Голова Національної поліції України Ігор Клименко та три його перші заступники отримали у 2020 році матеріальну допомогу загальною сумою 425 тисяч гривень. За офіційним формулюванням, ці виплати призначалися для вирішення соціально-побутових питань. Водночас ці посадовці володіють значним майном, мільйонними заощадженнями та придбавали дорогі активи протягом року.
З'ясування цього питання розпочалося після аналізу декларацій про доходи за 2020 рік, які державні чиновники подали наприкінці березня. Редакція «Слідства.Інфо» звернула увагу на нову для цих документів статтю надходжень — матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, яка раніше не фігурувала в деклараціях керівництва поліції.
Ігор Клименко, який очолює Національну поліцію впродовж півтора року (до цього рік обіймав посаду заступника голови), задекларував 122 тисячи гривень такої допомоги. За 2020 рік його офіційний дохід склав майже 1,5 мільйона гривень, а заощадження перевищили 2 мільйони гривень. Разом із дружиною він володіє київською квартирою площею 67 квадратних метрів та будинком поблизу столиці площею 134 квадратних метри.
Перший заступник голови Клименка Євген Коваль отримав 111 тисяч гривень матеріальної допомоги. Коваль одночасно займає посаду начальника кримінальної поліції. Він відомий як керівник слідчо-оперативної групи, яка розслідувала вбивство журналіста Павла Шеремета. Матеріали цього розслідування викликали численні запитання громадськості, а «Слідство.Інфо» опублікувало низку розслідувань, в яких указало на недоліки офіційної версії слідства. У окремому матеріалі видання розповіло про готельний бізнес родини Коваля — його батько володіє 8 гектарами землі на Закарпатті вартістю близько 30 мільйонів гривень.
У 2020 році Коваль заробив майже 1,4 мільйона гривень. Він задекларував дві київські квартири, близько півтора мільйона гривень готівкою та понад 200 тисяч гривень банківських вкладів. На запитання журналіста про матеріальну допомогу Коваль кинув слухавку після представлення, а на повідомлення у WhatsApp не відповів.
Третій заступник голова Василь Тетеря, який займає цю посаду рік, отримав 96 тисяч гривень на вирішення побутових проблем. Раніше він керував Центром обслуговування підрозділів Національної поліції та працював заступником начальника поліції Київської області. У 2020 році його зарплата склала майже 1,3 мільйона гривень, приблизно таку ж суму він разом із дружиною зберігав на банківських рахунках та готівкою.
Дружина Тетері володіє київською квартирою площею 80 квадратних метрів та будує будинок поблизу столиці площею 140 квадратних метрів. Кілька місяців до подання декларації поліцейський придбав новий позашляховик Toyota RAV4 вартістю понад 1 мільйон гривень. На телефонний запит журналіста Тетеря відмовився пояснювати призначення матеріальної допомоги, запропонувавши звернутися з офіційним запитом до поліції.
Четвертий заступник голови Олексій Руденко отримав близько 100 тисяч гривень матеріальної допомоги, хоча у декларації не уточнив, чи стосувалася вона вирішення побутових питань. Руденко займає цю посаду понад 5 років, а у 2015 році був заступником міністра Авакова. У 2020 році він заробив 1,2 мільйона гривень та зберігав на банківських рахунках понад 2,5 мільйона гривень.
Руденко задекларував дві київські квартири площею 82 та 58 квадратних метрів, а також дачний будинок поблизу столиці площею 467 квадратних метрів. У квітні 2020 року заступник голови Нацполу придбав сонячну електростанцію вартістю майже мільйон гривень. На запитання у WhatsApp про принципи розподілу матеріальної допомоги у відомстві Руденко не відповів.
Порядок надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань описаний у наказі міністра МВС Арсена Авакова від 2016 року. Документ передбачає, що працівник поліції, який потребує такої допомоги, подає рапорт. Рішення про виплати голові Нацполу та його заступникам приймає сам міністр МВС. Однак у наказі не зазначено конкретних умов для таких виплат та принципів розподілу допомоги.
«Слідство.Інфо» звернулося до Національної поліції з запитом про критерії видачі матеріальної допомоги, але на момент публікації відповіді не отримало.
Юристка та членкиня Центру протидії корупції Олена Щербан прокоментувала ситуацію: «Зазвичай фінансування на допомогу усім немає і її ділять між привілейованими». Вона зауважила, що загальні критерії призводять до вибіркового та суб'єктивного розподілу грошової допомоги.
Для порівняння редакція знайшла документ іншої державної установи, не підпорядкованої Міністерству внутрішніх справ. У положенні Луцького міськрайонного суду Волинської області чітко визначені підстави для отримання матеріальної допомоги держчиновниками: нестача коштів на лікування та дорогі ліки; відсутність постійного місця проживання; гідних умов життя (поламані вікна, двері, санвузол, дах); побутової техніки (холодильника, телевізора, газової плити); предметів першої необхідності (одягу, взуття); коштів на навчання та підвищення рівня знань.