У грудні 2016 року найбільший приватний банк України перейшов у державну власність. Міністерство фінансів придбало його за символічну суму — одну гривню. Однак разом з фінансовою установою держава успадкувала й серйозні проблеми. Уряд опинився в центрі тривалих судових конфліктів як в Україні, так і за кордоном. Колишні власники, зокрема Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов, оскаржують законність національної експропріації. Коломойський наполягає на поверненні банку або отриманні компенсації. Водночас обидва підприємці перебувають під міжнародною підозрою у здійсненні шахрайських операцій та відмиванні коштів.
Центральне питання, яке турбує громадськість: чи справді найбільша фінансова установа, якою користуються мільйони українців, стала інструментом для масштабних махінацій? І куди насправді спрямувалися мільярди гривень, які мали перебувати на рахунках установи?
Журналісти видання «Слідство.Інфо» отримали доступ до критично важливого документа — таємного звіту міжнародної аудиторської компанії Kroll. Цей матеріал дозволяє значно краще зрозуміти, що насправді відбувалося в банку. Розслідування розкрило раніше невідомі деталі про майно та бізнес-активи колишніх власників по всьому світу, а також про рух коштів на їхніх приватних рахунках. На ці активи нині претендують уряди щонайменше двох держав — України та Сполучених Штатів.
Початок проблем датується 2014 роком. Зміна політичної влади та початок військового конфлікту на сході країни спровокували економічну кризу. Щоб отримати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду, Україна була змушена провести комплексну перевірку банківської системи. Протягом 2014—2015 років близько сотні установ визнали неплатоспроможними. Діагностику провели й щодо найбільшої приватної фінансової установи.
Катерина Рожкова, яка керувала Департаментом банківського нагляду Національного банку у 2015—2016 роках, описує методику перевірки: «Ми запитували у банків інформацію про фінансовий стан їхніх клієнтів, особливо великих позичальників. Аналізували їхні балансові показники й оцінювали, чи мають позичальники реальну можливість обслуговувати наявні кредити».
Під час перевірки виявилася системна проблема — так зване кредитування пов'язаних осіб. Нормативи Національного банку встановлювали ліміт у 25% від капіталу банку для таких операцій. Однак у «Приватбанку» цей показник досягав 97%. Це означало, що значні суми отримували особи, пов'язані з власниками, часто на привілейованих умовах — з мінімальними відсотковими ставками або під прикриттям фіктивних комерційних проектів. Регулятор розцінив це як критичну проблему. 18 грудня 2016 року Національний банк офіційно визнав установу неплатоспроможною.
Коломойський довгий час наполягав на тому, що всі кредити мали належне забезпечення. У 2019 році він охоче давав інтерв'ю, посилаючись на звіт міжнародної аудиторської компанії PriceWaterhouseCoopers. «PriceWaterhouse проводив аудит і встановив, що під кредити на суму 270 мільярдів гривень було виставлено застави, — заявляв він. — Це значно перевищує обсяг виданих кредитів. Тому компанія з одним столом, одним стільцем та однією секретаркою могла отримати 4 мільярди кредиту, але під них було виставлено 8 мільярдів застав. Звідки вони їх узяли — я не знаю».
Однак отриманий журналістами перелік заставного майна розповідає зовсім іншу історію. Насправді це не були матеріальні активи, а права на поставку різноманітних товарів — бензину, австралійської марганцевої руди, аргентинської олії, соків та нектарів. Рожкова пояснює суть схеми: «Ти приходиш і перевіряєш наявність застав, але що там насправді? Там, наприклад, майбутня виручка від товарів, які мають бути поставлені через десять років і які сьогодні ще навіть не оплачені. Формально застава існує, але насправді це повітря. Повітря, яке ніколи не матеріалізується, тому що контрагент не має жодних зобов'язань — адже товар не оплачений».
Перевірка виявила й інші застави — не гіпотетичні, а цілком реальні. Лариса Федяєва керує заставним майном, яке перейшло до банку. Це різноманітні об'єкти: офісні приміщення, частина гірськолижного комплексу «Буковель», готелі мережі Radisson у цьому ж курорті та готель «Мир» у столиці. Однак більшість активів менш престижні. Наприклад, нафтобаза на Сумщині.
Під час огляду цієї бази Федяєва розповідає: «Це територія нафтобази. Банку належить земельна ділянка площею близько 11 гектарів. Ось такі сходи. Будьте обережні». Нафтобаза стала власністю установи ще до національної експропріації. Тоді її оцінили в 90 мільйонів гривень.
«Нафтобаза не використовується для зберігання нафтопродуктів більше двадцяти років, — продовжує Федяєва. — Видно зруйновані будівлі, у багатьох місцях провалився дах. Єдина конструкція, яка залишилася в більш-менш задовільному стані — це будка для собак».
На сьогодні вартість цієї бази у двадцять разів менша за первісну оцінку. Попри проведення дванадцяти аукціонів, банку так і не вдалося її продати. По всій країні існує понад сотня подібних об'єктів. Після національної експропріації банк провів їхню переоцінку й через невірно визначену вартість нафтобаз нарахував збитків на 6 мільярдів гривень.
На момент 2016 року група «Приват» включала понад сто підприємств у авіаційній, металургійній, медійній, паливній та фінансовій сферах. Головні акціонери Коломойський та Боголюбов давно входять до списків найбагатших українців. Олександр Данилюк, міністр фінансів під час національної експропріації, характеризує Коломойського так: «Це дуже сильний та впливовий гравець, який має серйозний політичний вплив. Його боялися».
Рожкова додає: «Банк став «занадто великим, щоб збанкрутувати». Його зростання протягом останніх семи-десяти років було надзвичайно стрімким. Регулятор мав би це зростання стримувати». Данилюк завершує думку: «Тимчасом гроші витікали закордон. Виводилися, виводилися, виводилися — і накопилося 5,5 мільярдів доларів».
Саме такий обсяг — 5,5 мільярда доларів — вивели з установи колишні власники та пов'язані з ними особи. Про це свідчать результати розслідування фінансових операцій, яке провело міжнародне детективне агентство Kroll. Цю компанію залучають уряди різних країн для викриття корупції, хабарництва та шахрайства. Українська влада замовила саме цей звіт.
Рожкова розповідає про механізм: «У банку постійно відбувалося перекредитування». Детективи Kroll встановили, що схема реалізовувалася через кіпрське відділення установи. Національний банк не помічав, як гроші залишали Україну, оскільки не розглядав острівне відділення як закордонне. Тим часом українські кошти ставали частиною схем, які згодом в уже державному банку назвуть відмиванням грошей.
Згідно зі звітом Kroll, установа залучала депозити вкладників — звичайних громадян — для підтримки циклічної схеми перекредитування. Щоб якомога довше приховувати цю операцію, колишнє керівництво неодноразово фальсифікувало фінансову звітність. Про це йдеться в результатах розслідування, які опублікував Національний банк.
Рожкова з посмішкою коментує: «Коломойський обурюється, що це називають фінансовою пірамідою. Але принцип роботи такий: коли тобі нема чим давати здачу, ти насправді в мінусі. А на папері може бути все, що завгодно».
У 2018 році Національний банк України, спираючись на висновки детективів Kroll, офіційно назвав установу «об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій». Коломойський назвав це маячнею й продовжив наполягати, що гроші не виводилися. «Кажуть, три роки виводили гроші — і де вони? — питав він. — Якщо гроші забрали, вони ж мають десь приземлитися?»
Детективи Kroll отримали завдання знайти закордонні активи Коломойського та Боголюбова, а також простежити рух коштів на їхніх приватних рахунках. Зібрана інформація могла допомогти Україні повернути активи й гроші в державну власність. Однак частково на них претендує й уряд США. Саме цю частину таємного звіту — з інформацією про особисте майно та гроші — й отримали журналісти.
Про численні закордонні активи колишніх власників стало відомо завдяки судовому процесу в американському штаті Делавер. Минулого року установа подала позов у місцевий суд, звинувачуючи Коломойського та Боголюбова у шахрайстві та відмиванні грошей. Схему виведення українських коштів у США назвали Optima. Саме через компанії з цією назвою олігархи володіли у США значною кількістю комерційної нерухомості й навіть промислових об'єктів.
Американські органи влади навіть намагаються конфіскувати цю нерухомість, вважаючи, що її придбали за вкрадені з установи гроші. Данилюк впевнений, що Україна може розраховувати на повернення цих коштів. «Наскільки мені відомо, деякі українські інституції, зокрема НАБУ, виконували певну роль у цьому. Тому у нас є надія, що ми отримаємо значну частину цих грошей», — сказав він.
У державному банку підрахували, що загалом через фінансові махінації колишні акціонери завдали державі збитків на 10 мільярдів доларів. Роман Сульжик, член Наглядової ради установи, запевняє: «Ми робимо все, щоб ці кошти були повернуто державі».
У лондонських судах Україна також бореться за свої гроші. Сульжик пояснює: «Лондонський позов — це наш основний судовий позов до колишніх власників. Сума з відсотками становить близько 3 мільярдів доларів. Суть у тому, що він описує способи, як із установи за допомогою англійських компаній виводилися кошти. Це відбувалось через те, що ми намагаємося довести, фіктивні угоди».
Високий суд Англії заарештував активи Коломойського та Боголюбова по всьому світу. Тепер бізнесмени можуть витрачати не більше 20 тисяч фунтів стерлінгів на тиждень. Будь-які угоди з купівлі-продажу активів вони мають узгоджувати з установою.
Журналісти показали Ніку Матіасону з організації Finance Uncovered, яка спеціалізується на лондонській нерухомості й викриває відмивання коштів у Британії, список британської нерухомості Боголюбова з звіту Kroll. Матіасон коментує: «Райони як Белгравія та Найтсбрідж — це «гарячі точки» для інвестування заможних людей з усього світу. Тим більше, вартість активів там останнім часом зростає».
Белгравія — знаменитий своєю розкішшю район Лондона з аристократичною архітектурою та витонченістю. Життя там тече особливо, на вулицях панує спокій. За даними детективів Kroll, Боголюбов найчастіше використовує будинок у Белгравії, де проживала одна з його доньок.
Оселитися в Британії сім'ї Боголюбова допомагав рабин Йона Прус. Він шукав об'єкти нерухомості для інвестування українцем. Однак у якийсь момент партнери не поділили прибуток.
Детективи встановили, що станом на 2016 рік Боголюбов володів нерухомістю вартістю понад 90 мільйонів фунтів стерлінгів, тобто близько 125 мільйонів доларів. Одна з найцікавіших знахідок — будівля на Трафальгарській площі в центрі Лондона. Матіасон пояснює: «Якщо ви власник цієї будівлі, ви надсилаєте сигнал: «У мене все дуже добре». Однак у звіті Kroll чітко не зазначено, чи володіє Боголюбов цією будівлею — станом на 2016 рік її власник «приховався» в офшорній компанії.
Ще один важливий об'єкт, згаданий у таємному звіті як майно Боголюбова, розташований неподалік від Букінгемського палацу. Це офісний центр преміум-класу.
Наприкінці 1990-х років родина Коломойського придбала дві вілли в Герцлії, містечку біля Тель-Авіва. Місцевість славиться чудовим пляжем та зручною парковкою для яхт. Детективи Kroll підтвердили, що через ланцюжок компаній родина олігарха володіє двома розкішними яхтами — 65-метровою Trident та 90-метровою Lauren L.
Ізраїльський ріелтор Едмонт Погорілер оцінив нерухомість: «Одна ділянка розташована прямо на першій лінії біля моря, дуже хороша, можна вийти прямо на пляж. Друга ділянка більш у глибині, в південній частині Герцлії — районі Пітуах».
Недавно будинок поруч із віллою Коломойського виставили на продаж за 300 мільйонів шекелів, що становить близько 90 мільйонів доларів. Коломойський має три паспорти — український, ізраїльський та кіпрський. До повернення в Україну у 2019 році він тривалий час проживав між Ізраїлем та Швейцарією.
Більшість майна родини Коломойського у Швейцарії та Франції належить його сестрі Ларисі Черток. Її власна вілла розташована на березі озера в елітному женевському районі Аньєр. За даними звіту Kroll, Черток придбала її за 32 мільйони доларів. Однак детективи не змогли знайти підтвердження, що жінка достатньо заможна для таких покупок.
Майна у неї та її близьких чимало. Черток придбала квартиру за 6 мільйонів доларів. Родичі її чоловіка володіють квартирою та гаражем вартістю 5 мільйонів франків. Через французьку компанію Лариса володіє віллою в Анті-сюр-Леман, французькому містечку біля Женеви, теж на березі озера. Цю віллу розглядають як головну резиденцію родини Коломойського.
Журналісти спробували зв'язатися з Ларисою Черток, щоб запитати про це майно. Вона відмовилась відповідати по суті. «Вибачте, я не буду з вами розмовляти, — російською відповіла вона. — Я не знаю, звідки ви взяли мій номер. Будь ласка, більше мені не дзвоніть. Я не розумію української мови». Журналістка перейшла на російську, але Черток усе одно відмовилась говорити. «Я не хочу з вами розмовляти. Велике спасибі. Я не даю коментарів ні з яких питань», — сказала вона й розірвала з'єднання.
Мільярди виводилися з України переважно через кіпрське відділення установи. У ньому ж Коломойський та Боголюбов мали приватні рахунки. Одне з ключових викриттів таємного звіту — те, що гроші з компаній, залучених до схеми перекредитування, потрапляли й на приватні рахунки колишніх власників.
Часто ці кошти повертались у компанії, з яких походили. Але іноді спрямовувались на купівлю цінних паперів, інвестиції в бізнес або, наприклад, на придбання приватних літаків вартістю по мільйону доларів кожен.
Гроші з приватного рахунку Коломойського йшли на поповнення його рахунків у інших банках. Вони також потрапляли до компаній групи Optima, які володіють нерухомістю в США, де ФБР проводило обшуки.
Згідно зі звітом Kroll, колишні власники користувались грішми з підозрілих компаній як своїми власними. Для судових процесів на мільярди доларів це — критично важливий факт.
Що кажуть на все це самі колишні власники? Журналісти вели переговори з Коломойським щодо інтерв'ю для фільму «Зірвати банк» протягом дев'яти місяців. Вони навіть зустрілися на неофіційну розмову. Однак на відкрите інтерв'ю колишній власник так і не погодився. Як і його партнер Боголюбов.
Махінації в гігантській установі, за які врешті-решт заплатила держава з кишень платників податків, відбувалися не лише через двох колишніх власників, яких нині тягають по судах. Державні чиновники з Національного банку та структур фінансового моніторингу, які роками закривали очі на підозрілі мільйонні трансакції, також мають відповісти за неналежне виконання своїх обов'язків. Однак наразі про це не йдеться.
Вища рада правосуддя подала на звільнення суддю, який ухвалив рішення на користь Коломойського у справі про установу.