Державна кримінально-виконавча служба Міністерства юстиції наприкінці 2021 року оголосила про укладення рамкових угод на постачання харчів у тюрми. Загальна вартість контрактів склала майже 2 мільярди гривень. Переможцями торгів стали сім компаній та один фізична особа-підприємець. Однак розслідування показує, що більшість цих фірм пов'язані між собою та мають спільну історію постачання неякісної продукції.
У рамках укладених угод компанії матимуть право постачати борошно, рибу, яловичину, крупи та соняшникову олію в 101 тюрму протягом трьох років. Переможцями стали «АРТ СВН», «Торен Рітейл», «Р-продакт», «Ес Енд Ей Груп», «Фалькон Прайм», «Кариота», «Фінінтертехнологія» та фізична особа-підприємець Федір Гальчанський. Ці ж компанії також перемогли у додаткових торгах на закупівлю овочів та картоплі на суму близько 532 мільйонів гривень. Таким чином, загальна вартість контрактів, які отримають ці фірми, перевищить 2,5 мільярда гривень до кінця 2024 року.
Це не перший успіх цих компаній на ринку тюремних закупівель. З 2017 року, коли була створена Генеральна дирекція ДКВС, ці фірми фактично монополізували постачання харчів у в'язниці. На початок 2020 року вони виграли 99% усіх тендерів на харчування у тюрмах.
Зв'язок цих компаній простежується через Андрія Кміту, колишнього працівника Служби безпеки України. За часів президентства Віктора Януковича він очолював департамент економічної безпеки. До компаній «Кариота», «Ес Енд Ей Груп» та «Фінінтертехнологія» мають стосунок саме він. Його дружина Марина Ставська володіє трьома великими будинками в елітному Козині поруч з резиденцією президента Петра Порошенка. Крім того, родина має офіс у Києві площею понад 150 квадратних метрів та майже чотири гектари землі в різних регіонах України.
Проблема полягає у якості продукції, яку постачають ці компанії. «Фінінтертехнологія» раніше постачала курятину, заражену сальмонелою, що призвело до отруєння в'язнів у кількох колоніях. За даними видання «Наші гроші», ця компанія продавала товари на 30% дорожче за ринкову вартість, при тому що продукти були зіпсовані. «Кариота» постачатиме рибу, олію та м'ясо, а «Ес Енд Ей Груп» — рибу, соняшникову олію, крупи, борошно та м'ясо.
Обидві компанії «Фінінтертехнологія» та «Кариота» згадуються у кримінальному провадженні щодо тендерної змови, яким займається Державне бюро розслідувань. Слідство розпочали у 2020 році та нещодавно продовжили до квітня поточного року. У цій же справі фігурує компанія «Дніпро Рівер Груп», яка, нібито, також пов'язана з Кмітою. Ця фірма брала участь у тендері на закупівлю картоплі, однак її пропозицію відхилили.
У квітні 2020 року працівники Служби безпеки України провели обшук у будинку сім'ї Кміти. На опублікованому СБУ фото видно розкішний маєток у Козині, що належить Марині Ставській. За даними слідчих, приватні фірми займалися поставками харчів, списаних з Державного резерву, які не відповідають державним нормам. Компанії постачали м'ясо курей та рибу, обробляючи їх хімічними речовинами для товарного вигляду та збільшення ваги. Служба безпеки наголосила, що такі продукти є небезпечними для вживання.
Крім трьох основних компаній, перемогу здобули також «Р-Продакт», «АРТ СВН», «Фалькон Прайм» та «Торен Рітейл». За даними видання «Дзеркало Тижня», усі вони входять до пулу компаній, пов'язаних з сім'єю Кміти.
«Р-Продакт» вже не вперше виграє тендери на харчування для тюрем. Восени 2020 року компанія продала на 15 мільйонів гривень сухе картопляне пюре Гендирекції ДКВС. Пюре було на 20% дорожче від ринкових цін. Єдиним допущеним конкурентом була «Дніпро Рівер Груп» — та сама компанія, що фігурує у кримінальному провадженні щодо можливої тендерної змови. Компанія зареєстрована у Києві та належить Андрію Лавренюку з Білої Церкви. Його дружина Олена Механік працює спеціалістом у Міністерстві освіти і науки України. За даними системи YouControl, восени 2019 року партнерами Лавренюка були кияни Володимир Мартиненко та Олександр Сіводін. Останній у 2017-2018 роках очолював Департамент ресурсного забезпечення ДКВС, а раніше працював в Управлінні державних резервів та в Управлінні ресурсного забезпечення Державної пенітенціарної служби України.
«Арт Свн» зареєстрована у Києві та належить громадянину Росії Костянтину Кучеренко. Компанію створили лише 10 місяців тому, однак вона вже перемогла у закупівлях на харчі для тюрем. За даними системи Clarity Project, лише за останні пів року вона уклала договорів на понад 1,8 мільярда гривень. Крім цього, вона перемогла лише у двох невеликих лотах — на постачання риби для військового ліцею у Запоріжжі та цукру у психоневрологічний інтернат на Миколаївщині.
У коментарі Костянтин Кучеренко пояснив, що зміг отримати перемогу на лоті завдяки тому, що заповнював документи за аналогією з попередніх переможців. «Можна подивитися на попередніх тендерах, у попередні роки, з ким проводилась угода — за аналогією, і все. Там нічого складного немає. Я спочатку пробував заходити в маленькі тендери, якісь невеликі, але робити документацію для цих тендерів займає стільки ж часу, як і для великого», — розповів він. Кучеренко також уточнив, що перемога на рамковій угоді наразі ще не означає, що він справді постачатиме продукти, оскільки все вирішиться безпосередньо на аукціонах. Він також зазначив, що не знайомий з Мариною Ставською та Андрієм Кмітою.
«Фалькон Прайм» існує лише один рік, з 19 січня 2021 року. Окрім описаних угод із постачання продуктів для тюрем, участі в державних торгах вона взагалі не брала. Її власниками є Андрій Теплюк з села Богданівка та мешканець Вишгорода Олег Соколов, який також займає посаду директора компанії.
«Торен Рітейл» зареєстрована також недавно — з 18 січня 2021 року, на один день раніше за «Фалькон Прайм». Зареєстрована у промисловому майданчику у Вишгороді, фірма належить киянину Олегу Вишенському. Відповідно до держреєстру декларацій, чоловік неодноразово пробував свої сили на конкурсах на посади у державних установах. Упродовж 2017-2019 років він подав 10 декларацій кандидата на посаду, однак у жодній не вказав джерела доходів або збережень. Його нещодавно створена компанія встигла також виграти без конкурентів три тендери на постачання продуктів у військову частину Нацгвардії на 145 тисяч гривень.
Коли журналісти зателефонували Олегу Вишенському, зв'язок обірвався після запитання про можливе знайомство з Мариною Ставською та Андрієм Кмітою. Наступний дзвінок він збив. Однак за кілька хвилин чоловік сам перетелефонував і зазначив, що не знайомий з подружжям і ніяк не пов'язаний з фірмами «Фінінтертехнологія» та «Кариота». Він також розповів, що до появи «Торен Рітейл» працював у схожій компанії, яка займалася оптовою торгівлею.
Федір Вячеславович Гальчанський як фізична особа-підприємець зареєстрований у квітні 2020 року у Києві. За цей час він встиг виграти три тендери на постачання риби та м'яса загалом на майже 637 тисяч гривень. Людина з іменем Ґальчанський Федір також у 2020 році подавала декларацію як помічник адвоката у Києві.
Усі згадані учасники перемогли у торгах на укладення рамкових угод. Це означає, що вони зможуть закріпити за собою можливість поставок продуктів у тюрми на доволі довгий термін. За словами колишньої уповноваженої Антимонопольного комітету України, а нині співзасновниці «Ліги антитрасту» Агії Загребельської, замовник один раз проводить перший етап, відбирає постачальників та укладає з ними рамкову угоду. Далі, протягом строку дії угоди, кожного разу, коли виникає потреба в закупівлі товару, замовник проводить безпосередньо аукціони серед переможців для укладання договорів закупівлі. Переможцем стає постачальник, який запропонував найнижчу ціну.
Такі рамкові угоди економлять час та ресурси при проведенні закупівель, оскільки відбір проводиться одноразово, при цьому дозволяє закуповувати товари протягом тривалого терміну, наприклад до чотирьох років. Переможців такого відбору може бути стільки, скільки визначить замовник, але не менше трьох.
Однак у такого способу відбору контрагентів є суттєвий недолік. Якщо замовнику вдалось провести перший етап так, щоб залишились лише «необхідні» бажані учасники за допомогою дискримінаційних вимог або порушень під час кваліфікації, цей пул учасників цементується на весь термін дії рамкової угоди. Таким чином, на цей період закупівлі цього замовника є недоступними для інших учасників. Якщо це крупний замовник на специфічному ринку, це може привести до спотворення конкуренції, оскільки відібрані компанії матимуть значну перевагу — потенційні контракти протягом значного часу, тоді як інші будуть цього позбавлені.
Коли журналісти попросили Загребельську проаналізувати вказані тендери, вона виявила непрямі ознаки, які можуть вказувати на змову між учасниками. «Наприклад, в процедурах більшість з цього пулу компаній подавали пропозиції у схожий час в один день. Деякі з компаній мають абсолютно однакові суми кінцевих цінових пропозицій за результатом аукціону відбору», — відзначила експертка. Однак вона підкреслила, що для дослідження інших ознак знадобиться значно більше часу.
Поверхневими ознаками змови можуть бути подання пропозицій у схожий час або мінімальна різниця у сумах тендерних пропозицій. Серед більш глибоких ознак експертка називає схожість у оформленні документів, метадані, схожі недоліки друку у друкованих документах, спільних співробітників, техніку та обладнання. Також таким доказом можуть бути спільні постачальники продукції та наявні договори субпідряду чи оренди між компаніями. Інші ознаки, як то телефонні дзвінки та листування, фінансові операції та зустрічі, можуть виявити лише уповноважені органи — Антимонопольний комітет або правоохоронці. Навіть можливостей АМКУ в більшості випадків не вистачає для якісного розслідування та доведення змови, тому Комітет вимушений звертатись за допомогою у зборі доказів до правоохоронних органів.
Після оголошення переможців у рамкових угодах щодо закупівлі продуктів для українських тюрем, на них звернув увагу Антимонопольний комітет. За інформацією відомства у відповідь на запит видання «Апострофа», вони розпочали дослідження нещодавніх закупівель Гендирекції ДКВС у вказаних семи компаній.
На згадки про скандальні закупівлі відреагували і в Комітеті з питань правової політики Верховної Ради. За даними «Дзеркала Тижня», член комітету, нардеп Володимир Ватрас пообіцяв розглянути інформацію про скандальні закупівлі на засіданні. У коментарі депутат повідомив, що обговорення відбудеться на черговому засіданні комітету, заплановане на середу. «Спочатку ми обговоримо це питання з колегами, а далі — будемо визначатися. Можливо запросимо профільного заступника міністра для надання інформації», — розповів Ватрас.
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька у коментарі журналістам зазначила, що замовник торгів, який діє в межах і способом, визначеним законом, не може впливати на участь або неучасть тих чи інших компаній. «Переможці обираються по чітко визначеній процедурі і підстави для відмови переможцям дуже обмежені», — відзначила вона.