← Назад

Від захисника проросійських політиків до керівника правоохоронного блоку: як Олег Татаров повернувся у владу

2020-08-06 11:45 · Слідство.Інфо · https://www.slidstvo.info/journalists/vasyl-bidun/

Відкрити оригінал

Олег Татаров повернувся на державну службу. П'ятого серпня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу Президента. На новій посаді він матиме курувати правоохоронний напрям, формуючи державну політику у сфері правоохоронної діяльності, протидії корупції та захисту прав людини.

Офіційне повідомлення про кадрове рішення обмежилося констатацією фактів: Татаров — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, екс-очільник адвокатського об'єднання, вільно володіє англійською. Однак у цьому повідомленні не згадано про його роль під час Революції Гідності, коли він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС із званням підполковника міліції.

Татаров (ліворуч) та керівник МВС часів Януковича Віталій Захарченко (по центру) у грудні 2013-го. Фото з unian.net

Татарову 37 років. Він родом із Кіровоградщини, розпочав роботу в органах внутрішніх справ у 1999 році. Упродовж протестних дій листопада 2013-го — лютого 2014-го років він регулярно коментував розслідування кримінальних проваджень, пов'язаних з Євромайданом.

Під час невдалої спроби розгону Євромайдану в ніч на 11 грудня 2013 року, коли понад 5 тисяч силовиків намагалися розчистити центр Києва від наметів та огороджень, Татаров пояснював необхідність ночної операції потребою забезпечити проїзд громадського транспорту. У телепередачі «Шустер LIVE» він заявив, що міліція виконувала рішення суду саме вночі, щоб не порушувати нормальний уклад життя. Він також стверджував, що вночі службу несуть удвічі менше міліціянтів — 2-2,5 тисяч співробітників. Проте ці його слова суперечать пізнішим заявам представників прокуратури, які вказували, що у розгоні було задіяно 5,1 тисяч міліціонерів. Тієї ночі з боку протестувальників було поранено 42 людини, але вранці на підмогу почали прибувати все більше людей, і силовики змушені були відступити.

Коли 25 грудня 2013 року стало відомо про побиття журналістки та активістки Тетяни Чорновол, яке трапилося біля траси Бориспіль-Київ, Татаров припустив, що це могла бути провокація самої активістки. За її розповіддю, невідомі чоловіки витягнули її з машини й побили, кинувши в кювет. Татаров же заявив, що слідство розглядає версію, пов'язану з провокацією, оскільки Чорновол постійно рухалася із супроводженням, а в цю ніч виїхала самостійно. Пізніше правоохоронці затримали двох імовірних виконавців, і суд визнав їх винними, однак сама Чорновол у 2015 році заявляла, що засуджені насправді не винуваті.

Татаров виступає на тлі фото побитої Чорновол. Фото з сайту visti.ks.ua

Щодо викрадення лідера «Автомайдану» Дмитра Булатова 22 січня 2014 року, Татаров також висловив сумніви. Булатова знайшли через вісім днів у селі Вишеньки з численними гематомами, порізаною щокою та відрізаною частиною вуха. Він розповідав про катування невідомими викрадачами з російським акцентом. Однак Татаров заявив, що слідство розглядає інсценування з метою провокації як одну з версій. Згодом він розповідав факти, які могли б дискредитувати Булатова: що той перед викраденням придбав ноутбук Apple вартістю 28 тисяч гривень і завантажив аудіотреки на суму 39 доларів, скориставшись карткою, на рахунок якої здійснювали пожертви для «Автомайдану». Булатов назвав цю інформацію «нісенітницею і фейком». Татаров також повідомив, що щодо Булатова існує дві кримінальні справи — в одній він потерпілий, в іншій — підозрюваний.

Найкривавішими днями Революції Гідності стали 18-20 лютого 2014 року, коли загинули 80 активістів та 13 правоохоронців. На брифінгу Служби безпеки України та МВС 19 лютого Татаров заявив, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї». Він також запевняв, що деякі загиблі мітингувальники мали поранення в потилицю, що начебто може свідчити про те, що стріляли люди, які були поруч, а не міліціонери.

Після Майдану Татарова звільнили з посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС 4 квітня 2014 року наказом міністра Авакова. Підставою начебто став рапорт самого Татарова від 29 березня. Однак восени 2015 року він звернувся до Окружного адмінсуду Києва з позовом про скасування наказу про звільнення. У грудні 2016-го суд задовольнив його позов, зазначивши, що Татаров не подавав ніякого рапорту про звільнення. Під час розгляду справи МВС не надало документів, які вимагав суд, включаючи сам рапорт. Апеляційний суд залишив рішення ОАСКу в силі, також не отримавши від міністерства жодних доказів. Касаційний адміністративний суд 9 липня 2020 року теж винесено рішення на користь Татарова.

На початку 2015 року Татаров отримав посвідчення адвоката. Станом на сьогодні він є співвласником двох компаній, які надають юридичні послуги, обидві мають назву «Креденс». Одна з них донедавна називалася «Правова корпорація "Татаров, Фаринник, Головко"».

В ході адвокатської кар'єри Татаров захищав кількох одіозних проросійських політиків. Зокрема, він представляв інтереси народного депутата Вадима Новинського. У грудні 2016-го намагалися зняти з нього депутатську недоторканність через кримінальну справу, пов'язану з викраденням тодішнього митрополита РПЦ в Україні Олександра Драбинка. За версією прокуратури, Новинський міг бути причетним до цього викрадення. На регламентному комітеті Верховної Ради під час розгляду цього питання тодішній генпрокурор Юрій Луценко назвав адвоката Татарова образливими словами, заявивши, що той казав, ніби Чорновол сама себе побила, а майданівці самі себе повбивали. Новинський вимагав вибачень через суд, однак в судовому реєстрі інформації про такий позов не знайдено. Національна асоціація адвокатів звернулася до Генпрокуратури з вимогою, щоб Луценко вибачився перед Татаровим, але в Генпрокуратурі заявили, що не вбачають порушень у висловлюваннях генпрокурора.

Андрій Портнов (праворуч). Фото УНІАН

Татаров також представляв інтереси Андрія Портнова — проросійського політика, який у часи Майдану обіймав посаду заступника голови адміністрації Януковича. Можливу причетність Портнова до злочинів розслідували прокурори Генеральної прокуратури. Групою керував прокурор Олександр Божко, якого, за його словами, Портнов та адвокат Татаров погрожували «посадити» за розслідування. У листі від 11 липня 2019 року до генпрокурора Луценка Божко скаржився на погрози з боку Портнова та його адвоката Татарова. Цей документ опублікувало видання «Цензор.Нет». Божко підтвердив достовірність листа, але не знав, як він потрапив до журналістів. У заяві йшлося, що Портнов та Татаров в грубій формі сказали, що посадять прокурора до в'язниці. Свого зв'язку із Портновим Татаров не приховує — у травні 2020-го року в інтерв'ю телеканалу «Наш» він підкреслив, що разом із командою ексчиновника представляє потерпілих у справі про пожежу в одеському Будинку профспілок 2 травня 2014 року.

Фрагмент заяви Божка до Генпрокурора Юрія Луценка щодо погроз із боку Портнова

Татаров був також адвокатом підозрюваного у державній зраді колишнього кримського судді Валерія Чорнобука. Того затримали 3 листопада у Києві після більш ніж півроку розшуку. За версією слідства, у 2014 році Чорнобук допомагав кримським судам перейти на роботу за російським законодавством, закликав місцевих суддів вивчати закони РФ й отримувати російські паспорти. Після окупації Криму Чорнобук переїхав на материкову Україну, працював у Дніпрі, певний час був радником міського голови Бориса Філатова. У вересні 2019-го Вища рада правосуддя звільнила його з посади судді.

Згідно з декларацією, поданою 5 серпня під час призначення на посаду, Татаров став власником двох земельних ділянок на Київщині сукупною площею 2,8 тисячи квадратних метрів ще за часів роботи в МВС. Він задекларував дві квартири, чотири машиномісця та нежитлове приміщення у Києві, які його сім'я нещодавно придбала. Трьома об'єктами нерухомості особисто Татаров володіє у житловому комплексі бізнес-класу «Парк-хол Горький» від забудовника «Укрбуд». У 2018 році він став власником нежитлового приміщення понад 30 квадратів та двох машиномісць у цьому комплексі, розташованому в Голосіївському районі столиці. Нині квадрат житлової площі там продають в середньому за ціною від 1,5 до 3 тисяч доларів.

Зображення ЖК «Парк-хол Горький» з сайту забудовника, компанії «Укрбуд»

Після звільнення з МВС Татаров працював директором юридичного департаменту «Укрбуду». Також, принаймні до січня поточного року він захищав у суді гендиректора компанії «Укрбуд Девелопмент» Олега Майбороду, якого у травні минулого року детективи Національного антикорупційного бюро затримали за підозрою в оборудках із житлом для Національної гвардії.

Татаров володіє позашляховиком Mercedes-Benz GLS 350 2017 року випуску. Разом із родиною він у минулому році заробив майже 17,5 мільйонів гривень, а також мав 400 тисяч доларів, 250 тисяч євро та 950 тисяч гривень заощаджень.

Однак у жовтні 2017 року Деснянський районний суд Києва видав наказ стягнути з Татарова майже 28 тисяч гривень на користь «Київенерго» за комунальні послуги. Він оскаржив це рішення, зауваживши, що в нього відсутня заборгованість. У квітні 2018 року суд скасував наказ. Захисниця Татарова у суді заявила, що комунальники неправильно нараховували заборгованість, оскільки у боржника була оформлена субсидія. Представників «Київенерго» на судовому засіданні не було.

Попри яскраву адвокатську кар'єру та чималі заробітки, Татаров не облишав спроб повернутись у владу. Про першу таку спробу стало відомо у вересні 2014 року. Видання «Главком» оприлюднило лист на ім'я експрем'єр-міністра Арсенія Яценюка від тодішнього голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Путілова, в якому той зазначав, що Татаров працює його помічником і просив погодити призначення ексміліціянта заступником голови ОДА. У листі йшлося про науковий ступінь Татарова, його нагороду імені Ярослава Мудрого та звання «Заслуженого юриста України». Про його заяви під час Революції Гідності не йшлося. Більше того, під час зустрічі з журналістами Путілов запевняв, що Татаров допомагав активістам на Майдані. Після публічного розголосу його на посаду не призначили. Тодішній голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв сказав, що чоловіка звільнили через причетність до злочинів під час Євромайдану, заявивши, що повернення у владу людей, відповідальних за репресії на Майдані, неприпустимо.

Після цього про кроки Татарова до продовження чиновницької кар'єри відомо не було. Доки у квітні 2020-го не з'явилася інформація про наміри призначити його заступником керівника Офісу президента. Тоді «Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані» закликала Зеленського не робити цього. У заяві йшлося, що людина, яка була безпосередньо причетна до переслідувань майданівців, матиме очолити весь правоохоронний блок, покликаний розслідувати ці злочини. Активісти вимагали відповіді від влади та особисто від президента, нагадуючи про його зустріч із родинами Героїв Небесної Сотні, під час якої він говорив про важливість їхнього подвигу. Вони вимагали припинити призначати на найвищі державні посади зрадників Януковича. Президентська «відповідь», оприлюднена на його сайті через чотири місяці, була лаконічною.

#ОлегТатаров #Майдан #ОфісПрезидента #ПравоохоронниеСтруктури #ПроросійськіПолітики #ЛюстраціяВлади #РеволюціяГідності #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування