Під час російської окупації селища Гостомель на Київщині російські військові розстріляли місцевого жителя за те, що той відмовився переносити боєприпаси. Про це розповідають свідки та матеріали розслідування журналістів "Слідства.Інфо" спільно з даними СБУ.
Гостомель був однією з ключових стратегічних позицій російської армії на початку повномасштабного вторгнення. Селище перебувало під окупацією з 24 лютого по 2 квітня 2022 року. Саме в цей період сталася трагедія, яка забрала життя мирного мешканця.
СБУ нещодавно оприлюднила інформацію про двох російських військовослужбовців, причетних до цього вбивства. Журналісти розслідування змогли ідентифікувати цих осіб через соціальні мережі та розшукали очевидця трагічної події.
Вбитого звали Дмитро Рязанцев, йому було 46 років. Його рідна сестра Ірина, яку журналісти знайшли в Гостомелі, розповіла про останні дні брата. За її спогадами, перед зникненням Дмитро почав просити вибачення у своєї родини.
7 березня Дмитро вийшов з дому і більше не повернувся. Сестра пригадує, що він навіть не збирався нікуди йти — на ньому були домашні кімнатні капці. Перед виходом він підійшов до Ірини та її доньки Сабіни, сів поруч і сказав: "Вибач мене. У нас все було: ми з тобою і сварилися, і мирилися. Деколи я був неправий, деколи і ти, але крім вас у мене нікого немає. Якщо я щось зробив не так, вибачте мене, але я вас дуже люблю". Це були його останні слова.
Після цього Дмитро вийшов з будинку шукати куриво. Перед тим встиг поговорити з племінницею. Вийшовши, він не закрив хвіртку на ключ. Сабіна вийшла за ним і побачила, як він стоїть, опершись на тин, і дивиться в небо. Коли вона запитала, чого він там стоїть, він відповів, не відводячи погляду: "Своїх чекаю". Більше він не повернувся.
Очевидцем розстрілу став чоловік на ім'я Олександр, який згодом виїхав з Гостомеля. Він погодився розповісти про те, що бачив, по телефону. За його словами, російські солдати увірвалися до нього на роботу і змусили йти за ними. Вони зайшли на територію притулку для собак, де вже знаходився Дмитро. До цього Олександр особисто не був знайомий з розстріляним чоловіком.
Російські військові наказали обом чоловікам переносити боєприпаси. Дмитро відмовився. "Мені сказали: 'Бери'. Вони з 'Урала' взяли боєприпаси, мене загрузили. Дімі сказали. Діма каже: 'Не понесу, в мене здоров'я немає'", — згадує Олександр.
Після цієї відмови один із російських військових віддав наказ розстріляти мирного мешканця. За свідченням Олександра, командир сказав: "Розстріляти, бл**ь, відведи тільки в сторону його". Дмитро дійшов до плит, став на коліна і сказав: "Тут наші українці" та "Вам піз**ц". Командир повторив наказ: "Розстріляй його на**й". Солдат пересмикнув затвор і застрелив Дмитра.
Коли Дмитро не повернувся додому ночувати, Ірина разом з донькою вирішила його розшукати. Під час пошуків на них навів кулемет машиніст, але коли вони підняли руки, він опустив зброю. Ірина підійшла до російських військових і показала їм фотографію брата, розповівши, що він пропав три дні тому. Їй сказали, що в тому районі лежить якесь тіло.
На території притулку для собак стояла російська техніка, включаючи машини ОМОНу. Всюди були розкидані речі. Коли Сабіна побачила тіло на землі, Ірина попросила дозвіл розглянути його. Російські військові пішли з ними, очевидно, тримаючи їх на мушці. Ірина не підходила близько, але одразу впізнала брата по одягу.
Тіло було в жахливому стані. Обличчя було опухле і синє. Спочатку Сабіна не впізнала батька, сказавши матері: "Мам, це не він, це якийсь дід". Але коли Ірина вказала на його тапки та одяг, донька зрозуміла, що це справді її батько, і почала плакати.
Російські військові забороняли Ірині забрати тіло брата. Російський командир кілька разів повторював їй, що скоро все закінчиться і вона зможе забрати брата для поховання. 10 березня, коли вони знайшли вбитого Дмитра, біля його тіла нічого не було.
1 квітня, коли українські військові увійшли в Гостомель, Ірина приїхала з криміналістами. Біля тіла вона побачила палку з протигазом на ній. Вона одразу зрозуміла, що це був знак наявності міни чи розтяжки. Після цього її забрали в прокуратуру давати свідчення, і їй сказали, що тіло брата було заміноване. Ірина змогла забрати тіло Дмитра лише 12 квітня. З 7 березня до 12 квітня тіло знаходилося на території притулку для тварин.
За даними СБУ, Дмитра Рязанцева розстріляли двоє російських солдатів-контрактників. Олексій Токмаков, народжений у 1998 році, віддав наказ розстріляти мирного чоловіка за те, що той відмовився розвантажувати ящик з боєприпасами. Інформації про нього у відкритих джерелах майже немає.
24-річний Олексій Крошкін виконав наказ і застрелив Дмитра. За інформацією з його профіля, він проживає у місті Кострома. У нього є дружина та донька. Він цікавиться автомобілями та публікує фото, де займається "дрифтом" на "жигулях".
У соціальній мережі "ВКонтакте" журналісти знайшли серед друзів Олексія Крошкіна ще одного військовослужбовця, схоже, побратима Магомеда Фатуллаєва. На одному з фото цей чоловік позує у формі з нарукавною емблемою 331-го парашутно-десантного полку. Центр стратегічних комунікацій ЗСУ раніше повідомляв про причетність цього полку до вбивств на Київщині.
Ймовірно, обидва Олексії — Токмаков і Крошкін — є військовослужбовцями саме цього полку.