Українські суди стикаються з критичною нестачею фінансування, яка вже позначилася на їхній здатності виконувати базові функції. Установи по всій країні повідомляють про неможливість забезпечити навіть елементарні потреби — від поштових марок до утримання приміщень у придатному стані.
Проблема набула гострості в останні тижні листопада, коли понад 40 судів оголосили про припинення надсилання поштової кореспонденції учасникам справ. За даними аналітиків YouControl, станом на 25 листопада цю проблему повідомили суди першої інстанції, апеляційні та спеціалізовані установи. Серед них — сім із десяти районних судів Києва: Шевченківський, Печерський, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Подільський та Голосіївський. Щодня до цього списку додаються нові судові установи з регіонів.
Усю необхідну кореспонденцію — запити, судові повістки, копії рішень та інші документи — суди тепер намагаються відправляти електронною поштою, через систему «Електронний суд» або смс-повідомленнями. Однак це рішення виявилося неповним, оскільки судам бракує коштів навіть на базові матеріали.
Пресслужба Шевченківського райсуду Києва розповіла, що установа вже стикалася з подібною ситуацією раніше. У червні цього року суд припиняв надсилання повісток через брак марок. Тоді, після місяця перерви, ситуація нормалізувалася. Представники суду зазначили, що проблема тягнеться з весни, а на їхньому сайті розміщено близько п'яти повідомлень про звернення до Державної судової адміністрації щодо закінчення запасів марок. «Це ж не від нас залежить», — наголосили в пресслужбі.
Влітку Державна судова адміністрація звернулася до Міністерства фінансів та низки держслужбовців, після чого кошти для поновлення поштової кореспонденції в судах знайшлися. Проте це лише один прояв набагато глибшої проблеми фінансування судової системи.
Недостатність коштів позначилася й на інших аспектах роботи судів. Установи повідомляють про обмеження швидкості або взагалі відключення від інтернету. Подільський райсуд Києва у повідомленні від 3 листопада зазначив, що обмежена швидкість зв'язку негативно впливає на функціонування «Електронного суду», електронної пошти, проведення судових засідань у режимі відеоконференцій, відправку судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень та своєчасне надсилання судових повісток в електронному вигляді. Схожі скарги надійшли від Гребінківського суду на Полтавщині та Татарбунарського суду Одеської області.
Державна судова адміністрація на початку листопада підтвердила, що доступ до інтернету обмежили у всіх місцевих та апеляційних судах. Причина — заборгованість на понад 15 мільйонів гривень перед держпідприємством «Інформаційні судові системи», яке забезпечує доступ судів до мережі. Крім того, бракує 5,7 мільйонів гривень для оплати системи відеоконференцій судових засідань та 6,8 мільйонів гривень на підтримку системи «Електронний суд» — саме тієї, яку ДСА рекомендує використовувати для відправлення кореспонденції.
Галицький райсуд Львова також постраждав від фінансової кризи. Інтернет там працює з обмеженнями, накопичилося чимало невідправлених документів. Крім того, працівників апарату суду позбавили доплат і премій, а будівля суду майже не опалюється. Прессекретар суду Павло Береза розповів про щоденну невизначеність: «Кожен день у нас як новий, очікуємо чогось нового, бо буде опалення чи не буде, повідомляється напередодні». Він наголосив, що найбільш болючим питанням є відсутність премій та надбавок для працівників апарату. «Не знаю, як викручуватимуться люди, бо все-таки це кінець року, передсвятковий період. Раніше ми в цей час отримували трошки більші надбавки, а зараз треба думати, як далі виживати», — сказав Береза.
Територіальне управління ДСА України виділило Галицькому райсуду марок на 40 тисяч гривень, однак цього недостатньо. За словами прессекретаря, цієї суми вистачить лише на тижневу норму листів. «Обсяги кореспонденції надзвичайні, й ті 40 тисяч розлітаються буквально за 2-3 дні», — пояснив Береза.
Проблеми з фінансуванням судової системи обговорювалися в ДСА з початку року. На утримання судової системи у 2020 році виділили майже на третину менше, ніж у 2019 році — 10,2 мільярда гривень замість попередніх обсягів. Це мало вплинути насамперед на зарплати працівників апаратів судів, забезпечення установ охоронцями та ремонти й реконструкції в будівлях судів.
Державна судова адміністрація попереджала й про проблеми з забезпеченням поточної роботи судів, включаючи брак коштів на відправлення листів. У 2020 році на це виділили 444,7 мільйони гривень, тоді як у 2019 році було 1 159,9 мільйони гривень. На момент звернення редакції до ДСА за коментарем та поясненнями щодо виходу з ситуації відповіді не надійшло.
Деякі судові керівники почали пропонувати власні рішення. Голова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький запропонував взагалі відмовитися від поштової кореспонденції. Він закликає Верховну Раду підтримати законопроєкт, згідно з яким учасники справ отримуватимуть усі процесуальні документи на електронну адресу.
Плотніцький навів вражаючі цифри витрат. У 2019 році судова система України витратила близько 1 мільярда 150 мільйонів гривень на відправлення поштової кореспонденції. Лише Західний апеляційний господарський суд витратив на ці послуги 1,2 мільйони гривень у 2019 році та 786,9 тисяч гривень у 2020 році. «Це не є раціональним у час, коли існує електронна пошта», — написав голова суду.
За його словами, виділених цьогоріч коштів суду вистачило лише на 9 місяців, наразі всі поштові відправлення припинено. Натомість надсилання документів через інтернет, вважає Плотніцький, мінімізує контакти між працівниками судів, «Укрпошти» та отримувачами листів, що може знизити ризик поширення коронавірусу.
Голова Ради суддів Богдан Моніч дотримується схожої позиції. У коментарі він зазначив, що запровадження електронної кореспонденції дасть можливість зекономити кошти. «Вважаю, що перехід на електронні засоби повідомлення сторін про час та місце розгляду справи є більш виправданим. Сьогодні багато учасників процесу вже мають мобільні телефони, практично в кожного є месенджери. Тому такий спосіб направлення поштової кореспонденції (особливо через месенджери) має стати основним», — розповів Моніч.
Однак, за його словами, чинне законодавство до таких змін не готове. «Наразі перешкодою цьому є недосконалість процесуального законодавства та існуюча судова практика», — запевняє голова Ради суддів. Він навів приклад: неповідомлення особи про час та місце розгляду справи вже було причиною прийняття рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України. «Тому без прийняття відповідних законодавчих змін суди змушені направляти всю кореспонденцію поштою», — пояснив Моніч.
На питання про перспективи на наступний рік Моніч дав песимістичний прогноз. «Ситуація не лише повториться, а й погіршиться», — стверджує голова Ради суддів. На початку минулого року в судах був певний запас марок, паперу та інших матеріалів. Сьогодні ці запаси практично вичерпано. Кабінет Міністрів України, готуючи проект Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» до другого читання, пропозицій судової гілки влади щодо її належного фінансування не врахував взагалі. За розрахунками Моніча, бракує близько 5,6 мільярда гривень. «Тому в 2021 році ситуація може суттєво погіршитись», — попередив він.
Однак експертка з судової системи «Центру протидії корупції» та членкиня Громадської ради доброчесності Галина Чижик вказує на те, що відповідальність за нестачу коштів несуть і самі судді. «Саме судді призначили тих членів Вищої ради правосуддя, які замість того, аби шукати фінансування й забезпечити ефективне витрачання коштів на судову владу, роблять фінансові діри ще більшими», — зазначила вона.
Зокрема, за словами Чижик, мільйони гривень можна було б зекономити, якби Вища рада правосуддя вчасно звільнила суддів, які не здійснюють правосуддя, але при цьому продовжують отримувати зарплату. За підрахунками DEJURE, з 2016 року суддям, обвинуваченим у корупційних злочинах, виплатили майже 45 мільйонів гривень зарплати. З них понад 19 мільйонів пішли на виплати відстороненим суддям. «Були непоодинокі випадки, коли зарплату продовжували отримувати навіть ті судді, які зараз здійснюють так зване правосуддя на окупованих територіях», — додала експертка.
Чижик також критикує Вищу раду правосуддя за відсутність контролю над ефективністю витрат Державної судової адміністрації. «ВРП закриває очі на неефективне витрачання коштів на колекційні монети, брендовані папки чи прапорці для Державної судової адміністрації чи Служби судової охорони», — розповідає вона.
Одну з таких закупівель ДСА активно обговорювали наприкінці літа. Тоді адміністрація замовила просування своєї діяльності в соцмережах та створення контенту для українських інтернет-порталів на пів мільйона гривень.
Чижик також звертає увагу на те, що судді, які отримують найвищі у країні зарплати, через суд намагаються відсудити додаткові фінансові компенсації. «А відтак, за рахунок зарплат для апарату чи коштів на здійснення правосуддя», — стверджує експертка.