Харківська суддя Олена Заічко могла спричинити збитки державному бюджету на суму близько 7,5 мільйонів гривень, змінивши своє судове рішення на користь місцевої підприємиці. Згідно з матеріалами, отриманими редакцією «Слідства.Інфо», ця зміна рішення супроводжувалася обговоренням можливості знищення аудіозапису засідання.
Журналісти отримали доступ до телефонних розмов, у яких голос, ймовірно, належить судді Заічко. Одна з цих розмов, записана 13 серпня 2020 року, містить обговорення зміни судового рішення та можливості пошкодження диска з матеріалами справи. У розмові з жінкою на ім'я Лєна, яка, за контекстом, є колегою судді, обговорюється питання про те, як змінити попереднє рішення на протилежне.
Під час цієї розмови людина, голос якої може належати судді Заічко, запитує: «Диск можемо зіпсувати?» На що співрозмовниця відповідає: «Можемо зіпсувати». Далі обговорюються деталі щодо того, як саме це можна здійснити, та згадується якась особа на ім'я Руслан, з якою пропонується поговорити.
Дослідження судового реєстру дозволило журналістам встановити, про яку справу йшла мова. 14 серпня 2020 року, тобто наступного дня після розмови, суддя Заічко видала ухвалу про виправлення описки. Цим документом вона змінила своє первісне рішення від 13 серпня: замість того, щоб відмовити в позові, вона його задовольнила.
Позивачкою у справі була харківська підприємиця Марина Войстрик, яка керує та володіє кількома фірмами. Через суд вона добивалася скасування податкового боргу для свого ФОП на суму майже 7,5 мільйонів гривень. Завдяки рішенню судді Заічко цей борг було списано. Коли журналісти спробували поговорити з Войстрик про це рішення та суддю, вона відмовилася спілкуватися і кинула слухавку.
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, прокоментував ситуацію для редакції. На його думку, зміна рішення суду не може розглядатися як звичайна описка. «Описка — це описка, а не те, що спочатку вирішила «задовольнити», а потім зрозуміла, що мала на увазі «відмовити». Це зовсім інше рішення по суті. Це явна ознака того, що це схема і хтось заплатив гроші», — зазначив експерт.
Жернаков вважає, що такі дії судді становлять грубе порушення, за яке Вища рада правосуддя мала б звільнити її з посади. Щодо можливості пошкодження диска, експерт пояснив, що суд зобов'язаний вести фіксацію судового засідання технічними засобами, принаймні аудіозапис. Саме цей запис міг би стати незаперечним доказом того, яке рішення суддя ухвалила під час засідання.
Коли редакція звернулася до судді Заічко з проханням прокоментувати ці матеріали, вона спочатку пообіцяла поговорити з журналістами, але згодом заблокувала мобільні номери редакції у месенджерах та на телефоні.
Поза справою про податковий борг, журналісти прослухали й інші телефонні розмови, які, ймовірно, вела суддя Заічко. Більшість цих розмов відбуваються між Оленою та жінкою на ім'я Ольга, яка називає себе ворожкою. У цих розмовах вони обговорюють магічні «привороти» та радіють результатам ворожіння. Однак серед переважно приватних розмов трапляються й цінні матеріали.
15 вересня 2020 року суддя звернулася до ворожки з проханням прочитати щось для неї, оскільки той день був дуже небезпечним. Коли ворожка запитала, в чому полягає небезпека, суддя відповіла, що це пов'язано з роботою, але не може розповісти деталі. На запитання, від чого саме вона боїться, суддя відповіла: «Від всього!» Журналісти знайшли підтвердження того, що 15 вересня справді був складним днем для судді — того дня голова суду Ольга Панченко здійснювала тиск на Олену Заічко в одній зі справ.
Олена Заічко не лише продовжує працювати суддею Харківського окружного адміністративного суду, але й є кандидаткою у члени Вищої ради правосуддя. Цей орган є незалежним органом суддівського врядування, створеним для того, щоб позбавити Верховну Раду можливості впливати на кадрові зміни серед суддів. Вища рада правосуддя призначає суддів, карає їх за недобросовісну поведінку, призначає голову Державної судової адміністрації, який розпоряджається мільярдними бюджетами судової влади, а також формує склад Вищої кваліфікаційної комісії. Люди, які потрапляють до ВРП, отримують значний вплив на якість судової влади в країні.
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена. Десять членів призначає з'їзд суддів України, по двоє призначають президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, конференція прокурорів та з'їзд правників-науковців.
Для забезпечення того, щоб до ВРП потрапляли лише гідні та доброчесні судді, рік тому запрацювала Етична рада, до складу якої входять іноземні експерти. У грудні попереднього року Етична рада допустила до співбесід 35 кандидатів, серед яких була й Олена Заічко. У своєму мотиваційному листі вона зазначила, що має понад 20 років досвіду роботи у галузі права.
23 червня 2022 року Етична рада рекомендувала кандидатуру харківської судді на посаду члена Вищої ради правосуддя. Наразі у парламенту є дві вакансії, на які претендують чотири кандидати: Олена Заічко, Роман Маселко, Микола Мороз і В'ячеслав Талько.
Аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану провели дослідження способу життя та професійного шляху судді Заічко, використовуючи методологію Громадської ради доброчесності. У результаті вони виявили кілька свідчень недоброчесності: ухвалення сумнівних рішень, ухвалення рішень під час навчання поза судом та питання щодо задекларованого майна.
Наприклад, у лютому 2020 року суддя Заічко ухвалила рішення на користь житлово-будівельного кооперативу «СЛАЙС», який належить до зони впливу депутата харківської міської влади Ігоря Аріха. Це рішення стосувалося забудови 13 гектарів лісу, хоча земельна ділянка була арештована рішенням іншого суду ще раніше. Цікаво, що 26 березня 2020 року, одразу після цього рішення, неповнолітні діти судді отримали у власність квартиру площею 102,5 м² від Харківської мерії.
Також викликає запитання майнова декларація судді. 2 березня 2021 року вона оформила право власності на автомобіль LEXUS RX 350 вартістю майже 2 мільйони гривень. У декларації за 2020 рік вона зазначила, що внесла 591 тисячу гривень як передоплату за цей автомобіль. Однак станом на кінець 2020 року суддя не задекларувала жодних коштів, за рахунок яких вона могла б оплатити решту суми, а зарплата за два місяці 2021 року явно була б недостатньою для цього.
Верховна Рада незабаром має ухвалити рішення щодо того, хто саме представлятиме парламент у Вищій раді правосуддя. Комітет з питань правової політики на засіданні 13 липня не рекомендував суддю Заічко парламенту. За інформацією «Слідства.Інфо», деякі народні депутати з цього комітету також отримали аудіозаписи розмов судді Заічко. Проте шанс потрапити до Вищої ради правосуддя в Олени Заічко залишається, оскільки її рекомендувала Етична рада.