Місяць тому Національне антикорупційне бюро оприлюднило аудіозаписи, на яких, за твердженням правоохоронців, судді Окружного адмінсуду Києва обговорюють захоплення влади, намагаються контролювати Конституційний суд та інші органи державної влади. Крім того, на записах вони нібито домовляються про перевірки щодо суддів, які їм незручні, та обговорюють «мінування» Вищої ради правосуддя.
Голова ОАСК Павло Вовк дав інтерв'ю телеканалу «112» (який належить депутатові від «Опозиційної платформи — За життя» Тарасові Козаку), де висунув низку звинувачень на адресу НАБУ. Він стверджував, що працівники бюро допустилися численних порушень, що підозру йому так і не оголосили належним чином, що розслідування розпочалося через особисте незадоволення директора НАБУ Артема Ситника судовими рішеннями, а самі записи є монтажем.
Редакція «Слідства.Інфо» протягом тривалого часу стежить за подіями в Окружному адмінсуді Києва з моменту першої публікації записів. Судді цього суду неодноразово були героями матеріалів видання. Тому редакція вирішила детально перевірити, наскільки твердження Павла Вовка відповідають дійсності, звернувшись також до НАБУ за офіційними роз'ясненнями.
Щодо юрисдикції розслідування Вовк у своєму інтерв'ю наголошував, що НАБУ не має права розслідувати цю справу. За його словами, основне звинувачення — створення злочинної організації — це «міліцейська стаття», яка має розслідуватися Національною поліцією. Друге звинувачення про намагання захопити владу, на його думку, підпадає під юрисдикцію Служби безпеки. «Але чомусь хоче займатися Артем», — зазначив він.
Однак українське законодавство чітко визначає компетенцію НАБУ. Бюро має розслідувати корупційні злочини, вчинені держслужбовцями найвищої категорії, включаючи суддів. Закон встановлює перелік статей Кримінального кодексу, які підслідні бюро, зокрема стаття про зловживання впливом, за якою оголосили підозру Павлу Вовку. Для уникнення розділення кримінального провадження між різними органами саме НАБУ розслідує всі факти, зафіксовані на опублікованих записах.
Вовк неодноразово характеризував справу як «помсту» за те, що судді його суду, будучи незалежними та неупередженими, чесно виконують свої обов'язки. Він називав директора НАБУ Артема Ситника та колишнього президента Петра Порошенка серед тих, кого це не влаштовувало найбільше. За його твердженням, ОАСК приймав рішення, які не подобалися як Ситнику особисто, так і Порошенку, і саме через незалежність суду судді стали об'єктом кримінального переслідування.
Вовк також стверджував, що НАБУ вважає, ніби судді намагалися захопити владу безпосередньо у колишнього президента. Однак, як пояснює бюро, записи свідчать про намагання контролювати органи суддівського самоврядування — Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду правосуддя. НАБУ у своїй відповіді редакції зазначило: «Висловлювання голови ОАСК щодо причетності п'ятого Президента України до вчинення інкримінованих голові суду злочинів не відповідає встановленим обставинам справи».
Щодо автентичності записів Вовк у інтерв'ю заявив, що вони «змонтовані, трошки зрежисовані». Подібні твердження лунали й раніше від представників суду. Торік судді навіть замовили експертизу, яка дійсно виявила ознаки монтажу у «плівках» — через приховування нецензурної лайки. Проте адвокати Вовка надали експертам не оригінальні записи, а лише уривки розмов, які НАБУ опублікувало на своєму сайті у липні 2019 року. Оригінальні записи, що знаходяться в матеріалах справи, захисники суддів експертизою не перевіряли.
Бюро пояснило: «Стороною захисту демонструвались висновки експертизи проведеної за їх клопотанням у вересні 2019 року, у яких зазначено про виявлення ознак монтажу у відео роликах, які опубліковано на офіційному вебсайті Національного бюро. Разом із тим, експертом встановлено наявність «монтажу» саме через цензурування численної лайки осіб на вказаних аудіозаписах».
Детективи НАБУ звернулися до експертів з проханням перевірити оригінальні записи з суду. Експерти не виявили в них монтажу та змін, однак змогли підтвердити, що голос на записах належить саме Павлу Вовку.
Оприлюднені 17 липня записи є продовженням «плівок», які НАБУ спільно з Генеральною прокуратурою та Службою безпеки опублікували в серпні 2019 року. У першій частині записів зафіксовано, як, за версією слідства, Вовк через небажання проходити переатестацію у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, створював перешкоди в діяльності окремих її членів.
Торік Вовку та його підопічним оголосили підозри за втручання в діяльність ВККС та ухвалення неправосудних рішень. Наприкінці жовтня Генпрокуратура просила продовжити строки розслідування, але отримала відмову. У листопаді справу передали до суду.
Вовк у своєму інтерв'ю заявив, що справа «луснула як мильна бульбашка». Він розповідав: «Перша спроба була рік тому. Був публічний виступ, красиві ролики, але питання в іншому. Там немає злочину. Я хабарі не беру, судді мого Окружного адмінсуду мені не беруть, мені про це невідомо. По ній були об'явлені підозри. Ця справа, як я і думав, луснула як мильна бульбашка».
Однак НАБУ повідомило редакції, що справа щодо перших «плівок Вовка» залишається відкритою. Бюро пояснило: «Наразі триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами. При цьому слід зазначити, що у згаданому кримінальному провадженні органом досудового розслідування є Служба безпеки України, а відтак НАБУ не може коментувати хід досудового розслідування».
Вовк неодноразово стверджував, що підозру йому так і не оголосили належним чином, тому називати його підозрюваним неправильно. 11 серпня він написав у Facebook: «У встановленому законом порядку мені ніхто нічого не вручав, ані повісток, ані підозр. Як і в минулому році, все обмежилося оскаженілим піаром і істерикою грантових ЗМІ. НАБУ не здатне підтвердити в законному порядку ті абсурдні обвинувачення, які висуває». Подібні дописи він публікував 18 липня та 12 серпня, повторюючи цю позицію в коментарях та медійних інтерв'ю.
Аргументуючи свою позицію, Вовк зазначав, що 17 липня перебував за кордоном у відпустці, тому оголосити йому підозру не могли. НАБУ ж повідомило, що дотрималося всіх норм українського законодавства, направивши йому письмове повідомлення про підозру поштою. За словами бюро, закон дозволяє повідомити про підозру таким способом або залишити документ за місцем роботи, якщо немає можливості вручити особисто.
Однак в апараті ОАСК відмовилися приймати повідомлення. НАБУ повідомило, що керівник апарату суду відмовився від отримання документів та, порушивши закон, повернув їх поштою. Незважаючи на це, правоохоронці стверджують, що дотримались усіх вимог законодавства про письмове вручення підозри.
У записах, оприлюднених НАБУ, один із фрагментів стосується журналістки видання Євгенії Моторевської. У березні минулого року вона підготувала відеосюжет про святкування дня народження заступника голови адмінсуду, скандального судді Євгенія Аблова у столичному ресторані VaBene. За даними аудіозаписів НАБУ, Павло Вовк та Євгеній Аблов нібито обговорювали спосіб дізнатись, коли і з ким журналістка спілкувалась телефоном у день народження Аблова та незадовго до нього.