Міністерство економіки 26 жовтня оприлюднило інформацію про аудит державного підприємства «Укрліктрави», в якому йшлося про звільнення директора Андрія Власенка. Причиною його відставки названо неналежне виконання службових обов'язків. Аудит виявив серйозні проблеми: податковий борг у 12 млн грн, заблоковані рахунки, відсутність у штаті працівників, фінансових планів та звітів.
Однак уже через два тижні після цього повідомлення міністр економіки Ігор Петрашко призначив Власенка виконавцем обов'язків заступника голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ). 11 листопада Уряд затвердив його на посаді в. о. голови правління цієї стратегічно важливої для держави компанії.
Наказ Мінекономіки встановив Власенку посадовий оклад у розмірі майже 230 тисяч гривень на місяць — це в 11 разів більше, ніж він отримував у «Укрліктравах». Водночас повідомлення про його звільнення з попередньої посади зникло з офіційного сайту міністерства, замінене помилкою 404. На запит про причини видалення інформації міністерство відповіло лише, що Власенка звільнили «за угодою сторін» за його заявою.
Депутати від двох опозиційних парламентських фракцій розкритикували це призначення. Представники «Голосу» та «Слуги народу» публічно заявили, що воно відбулося в інтересах партії «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко. За їхньою версією, призначення Власенка було обміном на обіцянку «Батьківщини» проголосувати за державний бюджет на 2021 рік у першому читанні. Нардеп від «Батьківщини» Вадим Івченко назвав цю інформацію «нісенітницею». Проте 19 із 24 обранців партії все ж підтримали законопроєкт у першому читанні.
ДПЗКУ вважається одним із найбільших українських експортерів пшениці та конкурентом великих приватних компаній. До складу корпорації входить близько 50 філій, де працює приблизно 5 тисяч людей. Підприємство займається закупівлею й експортом зерна, виробництвом борошна, круп, комбікормів та їх експортом, а також надає послуги зберігання й портової перевалки зерна. Річний оборот компанії перевищує 14 мільярдів гривень. Однак в останні роки ДПЗКУ збиткова: лише за перше півріччя 2020 року збитки сягли майже 3,5 мільярда гривень.
Андрій Власенко представляв партію «Батьківщина» у Миколаївській обласній раді з 2015 по 2020 рік. У грудні 2016 року його призначили в. о. керівника «Укрліктрав» — державного підприємства, зареєстрованого в Києві з п'ятьма філіями. Підприємство було створене у 2011 році для вирощування лікарських рослин, однак цей напрямок не виправдав себе. За словами екскерівника Житомирської філії Олександра Бугайчука, економічна доцільність могла бути, але в компанії не мали досвіду роботи з такою сировиною. Вимоги до якості, процес сушки та брак людських ресурсів змусили підприємство зосередитися на традиційних сільськогосподарських культурах.
Аудит «Укрліктрав» за період із січня 2016 по лютий 2018 року охоплює понад рік діяльності під керівництвом Власенка. На той час підприємство мало в користуванні майже 11 тисяч гектарів землі та близько 200 працівників. Аудиторів стурбували серйозні фінансові порушення. Працівники не отримували зарплати повністю, натомість Власенку всупереч умовам контракту виплачували премії та матеріальну допомогу. Також виявлено факти продажу сільськогосподарської продукції за цінами нижчими від ринкових.
Заборгованість із виплати зарплати становила майже 746 тисяч гривень, з яких понад 20% були прострочені. Водночас за три місяці керівництва Власенка підприємство провело інших платежів на понад 8 мільйонів гривень, хоча аудитори наголошували, що оплату праці мають здійснювати першочергово.
У жовтні 2017 року Власенко отримав премію в розмірі 20,7 тисяч гривень (що дорівнювало його місячному посадовому окладу) з нагоди свого 40-річчя. У листопаді того ж року йому виплатили ще 20,7 тисяч гривень як матеріальну допомогу на оздоровлення. Наказ про цю виплату Власенко підписав особисто. Жодне з цих виплат не було передбачено контрактом або погоджено з профільним міністерством.
Через продаж сільськогосподарської продукції за невигідними цінами підприємство у 2017 році недоотримало майже 64 тисячи гривень. Аудиторів турбувало, що реалізаційні ціни встановлювалися непрозоро, не оголошувалися розпорядчими документами та не затверджувалися керівництвом.
Станом на кінець лютого 2018 року податкова заборгованість становила майже 1,7 мільйона гривень. Аудитори наголошували, що погашення таких боргів — персональна відповідальність керівника. Однак до жовтня 2020 року, коли Власенка звільнили, податковий борг виріс до понад 12 мільйонів гривень.
Державним аграрним бізнесом Власенка пов'язує також робота в державному підприємстві «Племінний завод «Плосківський»», де він раніше працював заступником директора. Інформація про це тривалий час не була публічною, однак 24 листопада, вже після призначення Власенка до ДПЗКУ, на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України Smida з’явилася довідка, яка підтверджувала цей етап його кар’єри.
«Плосківський» розташований у селі Плоске Броварського району Київської області та підпорядковується Фонду державного майна. Працівниця підприємства Людмила Міщенко, яка працювала там понад 30 років, розповіла журналістам, що господарство спеціалізується на утриманні корів і телят та виробництві молока.
На момент розмови на підприємстві залишалося 193 корови та 216 телят. За словами Міщенко, приблизно десять років тому лише корів було близько півтори тисячі. Вона описувала фінансовий стан заводу не як повноцінну господарську діяльність, а радше як виживання, пов’язуючи проблеми, зокрема, з постійною зміною керівництва.
Раніше «Плосківський» користувався більш ніж 1,6 тис. гектарів землі. Якщо близько десяти років тому господарство обробляло ці площі самостійно, згодом значну частину почали здавати в оренду. За словами працівниці, причиною був брак техніки: самостійно засівали переважно площі, необхідні для забезпечення худоби кормами.
ПІДОЗРА У СПРАВІ «ПЛОСКІВСЬКОГО»
«Слідство.Інфо» з’ясувало, що з діяльністю племінного заводу пов’язано кілька кримінальних проваджень щодо можливих розкрадань та ухилення від сплати податків. В одному з них підозрюваним, за даними журналістів, є Андрій Власенко.
Поліція Київщини розслідувала цю справу з осені 2015 року. За версією слідства, у 2012–2016 роках посадові особи «Плосківського» укладали без конкурсів договори на економічно невигідних для державного підприємства умовах.
В ухвалі Броварського міськрайонного суду від 31 січня 2018 року йшлося про те, що через таку господарську діяльність виникла сумнівна кредиторська заборгованість приблизно на 12 млн грн, а втрати фінансових та матеріальних ресурсів підприємства перевищили 5 млн грн.
Серед приватних структур, з якими «Плосківський», за матеріалами справи, міг співпрацювати на невигідних умовах, фігурувала компанія «Броварський молочний альянс». Назва цієї фірми також містилася у деклараціях Андрія Власенка. Донедавна її власницею була його дружина Євгенія, а сам Власенко певний час очолював підприємство.
Водночас журналісти звернули увагу на невідповідність у судовому документі: поряд із назвою «Броварський молочний альянс» був зазначений код іншої компанії зі схожою назвою — «Броварська молочна компанія».
Обидві структури раніше були зареєстровані за однією адресою — вулиця Жовтнева, 2 у селі Плоске. Там само зареєстрований і державний «Племінний завод “Плосківський”». Хоча згодом власники «Броварської молочної компанії» змінилися, заснував її у 2012 році саме Андрій Власенко.
До 2019 року в розслідуванні відбувся певний прогрес. У березні слідчі повідомили про підозру особі, чиє ім’я в судовому рішенні було приховане. Однак інші дані з ухвали, на думку журналістів, дозволяли встановити, що йшлося саме про Власенка.
Так, 25 березня 2019 року Шевченківський районний суд Києва розглядав клопотання слідчого про домашній арешт для підозрюваного. Суд обрав м’якший запобіжний захід — особисте зобов’язання.
Одним із аргументів було те, що підозрюваний уже не працював на підприємстві, де перебувала більшість потерпілих, а тому мав менше можливостей впливати на свідків. У судовій ухвалі прямо зазначалося, що ця особа з 31 березня 2017 року очолювала ДП «Укрліктрави». Саме цього дня, як підтверджував наказ, Андрія Власенка призначили директором підприємства.
У цьому кримінальному провадженні йому інкримінували службове розкрадання за частинами 2 і 3 статті 191 Кримінального кодексу України. Максимальна санкція, зазначена в матеріалі, становила до восьми років позбавлення волі.
На момент підготовки розслідування після повідомлення про підозру минуло понад півтора року. Головне управління Нацполіції Київської області повідомило «Слідству.Інфо», що розслідування все ще не завершене.
МАЙНО ТА ГОТІВКА
У своїй останній на той момент декларації Власенко зазначав право користування двома квартирами у Києві площею 213 і 119 квадратних метрів, а також будинком поблизу столиці площею близько 1,4 тис. квадратних метрів.
Його дружині належала земельна ділянка у Києві площею майже тисяча квадратних метрів та недобудований будинок на 580 квадратних метрів.
Серед задекларованого коштовного майна Власенка були два золоті годинники та ще один золотий годинник із діамантами. У декларації також фігурували золоті сережки, каблучки з діамантами та шуба із соболиного хутра.
Подружжя декларувало понад $300 тис. готівкою. У 2019 році Власенко придбав BMW X5 того ж року випуску вартістю 2,6 млн грн. При цьому його офіційний дохід від роботи в «Укрліктравах» за той рік становив 254 тис. грн.
ВІДПОВІДЕЙ ВІД ВЛАСЕНКА НЕ ОТРИМАЛИ
Журналісти звернулися безпосередньо до Андрія Власенка. Спочатку він погодився зустрітися і поспілкуватися з представником редакції.
Пізніше пресслужба ДПЗКУ повідомила, що керівник визначається, в якій формі краще надати відповідь — усно чи письмово. Однак до встановленого журналістами терміну коментар так і не надійшов. Редакція зазначила, що готова оприлюднити пояснення Власенка щодо його попередньої роботи, майнового стану та кар’єрного підвищення після їх отримання.
«Слідство.Інфо» також направило запит міністру економіки Ігорю Петрашку, поцікавившись, чи знав він про кримінальні провадження, пов’язані з Власенком, і як оцінює цю обставину.
У пресслужбі Міністерства економіки відповіли, що за результатами перевірки Андрій Власенко «до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягується та засудженим не значиться».
Окремий запит журналісти направили до ДПЗКУ. Корпорацію просили пояснити, які завдання ставляться перед підприємством після зміни керівництва і які заходи плануються для повернення компанії до прибутковості. На момент публікації розслідування відповіді від ДПЗКУ не надійшло.