Розслідування журналістів «Слідства.Інфо» виявило, що Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, який протягом 16 років активно діяв у політиці, розширив свою діяльність на комерційний сектор. Навесні цього року він став співвласником деревообробного підприємства на Чернігівщині, хоча офіційно його партія не представлена у нинішньому парламенті.
Ляшко запам'ятався українцям як автор епатажних та популістичних виступів, палкий захисник інтересів українського села та активний учасник парламентських дебатів. Проте його політична діяльність не обмежується лише роботою у Верховній Раді — він продовжує вести активне громадське життя, розширивши його й на бізнес-сферу.
Новий бізнес Ляшка пов'язаний з компанією «Сінегрі», у якій він володіє 60-відсотковою часткою. Його партнером є однопартієць Олег Авер'янов, якому належить решта 40 відсотків. Підприємство розпочало роботу у вересні 2016 року і спеціалізується на деревообробці, виробництві дерев'яних виробів та будівельних конструкцій. Компанія контролює понад 2 тисячи гектарів лісу та активно експортує оброблену деревину за кордон.
За даними журналістів, у період 2019-2020 років «Сінегрі» експортувала 600 тонн продукції, переважно обробленої деревини, а також цвяхів, гвинтів та волокна з льону. У 2018 році фірма експортувала оброблений ліс до Туреччини. Коли редакція запитала Ляшка про причини входження у цей бізнес, він пояснив, що бачить великі перспективи у деревообробній галузі з огляду на кон'юнктуру зовнішніх ринків та необхідність відновлення виробництва в Україні. Політик зазначив, що інвестував власні кошти за порадою свого товариша Авер'янова.
З'ясовано, що через кілька місяців після приходу Ляшка у структуру власності компанія придбала сільськогосподарське підприємство «Прогрес». Попереднім власником цього підприємства був депутат Чернігівської обласної ради Григорій Лазаренко, також представник Радикальної партії. Нині Лазаренко працює директором «Прогресу» та фермерського господарства «Прогрес Л», у якого ляшківське підприємство суборендує понад 200 сільськогосподарських ділянок.
Крім того, «Прогрес» використовує лісові ділянки, що належать Чернігівській обласній державній адміністрації. Дозвіл на користування понад 2,2 тисячами гектарів лісу було видано у 2019 році. Обидва типи земель розташовані поблизу села Авдіївка на Чернігівщині — в межах виборчого округу, за яким Ляшко намагався потрапити до парламенту у минулому році.
Дослідження виявило можливі зв'язки «Сінегрі» з іншими деревообробними компаніями регіону. У своєму оголошенні про пошук майстра компанія вказала веб-сайт brusmaster.com.ua, який належить компанії «Брус Майстер», що займається виготовленням дерев'яних дверей, вікон та будинків. Ця компанія заявляє про 15 років роботи на українському ринку та експорт своєї продукції.
«Брус Майстер» була зареєстрована у 2006 році, але у 2019 році збанкрутувала та припинила діяльність. Перед закриттям вона продала свої автомобілі компанії «Сінегрі». Обидві компанії зареєстровані в одному приміщенні у селі Новий Білоус поблизу Чернігова. Авер'янов підтвердив, що «Сінегрі» була створена на потужностях «Брус Майстера», які були придбані приблизно три роки тому.
На місці реєстрації компаній журналісти виявили великий лісопереробний цех, де також зареєстрована компанія «Маркет Ліс». Її нинішній директор Віктор Баско раніше володів частками у «Брус Майстрі» та «Сінегрі». Свою частку в останній він позбувся з появою Ляшка у структурі власності. За словами Авер'янова, Баско продав цю частку Ляшку.
Хоча Ляшко володіє більш ніж половиною компанії, він стверджує, що не бере жодної участі у її операційній діяльності. «Як співвласник компанії «Сінегрі», я жодним чином не втручаюся в операційну діяльність менеджменту компанії. Але сподіваюся, що всі їх дії відбуваються виключно з дотриманням законів України», — повідомив він редакції.
Цікаво, що коли Ляшко працював народним депутатом, він відвідував як «Брус Майстер», так і «Маркет Ліс». На зустрічах з працівниками він наголошував на необхідності державної підтримки деревообробного бізнесу та його ролі у створенні нових робочих місць. У 2017 році під час відвідування «Брус Майстера» Ляшко зазначав: «Моє завдання — щоб мільйони людей в України мали роботу. Ми зараз вивозимо сировину із України, а завозимо імпортні меблі, паркет і все інше. Треба робити навпаки — нехай приходять сюди інвестори, ставлять тут деревообробне обладнання і вивозять готову продукцію».
На цих та інших зустрічах Ляшко неодноразово наголошував на необхідності запровадження заборони на вивезення необробленої деревини, тобто мораторію на експорт лісу-кругляку, за ухвалення якого він активно агітував як депутат.
Мрія Ляшка щодо мораторію на експорт необробленої деревини збулася у квітні 2015 року, коли Верховна Рада заборонила на 10 років експорт лісу-кругляку. На соснову деревину ця заборона почала діяти у 2017 році. Олег Ляшко був одним з авторів цього закону, який неодноразово публічно агітував за його прийняття, стверджуючи, що мораторій збільшить іноземні інвестиції та допоможе вітчизняному деревообробному бізнесу.
Однак після запровадження заборони Україна зіткнулася з критикою з боку Європейського союзу, який вимагав її скасування. Це навіть загрожувало наданням Україні траншу на суму 600 мільйонів євро. Хоча кошти вдалося отримати, у 2020 році була створена спеціальна арбітражна комісія, яка пів року тому визнала, що мораторій порушує умови Угоди про асоціацію України та ЄС, закликавши якнайшвидше скасувати заборону.
Закон критикували й всередині країни. Виявилося, що мораторій виявився неефективним — незважаючи на заборону, ліс все одно вивозили контрабандою або під виглядом паливної деревини. У 2018 році намагалися розширити дію мораторію й на дрова, але тодішній президент Петро Порошенко ветував цей законопроєкт. Верховна Рада все ж ухвалила частину його положень, збільшивши покарання за контрабанду лісу.
З моменту запровадження мораторію Ляшко став одним з його найбільших захисників. Він обіцяв «повісити на сосні тих, хто хоче продавати ліс». У березні цього року, буквально за кілька днів до придбання частки у «Сінегрі», він вкотре застерігав від скасування мораторію, стверджуючи, що його скасування призведе до втрати робочих місць 60 тисячами українців.
«Я і зараз абсолютно переконаний, що наш ліс має перероблятися в Україні, — сказав екснардеп у коментарі редакції. — У випадку відновлення вивезення з України необробленого лісу-кругляку десятки тисяч українців, які сьогодні працюють у деревообробній галузі, втратять роботу. Для прикладу, сьогодні наше підприємство готове додатково взяти на роботу більше 70 працівників».
Бізнес-партнер Ляшка Олег Авер'янов, якому належить 40 відсотків у «Сінегрі», є цікавою фігурою. Авер'янов — голова виконкому ради Радикальної партії та депутат Чернігівської обласної ради. Протягом 2015-2016 років він був заступником голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Авер'янов добре знайомий з пожежним ремеслом, але як бізнесмен, а не як рятувальник. Через британську фірму він володіє компанією «Пожмашина» — найбільшим постачальником пожежних машин для ДСНС. За даними ProZorro, з початку дії майданчика держзакупівель компанія виграла лотів на понад 2,6 мільярдів гривень.
Протягом попереднього скликання Верховної Ради представники Радикальної партії просували інтереси компанії свого однопартійця. У 2017 році вони пропонували ухвалити закон щодо локалізації у закупівлях. Проєкт «Купуй українське» передбачав створення переваг для українських підприємців, зокрема й для виробників пожежних машин. Однак, на відміну від мораторію на вивезення лісу-кругляку, цей законопроєкт так і не ухвалили.
Видання Bihus.Info раніше повідомляло, що у 2015 році представники Радикальної партії добилися виділення з держбюджету 400 мільйонів гривень на закупівлю пожежних автомобілів — тендер очікувано виграла «Пожмашина». Наступного року Олег Ляшко та його тоді ще цивільна дружина придбали нерухомості в Козині на понад 20 мільйонів гривень. Згодом ці надбання стали підставою для розслідування щодо незаконного збагачення ексдепутата. У 2019 році справу закрили через рішення Конституційного Суду.
Хоча законопроєкт Радикальної партії, який допоміг би «Пожмашині» збільшити прибутки, Верховна Рада не ухвалила, мораторій на вивезення необробленої деревини продовжує діяти. В обох випадках політсила Ляшка відзначала майбутні переваги для вітчизняного бізнесу. І в обох випадках згодом виявлялося, що цей бізнес пов'язаний із самими представниками партії — зокрема, з Авер'яновим, а віднедавна — і з лідером Радикальної партії.
Сам Ляшко не бачить проблем у тому, що володіє бізнесом, інтереси якого він просував кілька років тому. «Мораторій на вивезення необробленої деревини — не в моїх власних чи членів Радикальної партії приватних інтересах, а в інтересах України, розвитку вітчизняної економіки і зменшення безробіття українців. Співвласником компанії з переробки деревини я став у 2021 році, а закон був прийнятий у 2015 році», — розповів ексдепутат.
На думку голови правління «Антикорупційного штабу» Сергія Миткалика, такі дії можуть трактуватися як просування інтересів бізнесу. «Це може мати ознаки характерного лобізму, — зазначив він. — У широкому значенні цього слова, якщо ми беремо законодавства, наприклад Сполучених Штатів чи Європейських країн, де затверджено цей термін, такі дії матимуть ознаки лобізму».
Однак, за словами Миткалика, в українському законодавстві наразі відсутній закон, який би визначав та контролював дії лобістів. «В Україні, на жаль, закон про лобізм не прийнятий. Знаю, що є кілька законопроєктів, вони зареєстровані, але поки навіть не відомо, яка з концепцій буде обрана», — сказав він.
За даними громадського руху «Чесно», депутати попередніх скликань подавали щонайменше 8 схожих законопроєктів, які б визначали та регулювали діяльність лобістів в Україні. Жоден з них досі не ухвалений.