Міжнародна мережа фінансового контролю США отримала від чотирьох банків документацію про підозрілі грошові потоки, які проходили через офшорні компанії, пов'язані з Петром Порошенком. Загальний обсяг цих переказів становить 65 мільйонів доларів. У своїх повідомленнях до Мережи по боротьбі з фінансовими злочинами Казначейства США (FinCEN) фінансові установи вказали, що Порошенко, перебуваючи на посаді президента України, міг брати участь у створенні офшорних структур, про що не повідомляв у своїх деклараціях про доходи.
Ці компанії протягом років перебували в центрі уваги українських правоохоронців. Слідчі припускали їх причетність до відмивання грошей та ухилення від податків, намагаючись отримати судовий дозвіл на доступ до банківських рахунків. Судові ухвали, які фіксували ці дії, згодом зникли з публічного реєстру судових рішень, однак видання «Слідство.Інфо» має копії цих документів.
Порошенко входить до трійки найбагатших українців. За оцінками Forbes, його активи оцінюються у 1,4 мільярда доларів, хоча на початку його президентства вони становили близько 750 мільйонів доларів. Однією з головних передвиборчих обіцянок було продати власний бізнес, однак цього не сталося.
Витік документів юридичної фірми Mossack Fonseca, відомий як Panama Papers, розкрив, що незабаром після обрання президентом Порошенко створив низку офшорних компаній на Кіпрі, Британських Віргінських островах та в Нідерландах. Інше розслідування на основі витоку Paradise Papers вказало на те, що п'ятий президент України шукав можливостей для оптимізації податків через ці офшорні гавані.
Порошенко та його адвокати заперечували навмисну мінімізацію податків, стверджуючи, що новостворені компанії використовувались виключно для передачі кондитерського бізнесу президента в непідконтрольний йому «сліпий траст». Проте документи FinCEN свідчать про інший перебіг подій.
Історія закарпатського таксиста Тараса Тарасовича розпочалася у 2016 році. Чоловік із села Нове Давидково займався дрібним бізнесом — продавав браслети та гаманці в інтернет-крамниці, а також таксував. Одного вечора в його автівку сіла компанія п'яних чоловіків, які запропонували йому стати засновником британської компанії. Тарасович спочатку відмовлявся, заявляючи, що не хоче брати участь у чомусь незаконному, однак його переконали, що це стосується «дуже серйозних людей». Чоловік дозволив використовувати його паспортні дані, отримуючи за це щомісячно по 5 тисяч гривень протягом двох років.
Так Тарасович став засновником чотирьох британських компаній, однією з яких була Genesis Local Ventures (GLV). Через рік після реєстрації, у 2017 році, компанія призначила його «особою, що має значний контроль».
Міжнародний Deutsche Bank подав до FinCEN звіт про підозрілу діяльність GLV, вказуючи на можливий зв'язок фірми з президентом України. Шотландська компанія GLV була зареєстрована двома белізькими юридичними особами — Poramto Group та Admiral Group, які, за даними звіту, були пов'язані з Порошенком.
За інформацією британського реєстру Companies House, ці дві компанії сумарно заснували майже 400 фірм, а їхню юридичну адресу використовують десятки інших структур. Це типові ознаки компанії-прокладки, призначеної для приховування кінцевого власника. Протягом дев'яти місяців у 2016-17 роках через рахунки GLV пройшло близько 60 мільйонів доларів. Банк врешті-решт закрив рахунки через «відсутність прозорості».
У 2018 році Тарас Тарасович був викликаний до Києва на допит до слідчих. Протягом п'яти годин його допитували в прокуратурі. Чоловік підтвердив, що втратив контакт із чотирма чоловіками, які запропонували йому цю схему, та що він не мав доступу до банківських рахунків GLV — лише підписував документи про створення компанії. Слідчі не запитали його про причетність Петра Порошенка до схеми.
GLV фігурує у кримінальному провадженні з кінця 2017 року. Українські прокурори отримали судовий дозвіл на доступ до документів із п'яти морських портів України щодо відвантаження зерна цією компанією. Вони також просили суд надати тимчасовий доступ до майна компанії та її документів у двох чеських банках, зокрема для з'ясування, хто стоїть за GLV.
Під час розслідування Генеральна прокуратура встановила, що група невідомих осіб пов'язана з 45 іноземними офшорними компаніями, задіяними у схемі експорту зерна. Ці матеріали кримінального провадження згодом зникли з єдиного державного реєстру судових рішень, однак видання має їх копії.
У травні 2019 року, за тиждень до завершення президентської каденції Порошенка, компанія GLV була розпущена. На запитання прес-служба партії «Європейська солідарність» відповіла, що особисто Порошенко не володіє жодними офшорними компаніями.
Порошенко передав у «сліпий траст» чимало своїх бізнесів, однак контроль над Міжнародним інвестиційним банком він зберіг. Відповідно до звітів FinCEN, протягом його президентства на рахунки компанії Roshen у цьому банку надійшли 1,8 мільйона доларів від британської компанії Goldwest Investment.
Goldwest Investment була зареєстрована в Британії за три місяці до початку президентської каденції Порошенка. За документами, компанія торгує солодощами й надає транспортні послуги. У перші два роки своєї діяльності вона декларувала нульові доходи, однак за підсумками 2016 року повідомила британський уряд про транзакції на 8,6 мільйона доларів та чистий прибуток у 250 тисяч доларів.
Перевідення Goldwest Investment у звіті FinCEN позначено як підозрілі. Банк вказав, що «Порошенко, ймовірно, брав участь у незаконних діях, відкриваючи нову компанію під час свого президентства й не звітуючи про це у своїй декларації».
Інший звіт подав Bank of New York Mellon після перевірки кореспондентських рахунків естонського Versobank. У документі йдеться про два перекази на загальну суму 145 тисяч доларів, які у 2016 році надійшли на рахунок Roshen від британської офшорної компанії Furoleks Services LP. Ця фірма мала коротке — лише три роки — але насичене життя. Протягом лише двох місяців 2016 року вона провела операцій на понад 23 мільйони доларів.
Декілька інших згадок Порошенка у FinCEN Files стосуються компаній, раніше названих у Panama Papers. За інформацією міжнародного банку Standard Chartered, президент Порошенко опосередковано володіє Intraco Management та має ділові зв'язки з Linquist Services Limited.
У квітні 2013 року Standard Chartered подав звіт до FinCEN щодо банківських переказів Linquist Services Limited на суму 30 тисяч доларів. Банк зауважив, що Порошенко використовував цю компанію для отримання банківських позик.
Сліди цих операцій знаходяться в Panama Papers. Зокрема, у грудні 2010 року банк Raiffeisen надіслав Roshen щонайменше 115 мільйонів доларів під виглядом позики, забезпечену офшорною компанією Linquist Services Limited. У звіті FinCEN зазначено: «Президент Порошенко використовував забезпечені активи» Linquist Services Limited та свій вплив на Raiffeisen для отримання кредитів для кондитерської корпорації Roshen, — зазначалося у звіті FinCEN.
Після того як інформація про ці кредити Roshen з’явилася у матеріалах Panama Papers, австрійські органи, за повідомленнями медіа, розпочали перевірку діяльності Raiffeisen.
Ще одна компанія, яку Standard Chartered пов’язував із Петром Порошенком, — Intraco Management. За банківськими звітами, у період із 2 січня 2013 року до 26 вересня 2014 року через неї пройшли операції на 5,4 млн доларів. Останні три місяці цього періоду припали вже на президентську каденцію Порошенка.
Приблизно через рік Агентство фінансових розслідувань Британських Віргінських островів почало розслідування щодо Intraco Management за підозрою у можливому відмиванні коштів. Слідчі намагалися встановити, хто є кінцевим власником офшорної структури.
Того ж 2015 року, як випливає з матеріалів українського судового реєстру, один із народних депутатів передав правоохоронцям інформацію про можливе відмивання грошей та ухилення від сплати податків українськими високопосадовцями. Серед осіб, яких згадували у цих матеріалах, був і тодішній президент Петро Порошенко, а серед компаній — Intraco.
Однак у прокуратурі тоді вирішили, що достатніх підстав для відкриття кримінального провадження немає.
У відповідь на запит журналістів Roshen заявила, що не має стосунку до згаданих у матеріалі офшорних компаній і не володіє інформацією про те, кому вони належать.
Водночас корпорація підтвердила, що з окремими з цих компаній мала комерційні відносини.
Зокрема, Goldwest Investment та Furoleks Services LP, за поясненням Roshen, оплачували кондитерську продукцію — шоколадні й желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво та інші товари, які експортувалися до Туркменістану та Алжиру.
Редакція також зазначила, що 1 грудня 2020 року заголовок матеріалу було змінено. Попередня його версія звучала як «FinCEN Files: правоохоронців США зацікавили компанії, пов’язані з Петром Порошенком».