Артилерія залишається однією з найбільш смертоносних сил у російській агресії проти України. Саме артилеристи, розташовані на десятки кілометрів від цілей, несуть відповідальність за масові обстріли мирних міст — Маріуполя, Харкова, Чернігова та багатьох інших населених пунктів, де гинуть тисячі цивільних.
Редакція «Слідство.Інфо» поставила перед собою завдання знайти та показати конкретні обличчя тих, хто здійснює ці атаки. Для цього журналісти опрацювали список особового складу брянського артилерійського полку, який опублікувало Головне управління розвідки Міноборони України. За даними розвідки, цей військовий підрозділ безпосередньо залучений до бойових дій на території України.
Брянський 856-й самохідний артилерійський полк дислокується на відстані близько сотні кілометрів від Чернігівської області. Його озброєння включає самохідні гаубиці, серед яких сучасні установки типу «Мста-С». Журналісти ідентифікували як рядових військовослужбовців, так і офіцерів цього полку, а також знайшли докази їхньої участі у військових операціях проти України.
Одним із таких доказів стало те, що більшість артилеристів вимкнули свої мобільні телефони за кілька днів до повномасштабного вторгнення. Полонені російські військові неодноразово повідомляли, що перед розгортанням операції командування конфіскувало телефони у бійців, призначених для знищення України. Крім того, редакція виявила, що батьки деяких брянських артилеристів уже розпочали пошуки своїх синів.
Павло Бортніков, 19-річний рядовий з Нижнього Новгорода, присягнув на вірність російській армії влітку попереднього року, а потім підписав контракт. З 1 березня його мати Юлія активно шукає сина, звернувшись до групи військової частини у соцмережі «Вконтактє» з проханням допомогти знайти молодого солдата.
Парадоксально, але матір продовжує публічно підтримувати російські окупаційні сили, розміщуючи пропагандистські зображення з російськими військовослужбовцями та написами на кшталт «Сыночки, с вами вся Россия, спаси и сохрани». Батько Павла — колишній військовий, який, ймовірно, брав участь в окупаційних конфліктах, оскільки вказує у своєму профілі участь у другій чеченській війні на Північному Кавказі у складі російських військ. На його сторінці можна знайти фотографії застіль та шашликів, а також різноманітні побутові знімки. Показово, що батько підписаний на групу, присвячену «парням, павшим в Чечне и Украине», що може свідчити про його усвідомлення ситуації.
Основна увага редакції була зосереджена на ідентифікації командирів полку, адже саме вони видають накази та спрямовують вогонь артилерійських установок. Лейтенант Богдан Мещеряков, 24 роки, народився в Самарі та має кількох братів. У своєму профілі у «Вконтактє» він вказав головною метою життя «вдосконалення світу». Останній раз Мещеряков був онлайн 10 лютого, за два тижні до вторгнення. Його батько підтримує бойовиків «ДНР» та поширює пропагандистські відео, на яких російські окупанти шукають символи «Азова» у полонених українських військових.
Капітан Руслан Зубков, 38 років, походить з Новгородської області, має рідного брата та двох дітей. Його профіль сповнений фотографіями з відпочинку на пострадянських курортах, де він часто бував разом з дітьми, а також знімками з алкогольних застіль.
Лейтенант Ілля Єрьохін, 28 років, до служби в армії вів звичайне життя російського молодика: відпочивав з друзями, фотографувався з батьками. Згодом він вступив до Санкт-Петербурзького ракетно-артилерійського коледжу, після закінчення якого розпочав службу в артилерійських військах. За інформацією української розвідки, нині лейтенант Єрьохін командує взводом артилеристів російських окупаційних військ. Його дружина, схоже, чекає його повернення, розмістивши на аватарі картинку з літерою «Z» та пропагандистським гаслом «своих не бросаем».
Лейтенант Рустам Мухамбетов, 31 рік, також командує взводом артилеристів. За його соцмережами видно, що він навчався в Івановському державному хіміко-технологічному університеті, перш ніж вступити до російської армії. Поки Рустам воює в Україні, його батько публікує пропагандистські картинки з написами «храни вас бог, парни» та виражає ностальгію за Радянським Союзом.
Капітан Тагір Гаджикурбанов, 31 рік, командує реактивною батареєю в брянському полку. Він служить у російській армії більше десяти років, має багато братів та сестер. Редакція знайшла його профілі на російських сайтах знайомств, де він реєструється під псевдонімами «небесный ангел» або «тигр». Останній раз капітан був онлайн 22 лютого, за два дні до вторгнення в Україну.
Старший прапорщик Роман Казаков, 46 років, служить у російській армії понад 20 років. Його профілі містять фотографії з алкогольних застіль та з військової частини. Особливо важливо, що редакція знайшла на його сторінках фотографії гаубиці, з якої, ймовірно, зараз обстрілюють українські міста. Своїм життєвим девізом Казаков вибрав фразу «Живой — пока не сдох». Цікаво, що він був одним з небагатьох, хто залишався онлайн у ці дні. Це може означати два варіанти: або він якимось чином повернувся в Росію, або захопив мобільний телефон у когось з українців з доступом до інтернету.
Раніше редакція «Слідство.Інфо» ідентифікувала російських пілотів-бомбардувальників з ростовського авіаполку. За даними української розвідки, ці пілоти безпосередньо скидають бомби на мирні українські міста. Журналісти також виявили, що деякі з цих пілотів мають родичів на території України.