Затримання Володимира Яценка, колишнього заступника голови правління «ПриватБанку», відбулося 22 лютого в аеропорту «Бориспіль» близько опівдня. Детективи Національного антикорупційного бюро посадили літак, на якому перебував банкір, оскільки за даними правоохоронців він намагався залишити країну. Його затримали прямо на злітній смузі за підозрою в корупційному злочині.
Однак уже того ж дня, ввечері 22 лютого, розпочалася передача його активів. Яценко переписав на цивільну дружину корпоративні права в кількох компаніях. Зокрема, йдеться про ТОВ «Фінтех бенд» — організацію, яка створювала «Монобанк». На дружину перейшла його частка розміром 172 тисячи гривень у цій компанії. Крім того, вона отримала частку Яценка в компанії «Естейт сіті» обсягом 488 тисяч гривень та частку в 162 тисячи гривень у компанії «Ейсі дісі процесінг».
Наступного дня, 23 лютого, коли затриманий банкір перебував в ізоляторі тимчасового тримання, великі активи перейшли на його доньку Ганну. Вона отримала повну власність компанії «Улянівка агро», яка включає 23 об'єкти нерухомості, 500 земельних ділянок і 17 автомобілів. Того ж дня донька отримала від батька 90% компанії «Машівка агро альянс» — частку вартістю 32,5 мільйони гривень. Ця компанія володіє 28 об'єктами нерухомості, 2483 земельними ділянками і 64 автомобілями.
За інформацією журналістів, передача активів здійснювалася на підставі нотаріальної довіреності, яку Яценко підписав, ймовірно, напередодні затримання. Журналісти відслідкували ці реєстраційні дії через Єдиний державний реєстр Мін'юсту, оскільки цими активами володів до затримання безпосередньо підозрюваний. Не виключено, що насправді на родичів Яценка перейшло більше активів, ніж вдалося виявити.
Зазвичай у корупційних справах детективи НАБУ одразу після затримання накладають попередній арешт на майно та активи підозрюваного. Це запобігає переписанню активів на інших осіб. Потім детективи та прокурори звертаються до Вищого антикорупційного суду, де суддя вирішує, чи арештовувати активи.
Однак у цьому випадку правоохоронці звернулися до суду вже після того, як активи були переписані на цивільну дружину. Вищий антикорупційний суд відмовився їх арештувати. Щодо активів, які перейшли на доньку, то за інформацією джерел у антикорупційних органах, правоохоронці ще не подавали до суду клопотання про їх арешт.
На запит журналістів НАБУ пояснило, що детективи завчасно не ініціювали накладення тимчасового арешту на це майно через завантаженість та інші пріоритети. У прес-службі бюро зазначили: «У зв'язку з можливим витоком інформації про погодження повідомлень про підозру особам у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчою групою в період з 22.02.2021 по 25.02.2021 проведені інші невідкладні процесуальні дії. З урахуванням вищевказаних обставин та необхідності розстановки пріоритетів у проведенні невідкладних слідчих дій в умовах обмеженості людських ресурсів, питання щодо накладення тимчасового арешту на майно підозрюваного не ініціювалося».
Водночас НАБУ повідомило, що вдалося арештувати майно, яке було безпосередньо у власності Яценка. Йдеться про 8 житлових будинків, 2 квартири, 20 земельних ділянок, 6 автомобілів та 1 судно.
За версією детективів Національного антикорупційного бюро, Володимир Яценко разом зі спільниками причетний до розтрати майже 137 мільйонів гривень, які належали банку. У грудні 2016 року, за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним, на підставі неправдивих документів вони перевели ці гроші на користь страхової компанії, пов'язаної з колишніми керівниками та власниками «ПриватБанку». Після затримання Яценка НАБУ оголосило підозри ще кільком колишнім високопосадовцям «Привату».
Кілька днів після затримання Вищий антикорупційний суд відправив Яценка під варту з можливістю внесення застави. Станом на час публікації матеріалу він уже вніс заставу і вийшов із СІЗО.