Громадськість профінансувала розслідування про українські суди на суму 114 310 гривень. Команда журналістів опублікувала сім матеріалів, розкривши низку фактів про зловживання влади в судовій системі та політичну корупцію.
Судова реформа в Україні рухається повільно, але процес запущено. Нещодавно почала роботу Етична рада, покликана оновити Вищу раду правосуддя. ВРП функціонує як рада директорів суддівського корпусу — вона дає згоду на призначення суддів, може накладати дисциплінарні санкції та звільняти. Від успіху реформування ВРП залежить, чи розпочнеться очищення суддівського корпусу від недоброчесних осіб.
Паралельно була сформована Конкурсна комісія для перезапуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. ВККС виконує роль кадрового відділу судової системи, проводячи конкурси на суддівські посади. Саме цій комісії належить заповнити понад 2000 вакантних місць в українській судовій системі. Запуск цих органів з участю міжнародних експертів став однією з ключових перемог судової реформи за президентства Зеленського.
Перше розслідування проекту стосувалося судді Костянтина Бабенка зі Шостого апеляційного адмінсуду. Журналісти опублікували ексклюзивні кадри, які підтверджували, що саме Бабенко був за кермом автомобіля під час спроби патрульних його зупинити. Раніше суддя Печерського райсуду Світлана Смик закрила справу, заявивши, що неможливо встановити, хто саме керував машиною. Після оприлюднення нових доказів Бабенко подав у відставку.
Однак Вища рада правосуддя досі не розглянула його відставку. На основі розслідування юрист Фундації DEJURE та активіст Автомайдану Роман Маселко подав скаргу до ВРП. Дисциплінарна палата рекомендувала звільнити Бабенка, але рішення мало підтвердити ВРП у повному складі. Справа зависла майже на вісім місяців.
Чотири розслідування були присвячені Окружному адмінсуду Києва та його голові Павлу Вовку. Журналісти викрили, що високопосадовець часів Януковича Андрій Портнов, ексголова Офісу президента Андрій Богдан та Павло Вовк впливали на звільнення голови Конституційного суду Станіслава Шевчука у травні 2019 року. Вони також впливали на розгляд закону про люстрацію у КСУ. Ці події передували конституційній кризі, коли судді КСУ на чолі з Олександром Тупицьким заблокували частину антикорупційної реформи.
Заступник голови Господарського суду Києва Вадим Босий ухвалив рішення на користь олігарха Ігора Коломойського у спорах з Нацбанком, що дозволило Коломойському заощадити 9 мільярдів гривень. Записи НАБУ, зроблені в кабінеті судді Вовка, зафіксували, що Босий ухвалив це рішення після «консультації» з Вовком.
Павло Вовк, Андрій Портнов та ексзаступник керівника Адміністрації Президента впливали на зміну очільника Ради суддів України Олега Ткачука у липні 2019 року. Через кулуарні домовленості вони поставили на його місце більш лояльного Богдана Моніча.
Експрокурори Сергій Тимченко та Олександр Руденко та суддя Окружного адмінсуду Євгеній Аблов «прокрутили схему» для узаконення розгону активістів Революції Гідності у ніч на 11 грудня 2013 року. Судове рішення схвалило зачистку Майдану, яка призвела до поранень 49 людей.
Оприлюднені факти показали залежність Конституційного Суду від політичної кон'юнктури. Чинна влада, схоже, влаштована таким станом справ в Окружному адмінсуді. Вже восьмий місяць у Комітеті з правової політики, який очолює нардеп зі «Слуги Народу» Андрій Костін, лежить законопроєкт про ліквідацію цього суду.
Натомість Зеленський проводить конкурс на заміщення вакантних посад у Конституційному Суді, яких там насправді немає. Якщо нових суддів оберуть до закінчення повноважень Тупицького та Касмініна (травень і вересень 2022 року), то рішення КСУ за їхньої участі можна буде визнати незаконними.
Два інші матеріали проекту документували системні проблеми судочинства. Судді Господарського суду Оксана Марченко та Дмитро Баранов стали на сторону «Нікопольського заводу феросплавів» Коломойського у справі про припинення зобов'язань по кредитах від «Приватбанку». Це рішення було потрібне Коломойському для захисту у судах США. Баранов дослідив 4 тисячи сторінок доказів за 37 хвилин.
Судді Любов Маруліна, Тетяна Щасна, Дмитро Мальцев, Світлана Смик, Олександр Струков та ще близько десяти їхніх колег систематично «відмазують» водіїв за п'яне водіння. Це свідчить про суддівську недоброчесність та кругову пораку в судовій системі, яка породжує нові зловживання.
Поки більшість цих суддів залишаються непокарані або покарані лише формально, оскільки нинішній склад ВРП працює неефективно і покриває недоброчесних осіб. Однак судова реформа, яка стартувала, має виправити ці недоліки. Якщо запрацює очищена ВРП і буде перезапущена ВККС, то судді, про яких розповідалося у матеріалах, будуть звільнені зі своїх посад без пільг і довічного утримання.
Фундація DEJURE надала адвокаційну підтримку, експертизу та подала заяви до ВРП на фігурантів розслідувань. Автомайдан та Центр Протидії Корупції надали коментарі експертів та інформаційну підтримку матеріалам.