Травневі дні 2019 року. Інавгурація Володимира Зеленського відбулася лише тиждень тому. У кабінеті впливового судді Павла Вовка розгортається телефонна розмова, яка розкриває його плани. Суддя готується до візиту в президентську Адміністрацію, але прагне потрапити туди непомітно для сторонніх очей.
Павло Вовк керує Окружним адміністративним судом Києва протягом тринадцяти років. За цей період ОАСК здобув репутацію одного з найконтроверсійніших судових органів держави. Саме тут скасовували націоналізацію ПриватБанку, повертали на посади скандальних чиновників, узаконювали схему «рюкзаків Авакова» та дозволяли розгін учасників мітингів під час Революції Гідності.
У 2019 році детективи Національного антикорупційного бюро оприлюднили аудіозаписи з кабінету Вовка. Ці матеріали викликали громадський резонанс. «Плівки НАБУ» засвідчили, що суд впливав на діяльність інших державних структур та приймав рішення, мотивовані політичними інтересами. Водночас президент Зеленський довгий час не висловлювався щодо цього скандалу. Лише нещодавно на офіційному сайті з'явилася його заява — відповідь на електронну петицію про ліквідацію ОАСК. Петиція отримала 25 тисяч підписів, що зобов'язало главу держави реагувати. Зеленський повідомив, що займається вирішенням цього питання з метою «зняти певну напругу в суспільстві».
Редакція «Слідства.Інфо» отримала раніше невідомі записи з кабінету голови суду. З цих матеріалів журналісти виявили зв'язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдою. Крім того, вони знайшли факти, які можуть пояснити тривалу мовчанку президента. Записи свідчать, що Вовк мав контакти з найближчим оточенням Зеленського ще до його президентства та відвідував президентський Офіс.
За часів Петра Порошенка голова ОАСКу підтримував тісні зв'язки з його командою. Журналісти зафіксували зустріч судді з Олександром Грановським, який неофіційно курував судову систему. Можливо, це стало причиною того, що ОАСК не потрапив до переліку судів, які мали бути ліквідовані в рамках судової реформи.
Після зміни влади з'явилися нові докази упередженості суддів ОАСК. Розпочалися кримінальні провадження за спробу захоплення державної влади. Проте Павло Вовк продовжує керувати судом.
«ОАСК завжди орієнтується на тих, у кого є влада. Якщо влада в одних — вони слідують їм, якщо в інших — переорієнтовуються», — пояснює Роман Маселко, юрист «Автомайдану», який займається судовою реформою.
Правоохоронці, які розслідували діяльність керівництва та суддів ОАСК після публікації перших записів, вимагали відсторонити цих осіб від посад. Однак Вища рада правосуддя, яка має повноваження звільняти та відсторонювати суддів, відмовилася це зробити. Перед засіданням ВРП її керівника помічали в президентському Офісі.
З аудіозаписів, які опрацювала редакція та на основі яких було створено фільм-розслідування «Нарадча кімната» у двох частинах, випливає, що Павло Вовк неодноразово спілкувався з людьми, близькими до теперішнього президента.
Першу згадку про довіреного Зеленського почути в кабінеті голови ОАСКу можна було за кілька місяців до виборів. «Ти ж знаєш, там же Андрюха з ним дуже близько. Андрюха Богдан, я з ним спілкуюся, — говорив Вовк. — Він заступник керівника штабу. Він розповідав, що Богдан був заступником керівника виборчого штабу Зеленського і ділився з ним інформацією про перебіг кампанії. Із записів випливає, що Вовк підтримував із Богданом контакт ще до президентських виборів. Після перемоги Зеленського Андрій Богдан очолив президентську адміністрацію, згодом перетворену на Офіс Президента.
ТАЄМНИЙ ВІЗИТ НА БАНКОВУ
Після першого туру президентських виборів до Вовка прийшов Володимир Колесниченко — колишній голова Вищої ради юстиції. Він хотів долучитися до політичної роботи команди Зеленського у Кіровоградській області й попросив голову ОАСК допомогти встановити відповідні контакти.
У розмові Вовк згадав знайомого на ім’я Андрій, який був наближений до Зеленського. Журналісти припускають, що йшлося про Андрія Богдана. Наступного дня Вовк зателефонував знайомому з команди кандидата і розповів про Колесниченка: той мав бізнес у Кіровоградській області, хотів допомагати Зеленському під час другого туру та був готовий організовувати місцевих прихильників у 101-му окрузі.
На контакти Вовка з Богданом вказував і Сергій Горбатюк, який раніше очолював Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури та входив до групи правоохоронців, що займалася справою ОАСК. За його словами, у записах ішлося не лише про телефонне спілкування, а й про зустрічі, які, судячи з діалогів, відбувалися регулярно.
Ще один запис зробили приблизно за тиждень після інавгурації Зеленського. Вовк зателефонував знайомому з команди нового президента і почав домовлятися про зустріч в Адміністрації Президента. Чи був співрозмовником саме Богдан, журналісти достеменно не встановили.
Особливу увагу Вовк приділяв тому, як потрапити всередину без звичайної реєстрації відвідувача. Він запитував, чи існує можливість заїхати службовою машиною або скористатися іншим входом, щоб його візит не зафіксували звичайним способом.
Зрештою співрозмовники домовлялися про заїзд із боку Лютеранської, 27–29. Це бічний проїзд до комплексу на Банковій, яким користувалися відвідувачі Адміністрації, а згодом Офісу Президента. Журналісти й раніше фіксували там політиків та бізнесменів, які намагалися уникнути публічності.
Павло Вовк не захотів пояснювати «Слідству.Інфо» обставини своїх візитів на Банкову. Натомість він звинуватив редакцію у співпраці з НАБУ. Журналісти також неодноразово намагалися домовитися про інтерв’ю з Андрієм Богданом, однак той від спілкування відмовився.
РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ «КВАРТАЛУ 95»
За кілька місяців до перемоги Зеленського ОАСК розглядав справу, безпосередньо пов’язану з його бізнесом.
Навесні 2019 року судді активно обговорювали президентську кампанію і перспективи кандидатів. На записах Вовк та суддя Ігор Погрібніченко досить зневажливо оцінювали публічні виступи Зеленського. Однак соціологія вже показувала високу ймовірність його перемоги, тоді як шанси чинного президента Петра Порошенка виглядали значно слабшими.
На цьому тлі в ОАСК повернулися до позову «Студії Квартал 95», який понад рік фактично не рухався.
Суперечка стосувалася заборони на показ серіалу «Свати», продюсером якого був Зеленський. Держкіно обмежило показ після рішення СБУ щодо російського актора Федора Добронравова. Українські спецслужби заборонили йому в’їзд через незаконні поїздки до окупованого Криму, підтримку окупації півострова та участь у російському пропагандистському фільмі.
У «Кварталі 95» такі рішення вважали незаконними і звернулися до ОАСК із вимогою їх скасувати. Сам Зеленський також публічно критикував заборону серіалу.
На одному із записів Вовк обговорює можливість ухвалення рішення у цій справі наприкінці березня і характеризує його як своєрідний «подарунок» потенційному майбутньому президенту. Суддя Володимир Келеберда в розмові зауважував, що після цього серіал знову зможуть показувати по телебаченню.
26 березня 2019 року Келеберда справді ухвалив рішення на користь «Студії Квартал 95». Суд скасував обмеження щодо серіалу та рішення, пов’язані із забороною в’їзду Добронравова. У рішенні йшлося про відсутність належних підстав для заборони та неналежно оформлені матеріали СБУ.
«РУЧНИЙ СУД»
Після обрання президентом Зеленський регулярно реагував на найрізноманітніші суспільні події — записував відеозвернення, коментував ситуацію з Конституційним судом та навіть виконав одну з вимог чоловіка, який захопив автобус із заручниками у Луцьку.
Однак щодо Окружного адміністративного суду Києва президент тривалий час залишався значно стриманішим. Скандальні записи з кабінету Вовка і рішення ОАСК майже не отримували від нього публічної оцінки, хоча журналісти та громадські активісти неодноразово вимагали реакції.
На пресбрифінгу в жовтні 2019 року журналістка «Слідства.Інфо» Євгенія Моторевська прямо запитала президента, чи збирається він ліквідувати ОАСК і чи не потрібен йому, як свого часу Петру Порошенку, «ручний суд».
Зеленський відповів, що не потребує залежного суду і готовий розібратися із ситуацією та підтримати рішення, яке допоможе забезпечити справедливість щодо ОАСК.
Однак протягом наступного року суттєвих змін не відбулося.
НАБУ оприлюднило нову частину записів із кабінету Вовка. У них слідчі побачили ознаки можливого захоплення державної влади та впливу на Конституційний суд. Суддям ОАСК повідомили нові підозри. Попри це, Зеленський тривалий час публічно не реагував на розвиток справи.
Активісти навіть приходили до Офісу Президента із закликом до глави держави нарешті ознайомитися із записами.
Влітку самі судді ОАСК звернулися до Зеленського, заявивши про нібито тиск з боку «іноземних агентів». В Офісі Президента у відповідь зазначили, що глава держави не має права коментувати обвинувачення проти конкретних суддів.
До питання ліквідації ОАСК президент повернувся у жовтні, коли відповідна електронна петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Після цього Зеленський заявив про початок консультацій із Вищою радою правосуддя.
Журналісти звертали увагу на суперечність: саме можливому впливу керівництва ОАСК на ВРП був присвячений один із епізодів оприлюднених НАБУ записів.
Згодом питання про подальшу долю суду поставила Зеленському Світлана Заліщук, радниця прем’єр-міністра з питань зовнішньої політики.
Президент відповів, що негайне усунення складу ОАСК або фактичне припинення роботи суду може створити проблему через те, що на той момент не працювала Вища кваліфікаційна комісія суддів — орган, відповідальний за добір нових суддів. За словами Зеленського, спочатку необхідно було вирішити питання запуску ВККС, а вже після цього повертатися до ОАСК.
Юрист «Автомайдану» Роман Маселко оцінював ситуацію значно критичніше. На його думку, у нового президента був вибір між реальною боротьбою із системою, сформованою навколо ОАСК, і співпрацею з нею.
Маселко вважав, що поведінка влади свідчила саме про другий сценарій: замість конфронтації з керівництвом суду команда Зеленського, на його думку, фактично пішла з ним на співпрацю.