Журналісти «Слідства.Інфо» провели масштабне розслідування та встановили особистості більше п'ятдесяти військовослужбовців 37-ї мотострілецької бригади з російського міста Кяхта, що розташоване на кордоні з Монголією. Підрозділ брав участь в окупації територій навколо Києва, зокрема розташовувався в районі Житомирської траси неподалік Макарова на захід від столиці.
Жителі сіл і містечок, які пережили російське вторгнення, неодноразово розповідали про особливу жорстокість саме бурятських військових. Для ідентифікації окупантів журналісти використовували інформацію Головного управління розвідки Міноборони України, групи військової частини у соцмережі «Вконтактє» та особисті сторінки самих військовослужбовців та їхніх родичів. Зібрану інформацію передали правоохоронцям, які розслідують злочини на Київщині. За словами слідчих, деякі свідки вже впізнали ідентифікованих окупантів.
Командний склад бригади представлений офіцерами різних рангів. Майор Алєксандр Кондратьєв, 31 рік, займає посаду начальника штабу — одну з ключових у підрозділі. Він походить із Західного Сибіру, але проживає в Кяхті, де базується його бригада. Під час вторгнення, 12 березня, Кондратьєв опублікував на аватарці символ окупантів «V» з написом «вера, правда, победа». Він також поширював відео, яке записали бурятські школярі разом з учителями на підтримку війни проти України. У пропагандистському вірші, який декламували діти, звучали слова про те, що «мій ботаник став солдатом», закликаючи старших продовжувати «злочини та звірства».
Капітан Алєксандр Холявін, народжений 24 червня 1996 року, служить заступником начальника штабу. Він закінчив московське вище військове командне училище та регулярно публікує фотографії з армійського життя та навчання.
Старший лейтенант Олєг Крікунов, 33 роки, командує взводом. Він виріс у Забайкаллі, навчався в Інституті фізичної культури, а потім пішов служити. Його девіз — «якщо не знаєш, що робити далі — роби крок вперед» — він втілив у дійсність, вторгнувшись на територію України разом зі своїми підлеглими.
Старший лейтенант Алєксєй Родіонов родом з Улан-Уде, столиці Бурятії. Має кількох братів. За соцмережами видно, що він любить відвідувати клуби, ресторани та вечірки. Старший лейтенант Владімір Сундупов командує взводом і проживає в Улан-Уде. Старший лейтенант Віталій Дмітрієв також командує взводом, проживає в столиці Бурятії та має характерне татуювання на руці.
Старший прапорщик Алєксєй Рассадін служить старшим технічним спеціалістом у бригаді. Він одружений і має малолітню дитину.
Середовищу сержантів належить старший сержант Ніколай Неустроєв, народжений 12 жовтня 1982 року. Він публікує фотографії з прапорами військової розвідки, численні знімки з навчань та служби. Має дружину і дітей. На одній з фотографій він позує з автомобілем, позначеним окупаційним маркуванням «V».
Сержант В'ячеслав Сазонов, 26 років, родом з Новосибірська, служить командиром бойової машини. Згідно з офіційним реєстром «Окупант», він потрапив у полон до українських військових. Сержант Олег Батуєв командує відділенням і проживає в Казані. Сержант Антон Кауров, народжений 24 серпня 1986 року з Улан-Уде, також командує відділенням та бойовою машиною.
Сержант Молор Мудусов командує відділенням. Сержант Сергій Похілько, 23 роки, командир відділення, публікує фотографії з армії та медалі з навчань. Він одружений і має малолітню доньку. Сержант Алєксандр Ванчіков командує відділенням і вказує Улан-Уде як місце проживання.
Сержант Очір Дугаржапов, народжений 19 травня 1994 року з Улан-Уде, служить заступником командира взводу та командиром міномета. 5 квітня він написав допис «кто не с нами, тот ляжет под нами» — це було за кілька днів після втечі російських військ з-під Києва. Його дружина наприкінці березня писала, що живе без чоловіка вже третій місяць.
Сержант Валерій Бударєв служить командиром відділення-санітарного інструктора. У розділі «світогляд» вказує буддизм. Сержант Олександр Гиндєнов, 34 роки, корінний бурят, має дружину і двох дітей. За фотографіями видно, що його родина живе скромно, хоча раз на кілька років їздить на море до анексованого Криму.
Сержант Анатолій Ванданов командує бойовою машиною. Кілька тижнів він не був у мережі, але під час втечі російських військ з північної Київщини опублікував фотографію, де тримається за милицю. Журналісти встановили, що фото зроблено у Звенигородському санаторії у Підмосковї, що свідчить про те, що бурятського окупанта, ймовірно, поранили в боях на Київщині, і він проходив лікування.
Сержант Магомедмирза Сулейманов, 30 років, народжений і виріс в Махачкалі. Він один із небагатьох, хто має вищу освіту. Публікує фотографії з казарми, військової частини та з матір'ю. Також поширює романтичні картинки з символікою США, від якої, за його розумінням, повинна «захищатися» Росія.
Сержант Чінгіс Гончіков, 24 роки, корінний бурят, одружений і має малолітню дитину. Кілька років служить у 37-й мотострілецькій частині в Кяхті, публікуючи селфі та світлини армійського побуту. Сержант Едуард Ванданов, 27 років, навчався в Бурятському державному університеті перед армією. Зараз командує відділенням.
Серед рядових військовослужбовців — Святослав Бурцев, народжений 18 липня 2000 року, служить стрілком-помічником гранатометника. Українські військові знайшли його паспорт на полі бою і спочатку вважали його загиблим, але він, ймовірно, просто загубив або викинув документ, оскільки пізніше був у мережі. 8 лютого він опублікував фото у військовій формі з підписом «судьба не позволит воротить нос». 16 квітня, після втечі бригади з-під Києва, написав про те, що «прошагал такими тропами, что вспомнить не стыдно».
Рядовий Начин Соян, 20 років, був інстаблогером, раніше публікував фотографії з прогулянок, ресторанів і клубів, навіть фотографувався з друзями, загорнутими в американські прапори. 24 лютого вторгся на територію України разом з іншими окупантами. Кілька тижнів був офлайн, а 12 квітня опублікував фотографію у військовій формі з автоматом та характерною для окупаційних військ повʼязкою на нозі.
Журналісти встановили будинок у селі Колонщина неподалік Києва по Житомирській трасі, де фотографувався 20-річний бурят на дитячому майданчику. Власник передав редакції фотографії, на яких видно, що російські окупанти розбили вікна, вдерлися всередину і облаштували там невеликий штаб під час окупації.
Рядовий Семьон Добровольський, теж 20 років, родом з Челябінська. Виріс у російській глибинці, після школи пішов до армії, ймовірно, підписав контракт. За місяць до вторгнення його матір опублікувала фотографію, де родина проводжала його на потяг у військовій формі.
Матір 20-річного окупанта, пенсіонерка Маріна Доброволськая, помішана на любові до Радянського Союзу та ненавидить все українське. Щодня публікує фотографії російської пропаганди, картинки на підтримку окупантів та особисто Путіна.
23-річний рядовий Віталій Рєзніков служить водієм. Публікує фотографії з армії, відпочинку та з матір'ю. Рядовий Алєксандр Зайцев, 19 років, 6 квітня виклав фото у військовій формі під час нагородження медаллю — це сталося за кілька днів після втечі російських військ з-під Києва, але невідомо, за що саме отримав нагороду.
Рядовий розвідник-телефоніст Дмітрій Сілютін публікує фото з прапорами військової розвідки та світлини з навчань та служби. Його батько також військовий. Рядовий Віктор Лаптєв, 1998 року народження, служить кулеметником. Має дівчину, з якою публікує спільні фотографії.
Єфрейтор Сергій Гурульов, народжений 6 березня 1999 року, служить заступником командира бойової машини. Рядовий Андрій Парфьонов, народжений 22 грудня 1997 року, служить механіком-водієм. Рядовий Рустам Шарафієв, народжений 22 листопада 1998 року, також механік-водій, публікує фотографії з армії та з матір'ю.
Рядовий Алєксандр Баєв служить гранатометником. Єфрейтор Булат Тудупов служить старшим навідником, одружений, проживає в Улан-Уде. Єфрейтор Алєксандр Базаров проживає в Улан-Уде, закінчив Бурятську академію сільського господарства, служить старшим навідником.
Єфрейтор Максім Прібушевський, народжений 23 липня 2000 року з Норильська, служить старшим механіком-водієм. У соцмережах вказує місцем роботи «Міністерство оборони Росії». Єфрейтор Сергій Круглов служить старшим водієм-заряджаючим, проживає в Кяхті, де базується бригада. Має дружину і двох малолітніх дітей.
Рядовий Сергій Тімофєєв, народжений 1 жовтня 1996 року, служить оператором бойової машини. Навчався в Інституті залізничного транспорту в Улан-Уде. Його матір регулярно публікує фото з сином. Єфрейтор Дмітрій Грігорьєв, народжений 10 липня 1998 року з Улан-Уде, служить старшим механіком-водієм.
Рядовий Захар Лямкін, народжений 27 вересня 2000 року з Горно-Алтайська, служить механіком-водієм. Рядовий Чінгіс Сапкєєв, народжений 1 квітня 1990 року з Улан-Уде, служить водієм. Єфрейтор Дмітрій Швецов, народжений 28 листопада 2001 року, служить старшим механіком-водієм, одружений.
Рядовий Алєксєй Устюжин родом з міста Кабанськ, служить гранатометником. Єфрейтор Баір Гарматаров служить старшим навідником, проживає в Кяхті, закінчив Бурятську академію сільського господарства. Єфрейтор Армен Беруджанян, народжений 17 грудня 1992 року, спочатку служив строкову службу в 37-й бригаді, потім підписав контракт.
Єфрейтор Сергій Єрмолаєв, 25 років, народжений і виріс у Самарі. Після школи був призваний до російської армії, служить там близько семи років. У соцмережах публікує фотографії з занедбаної військової частини, медалі з навчань та фотографії з дружиною. За його публікаціями видно, що він російський неонаціст і футбольний хулігани. Чоловік публікує фотографії, де разом з товаришами виконує фашистське вітання «Зіґ хайль!», а також картинки праворадикальної організації з написом «Russland».
Разом з Сулєймановим служить його товариш — 24-річний Тімур Данчєнко. Журналісти знайшли їхнє спільне фото в одному з російських кальян-барів. Більшість фотографій Данчєнка — це селфі з казарми та військових навчань. За його соцмережами видно, що він одружений і має малолітню дитину.
Єфрейтор Іван Корчьомкін служить заступником командира бойової машини. За його соцмережами видно, що він дружив з убитим дагестанцем Умалатом Мусаєвим — журналісти знайшли їхні спільні фотографії з цивільного життя.
Рядовий Умалат Мусаєв народився в дагестанському місті Хасавʼюрт, потім переїхав до Росії. Жив звичайним життям підлітка, у 2016 році закінчив школу. Далі був призваний до російської армії. Наприкінці лютого 22-річний Умалат разом з колегами-окупантами вторгся на територію України, де й був вбитий. У нього залишився брат, який живе в Краснодарі.
23-річний рядовий Алєксандр Котовщіков родом з Іркутська. За кілька років після закінчення школи також був призваний до армії. За соцмережами видно, що він захоплюється футбольним клубом «Барселона» і любить російські маргінальні реп-гурти: «Гуф», «Ак-47» та «Баста». Має дівчину з Улан-Уде.
Рядовому Олегу Халудорову 21 рік. Він виріс в Улан-Уде. У грудні 2019 року його призвали на строкову службу. Три роки тому він написав: «Я ушёл в армию 6.12.2019. Служу в Кяхте. Если что буду, но очень редко сидеть в вк, кому смогу, тому отвечу. Ждите меня 6.12.2020». Ймовірно, після завершення строкової служби бурят підписав контракт з російською армією.
Єфрейтору Артьому Ларіонову 22 роки. За його сторінкою у «Вконтактє» видно, що його призвали на строкову службу в 2018 році, а пізніше він підписав контракт. Поки син ймовірно вчиняв воєнні злочини в Україні, його матір публікувала пропагандистські відео з підписами «Боже, помоги России, помоги нашим солдатам» та молитви за загиблими російськими окупантами.
Рядовий Артьом Перевозкін, 21 рік, служить механіком-водієм у Кяхтинській мотострілецькій бригаді.