Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк у приватній розмові описував дії впливової особи, яка намагалася контролювати ситуацію в державних органах. За словами Вовка, цей чоловік прагнув, щоб усі звертались до нього за вказівками, але дистанційно це не спрацьовувало. Вовк пояснював, що потрібно було особисто спілкуватися з кожною людиною, вести переговори та домовлятися.
Журналісти видання «Слідства.Інфо» отримали записи таємних телефонних розмов із кабінету голови ОАСК. Ці так звані «плівки Вовка» розкривають деталі великої політичної корупції та закулісних домовленостей у вищих органах влади. Нині суддя Вовк та деякі його колеги є підозрюваними у вчиненні злочинів, щодо них ведуться кримінальні провадження.
На записах чутно, як навесні 2019 року в кабінеті голови ОАСК обговорювали можливість впливу на Конституційний суд з метою скасування закону про люстрацію та звільнення тодішнього голови КСУ Станіслава Шевчука.
У той період Україна готувалася до президентських виборів. Володимир Зеленський впевнено лідував у передвиборчих рейтингах і готувався до інавгурації. Конституційний суд, установа надзвичайної важливості для будь-якого президента, очолював Станіслав Шевчук.
Експерт «Центру протидії корупції» Галина Чижик пояснює роль цього органу: Конституційний суд — єдина інституція в країні, яка може визнати закон неконституційним після його прийняття парламентом. Він також має право скасовувати президентські укази. Таким чином, суд стоїть над парламентом і президентом, оскільки може переглядати та скасовувати їхні рішення.
Шевчук розумів, що його посада під загрозою. Декілька його колег опублікували заяву, в якій звинуватили його у перевищенні влади та незаконному впливі на інших суддів. Шевчук відкидав ці звинувачення, називаючи їх вигаданими. На його думку, найбільше його звільнення прагнув його заступник, суддя Олександр Тупицький.
Шевчук розповідав, що основний імпульс до його зміщення походив від угрупування Тупицького. За його словами, ця група зрозуміла, що потрібно діяти негайно, і оскільки законний спосіб звільнення був неможливий, вони обрали незаконний шлях.
Однак журналісти виявили, що звільнити Шевчука хотіли й інші люди. Голова ОАСК Вовк неодноразово спілкувався з чоловіком на ім'я Андрій, який перебував за кордоном. За словами Вовка, цей Андрій міг стати посередником у питанні звільнення голови КСУ. Вовк розповідав, що розмовляв із суддею Тупицьким, який повідомив, що є голоси для звільнення Шевчука, проведена комісія з оцінки етики, і рішення можна винести в будь-який момент. Однак Тупицький не був впевнений, що зможе стати новим керівником суду, тому йому потрібен був посередник.
Ключові розмови в кабінеті Павла Вовка про ситуацію в КСУ відбулися 14 травня 2019 року. Того дня судді Конституційного суду мали вирішувати, чи звільняти Шевчука. Крім того, вони розглядали можливість скасування закону про люстрацію, який заборонив сотням чиновників та високопосадовців часів Януковича займати державні посади.
Вовк розповідав своєму співрозмовнику Андрію про складність ситуації. Він хотів зрозуміти, чи справді Шевчук поставив на голосування всіх «за», а Тупицький голосував проти. Вовк повідомив, що під час попередньої розмови йому сказали про групу суддів, які готові голосувати за люстрацію лише за умови, що спочатку звільнять Шевчука.
На плівках чутно, що Вовк та його співрозмовники прагнули, щоб Конституційний суд скасував закон про люстрацію, називаючи це «болючим питанням». Вовк навіть радив своєму співрозмовнику Андрію «взяти паузу» у питанні звільнення Шевчука, оскільки існував ризик, що після цього люстрацію не вдасться скасувати. Вовк переконував, що якщо негайно атакувати Шевчука, то в результаті можуть не отримати потрібні рішення до інавгурації президента.
Додатковою перешкодою було те, що деякі судді КСУ були проти звільнення Шевчука, вважаючи цей процес незаконним та таким, що порушує офіційний регламент. Журналісти отримали копії стенограми закритого засідання від 14 травня 2019 року, де зафіксовані суперечки між суддями. Найбільше проти звільнення Шевчука виступала суддя Наталя Шаптала.
Шаптала запитувала своїх колег, чи вони не бачать, що відбувається в державі. Вона наголошувала, що якщо у когось є амбіції чи бачення, це не виправдовує те, що вони роблять. Шаптала закликала колег боятися Бога за свої дії, зазначаючи, що їх звинувачують у спробі зірвати інавгурацію президента.
Поки судді обговорювали звільнення Шевчука, у кабінеті голови ОАСК Павла Вовка, ймовірно, було прийнято остаточне рішення. На плівках чутно, як Вовк врешті-решт погодився з аргументами свого співрозмовника Андрія. Вовк сказав, що він з ним згоден і дав дозвіл на початок дій. Він визнав, що відчував, що вони могли б завершити скасування люстрації, але тепер починається непередбачувана гра. Вовк висловив сподівання, що його співрозмовник зможе приїхати до України.
Щоб встановити особу загадкового співрозмовника Вовка на ім'я Андрій, журналісти дали послухати записи Сергію Горбатюку, колишньому начальнику Управління спецрозслідувань Генпрокуратури. Горбатюк керував розслідуванням справи «плівок Вовка» і був добре обізнаний в обставинах. Він підтвердив, що Вовк міг спілкуватися з Андрієм Портновим — впливовою особою часів Януковича, яка, за словами антикорупційних активістів, має значний вплив на українську судову систему.
Горбатюк вказав на стиль діяльності Портнова, його залякування, факт перебування за кордоном, його повернення до України та зміни в керівництві Апеляційного суду як на ознаки його причетності.
Павло Вовк сам проговорився про особу свого співрозмовника. Він запитав, чи писали в пресі про зміну керівництва в Апеляційному суді Києва. Вовк зазначив, що чув від когось, що один суддя подав у відставку і обиратимуть людину Портнова — Мельника. Вовк сказав, що не знав, що це людина його співрозмовника, але тепер дізнався.
Окрім Андрія Портнова, до впливу на Конституційний суд міг бути причетний ще один співрозмовник Павла Вовка, якого також звали Андрій. На плівках чутно, що цього Андрія турбувало те саме «болюче питання» про люстрацію. Крім того, він хотів, щоб під час інавгурації Володимира Зеленського, яка мала відбутися через тиждень, головою КСУ був чинний керівник. За законодавством, приводити президента до присяги має саме голова КСУ, а не виконувач обов'язків.
Вовк розповідав цьому другому Андрію, що вони чітко сказали йому про інтерес до «болючих питань» до певного часу, і їх не цікавить виконувач обов'язків голови КСУ. Вовк висловлювався грубо, але суть була ясна: нехай Андрюха розбирається з цим.
Цей другий співрозмовник на ім'я Андрій мав й інші турботи — він активно займався розподілом посад. Вовк запевняв його, що все буде добре, якщо він не буде поспішати і розбиратиметься з посадами.
За словами Сергія Горбатюка, цим співрозмовником Вовка міг бути Андрій Богдан, адвокат і політик, який тоді був близьким до кандидата Зеленського. У попередніх розслідуваннях видання зазначало, що навесні 2019 року Богдан регулярно спілкувався з Вовком і навіть запрошував його в Адміністрацію президента. Примітно, що для обох Андріїв — Портнова і Богдана — закон про люстрацію був «болючим питанням», оскільки вони підпадали під його дію.
Галина Чижик з «Центру протидії корупції» розповідає, що Портнов, ймовірно, розраховував на допомогу свого друга Андрія Богдана, який був одним із найближчих до Зеленського. Портнов сподівався на призначення на високу посаду в новій владі, але він підпадав під люстрацію.
Чижик також зазначає, що й сам Богдан міг бути зацікавлений у скасуванні люстрації. Богдан також підпадав під цю заборону і не міг обіймати посади в органах влади. Йому було вигідно, щоб норма закону про люстрацію була визнана неконституційною.
Надвечір 14 травня судді Конституційного суду проголосували за звільнення Станіслава Шевчука. Він втратив як посаду голови КСУ, так і мантію судді. Шевчук назвав це рішення незаконним і заявив про «конституційний переворот».
Кілька днів потому, 19 травня, Андрій Портнов вперше за п'ять років повернувся до України. А 20 травня Володимир Зеленський склав присягу президента України. До інавгурації його привела нова голова КСУ Наталя Шаптала. Однак у Конституційному суді вона головувала недовго. Її термін повноважень закінчувався, тому за кілька місяців вона пішла у відставку, і КСУ очолив Олександр Тупицький.
Через рік після його призначення в Україні сталася конституційна криза. Під головуванням Тупицького Конституційний суд скасував важливу частину антикорупційної реформи — кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Цей серйозний крок назад у боротьбі з корупцією викликав занепокоєння Євросоюзу, який заявив про можливість позбавити Україну безвізового режиму. З того часу низка міжнародних структур закликали суттєво реформувати український Конституційний суд.
Олександру Тупицькому за останній рік вручили кілька підозр у вчиненні злочинів. Президент Зеленський відсторонив його від посади і навіть намагався його звільнити, але безуспішно. Формально Тупицький залишається головою Конституційного суду, його повноваження мали закінчитися навесні 2022 року.
Під час підготовки розслідування журналісти спробували поговорити з фігурантами цієї історії. Андрій Портнов заявив, що інформація про його можливий вплив на Конституційний суд не відповідає дійсності, стверджуючи, що у журналістів не може бути таких доказів. Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан відмовився спілкуватися з репортерами. Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк проігнорував офіційні запити про коментар.
Нинішній голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що судді звільнили Станіслава Шевчука законно і без порушень. Він також сказав, що не спілкувався з Портновим, Богданом або Вовком щодо цього питання. Тупицький запевнив, що не обговорював з ними питання звільнення Шевчука, не спілкувався з Портновим особисто і не розмовляв з Вовком про призначення чи звільнення Шевчука.
Благодаря «плівкам Вовка» журналістам вдалося з'ясувати, хто міг стояти у витоків сьогоднішньої конституційної кризи. Ці записи розкрили масштаб політичної корупції в судовій системі та показали, як закулісні домовленості кількох людей могли призвести до проблеми, яку досі не може вирішити навіть чинна влада.