На Харківщині, у селі Борова, російські військові викрали та вбили місцевого мешканця Сергія Авдєєва, який раніше брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Після звільнення території від окупантів правоохоронці виявили понад двадцять місць катувань у різних районах області. Російські сили особливо цілеспрямовано переслідували колишніх військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.
Авдєєву було 33 роки. Він повернувся з передової кілька років тому і більше не був пов'язаний з військовою діяльністю. За словами його матері Світлани Авдєєвої, він був звичайною людиною — навчався на зварювальника, мав веселий характер, дуже любив своїх дітей. Заробляток здебільшого отримував від випадкових робіт у селі, а коли почалася повномасштабна війна і робіт стало мало, працював доярем на молокозаводі.
Коли почалася російська агресія, окупанти відразу прийшли до нього. Авдєєв жив не з матір'ю, а зі своєю дружиною та дітьми. Другий раз його забрали люди, які називали себе представниками ЛНР. Після цього він більше не повернувся.
За припущеннями, колишнього військового утримували та катували у сусідньому селі Новоплатонівка, неподалік Борової, на території бази відпочинку «Світло шахтаря». Саме там, ще під час окупації, його тіло знайшли рідні. Матір розповідає, що спочатку вони шукали його в лікарні, але їм порадили звернутися до російських військових. Ті стверджували, що нічого не знають і порадили шукати самостійно. Потім сім'я виявила його на підірваній базі. Коли вони попросили дозвіл забрати тіло, російські окупанти відповіли, що вони мають вішати на машину більше білих стрічок і забирати його самостійно, оскільки територія могла бути заміньована.
На тілі Сергія не залишилося цілого місця. За словами матері, експерт на кладовищі повідомив, що всі його пальці були зламані — кожен до одного. Тіло було покрите порізами та проколами. У нього була випущена обойма куль. Світлана Авдєєва наголошує на жахливості того, що сталося, і на тому, що четверо дітей залишилися без батька.
Матір припускає, що її сина видав хтось із місцевих жителів, оскільки окупанти прийшли саме за місцем його проживання, а не за місцем реєстрації.
Під час окупації у селі Борова було чимало людей, які охоче співпрацювали з російськими військовими. Окупанти встигли розбудувати мережу інформаторів та сформувати місцеву поліцію. За словами Геннадія, товариша Авдєєва та жителя села, до цієї поліції переважно йшли люди з проблемами з алкоголем та наркотиками. Окупанти розповсюджували оголошення про набір, і люди без досвіду та підготовки ставали поліцейськими. У селі також можна було бачити молодь з георгіївськими стрічками.
Одним із найактивніших помічників окупантів був місцевий житель Вячеслав Михайлов. За розповідями Геннадія, він щодня приїжджав до окупаційної адміністрації та поводився зухвало з місцевим населенням. Михайлов відкрито стверджував, що працює на ФСБ. Він постійно перебував при адміністрації, щодня їздив туди, міг повертатися додому о першій-другій ночі, тоді як звичайні жителі мали сидіти вдома з 18:00. Йому дозволялося те, що було заборонено іншим.
Журналісти видання ідентифікували цього колаборанта та проаналізували його профілі в соціальних мережах. Виявилося, що Михайлов відкрито підтримує Росію. У жовтні він опублікував своє фото з російським триколором та написом «Люблю Россию» у соцмережі «Одноклассники». Крім того, він регулярно робив репости з груп, присвячених Путіну, та груп з антиукраїнським змістом.
Нинішнє місцезнаходження Михайлова невідоме. Місцеві припускають, що він, як і багато інших прихильників «русского мира», втік із села до Росії.