Журналісти видання «Слідство.Інфо» провели розслідування та встановили особистості кількох російських офіцерів, які беруть участь у військових операціях на території Приазов'я та прилеглих регіонів. Матеріал розкриває не лише військові посади цих людей, але й їхнє приватне життя, яке вони демонструють у соціальних мережах.
Масштаби трагедії, яку спричинила російська агресія на Південному Сході України, поки що не повністю відомі громадськості. Однак навіть наявні дані вражають: за оцінками, у Маріуполі загинуло близько 22 тисяч цивільних осіб, крім того, сотні тисяч українців були насильно вивезені на територію Російської Федерації.
Дослідження базувалося на аналізі списків російських військовослужбовців, опублікованих Головним управлінням розвідки. Журналісти виявили, що багато офіцерів та членів їхніх сімей відкрито демонструють підтримку російської військової кампанії у своїх профілях у соціальних мережах. Там поруч із сімейними фотографіями та рецептами млинців з'являються військові паради, гасла на кшталт «Своих не бросаем» та інші прояви патріотичної риторики.
Одним із ключових об'єктів розслідування став 291-й гвардійський мотострілецький полк, дислокований у селі Борзой у Чечні та включений до військової частини №65384. Цей підрозділ причетний до воєнних злочинів проти цивільного населення на запорізькому та маріупольському напрямках. Журналісти перевірили офіційний список командування полку та знайшли підтвердження того, що принаймні деякі з цих військових перебували в Україні. Деякі з них повернулися у труні, тоді як їхні родичі активно публікують контент з символікою Z та демонструють себе прихильниками Путіна та російської військової операції.
Підполковник Дібір Дібіров служив командиром батальйону 291-го мотострілецького полку та начальником артилерії. Він був убитий в Україні 9 квітня цього року. Дібіров походив із села Цовкра-2 у Дагестані, розташованого у гірській місцевості. На честь загиблого офіцера у його рідному селі проведено траурний мітинг, під час якого голова району оголосив про посмертне нагородження Дібірова Орденом Мужності за героїзм та відвагу.
На сторінці у соціальній мережі Вконтактє під псевдонімом «Коломенский курсант» було опубліковано повідомлення про його смерть. У дописі зазначалося, що чоловік залишив дружину та трьох неповнолітніх дітей, і автори просили надати матеріальну допомогу сім'ї. Згодом цей пост було видалено.
У соціальній мережі «Одноклассники» журналісти знайшли профіль Дібірова під вигаданим іменем «Человек Игрок». На сторінці розміщено чимало фотографій у військовій формі та сімейних знімків. Дібіров публікував весільні фотографії та знімки з дітьми. З підписів до деяких фото видно, що він брав участь у бойових діях у Чечні у період 2006-2008 років.
Дивним для російського офіцера є те, що Дібіров публічно демонстрував свою громадянську позицію. Він публікував дописи на підтримку розстрілу корупціонерів, висміював російських телевізійних пропагандистів Скабєєву та Соловйова, стверджуючи, що вони переконали його припинити дивитися телевізор. Дібіров навіть брав участь в інтернет-опитуванні з питанням «Я не голосував за Путіна». Проте, незважаючи на такі публічні позиції, він виконав злочинний наказ Путіна щодо знищення України і в результаті втратив життя.
Іншим офіцером, ідентифікованим журналістами, є підполковник Данііл Сігрійчук, який закінчив Суворовське воєнне училище. Його профіль у соціальній мережі залишається активним, останній раз він був у мережі 16 травня. Весь його життєвий шлях можна простежити за фотографіями у соціальних мережах.
На деяких знімках Данііл позує у військовому бушлаті під час приготування шашлику. Пізніше з'являються фотографії з його дружиною на шкіряному дивані, до яких він додає підпис російською мовою. На весільному фото, зробленому серед берізок, його дружина Анна залишила привітання до четвертої річниці їхнього одруження, зазначивши традиційну назву цієї річниці. Данііл також публікує сімейні фотографії з сином та донькою.
Профіль дружини підполковника Анни у мережі Вконтактє показує типовий образ дружини російського військовослужбовця. На її фотографіях діти позують у військовій формі з георгіївськими стрічками. Вона періодично публікує фотографії свого чоловіка, які вона називає «милими».
Майор Дікан Віталій Рафікович — ще один російський офіцер, який може бути причетним до операцій у Приазов'ї. Газета «Красная звезда» у матеріалі 2011 року вказує, що тоді Віталій командував танковою ротою у Південній Осетії.
Журналісти знайшли його профіль у Вконтактє, однак він виявився неактивним. Проте там збереглися спогади про його весільну церемонію. Форму з кашкетом Віталій одягав для демонстрації своєї статусності.
Профілі дружини Віталія, Анни Дікан, у соціальних мережах закриті. На аватарці у Вконтактє вона позує зі своїм чоловіком, а на заставці в Одноклассниках розміщена фотографія їхної доньки. Наразі подружжя проживає у місті Ставрополь. Відомо, що у 2016 році Анна мала онлайн-магазин жіночого одягу під назвою «LovaLova».
Майор Алєксандр Золін служить у мотострілецькій бригаді. Його анкета розміщена на сайті центру «Миротворець», де зазначено, що у період 2014-2017 років він проходив службу у складі російського окупаційного угруповання військ на Донеччині.
Соціальні мережі самого Золіна не містять значної інформації, однак профіль його дружини Дар'ї демонструє яскраву демонстрацію російського псевдопатріотизму. На фото профілю розміщений російський триколор. Її сторінка переповнена публікаціями про те, як російський солдат «звільняє Європу від фашизму», та відео про негативне ставлення вірменського населення до приїзду українців. У профілі Дар'ї рецепти сирних млинців чергуються з відео військових парадів. Вона також публікує воєнні анекдоти.
З фотографій Дар'ї видно, що вона веде активне та насичене життя: професійні фотосесії, селфі з квітами та навіть відпочинок на морі, що рідко зустрічається у профілях дружин російських військовослужбовців.
Мати Алєксандра, Любов Золіна, також активно публікує контент з символом російської агресії літерою Z та гаслами на кшталт «Своих не бросаем» та «Поддержим наших». Серед цих публікацій розміщені знімки з усміхненими та щасливими онуками.
Лейтенант Нікіта Івашуро, народжений у 1997 році, — ще один офіцер, ідентифікований журналістами. За його профілем у Одноклассниках видно, що у нього молода сім'я: дружина Ельвіра та маленька донька Любаша. Навіть дитині, якій не більше двох років, вже є фотографія у військовому кашкеті батька. Весільні фотографії подружжя показують Нікіту у військовій формі.
Як мати окупанта Наталья Івашуро, так і його теща Любов Альмухаметова активно підтримують російську військову операцію проти України та публікують відповідні дописи у соціальних мережах.
Підполковник Роберт Бзиков, народжений у 1980 році, проживає у Владикавказі. У Вконтактє він не надто активний: у нього там лише один контакт — Оксана Бзикова, ймовірно, його родичка, однак він підписаний на групу «Вooруженные силы Новороссии».
З матеріалів російського пропагандистського медіа відомо, що у 2012 році Роберта Бзикова призначили на посаду заступника командира окремого батальйону патрульно-постової служби поліції МВС РФ у місті Владикавказ. До цього він понад 15 років займав керівні посади на військовій службі.
У його старому акаунті у Facebook розміщено кілька цікавих фотографій, на одній з яких усміхнений Роберт позує у футболці з портретом Путіна.
Видання «Слідство.Інфо» з першого дня російської агресії проти України систематично ідентифікує російських військовослужбовців, причетних до військових операцій. Редакція переконана, що зло має конкретне ім'я, прізвище та номер військової частини. Видання продовжує розшукувати та розкривати особистості загарбників, які прибули знищувати Україну. Редакція закликає громадськість повідомляти про конкретних військовослужбовців та їхні злочини через соціальні мережі або електронну пошту www.slidstvo.info@gmail.com. Кожен воєнний злочинець повинен бути встановлений та притягнутий до відповідальності за свої дії.