Протягом 2020 року українське суспільство стежило за низкою гучних кримінальних справ, які захоплювали увагу мас-медіа й викликали широкий резонанс. Однак після спаду медійного інтересу слідства й судові процеси продовжували рухатися своїм ходом. Редакція «Слідство.Інфо» проаналізувала поточний стан найбільш резонансних справ року, з'ясувавши, як просувається розслідування, чи визначено винних і яких наслідків вже досягнуто.
ВБИВСТВО БІЗНЕСМЕНА В БУДИНКУ ЕКС-МІНІСТРА
У ніч на 22 лютого в будинку колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари, що розташовувався під Києвом, трапилася трагедія. Там був застрелений Сергій Старицький, відомий медіа-магнат, який раніше керував холдингом «Інтер». Дружина Кожари, Марина Козерод, повідомила поліцію про постріл, який чула на кухні. Коли вона прийшла туди, то виявила тіло Старицького з пістолетом у правій руці. Поблизу лежали його окуляри зі зламаними скельцями й слідами крові, яка належала самому Кожарі.
Екс-посадовець мав видимі ознаки фізичного конфлікту: порвану футболку й синець під оком. Під час перевірки на алкоголь Кожара заявив поліцейським, що «захищав свій дім», але потім замовк, коли його дружина щось прошепотіла йому на вухо.
З версії правоохоронців, між чоловіками стався конфлікт, після якого Кожара взяв пістолет, повернувся на кухню й вдарив Старицького зброєю в потилицю, а потім вистрілив. Однак сам Кожара стверджував, що в момент пострілу його в кімнаті не було.
Марина Козерод спочатку розповідала, що Старицький вчинив самогубство й що вона з чоловіком на кухні не були. Проте після затримання Кожари вона змінила показання. На закритому судовому засіданні жінка розповіла, що Старицький хотів вийти на вулицю постріляти з пістолета Кожари, вона намагалася його зупинити, хапаючи за руки, і в цей момент нібито й стався постріл.
25 березня Кожарі оголосили підозру й посадили в слідчий ізолятор. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу понад 14 мільйонів гривень. Протягом року розмір застави кілька разів змінювався: у травні його зменшили до 2,1 мільйона, у червні повернули до 14 мільйонів, у серпні знову зменшили на пів мільйона, у листопаді скасували зовсім, а в грудні встановили на рівні 13,6 мільйона гривень. Рідні Старицького подали позов про арешт маєтку Кожари й вимагають моральної компенсації майже 1,4 мільйона гривень.
23 грудня прокуратура повідомила про завершення досудового слідства й передання справи до суду. Якщо вину Кожари буде доведено, йому загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.
Дружині Кожари також оголосили підозру за можливий обман суду. Слідство вважає, що вона завідомо збрехала, розповідаючи про спробу Старицького забрати пістолет. Цю справу також передали до суду. За доведення вини Козерод може отримати виправні роботи або до 5 років ув'язнення.
РОЗСТРІЛ ВІЙСЬКОВИХ НА РИБАЛЦІ
21 травня восьмеро друзів, всі ветерани Донбасу й деякі з них активні військовослужбовці Національної гвардії, приїхали рибалити на ставок у село Новоселиця на Житомирщині. Орендар ставка, Анатолій Захаренко, був їхнім давнім товаришем, і вони неодноразово обирали це місце для відпочинку.
У ніч на 22 травня Захаренко розстріляв відпочивальників зі своєї мисливської рушниці. Загинуло семеро: Владислав Мамиченко, Андрій Москалець, Віталій Вульчин, Володимир Купріянов, Ескендер Османов, Роман Ханенко та Олександр Білоус. За версією правоохоронців, конфлікт розпочався в альтанці, де Захаренко вбив Османова й Москальця. Інші п'ять чоловіків, які вже спали в сусідньому будиночку, були застрелені у сні.
Вадим Федюнін, один із товаришів, вижив. На думку слідства, Захаренко збирався вбити й його, але тому вдалося втекти до села й попросити місцевого мешканця викликати поліцію. Сам Захаренко того ж ночі викликав Державне бюро розслідувань і повідомив про те, що сталося. ДБР затримало його близько другої ночі.
Під час обрання запобіжного заходу Захаренко заявив, що його дії були самозахистом. За його словами, один із військових раніше поранив його пострілом у праву руку, а оскільки відпочивальники мали при собі зброю, йому загрожувала небезпека. «Це був самозахист. Якби в мене не стріляли, я б не відкривав вогонь. Їх було вісім чоловік — а я був сам, та ще й вночі», — сказав він на суді.
Федюнін дав інтерв'ю виданню «Цензор.нет», розповівши, що почув постріли близько 22:30. Він ще не встиг заснути й швидко піднявся, щоб будити інших. «Пролунали постріли. І крики одночасно з пострілами: він щось вигукував одночасно з пострілами. Це було жахливо», — згадував Федюнін.
За його словами, першим із будиночка назустріч озброєному чоловікові вийшов київський волонтер Роман Ханенко. Він намагався запитати Захаренка, що сталося, однак не встиг завершити фразу. Після цього інший боєць спробував перегородити нападнику шлях до будинку, але також загинув. Коли Захаренко вийшов надвір перезарядити рушницю, Федюніну вдалося втекти до найближчого села і попросити місцевих мешканців викликати поліцію.
Пізніше з’ясувалося, що Анатолій Захаренко раніше вже відбував покарання за тяжкий злочин. Він народився в Росії і ще за часів СРСР провів сім років у місцях позбавлення волі. Також на нього неодноразово скаржилися через агресивну поведінку у стані алкогольного сп’яніння.
Адвокат потерпілих Масі Найєм стверджував, що у березні того ж року Захаренко вже міг застосовувати зброю проти іншої людини, однак уникнув відповідальності нібито завдяки зв’язкам із місцевими правоохоронцями.
Восени слідчі завершили досудове розслідування і передали матеріали до суду. У разі доведення вини Захаренку загрожувало до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
ЗҐВАЛТУВАННЯ ЖІНКИ ТА КАТУВАННЯ У КАГАРЛИЦЬКОМУ ВІДДІЛКУ
Увечері 23 травня 26-річну мешканку одного із сіл Київщини викликали до Кагарлицького райвідділку поліції як можливу свідку крадіжки з магазину, який вона відвідувала напередодні. Жінка взяла паспорт і сказала рідним, що повернеться незабаром.
У відділку її зустріли поліцейські Сергій Сулима та Микола Кузів. За твердженням адвокатів потерпілої, Кузів і раніше домагався жінки та погрожував їй. Захисники припускали, що подальші події могли бути, серед іншого, помстою за її відмови.
За версією слідства, поліцейські вимагали, щоб жінка зізналася у крадіжці продуктів. Після її відмови, як повідомляли Державне бюро розслідувань і адвокати потерпілої, протягом кількох годин до неї застосовували насильство та різні форми катування, домагаючись потрібних свідчень. Певний час її також утримували в кайданках.
ДБР стверджувало, що пізніше Сулима повернув жінку до кабінету і сексуально її скривдив. Інший поліцейський у цей час також перебував у приміщенні. Близько четвертої години ранку потерпілу відпустили без верхнього одягу та паспорта.
Спочатку вона боялася повідомляти про те, що сталося. Однак через отримані травми звернулася по медичну допомогу, після чого медики зафіксували тілесні ушкодження і направили її до лікарні.
Згодом стало відомо, що тієї ж ночі у відділку могли катувати й іншого чоловіка, якого підозрювали у крадіжці з магазину. За інформацією «Української правди», правоохоронці погрожували йому, били та змушували зізнатися.
Після розголосу журналісти та слідчі почали отримувати інформацію й про інші можливі випадки насильства у Кагарлицькому відділку. ДБР припускало, що таким способом окремі поліцейські могли систематично домагатися зізнань.
Зокрема, у судових матеріалах описувався епізод із двома чоловіками у січні того ж року. За версією слідства, правоохоронці проникли до їхнього помешкання, застосували силу, після чого доставили обох до поліції. Одного з чоловіків також сексуально скривдили.
Потерпілих вивозили за місто, продовжували бити та обливали холодною водою за температури близько +1 °C. Після повернення до відділку насильство, за матеріалами справи, продовжилося, зокрема із застосуванням електричного струму. Поліцейські вимагали від чоловіків зізнання у крадіжці.
Пізніше їх змусили підписати записи в журналі відвідувань про те, що вони нібито залишили відділок ще попереднього вечора і претензій до правоохоронців не мають. Насправді, за даними судового реєстру, одного чоловіка відпустили лише вранці, а іншого утримували до вечора.
Широкого розголосу ці випадки набули лише після історії 26-річної потерпілої. 25 травня керівництво Національної поліції заявило про розформування Кагарлицького відділку.
Кузіва та Сулиму затримали й помістили під варту без можливості внесення застави. На початку липня підозри отримали ще двоє працівників поліції через інший епізод можливих катувань. Одного з них також взяли під варту.
Згодом статус підозрюваного отримав і керівник Кагарлицького відділку. За інформацією Офісу Генпрокурора, він знав про таку практику своїх підлеглих, однак не реагував належним чином.
На початку грудня слідство повідомило про завершення розслідування та підготовку справи до передачі в суд. Поліцейському, обвинуваченому у сексуальному насильстві щодо жінки, загрожувало до 12 років позбавлення волі. Іншим правоохоронцям, яких обвинувачували у катуваннях, — до 10 років, а керівнику відділку в разі доведення вини — до семи років.
СТРІЛЯНИНА У БРОВАРАХ
Уранці 29 травня один зі спальних районів Броварів — Торгмаш — став місцем масштабної збройної сутички. Десятки молодих чоловіків спортивної статури, переважно у темному одязі та масках, пересувалися групами і стріляли у противників. Перші повідомлення до поліції почали надходити близько сьомої ранку.
Після прибуття правоохоронців учасники конфлікту почали ховати зброю, розбігатися дворами та намагалися залишити місце події автомобілями. Сутичку знімали на телефони мешканці навколишніх будинків.
Приблизно через дві години правоохоронці заявили, що причиною конфлікту могла бути боротьба за ринок пасажирських перевезень. За версією слідства, групи молодиків найняли для силового протистояння між конкурентами, заплативши учасникам приблизно по 800 грн.
Конфлікт між перевізниками, за даними правоохоронців, існував і раніше. За кілька днів до перестрілки місцеві жителі вже помічали в місті спортивних молодиків, які, зокрема, могли залякувати водіїв, що підбирали попутників.
Безпосередньо на місці поліція затримала десятьох людей і вилучила зброю. Повідомлялося також про трьох поранених із травматичної зброї, а міська влада заявляла про пошкоджені вікна в житлових будинках. Затримання тривали до обіду, а автобуси, якими частина учасників приїхала до Броварів, оголосили в розшук.
Загалом у протистоянні могли брати участь близько сотні осіб. Значна частина затриманих була з Вінниччини. Тодішній очільник МВС повідомляв, що вони працювали в місцевій охоронній фірмі. Інша група прибула з Києва трьома автомобілями.
На початку червня Міністерство внутрішніх справ повідомило про анулювання ліцензій чотирьох охоронних компаній, працівників яких пов’язували з перестрілкою.
Того ж місяця за підозрою в організації сутички затримали Віктора Журавля на прізвисько «Віха». Він уже був відомий журналістам «Слідства.Інфо»: раніше чоловіка судили за розбій, а у медіа його називали керівником кримінального угруповання.
Влітку генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомляла, що 18 із 50 затриманих осіб були членами злочинних угруповань.
За результатами подій правоохоронці відкрили три кримінальні провадження, які стосувалися, зокрема, збройного хуліганства, пошкодження майна, незаконного поводження зі зброєю та замаху на вбивство двох і більше людей. У липні заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявляв, що з 50 підозрюваних 48 перебували під арештом.
Водночас «Слідство.Інфо», проаналізувавши судові ухвали, встановило, що вже наприкінці липня значну частину підозрюваних відпустили під заставу або перевели під домашній арешт. Одному з учасників навіть повернули зброю та особисті речі, вилучені під час затримання.
У листопаді Ірина Венедіктова повідомила про завершення досудового розслідування. Водночас журналісти не знайшли у судових документах інформації про конкретних замовників перестрілки.
Очільник поліції Київщини Андрій Нєбитов раніше зазначав, що місцеві перевізники заперечували наявність конфлікту та свою причетність до подій. За його словами, правоохоронці продовжували спостерігати за відповідними маршрутами, однак нових конфліктів не фіксували, тому не виключали, що сторони могли домовитися між собою.
ЗАХОПЛЕННЯ АВТОБУСА У ЛУЦЬКУ
21 липня Луцьк сколихнуло захоплення рейсового автобуса «Берестечко — Краснилівка», у якому перебували 13 пасажирів. Автобус зупинився на Театральному майдані в центрі міста, частина його вікон була пошкоджена.
Близько 9:25 про подію повідомили правоохоронців. Центральну площу оточили, а силовики намагалися встановити контакт із нападником та людьми в автобусі. До Луцька виїхали керівники МВС і Національної поліції.
Свої вимоги чоловік, якого медіа швидко назвали «луцьким терористом», публікував у соціальних мережах під іменем Максим Плохой. Він висловлював невдоволення суспільним і державним устроєм, називав державу «головним терористом» і вимагав від низки українських високопосадовців публічно назвати себе «терористами в законі».
Окремою вимогою було звернення президента Володимира Зеленського із закликом подивитися документальний фільм «Земляни» 2005 року, присвячений поводженню людей із тваринами.
Протягом дня з автобуса кілька разів було чути постріли. Чоловік також кинув на асфальт гранату, яка не вибухнула. Після блокування його сторінки у Twitter він почав контактувати із журналістами.
Згодом було встановлено, що нападником є Максим Кривош, народжений у листопаді 1975 року в селищі Гай Оренбурзької області Росії. У 2015 році він зареєстрував торговельну марку «Я могу». Такий самий напис використовувався на його книжці «Філософія злочинця», виданій під псевдонімом Максим Плохой.
Кривош уже мав судимості. У листопаді 2005 року його засудили до 8,5 року позбавлення волі за злочини, пов’язані зі зброєю, бандитизмом і вимаганням. У своїй книжці він також писав, що ще у 18-річному віці отримав шестирічний строк.
У соціальних мережах Кривош публікував матеріали на захист тварин, зокрема інформацію про збір коштів на притулок рівненського священника Василя Коновалюка. Водночас сам священник повідомив журналістам, що Кривош раніше вкрав у нього хрести, ікони та інші речі.
Приблизно через десять годин після початку захоплення нападник дозволив передати заручникам воду. Керівник Нацполіції Євген Коваль намагався домовитися про звільнення дитини, однак Кривош не дозволив йому наблизитися до автобуса.
Зрештою правоохоронцям вдалося домовитися про звільнення трьох заручників — вагітної жінки, літньої жінки та підлітка. Перед цим президент Зеленський виконав одну з вимог нападника і оприлюднив коротке відео із рекомендацією подивитися фільм «Земляни».
Загалом заручники провели в автобусі майже половину доби. Близько десятої вечора тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про їхнє звільнення та затримання Кривоша.
Чоловік фактично здався сам: вийшов із автобуса і дозволив правоохоронцям одягнути на нього наручники. Уже після цього до автобуса під’їхала броньована машина поліції, а силовики застосували світлошумову гранату.
Цей епізод викликав критику в соціальних мережах. Антон Геращенко пояснював дії правоохоронців необхідністю психологічно придушити волю нападника. Дискусію спричинило й рішення Зеленського виконати його вимогу: експерти по-різному оцінювали, чи був такий крок виправданим і чи не створює він небезпечного прецеденту.
23 липня суд обрав Кривошу запобіжний захід — тримання під вартою без можливості внесення застави. Слідчі призначили низку експертиз, зокрема направили його книжку «Філософія злочинця» на лінгвістичне дослідження.
31 липня Кривош розпочав двотижневе голодування, пояснюючи його умовами утримання у слідчому ізоляторі.
У листопаді суд постановив направити чоловіка до психіатричного закладу для проведення психолого-психіатричної експертизи. Попередні дослідження, за матеріалами справи, виявили у нього певні психічні розлади. У закладі він мав перебувати до двох місяців.
Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до адвокатки Кривоша, намагаючись з’ясувати його актуальне місцеперебування, однак вона відмовилася відповідати на запитання.
Під час одного з останніх на той момент засідань Кривош просив суд звільнити його з-під варти, пояснивши це бажанням «поїхати на полювання за мисливцями». Суд клопотання не задовольнив і продовжив його тримання під вартою без застави до 3 січня.