру. Медіа регулярно повідомляють про нові випадки, коли судді потрапляють за кермом напідпитку, однак реальні наслідки для них залишаються мінімальними. Деякі з цих інцидентів закінчилися трагічно — смертями людей, однак навіть це не гарантує справедливого розслідування та покарання.
Законодавство передбачає кілька механізмів контролю за поведінкою суддів. Крім загального законодавства про адміністративні та кримінальні правопорушення, існує Кодекс професійної етики судді, який вимагає від представників судової влади бути прикладом законослухняності та поводитися так, щоб зміцнювати громадську довіру до суду. За його порушення Вища рада правосуддя — орган суддівського самоврядування — має право карати та звільняти суддів. Однак на практиці такі рішення ВРП виносяться вкрай рідко.
У грудні 2019 року суддя Шостого апеляційного адмінсуду Костянтин Бабенко порушив дорожні правила під час повороту. Коли патрульні спробували його зупинити, він не підкорився наказу та намагався втекти. Коли його все ж спіймали біля його будинку, виявилося, що він перебував у нетверезому стані. Під час затримання Бабенко чинив опір правоохоронцям, стверджуючи, що його не можна затримувати через суддівську недоторканність. На прохання посвідчити особу він відповів: «Та хоч я вб'ю когось зараз, не маєте права! Потім встановлюйте!». Тест на вміст алкоголю в крові суддя відмовився проходити. Відеозаписи цієї взаємодії були опубліковані в медіа.
У січні поточного року суддя Печерського райсуду Києва Світлана Смик закрила провадження щодо Бабенка, посилаючись на недостатність доказів того, що саме він керував автомобілем. На засіданні 16 січня один із помічників судді Смик повідомив журналістам, що засідання буде перенесено через неявку Бабенка. Правоохоронці також не з'явилися на суді. Тим часом Вища рада правосуддя розглядає дисциплінарну справу щодо Бабенка майже пів року, на останньому засіданні допитавши одного з патрульних.
У січні 2018 року суддя Києво-Святошинського суду Київської області Дмитро Усатов виїхав на зустрічну смугу й зіштовхнувся з іншим автомобілем. Водія другої машини госпіталізували з травмами. Аналіз крові показав, що у судді було півтора проміле алкоголю — понад сім разів більше за допустиму норму. Столичне управління патрульної поліції намагалося притягнути його до адміністративної відповідальності, однак справа була закрита через технічні помилки в протоколі та закінчення строку давності.
Наталія Литвиненко, суддя Іллічівського райсуду Маріуполя, була помічена за кермом у нетверезому стані о 6 ранку 8 травня 2016 року. Попри очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, вона відмовилася проходити тест. У машині був її чоловік — лікар центру судово-медичної експертизи, який разом з нею перешкоджав правоохоронцям складати протокол, поводячись зухвало та нецензурно висловлюючись. Щодо його поведінки був складений окремий протокол за статтею про злісну непокору. Однак до відповідальності жодного з них не притягнули — справу закрили через закінчення строків, а матеріали щодо чоловіка судді були повернені поліцейським як неналежно оформлені.
У лютому 2019 року суддя Турійського райсуду Волинської області Роман Тітівалов після святкування дня народження виїхав на зустрічну смугу й врізався у вантажівку. Вантажівка злетіла на узбіччя та знесла автобусну зупинку, однак на момент аварії там нікого не було. Сам Тітівалов отримав травму руки. Аналіз крові, проведений у лікарні, показав 2,6 проміле етилового спирту — більш ніж у 13 разів вище за норму. Львівське відділення Державного бюро розслідувань розпочало розслідування. Тітівалов поскаржився на слідчого, вимагаючи надати йому статус потерпілого.
У січні цього року ДБР закрило кримінальне провадження, передавши матеріали до Ковельського міськрайонного суду. Адміністративне провадження також було закрито за підставою «відсутність складу правопорушення». Тітівалов стверджував, що кров була відібрана з порушеннями — взяли 10 мілілітрів, а на експертизу доставили 14, крім того, кров транспортували без дотримання температурного режиму. Однак нещодавно Держбюро розслідувань вирішило поновити кримінальне провадження. Заступник прокурора Волинської області Олександр Шамринський скасував постанову про закриття справи й звернувся до суду з клопотанням про продовження слідства.
У травні 2017 року суддю Голосіївського райсуду Києва Олександра Бойка оштрафували за керування автомобілем напідпитку. Апеляційний суд Чернігівської області наклав штраф у розмірі 10,2 тисяч гривень та заборонив йому керувати автівкою на один рік. Сам Бойко не визнав провину, стверджуючи, що протокол було складено неправильно, а судово-медична експертиза проведена з порушеннями. За його словами, він дихнув у склянку, з якої понюхав лікар, потім здав аналіз сечі, який лікар вилив, сказавши, що він йому не потрібен.
У Вищій раді правосуддя спочатку збиралися звільнити Бойка, однак згодом вирішили лише відсторонити його від виконання обов'язків на пів року та направити до Національної школи суддів України для підвищення кваліфікації з суддівської етики.
У березні 2019 року на київській АЗС патрульні зупинили суддю Верховного Суду Валентина Сердюка з ознаками алкогольного сп'яніння. Його хода була нестійкою, обличчя почервоніле, від рота пахло алкоголем. Сердюк стверджував, що того вечора не був за кермом, а знайомий підвіз його на заправку, потім пішов на метро. Сам суддя, за його словами, пішов у магазин, купив омивач скла, і коли клав його в машину, до нього підійшли патрульні. Він нібито намагався пояснити, що не сідатиме за кермо, тому й відмовився проходити тест на алкоголь.
Однак свідки, які викликали поліцейських, підтвердили, що того вечора суддя був за кермом. Вони зазначили, що він буквально випав із водійського сидіння машини. Свідки заблокували виїзд Toyota Сердюка до приїзду поліції. Під час судового засідання правоохоронці розповіли, як Сердюк, побачивши їх, почав тікати через клумбу, а потім запевняти, що машина не його. Лише згодом він визнав, що володіє автомобілем, але наполягав, що не керував ним.
Суддя Дарницького суду не побачила достатньо переконливих доказів невинуватості колеги й наклала на Сердюка штраф понад 10 тисяч гривень, а також позбавила його права керувати транспортними засобами на один рік. У травні цього року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити Сердюка. Наразі його лише відсторонили від роботи, а остаточне рішення про звільнення ВРП має ухвалити у повному складі. Якщо рішення буде позитивним, Сердюк стане першим суддею нового Верховного Суду, звільненим за дисциплінарний проступок.
Для судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Юрія Андрейківа керування автівкою напідпитку закінчилось втратою посади у 2017 році. Причиною стало те, що він вказав у декларації доброчесності відсутність вчинків, які можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Однак наприкінці 2016 року його затримали нетверезим за кермом. Андрейків заснув після того, як зупинив машину перед світлофором. Патрульні зафіксували сильний алкогольний запах, але суддя відмовився проходити тест.
На засіданні Вищої ради правосуддя Андрейків пояснював, що не вживав алкоголь, а приймав лікарський засіб «Діабетон» через цукровий діабет. Однак керувати автомобілем під дією цього препарату також заборонено, оскільки він знижує гостроту реакції. Попри це, до відповідальності Андрейківа не притягнули. Шестеро його колег по суду відмовились розглядати справу, передаючи її один одному. Поки це тривало, закінчився тримісячний термін, протягом якого можна розглядати такі справи. Суддя Миколаївського райсуду Львівської області Ігор Карбовнік у своїй постанові зазначив, що «в події відсутній склад адміністративного правопорушення», оскільки протокол було складено на особу, яка на час його складання не керувала транспортним засобом.
Смертельні наслідки керування в нетверезому стані мали місце у кількох випадках. Увечері 27 грудня 2017 року суддя Васильківського райсуду Київської області Сергій Корнієнко на своєму Land Rover Freelander наїхав на чоловіка на пішохідному переході у Києві. Постраждалий помер на місці від отриманих травм. Однак Корнієнка не лише не відсторонили від посади — він продовжував перебувати на посаді голови суду. Будучи під слідством, він продовжував розглядати справи про порушення правил дорожного руху. У березні 2018 року місцеві активісти навіть виходили на мітинг під столичну прокуратуру, стверджуючи, що справу намагаються «зам'яти».
У вересні 2018 року кримінальне провадження закрили за підставою «відсутність складу злочину». Мовляв, аналізи на рівень алкоголю в крові у Корнієнка взяли аж через шість годин після ДТП. Хоч результати й показали завищений у кілька разів рівень алкоголю, правоохоронці не змогли довести вину судді. Активісти подали скаргу, зазначивши, що рівень алкоголю в крові судді перевищував норму в 10 разів — 1,8 проміле при нормі 0,2. У травні цього року Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Корнієнка. Тепер він намагається оскаржити це рішення в Касаційному адміністративному суді.
У 2015 році суддя Олевського райсуду Житомирської області Віктор Волощук виїхав на зустрічну смугу й збив 21-річного мотоцикліста. Хлопець помер того ж дня від отриманих травм. Волощук відмовився проходити тест на алкоголь, хоча свідки стверджували, що він був напідпитку. Невдовзі суддя зник із місця події. Мешканці села протягом майже доби перекривали дорогу з вимогою знайти судду та провести чесне розслідування.
На початку поточного року Рокитнянський райсуд на Київщині визнав Волощука винним у дорожньо-транспортній пригоді, засудивши його до чотирьох з половиною років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки. Однак від відбування покарання його звільнили на підставі норми закону про амністію для ліквідаторів та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Волощука на певний час відсторонили від посади, але невдовзі він повернувся на роботу. За повідомленнями місцевих медіа, у 2018 році, перебуваючи на посаді, він виправдав водія, якого правоохоронці зупиняли за керуванням напідпитку. У січні 2020 року Волощук пішов у відставку й тепер отримує довічну суддівську пенсію.