Один із найстаріших і найбільших швейцарських банків Credit Suisse, який протягом 166 років став символом надійності та конфіденційності у світовій фінансовій системі, опинився в центрі міжнародного скандалу. Новий витік документів розкриває, що за блискучим фасадом цієї установи криються рахунки осіб, пов'язаних з корупцією, санкціями та відмиванням коштів.
Швейцарія давно асоціюється з банківською таємницею. Саме швейцарські фінансові установи традиційно вважаються найнадійнішими хранителями капіталів світової еліти. Credit Suisse, як другий за величиною банк у країні, довгий час користувався репутацією престижної та дискретної установи. Однак розслідування, ініційоване німецькою газетою Süddeutsche Zeitung спільно з OCCRP, демонструє, що цей успіх мав значну ціну для міжнародної фінансової системи.
Проєкт SuisseSecrets являє собою результат спільної роботи журналістів з п'яти континентів. Анонімне джерело передало дані про банківські рахунки німецькому виданню, яке поділилося ними з OCCRP та 48 іншими медіа-партнерами по всьому світу, включаючи «Слідство.Інфо». Журналісти провели ретельний аналіз тисяч банківських записів, опитали інсайдерів та кримінальних прокурорів, дослідили судові матеріали та фінансові звіти.
Витік охоплює понад 18 тисяч рахунків, відкритих протягом більш ніж 70 років. Загальна сума коштів, про які йдеться, перевищує 100 мільярдів доларів. Серед клієнтів банку виявилося 2,5 тисячи українців, серед яких — люди з найбільш впливових та заможних кіл країни.
Два найбільш помітних українських олігархи опинилися у витоку. Рінат Ахметов, один із найбагатших людей України за версією журналу Forbes, тримав у Credit Suisse понад 50 рахунків, переважно разом з топ-менеджерами своєї головної компанії SCM. На одному з цих рахунків у 2016 році знаходилося 497 мільйонів швейцарських франків.
Коли OCCRP звернулися до адвокатів SCM з проханням прокоментувати наявність таких сум, вони відповіли, що світовий місячний готівковий оборот на банківських рахунках компанії та її інвестиційних об'єктів часто перевищує 100 мільйонів доларів США. Адвокати з фірми Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP наголосили, що для великої міжнародної промислової та торговельної компанії наявність рахунків у Credit Suisse не є ані новинною, ані особливо цікавою.
Ігор Коломойський, ще один з найбагатших українців, мав у банку один рахунок на своє ім'я з понад 27 мільйонами швейцарських франків, а також окремий рахунок на імена його матері, дружини та дочки. Цей спільний рахунок мав баланс понад 3 мільярди франків у 2007 році.
На запит про походження цих коштів Коломойський пояснив, що рахунки насправді належали не Credit Suisse, а іншому банку, який пізніше був придбаний швейцарською установою. За його словами, це був банк Leu, який згодом став Clariden Leu. На цей рахунок надходили гроші від продажу активів та акцій компанії Evraz. Коломойський підкреслив, що його сім'я не мала жодного стосунку до цих коштів, а лише мала право користування ними на випадок, якщо з ним щось трапиться. Він наголосив, що всі гроші пішли до «Приватбанку» і там зберігалися, а його сім'я навпаки надсилала туди кошти з інших активів та бізнесів.
У 2007 році компанія Evraz Group, одна з п'ятнадцяти найбільших виробників сталі у світі, придбала п'ять гірничо-металургійних підприємств в Україні у групи «Приват» Коломойського. За цю угоду Evraz заплатила близько мільярда доларів готівкою, а решту суми Коломойський отримав у вигляді акцій компанії, які він згодом продав.
Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова підозрюють у виведенні з «Приватбанку» — найбільшого українського банку — 5,5 мільярдів доларів. Державний банк наразі судиться з олігархом у кількох країнах, включаючи Велику Британію, де розгляд справи мав розпочатися майже за два тижні від часу публікації матеріалу.
Послугами Credit Suisse користувалися й інші українські бізнесмени. Павло Фукс, російсько-український підприємець, який посідає 67-е місце у рейтингу найбагатших українців за Forbes, став клієнтом банку у 2014 році. На його рахунку у 2015 році знаходилося 17 мільйонів франків.
Фукс відомий тим, що викупив 2 мільярди гривень боргу Київського метрополітену. Однак минулого року він потрапив під санкції Ради національної безпеки і оборони через зв'язок з нафто-газовими махінаціями часів президентства Віктора Януковича. Зокрема, його компанія «Голден Деррік» була пов'язана з ексміністром енергетики Едуардом Ставицьким. Саме ця компанія отримала дозволи на розвідку та видобуток нафти й газу у 2012-2013 роках поза конкурсом, оскільки третина її капіталу належала державній НАК «Надра України».
Недавно Фукс став фігурантом скандалу, коли журналісти «Української правди» показали, як підсанкційний бізнесмен гучно святкував свій день народження під Києвом. На запит про коментар Фукс не відповів.
Ще одним бізнесменом у витоку став закарпатський підприємець Орест Фірманюк. Офіційно він працює як митний брокер та власник низки фірм у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Однак колишній очільник Державної митної служби Максим Нефьодов називав його «контрабандистом №1 України». Цього року Фірманюк потрапив під санкції РНБО як один з топ-10 контрабандистів країни.
Згідно з даними витоку, Фірманюк мав рахунок у Credit Suisse з 2011 року з балансом понад 60 тисяч франків у 2015 році. На запит OCCRP він заперечив наявність таких коштів, сказавши, що ця сума в рази більша, ніж він насправді має, і що він прагне до такого багатства, але, на жаль, не володіє такими грошима.
Олег Бахматюк, власник великого агрохолдингу UkrLandFarming, мав близько десяти рахунків у банку. На одному з них у 2008 році знаходилося понад 200 мільйонів франків. Останнім часом бізнесмен перебуває в Австрії і вже 2,5 року намагається залагодити питання з Національним антикорупційним бюро, яке звинувачує його в заволодінні 1,2 мільярда гривень стабілізаційного кредиту.
У жовтні 2014 року банк Бахматюка VAB Bank звернувся до Національного банку України з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту під заставу нерухомого майна. НБУ погодився, хоча фінустанова не надала всі необхідні документи. У листопаді того ж року банк було визнано неплатоспроможним і згодом ліквідували.
За даними слідства, Бахматюк отримав стабкредит з наданням завідомо неліквідного забезпечення. На думку слідчих, вартість нерухомості, переданої в заставу, була завищена майже у 25 разів. Представники Бахматюка від імені UkrLandFarming заперечили, що рахунки Credit Suisse мають відношення до лізингових договорів, і наголосили, що наявність залишків готівки на рахунку однієї компанії групи не означає, що вона може бути використана для оплати боргів іншої компанії. Вони також підкреслили, що без договірних відносин такі операції були б незаконними, і що навіть мажоритарний акціонер не має доступу до рахунків компаній, акціями яких він володіє.
У витоку виявилися й рахунки колишніх українських посадовців. Валерій Хорошковський, ексголова Служби безпеки України, мав три рахунки у Credit Suisse, відкриті у 2004, 2006 та 2007 роках. На одному з них у період, коли він закінчив роботу в російській компанії Evraz-Group і став заступником секретаря Ради безпеки та оборони України, знаходилося щонайменше 1 мільярд франків. Інший рахунок існував у той час, коли Хорошковський очолював українську митницю, а згодом перейшов до СБУ.
Хорошковський довгий час був відсутній в Україні. За даними журналістів проєкту «Схеми» Радіо Свобода, залишивши країну у 2012 році, він мешкав у Європі, мандруючи різними державами. У 2014 році не зміг обратись у Раду. У 2019 році журналісти встановили, що після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента Хорошковський повернувся в Україну, і його неодноразово фіксували на Банковій.
На запит OCCRP Хорошковський відповів, що у нього не було жодного рахунку у вказаному банку у цей період. Журналісти-розслідувачі також виявили, що у швейцарському банку тримали гроші спецслужбісти з інших країн — з Венесуели, Іраку, Чорногорії, Ємену, Єгипту та інших.
Роман Насіров, колишній голова Державної фіскальної служби України протягом 2015-2018 років, також мав рахунок у Credit Suisse. На цьому рахунку у 2010 році за кілька місяців з'явилося 699 тисяч франків. У той час Насіров був головою напрямку з торгівлі цінними паперами та СЕО підрозділу Центральної і Східної Європи в компанії Renaissance Capital. За рік до того він закінчив працювати керуючим директором інвестиційної компанії Concorde Capital.
У березні 2017 року Насірова заарештували за підозрою у припиненні оподаткування газотрейдингових компаній народного депутата та бізнесмена Олександра Онищенка. Як керівника головного податкового органу його звинувачували у завданні державі збитків на 2 мільярди гривень. Після затримання Насіров заявив про проблеми зі здоров'ям і певний час перебував у лікарні Феофанія. За тиждень його дружина заплатила 100 мільйонів гривень застави, і його випустили з-під варти. На запит про коментар адвокати Насірова не відповіли.
Витік SuisseSecrets проливає світло й на справи, про які здавалося, що вже забули. У даних знайшлися рахунки колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка. Світовий банк у 2007 році включив його до десятки найбільш корумпованих лідерів світу.
Лазаренко обіймав посаду прем'єра понад рік у середині 1990-х років. У 2009 році, через майже десять років після затримання у США, його засудили до восьми років перебування за ґратами за корупцію і відмивання коштів. Він вийшов на волю у 2012 році. За даними ЗМІ, Лазаренко з родиною живе в передмісті Сан-Франциско.
Ім'я Лазаренка як власника чи співвласника з'являється у двох раніше невідомих рахунках Credit Suisse. Обидва рахунки були відкриті у 1997 році і залишалися дійсними станом на 2003 рік — період, коли тривало офіційне розслідування по Лазаренку у США та Швейцарії.
Перший рахунок Лазаренко ділив з Петром Кириченко, його найближчим радником і товаришем, який зіграв вирішальну роль в ув'язненні колишнього прем'єр-міністра. У 2003 році цей рахунок налічував більше 7 мільйонів франків. Журналісти запитали Лазаренка, чи міг він користуватися цими грошима під час проведення слідчих дій.
Адвокат Лазаренка повідомив, що на рахунку знаходиться приблизно 5 мільйонів доларів, і що рахунок залишається відкритим до розгляду справи щодо цивільної конфіскації в США та провадження в Україні. За його словами, доступу до рахунку не було з 1998 року.
Представники Лазаренка також підтвердили існування іншого рахунку, який належав лише українському експрем'єру. За даними журналістів, у 2003 році на цьому рахунку знаходилося більше 45 тисяч франків. Адвокати заперечили цю інформацію, повідомивши, що рахунок, що закінчується на 4994, був закритий у квітні 1998 року, коли кошти були переведені на рахунок 41610 у Гернсі, також у Credit Suisse. За їхніми словами, кошти на рахунку 41610 залишаються замороженими з 1998 року.