Уявіть парадоксальну ситуацію: правоохоронець щоранку виходить з квартири у житловому комплексі, придбаному для нього його відомством. Приїхавши на роботу, він дізнається, що його колеги розслідують законність будівництва саме цього комплексу. Така ситуація звучить абсурдно, проте вона цілком реальна в українській системі державних закупівель.
За даними аналізу, проведеного журналістським проектом, структури Міністерства внутрішніх справ протягом останніх трьох років придбали близько 150 квартир у Києві та Київській області для своїх працівників. Всі ці об'єкти розташовані у новобудовах.
Дослідження декларацій топ-посадовців відомства виявило, що кілька керівників отримали службове житло за цей період. Журналісти спробували з'ясувати критерії, за якими здійснюється закупівля та розподіл житла, але МВС не надало офіційної відповіді на запит.
Аналіз даних про купівлю-продаж нерухомості з відкритих джерел показав, що для правоохоронного міністерства діє спеціальний порядок закупівлі, який містить численні прогалини. Найбільш тривожна знахідка — МВС регулярно купує квартири у осіб, які є фігурантами його ж кримінальних проваджень. Крім того, житло придбавалося у сватів працівників відомства та народних депутатів.
Новобудови як єдиний варіант
Журналісти звернули увагу на тему закупівлі житла після того, як помітили у деклараціях топ-посадовців нові об'єкти нерухомості. Заступник начальника Департаменту карного розшуку Юрій Кузьменко отримав квартиру площею близько 65 квадратних метрів. Заступник начальника Департаменту протидії наркозлочинності Сергій Преутеса — житло на 50 квадратних метрів. Начальник одного з департаментів ДСНС Сергій Парталян також отримав службове житло.
Початком 2020 року начальник Департаменту карного розшуку Нацполіції Вадим Дзюбинський отримав квартиру площею понад 90 квадратних метрів. Цікаво, що його дружина одночасно орендувала житло у столиці. На момент отримання квартири Дзюбинський працював на цій посаді близько року.
Дані з портала використання публічних коштів E-data дозволили встановити, що протягом 2018-2020 років МВС та його структури — Нацполіція, Нацгвардія та Держслужба з надзвичайних ситуацій — витратили щонайменше 121 мільйон гривень на закупівлю житла. На ці кошти придбали 93 квартири у Києві та Київській області. Вартість ще 50 квартир встановити не вдалося. Важливо відзначити, що держструктури не використовують портал закупівель Prozorro для придбання нерухомості, тому інформацію доводилося збирати вручну.
Десять років тому уряд ухвалив спеціальну постанову, яка регулює закупівлю житла Міністерством внутрішніх справ та іншими відомствами. Однак оголошення про придбання квартир часто публікуються без дотримання встановленого порядку, пропускаються окремі пункти, і експерти вказують на значні прогалини у цьому процесі. Однією з найбільш проблемних є закупівля житла у осіб, щодо яких ведуться розслідування.
Забудовники під слідством
З 143 квартир, придбаних структурами МВС протягом останніх трьох років, майже 50 розташовані у Києві. Хоча процедура передбачає можливість закупівлі на вторинному ринку, всі квартири були придбані у новобудовах.
Більшість об'єктів Нацполіція та МВС закупили у двох житлових комплексах — «Дніпровському» поблизу Дарницького вокзалу та «Кришталевих Джерелах» біля парку «Феофанія».
«Кришталеві Джерела», розташовані у парковій зоні, мають скандальну репутацію. У 2016 році медіа повідомляли про можливі махінації забудовника з передачею права власності на квартири інвесторам будівництва — людям, які придбали квартири до завершення будівництва. Наразі ці схеми розслідуються у кількох кримінальних провадженнях.
Крім того, повідомлялося, що частину будинків зводили без необхідних дозволів на місці унікальної гідрогеологічної станції Національної академії наук, яка проводила дослідження підземних вод. У 2020 році Нацполіція розпочала розслідування щодо незаконного будівництва та наклала арешт на земельні ділянки. Однак восени того ж року арешт було знято.
Другий комплекс — «Дніпровський» на лівому березі Києва — також перебуває під пильною увагою правоохоронців. Нацполіція розслідує справу про можливе порушення правил безпеки під час будівництва. До поліції звернулася жінка, яка стверджувала, що отримала отруєння через викид хлору з балонів, а місце перевіряла Держслужба з надзвичайних ситуацій.
Обидва комплекси зводив столичний забудовник «КСМ-Груп», який входить до однойменної бізнес-групи. Ключовими бенефіціарами групи є Микола Копистира та його сини Арсеній і Сергій.
Арсеній Копистира одружений з донькою Михайла Вербенського — працівника МВС з понад 40-річним стажем. У 2005-2010 роках Вербенський був заступником міністра Луценка, у 2014-2015 роках очолював головний штаб відомства. Нині він працює директором Державного науково-дослідного інституту МВС.
Голова правління «Антикорупційного штабу» Сергій Миткалик зазначив, що якщо переможець конкурсу відомства є сватом його працівника, може виникати конфлікт інтересів. За сімейним кодексом сват є близькою особою, тому потенційний конфлікт інтересів цілком можливий. Реальний конфлікт може існувати, якщо Вербенський мав прямий стосунок до закупівлі. Хоча можуть існувати неформальні домовленості, довести їх юридично без більшої кількості доказів наразі неможливо.
Конфлікт інтересів та розслідування
Ще одна будівельна компанія, щодо якої ведуть розслідування Нацполіція та СБУ, — «ДБК-Партнер». Структури МВС за останні пару років придбали в неї 21 квартиру у новобудовах у Києві та Вишгороді. Компанія, одним із співвласників якої є експрезидент «Київміськбуду» Петро Шилюк, фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях.
Перше розслідування стосується житлового комплексу «Ярославичі-2», де придбали п'ять квартир для поліцейських. Близько десяти років тому забудовник зруйнував недобудований інфекційний корпус лікарні та на його місці побудував новобудову. Передача корпусу привернула увагу слідчих СБУ. За припущенням правоохоронців, будівлю із земельною ділянкою могли передати незаконно. Сам корпус міг коштувати 1,4 мільйона гривень і був наполовину збудований за державні кошти.
Друге розслідування, де фігурує «ДБК-Партнер», веде Головне слідче управління Нацполіції. Воно стосується можливих порушень щодо передачі земельних ділянок держпідприємства «Пуща-Водиця» на підставі інвестиційних договорів.
Важливо, що структури МВС не публікують списків осіб, які отримали службове житло. За словами Миткалика, якщо такі випадки існують, це також може бути потенційним конфліктом інтересів. Якщо працівники Нацполіції проживають у квартирах забудовника, діяльність якого вони розслідують, прокурору варто передавати справу в інші органи досудового слідства, щоб унеможливити конфлікт інтересів.
Поле для порушень
Закупівля нерухомості для працівників МВС здійснюється за особливим порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів від 2011 року. Замовник публікує дані про конкурси не у «Віснику держзакупівель» чи на ProZorro, а на своєму сайті та у будь-якому ЗМІ на свій вибір.
Оголошення про проведення конкурсу має складатися з кількох обов'язкових пунктів — вимоги до житла, зміст конкурсної документації, строк подання пропозицій, місце проведення торгів, контактна інформація.
На сайтах МВС, Нацполіції, ДСНС та інших відомств такі розділи справді існують. Однак в оголошеннях бракує необхідної інформації — конкурсної документації, деталей вимог до житла, інформації про вартість та метраж придбаних квартир.
Аналітик Незалежної антикорупційної комісії Олександр Саєнко розповів, що прописані постановою умови публікації оголошень є дуже загальними і можуть сприяти порушенням. Це створює передумови для звуження кола учасників та участі заздалегідь визначених осіб. Це також є передумовою для свавілля з боку відповідальних за закупівлі осіб. При цьому у постанові повністю відсутні вимоги до оприлюднення результатів. Неможливо побачити, за якою ціною, якого метражу придбане житло і чи відповідає процедура нормі постанови.
З появою у 2015 році закону «Про публічні закупівлі» та інструменту ProZorro ситуація з держзакупівлями помітно покращилася. Однак щодо закупівлі житла нічого не змінилося, оскільки дія нового законодавства не поширюється на цей вид закупівель.
Приватні особи як посередники
Дослідження виявило, що МВС часто купує житло у приватних осіб, а не у забудовників. У такий спосіб продавці можуть мінімізувати податки з продажу — про таку схему розповідала генеральна прокурорка Ірина Венедиктова.
У «КСМ-Груп» правоохоронці придбали 30 квартир через приватних осіб, зокрема пов'язаних з будівельною компанією, але не напряму в компанії.
У Ірпені для Нацполіції закупили три квартири у житловому комплексі «Київський». Одним із продавців виступила Євгенія Ростолопа — адвокатка і керівниця будівельної компанії «Кондор-Еко-Україна». На своїй сторінці у Facebook жінка зазначає, що керує дитячим садком-школою.
У Вишневому закупили 11 квартир для поліцейських у житловому комплексі «Вишневий квартал». Продавцем частини квартир була Лариса Шевчук — людина з таким самим іменем працювала в компанії «Познякижилбуд» та декларує низку нерухомості у Вишневому.
У Софіївській Борщагівці для Нацполіції придбали 16 квартир, майже всі у ЖК «Львівський маєток». Їх продавав Віктор М'ялик — нинішній народний депутат групи «За майбутнє» Ігоря Палиці. Його підозрюють в ухиленні від сплати податків з нерухомістю на суму 97 мільйонів гривень. У межах цієї справи детективи Державного бюро розслідувань арештували його майно.
Генпрокурорка Ірина Венедіктова розповідала, що М'ялик продавав квартири у житлових комплексах поблизу Києва — у Софіївській Борщагівці та Петропавлівській Борщагівці. Але не як бізнесмен — він не створював окрему юридичну особу, чим міг мінімізовувати податки упродовж більше восьми років.
Доходи від реалізації квартир та нежитлових приміщень М'ялик декларував як доходи фізичної особи від продажу власного майна, а не від підприємницької діяльності, із застосуванням ставки податку в розмірі 5% замість 18%. За такою схемою М'ялик продав понад 1,2 тисячи приміщень.
Непрозорість як системна проблема
За словами експерта Transparency International Ukraine Івана Лахтіонова, інструмент державних закупівель ProZorro дозволяє різні критерії для послуг та товарів. Однак поки немає змін у законодавстві, для нерухомості його використовувати неможливо.
У ProZorro можна купувати за ціновими та неціновими критеріями, які визначає замовник. Щодо нерухомості — проблема в тому, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на такі закупівлі.
Лахтіонов стверджує, що ProZorro дозволяє знизити корупційні ризики та максимізувати вигоди. Система робить відкритими процеси, що відбуваються під час організації та проведення закупівель. Завдяки принципу «Всі бачать все» контролюючі та правоохоронні органи, а також громадські активісти можуть попередити порушення. Щодо нерухомості — це дійсно складні закупівлі. Але якби процеси були прозорими та відкритими, це точно дало б позитивний ефект.
Журналісти звернулися по коментар до заступника Міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, але той відправив їх до пресслужби відомства. У письмовому запиті журналісти запитали, чому МВС закуповує квартири у фігурантів своїх же проваджень. Протягом трьох тижнів відповідей на питання стосовно службового житла не надійшло.