Редакція «Слідства.Інфо» відвідала один із волонтерських центрів, щоб дізнатися, як люди організують допомогу українській армії в умовах постійних обстрілів столиці.
Несмотря на те що Київ протягом тижня піддається артилерійським атакам, громадяни змогли створити чітку систему забезпечення Територіальної оборони та військових частин. У волонтерському центрі постійно кипить діяльність — автомобілі приїжджають і від'їжджають, розвантажуючи та завантажуючи вантажі. Приміщення заповнене великими ємностями з водою, коробками з печивом та іншими продуктами. Коридори гудять від активності — люди переміщаються між поверхами, шукаючи необхідне обладнання.
У центрі працюють двоє молодих людей. Петро за професією терапевт. Він спробував записатися до територіальної оборони, але йому відмовили через відсутність військового досвіду. Замість цього він вирішив залишитися в Києві та допомагати як волонтер. «Мені потрібно було щось робити. Я з Львівщини, але війна застала мене тут, і я вирішив не виїжджати. Прийшов сюди, мені сказали, що людей багато, але я залишився. Потім почали приїжджати машини, і я просто пристроївся», — розповідає він.
Його колега Максим працює журналістом. Він також обрав волонтерство як спосіб допомогти. До того як приєднатися до центру, Максим врятував тварин, яких залишили без нагляду — кроликів та кількох шиншил. Він звернувся до зоопарку у Демидові та виявив, що там критично не вистачає корму. Завдяки допомозі небайдужих людей проблему вирішили, і тварин розмістили в зоопарку. Нині Петро та Максим відповідають за гігієнічні товари, хоча вони кажуть, що приносять усе необхідне — від памперсів до серветок та паперу. За їхніми словами, найнеочікуванішими дарунками були мед та закатані банки з салом.
Центром керує Сергій Притула, волонтер та колишній телевізійний ведучий. За його словами, потреба існує в усьому. «Я вже не можу порахувати, скільки грошей ми витратили, це величезна сума. У перший день ми викупили все, що було в Києві, потім все, що було в Україні, а тепер конвої їдять на польсько-український кордон. Деякі вже перетнули його, дісталися логістичних центрів у Львові та Івано-Франківську, і зараз ми розповсюджуємо все це по країні», — пояснює він.
На початку діяльності центр забезпечував потреби всіх, включаючи цивільне населення. Однак, як зазначає Притула, тепер багато організацій займаються саме цивільною допомогою, тому центр зосереджується передусім на Збройних силах України.
Центр розділений на кілька приміщень, кожне призначене для певного виду допомоги. В одному зберігаються ліки, в іншому — техніка: дрони, мобільні телефони, павербанки. Окреме приміщення було відведено для військової амуніції, але на момент відвідування редакцією воно було майже порожнім. «Все забрали, але уявіть собі, скільки тут було», — розповідає Марія, комунікаційна менеджерка центру.
Центр має власний call-центр, де працівники обробляють дзвінки від людей, які бажають допомогти. Через великий обсяг звернень вони планують запустити онлайн-форму на сайті, яку зможе заповнити кожен охочий.
Потреба в допомозі залишається постійною та всеохоплюючою. Західні регіони закликають зосередитися на прийманні біженців та комплектуванні лав територіальної оборони. «Навіть регіони, які здаються безпечними, ніхто не знає, що буде завтра. Коли конвої з Заходу України везтимуть допомогу військам на Київ, на Південь, на Північ, у противника виникне спокуса перерізати цю артерію», — зауважує Притула.
Під час відвідування редакцією від центру відʼїхав ще один автомобіль, везучи необхідні речі до військових на передову.