Видання «Слідство.Інфо» проаналізувало п'ять найбільш резонансних антикорупційних справ, які потрясли Україну протягом 2020 року, та з'ясувало поточний стан розслідувань.
Брат помічника президента та відеозаписи про продаж посад
Наприкінці березня народний депутат від партії «Слуга народу» Гео Лерос оприлюднив відеоматеріали, зняті прихованою камерою. Головним персонажем записів став Денис Єрмак, брат Андрія Єрмака, який на той час займав посаду помічника президента Володимира Зеленського (у лютому 2020 року він став керівником Офісу Президента).
З матеріалів випливало, що Денис Єрмак нібито пропонував державні посади різним претендентам. На записах видно, як він проводить співбесіди щодо прийому на керівні посади в різних галузях, посилаючись на свої зв'язки з президентом та своїм братом. Журналісти проєкту «Схеми» встановили, що відеозаписи датуються кінцем серпня — початком жовтня 2019 року, коли Володимир Зеленський уже провів 254 народних депутати до Верховної Ради.
На плівках зафіксовано зустрічі з кандидатами на керівні посади в «Укрзалізницю», Тернопільській та Одеській облдержадміністраціях. Однак жоден із цих кандидатів так і не отримав запропоновані посади.
У записах також фігурують помічники Дениса Єрмака — Сергій Шумський, його боєвий побратим по службі на Донбасі, та колишній правоохоронець Дмитро Штанько. Саме Штанько, за версією журналістів, проводив приховану зйомку, хоча сам він заперечував це в коментарі виданню hromadske.
На записах помічники детально обговорюють вартість посад для кандидатів та розподіл отриманого прибутку між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу Президента. Дмитро Штанько в інтерв'ю журналістам заявив, що від людей, які претендували на державні посади, для Дениса Єрмака зібрали близько 100 тисяч доларів, а Андрію Єрмаку передавали по 10 тисяч доларів.
Андрій Єрмак після публікації плівок заявив про намір подати заяви до Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань, закликавши Гео Лероса готуватися до публічної відповіді за «кожне слово брехні».
Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію лише через два місяці під час пресконференції. Він назвав справу «порожньою», заявивши, що знає, хто проводив записи та з якою метою, але не готовий розповідати деталі через перебіг слідства. Зеленський категорично заперечив, що «ніхто ніяких грошей не взяв, не брав і немає нічого на відео».
Недавно Гео Лерос оприлюднив нову порцію матеріалів, на яких, за його твердженням, обговорюється призначення Романа Лещенка на посаду голови Держгеокадастру (пізніше він став міністром аграрної політики).
З приводу розслідування: юридична компанія «Міллер» повідомила, що з 30 березня Національне антикорупційне бюро розслідує справу за заявою Гео Лероса. Пізніше підслідність передали Нацполіції, а потім — Службі безпеки України. Розслідування стосується незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації та шахрайства.
Рекордний хабар в історії України
12 червня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали колишнього першого заступника голови Державної податкової служби Києва Миколу Ільяшенка під час спроби передачі п'яти мільйонів доларів. За твердженням правоохоронців, це рекордна сума хабаря в історії України. Гроші мали передати через посередника директору НАБУ Артему Ситнику та екскерівнику САП Назарові Холодницькому.
За цей хабар правоохоронці нібито мали закрити справу про заволодіння «Реал банком» олігарха Сергія Курченка коштами стабілізаційного кредиту від Національного банку України. Це слідство розпочалося 2014 року і неодноразово його призупиняли та відновлювали.
Двом іншим затриманим на передачі хабара обрали запобіжні заходи: колишнього директора з правових питань компанії Burisma Андрія Кічу відпустили під заставу в розмірі 40,3 мільйонів гривень, а екс-главу одного з департаментів Державної фіскальної служби Олену Мазурову — під 120 мільйонів гривень застави.
Одним із підозрюваних у справі названо колишнього міністра екології часів Януковича Миколу Злочевського. За версією слідства, саме в його інтересах діяли Ільяшенко, Кіча та Мазурова. Артем Ситник повідомив, що зловмисники вимагали закриття провадження щодо Злочевського до 14 червня — дня його народження. 1 липня про підозру повідомили самого Злочевського, якого слідство вважає організатором злочину. Його оголосили в розшук та заочно взяли під варту.
НАБУ та САП також повідомили про додаткову підозру Ільяшенку в незаконному збагаченні. Правоохоронці вважають, що він присвоїв собі 1 мільйон доларів із хабаря, який мав передатися керівникам НАБУ і САП. Отже, первісна сума хабаря становила не 5, а 6 мільйонів доларів.
Керівники САП і НАБУ також припускали причетність працівників Офісу генпрокурора до справи про пропозицію хабаря. Там проводили службове розслідування щодо втручання до Єдиного реєстру досудових розслідувань для перевірки закриття справи ексміністра.
У жовтні захисники Злочевського через Печерський райсуд Києва зобов'язали Офіс Генпрокурора закрити справу щодо стабілізаційного кредиту для «Реал Банку», посилаючись на закінчення строків розслідування. САП оскаржила це рішення.
На початку грудня НАБУ повідомило про завершення досудового слідства. Однак 30 грудня вечері стало відомо, що Печерський райсуд зобов'язав Генпрокурорку передати справу від НАБУ іншому правоохоронному органу. НАБУ заявило про намір оскаржити це рішення, назвавши дії керівництва Офісу генпрокурора спробою незаконного захисту ексміністра від кримінальної відповідальності. Представники бюро назвали звинувачення детективів «свідомо спланованою фальсифікацією фактів».
Столична прокурорська корупція
У червні Державне бюро розслідувань затримало 28-річного столичного прокурора Святослава Мазурика під час отримання 100 тисяч доларів хабаря. За ці гроші прокурор нібито мав прийняти рішення про закриття кримінального провадження щодо службовців «Банку Альянс» та обіцяв надалі допомагати банкірам вирішувати проблеми із законом. Слідчі встановили, що Мазурик взагалі не мав підстав закривати це провадження, тому йому інкримінують шахрайство.
На отримані гроші прокурор планував придбати автомобіль Mercedes вартістю 80 тисяч доларів. «Слідство.Інфо» отримало відеозаписи з камер у столичному автосалоні Mercedes-Benz, на яких видно, як Мазурик разом із дружиною напередодні зустрічі з банкіром обирає автомобіль. За день до затримання від імені дружини прокурора було підписано попередній договір купівлі-продажу позашляховика Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC.
Наступного дня після затримання Мазурика відсторонили від посади. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 630 тисяч гривень. САП намагалася збільшити заставу до 10 мільйонів гривень, однак Київський апеляційний суд відмовив.
З опублікованих «Слідством.Інфо» відеокадрів видно, що в день отримання пакунку Мазурик хвалився перед банкіром своїми можливостями вирішити практично будь-яке питання у Київському апеляційному суді. Дружина прокурора Наталія Мазурик працює в цьому суді головним спеціалістом.
Майже через три місяці після затримання Мазурика Офіс Генпрокурора повідомив про викриття ще одного фігуранта справи — 26-річного старшого оперуповноваженого Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Андрія Парасочки. Його відправили під домашній арешт і відсторонили від посади.
З реєстру судових рішень видно, що час на розслідування продовжили до 28 січня 2021 року на підставі ухвали Голосіївського райсуду Києва від 26 листопада.
Депутат, інвестор та детектив під прикриттям
15 вересня Національне антикорупційне бюро оприлюднило аудіо та відео, на яких народний депутат «Слуги народу» Олександр Юрченко та його неофіційний помічник Іван нібито вимагали хабар від представника іноземного інвестора в сміттєпереробній галузі за внесення законодавчих змін. Насправді ж «представником інвестора» був детектив НАБУ, який працював під прикриттям.
Детектив спочатку звернувся до посередника Івана, який познайомив його з депутатом Юрченком. Під час зустрічі 27 липня Юрченко заявив, що має вплив на депутатів у питанні поводження зі сміттям. Посередник запропонував «представнику інвестора» заплатити 13 тисяч доларів. Відразу після згоди нардеп зареєстрував проєкт правок до законопроєкту, про які раніше домовлявся з «представником інвестора».
Детектив передав посереднику Івану 13 тисяч доларів, із яких 10 тисяч, за словами неофіційного помічника, мав віддати Юрченку. Правоохоронці зафіксували на відео факт передачі грошей депутату. У розмові з «представником інвестора» Юрченко підтвердив отримання коштів.
Під час зустрічі 20 серпня Юрченко повідомив, що для прийняття необхідних законодавчих змін потрібно передати йому 200 тисяч доларів та передбачити 3% акцій у статутному капіталі майбутнього підприємства.
«Добре. Коротше, я орієнтую на 100 кілограм плюшок. Так?» — перепитує детектив під прикриттям. «Ні, всього на 200», — відповідає Юрченко. «Я ж тобі сказав, що без цієї історії нічого не цікавить. Я хочу шматок великого пирога», — додає нардеп.
Публіка резонансних записів стала підставою для оголошення Юрченку підозри, хоча здійснити це вдалося лише 17 вересня. Цікаво, що в першій половині вересня працівники НАБУ та САП зверталися до генпрокурорки Ірини Венедіктової для підпису підозри нардепу, але вона відмовила, посилаючись на брак доказів.
Спочатку підозру оголосили лише неофіційному помічникові Юрченка — Івану Фіщенку. 15 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внести заставу в розмірі 1,5 мільйона гривень. САП клопотала про 5 мільйонів гривень, але Фіщенко стверджував про відсутність таких коштів. Наступного дня за нього внесли заставу й чоловік вийшов із СІЗО.
Олександрові Юрченку 21 вересня призначили вдвічі більший розмір застави — 3 мільйони гривень. На перше засідання з обрання запобіжного заходу нардеп не з'явився, посилаючись на можливий контакт із особами, у яких підтвердився коронавірус. Через три дні він вніс заставу.
Після оголошення підозри Юрченко подав заяву про вихід із президентської фракції. Володимир Зеленський майже відразу заявив, що Юрченко «обов'язково сяде». Наприкінці вересня Вищий антикорупційний суд арештував майно депутата.
Досудове слідство в справі про хабар продовжується. 28 грудня суд продовжив строк обов'язків нардепові ще на два місяці, включно з здачею закордонних паспортів та забороною виїжджати з Києва без погодження з правоохоронцями. У листопаді Антикорсуд продовжив строки досудового слідства до 3 березня. Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що вже скоро справу передадуть до суду.
Татаров, Микитась та житлові схеми
На початку грудня стало відомо, що заступник Офісу президента Олег Татаров міг бути причетним до хабарництва у справі квартир для Нацгвардії. За версією НАБУ, екснардеп та власник будівельної компанії Максим Микитась організував заволодіння понад 80 мільйонів гривень Нацгвардії під час обміну квартир та машиномісць у житловому комплексі у центрі Києва на житло неподалік станції метро «Червоний хутір».
Татарова підозрюють у допомозі Микитасю при передачі хабаря (одного паркомісця) заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Костянтину Дубоносу. Той мав вказати неправдиву інформацію в одній з експертиз у розслідуванні щодо передачі житла Нацгвардії. Причетність Татарова підтвердило листування, опубліковане 2 грудня на сайті НАБУ. Максим Микитась сам підтвердив, що Татаров був причетний до «Укрбуду», працюючи там «фахівцем зі схем».
Вручення підозри Татарову відкладали кілька разів. НАБУ заявило, що ввечері 1 грудня генпрокурор таємно, без ставлення до відома процесуальних керівників та без вивчення матеріалів провадження, змінила процесуальних керівників у справі, всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Татарову оголосили підозру лише 18 грудня. Перед цим генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів у справі «у зв'язку з винятковою складністю провадження», хоча офіційно такої підстави немає. Детективи НАБУ навіть порушили кримінальне провадження за статтею «втручання в діяльність правоохоронного органу».
Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу для Татарова призначили на 28 грудня у Вищому антикорупційному суді. САП просила взяти заступника голови Офісу президента під варту з альтернативою застави в 10 млн гривень. Однак зранку, ще до початку засідання, Офіс генерального прокурора вирішив змінити підслідність і передав провадження до Служби безпеки України.
Рішення підписав заступник генпрокурорки Олексій Симоненко на підставі рішення Печерського райсуду передати справу з НАБУ до іншого органу. Рішення ухвалив суддя Сергій Вовк. Однак НАБУ стверджує, що їхні справи може розглядати виключно Вищий антикорупційний суд, тому Печерський суд не має права ухвалювати такі рішення.
Рішення судді Вовка було оскаржене в апеляційній та касаційній інстанціях. 23 грудня Верховний суд відмовився розглядати скаргу по суті, залишивши рішення Печерського райсуду в силі.
Зі зміною підслідності змінилися й прокурори у справі. 28 грудня перед засіданням Вищого антикорупційного суду відбулася акція протесту, а саме засідання перенесли — нові прокурори не прийшли на суд.
Засідання перенесли на 30 грудня, однак суд не обрав Татарову запобіжний захід. Один із прокурорів, Андрій Грицан, відкликав клопотання, заявивши, що Татарову вручили підозру з порушеннями, оскільки він має адвокатське посвідчення. Підписувати підозру адвокатові може тільки генпрокурорка або її заступники. Водночас сам Татаров ще в серпні припинив свою адвокатську діяльність.
29 грудня екснардепові Максиму Микитасю оголосили також підозру у викраденні людини. Справу веде Нацполіція, і 31 січня суд ухвалив арештувати його на два місяці без права внести заставу. Через кілька днів його адвокати заявили, що відкриття провадження — це «помста» за викривальні свідчення проти Татарова.
Після оголошення підозри Микитасю у викраденні людини НАБУ зазначило, що такі дії щодо екснардепа можуть використовуватися для блокування розслідувань бюро та тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у найвищих ешелонах влади».