Упродовж перших днів повномасштабного російського вторгнення українські військові взяли в полон десятки ворожих солдатів. Деякі з цих допитів були оприлюднені в мережі. Редакція «Слідства.Інфо» провела детальний аналіз цих матеріалів, встановила особистості полонених росіян, розшукала їхні фотографії та сторінки в соціальних мережах, а також інформацію про їхніх родичів. Паралельно журналісти викрили низку дезінформаційних кампаній російської пропаганди, які стосувалися цих військовослужбовців.
Це перший етап розслідування, яке видання планує продовжити. Редакція закликає читачів надсилати додаткові відомості про полонених на адресу www.slidstvo.info@gmail.com або через сторінки видання в соціальних мережах.
Одним із перших затриманих був 39-річний старшина Константин Сергійович Буйничев. За інформацією Збройних сил України, його розвідувальний взвод здався в повному складі. Буйничев проживав у місті Юрга Кемеровської області на вулиці Пушкіна, 12 — на відстані близько 3,5 тисячі кілометрів від українського кордону.
Пошук у російських соціальних мережах дозволив знайти сторінку Буйничева, де він публікував фотографії свого підрозділу, військових навчань та зборів. Його батько Сергій, також військовослужбовець, розміщував альбом із фотографіями сина на своїй сторінці в «Одноклассниках». Журналісти виявили й сторінку 74-ї мотострілецької бригади, де служив Буйничев. На цій сторінці місцеві користувачі обговорювали достовірність інформації про полон своїх земляків. Цікаво, що за кілька тижнів до вторгнення там почали з'являтися оголошення про пошук сухих пайків та термобілизни.
Українські військові також захопили численних російських поліцейських спецназівців, які подолали тисячі кілометрів, щоб окупувати Україну. Серед них був 48-річний підполковник Дмитро Михайлович Астахов, командир спецпідрозділу СОБР Росгвардії Кемеровської області. Він мешкав у Кемерово на вулиці Шахтарській, 97, квартира 118.
Під час допиту Астахов розповів, що його взяли в полон, коли колона російських окупаційних військ рухалася до Києва й потрапила під обстріл. За його словами, підрозділ кілька днів перебував у Білорусі, а потім колона рушила через Чорнобильську зону відчуження в напрямку столиці України. У цій колоні було багато російських поліцейських, включаючи командира групи — начальника спецпідрозділу СОБР Кемеровської області полковника Костянтина Анатолійовича Огія.
Російські пропагандистські ЗМІ та Telegram-канали почали поширювати твердження, що полон Астахова — це фейк. Як «доказ» вони використовували фотографію українського військовослужбовця, намагаючись дезінформувати російське населення. Однак журналісти встановили, що чоловік на фото, який використовують пропагандисти, — це ветеран з Тернопільщини та учасник Євромайдану Ярослав Панасюк. Він отримав поранення під час протистояння на Майдані, внаслідок чого втратив одну руку, замінену протезом. Парадоксально, що сами російські пропагандисти кілька років тому опублікували фото Панасюка, на якому чітко видно протез. На допиті ж у полоненого Астахова добре видні обидві руки.
У полон також потрапив інший поліцейський спецназовець з ОМОНу Кемеровської області 27-річний Євген Валерійович Плотников. Він підтвердив, що керівником їхної групи був Костянтин Огій. Під час опублікованого допиту Плотников розповів: «Старше всіх був Огій, полковник Росгвардії. З ним ми відправилися в Софрино, Смоленськ. Зі Смоленська зайшли в Республіку Білорусь, у Гомель». За його словами, 23 лютого командування повідомило, що вони «будуть захоплювати Україну», зокрема брати під контроль Київ.
Після публікації допиту Плотникова офіційна сторінка Росгвардії в Instagram опублікувала заяву, що чоловік на відео — не співробітник ОМОНу, а український спортсмен з Миколаєва. Однак цей фейк легко спростовується пошуком у соціальних мережах. У Плотникова є сторінки у ВКонтакте та Instagram, де він демонстрував свою фізичну форму. Один із користувачів жартома зауважив, що незабаром Плотников «трохи скине» м'язової маси.
У Плотникова в Кемеровській області залишилася, ймовірно, дівчина — Крістина Цацуро. Журналісти знайшли їхні спільні фотографії у ВКонтакте та профіль у Instagram. Пізніше українські військові опублікували ще одне відео з полоненим Плотниковим, на якому той телефонує своїм рідним і просить припинити війну проти України.
Ще один окупант із групи кемеровських спецназівців — 36-річний капітан ОМОНу Євген Вікторович Спиридонов, який мешкав у місті Калтан на вулиці Дзержинського, 25/12. Цей полонений також підтвердив, що всіма керував полковник Костянтин Огій. За його словами, під час підготовки до наступу на Україну вони зустрілися з чеченським «полком Кадирова». До Києва вони рухалися через Припʼять і Чорнобильську зону відчуження, поки їх не обстріляли. На допиті Спиридонов сказав: «Це не наша війна. Матері, дружини, забирайте своїх чоловіків. Не потрібно їм тут перебувати».
Всі члени цієї групи полонених вказали, що ними командував полковник Костянтин Огій з позивним «Пінцет-52». Журналісти розшукали його — він регулярно згадується в місцевих російських ЗМІ як ветеран, який пройшов Афганістан і Чечню. У 2013 році Огій дав інтерв'ю російському виданню, де сказав: «Ми хотіли бути схожими на своїх дідів, які воювали проти фашистської Німеччини, хотіли повторити їхній подвиг, проявити себе».
Журналістам вдалося знайти дочку Костянтина Огія Дарʼю, яка також мешкає в Кемерово. Вона навчалася в місцевому Інституті культури та публікує своє художнє творчество у ВКонтакте та Twitter. На даний момент невідомо, живий чи Огій. За словами самих полонених, більшість їхної колони була знищена під час руху в напрямку Києва.
Служба безпеки України опублікувала, ймовірно, внутрішні документи окупантів, де вказаний номер телефону Огія: 89133303961 (мобільний) та +79541072264 (стільниковий). СБУ також оприлюднила перехоплену розмову російських окупантів, у якій обговорюється розгром, зокрема й підрозділу ОМОНу з Кемерова.
На другий день після вторгнення російських військ в Україну Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний опублікував відео з двома полоненими окупантами РФ. Це було, ймовірно, одне з перших публічних повідомлень про здачу росіян у полон.
«Слідству.Інфо» вдалося ідентифікувати обох полонених. Це капітан Алім Бікоєв та 29-річний єфрейтор Натан Касаткін. За даними громадської організації «Центр Миротворець», вони здалися в полон у той самий день, коли РФ напала на Україну.
Полонені розповіли, що входять до складу 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (військова частина № 32364), яка дислокується в місті Улан-Удэ — столиці Республіки Бурятія. Це місто розташоване неподалік від кордону з Монголією, а до українського кордону звідти близько 5,5 тисячи кілометрів.
Під час допиту полонені запевнили, що про вторгнення в Україну не знали. Вони стверджували, що перебували на навчаннях у Криму й звідти вилетіли. За їхніми словами, близько чотирьох годин після приземлення вони не усвідомлювали, що знаходяться в Україні.
Російське опозиційне видання «Нова газета» знайшло фото Аліма Бікоєва в формі курсанта-десантника Збройних сил РФ. За даними цього ЗМІ, Бікоєв родом з Владикавказу, мешкав у Рязані та служив у тамтешньому повітряно-десантному училищі, а потім переїхав у Улан-Удэ.
На третій день російського вторгнення в полон до українських захисників у Харкові потрапили 21-річний Роман Гаврилочев та Вадим Воробʼєв. Окупанти повідомили, що служать у 138-й окремій мотострілецькій бригаді РФ (військова частина № 02511), розташованій у селищі Каменка поблизу Санкт-Петербурга — більше тисячи кілометрів від найближчого кордону з Україною.
За словами полонених, вони не знали, що їх відправлять в Україну, і не хотіли цього. Під час допиту Гаврилочев сказав: «Мама, тато, я не хотів їхати в Україну. Сказали, що їдемо на двосторонні навчання з 25-ю бригадою. А потім ночами, 23 лютого, сказали, що ми їдемо в Україну — переходити кордон. Я цього не хотів».
Журналісти знайшли сторінку Романа Гаврилочева у ВКонтакте. Порівняння фотографії зі сторінки з відеозаписом, оприлюдненим українськими захисниками, підтверджує, що це один і той же чоловік.
У мережі також з'явилося відео затримання 21-річного єфрейтора Євгена Смирнова, сапера 423-го гвардійського мотострілецького полку (військова частина № 91701), дислокованого під Москвою. На відео полонений визнає, що він усиновлений, а його мати й батько мешкають у селі Шапи Смоленської області.
При спробі ідентифікувати російського військовослужбовця за допомогою публічних джерел журналісти натрапили на цікаве повідомлення у ВКонтакте. У ньому йдеться, що село Шапи стало відомим 10 років тому, коли місцеві жителі почали масово усиновлювати дітей, і про це почали писати в медіа. Єфрейтор Смирнов, як зазначається в повідомленні, був одним із героїв таких журналістських матеріалів.
«Слідству.Інфо» розшукало статтю, опубліковану в російському виданні «Аргументи та факти» у 2012 році. Дитина на одній із фотографій дуже схожа на полоненого в Україні російського військовослужбовця. Варто зазначити, що на момент публікації Смирнову мало бути 12 років.
Користувачка ВКонтакте «Вета Вітер» залишила коментар під публікацією про полон Євгена Смирнова: «Це мій брат. Їх туди відправляють, навіть не повідомивши батьків. Він зараз у полоні, а що нам робити? Куди звонити?».
Ще один російський військовослужбовець, захоплений у полон в Україні, — рядовий Павло Кравченко 2002 року народження. Як і єфрейтор Смирнов, Кравченко служить у 423-му гвардійському мотострілецькому полку (військова частина № 91701) з-під Москви. Про це він розповів на опублікованому відео.
Полонений також розповів, що його мати й батько мешкають у селі Новочеремухово Іркутської області РФ. «Слідству.Інфо» вдалося знайти їхні сторінки у соціальній мережі «Одноклассники». На сторінці Наталії Кравченко журналісти виявили багато фотографій молодої людини, дуже схожої на полоненого Кравченко. Наталія називає його своїм сином.
За фотографіями Наталії Кравченко видно, що її син розпочав службу у Збройних силах РФ влітку 2020 року. До військової служби він надавав послуги охоронця та займався вигулюванням собак, про що свідчить його профіль на одному з російських сайтів пошуку роботи.
На третій день вторгнення Росії в Україну в мережу виклали відеозаписи з російським військовослужбовцем Романом Буханцовим, захопленим у полон у місті Суми. Ці відео свідчать про низький моральний дух військового — на одному з кадрів він починає плакати, а українські захисники його заспокоюють.
На відео полонений визнає, що служить у 2-й мотострілецькій дивізії РФ (військова частина № 56139) під Москвою на посаді старшого сержанта. Буханцов стверджує, що до останнього не знав, що його відправлять в Україну.
«Слідству.Інфо» знайшло сторінку Буханцова у соціальній мережі «Одноклассники», з якої видно, що йому 27 років. Журналістам також вдалося знайти профіль російського військовослужбовця на одному з російських сайтів знайомств. Порівняння фото з профілю та відеозаписів із полону російського військовослужбовця підтверджує, що це один і той же чоловік.
Під час розмови з українськими захисниками Буханцов заявив, що одружений. «Слідству.Інфо» з'ясувало номер телефону його дружини й спробувало з нею зв'язатися, щоб запитати, чи відомо їй про полон чоловіка. Однак жінка, схоже, не захотіла спілкуватися. Вона скидала дзвінки журналіста й не відповіла на текстове повідомлення, в кінцевому підсумку, ймовірно, заблокувавши його контакт.