Трагедія, яка сталася майже рік тому, залишила глибокий слід у серцях сотень людей. У березні 2022 року російські ракети поцілили у військову казарму в Миколаєві, забравши щонайменше 50 життів. Батьки загиблих бійців переконані, що винуватцем цієї катастрофи є Геннадій Герман, колишній керівник Миколаївської окружної прокуратури. З вересня минулого року його судять за державну зраду.
Журналісти «Слідства.Інфо» відвідали судові засідання та поговорили з батьками загиблих військовослужбовців, які дотримуються переконання, що Герман міг бути коригувальником вогню для російських військ, спрямовуючи удари по важливих об'єктах у регіоні.
Перші дні після трагедії залишилися в пам'яті батьків як найстрашніший період їхнього життя. Анна Паламарчук, мати одного з загиблих військових, розповідає про те, як їм довелося шукати своїх синів серед численних тіл. «Коли ми знаходили своїх дітей, це не передати словами. Ці казарми… Нас туди не впустили, але ми були в морзі. Бачили стільки тіл. Щоб знайти свою дитину, проходили трупи не одного десятка людей. Там частини тіл лежали», — згадує вона.
Віталій Салук прийшов на суд з фотографією свого сина Андрія, який служив старшим матросом, капітаном-мінометником. Хлопець мав закінчити військову службу 24 серпня. Батько розповідає про мучительний пошук: «Ми дізналися з мережі й почали власними силами шукати. Я шукав його пів року. Він загинув 18 березня, а 15 вересня тільки поховали». Щоб ідентифікувати сина серед інших жертв, Віталій тричі здавав тест на ДНК. «Тричі здавав ДНК… Я сам його виховував з 5 років. Дружина теж загинула в аварії. З п'яти років сам…», — каже він, голос його дригтить від болю.
Оксана Руцька втратила сина Миколу Новікова, який служив морським піхотинцем. «Мій син підписав контракт у травні минулого року, за пів року до початку повномасштабного вторгнення… За покликом свого серця. Його не можна було переконати в іншому. Тому що це герой України, він був патріотом», — говорить мати.
Андрій, син Анни Паламарчук, також був морпіхом та учасником АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагаючись прийшов додому, зібрав речі та сказав матері: «Мамо, ти ж розумієш, що я не можу». Хлопець загинув у казармі, залишивши двох дітей. Анна розповідає про те, як важко жити з цією втратою: «Дуже важко. Емоційно. Досі дитина сниться і каже: «Мамо, я живий». І не лише мені. Іншим батькам теж сняться. Розуміємо, що наших дітей немає, а вони нам сняться живі».
Геннадій Герман народився на Харківщині, яка також серйозно постраждала від окупації. Він здобув вищу освіту в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого. Майже 20 років працював у органах прокуратури Харківської та Полтавської областей. До початку повномасштабної війни він близько року обіймав посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, успішно пройшовши всі три етапи атестації. Перед цим він працював в Офісі Генерального прокурора у Києві, де займав посаду прокурора організації процесуального керівництва та підтримки публічного звинувачення управління нагляду за дотриманням законів органами центрального апарату Національної поліції України.
4 квітня СБУ затримала Германа за підозрою у державній зраді. За даними правоохоронців, він майже місяць працював з окупантами. Речник СБУ Артем Дехтяренко повідомив: «Він передавав ворогу інформацію про оперативну обстановку у Миколаєві та області, результати обстрілів, добові паролі на блокпости тощо».
На судових засіданнях батьки загиблих військових присутні постійно. Герман визнає, що передавав важливі дані, але наполягає, що робив це блогеру, а не російським агентам. Він також заперечує причетність до трагедії 18 березня. Однак Анна Паламарчук впевнена в його винуватості: «Герман не визнає себе винним. Хоча доведено, що він звітував… Це зафіксовано. І після цього кричати, що не винен? Його спіймали на тому, що він здавав імена військових, де хлопці загинули».
Оксана Руцька говорить про затягування справи. «Ми їздимо на суди. Добиваємося, щоб цю тварюку посадили. А краще віддали б його нам на самосуд. Ми будемо їздити до останнього, поки ми його не посадимо або він не втече», — каже вона.
Після завершення розслідування на початку вересня 2022 року слідчі передали обвинувальний акт до Центрального районного суду Миколаєва. У жовтні Верховний суд України переніс розгляд матеріалів до Одеси відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, оскільки кримінальне провадження має здійснюватися судом у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Чергове судове засідання у справі експрокурора відбулося 23 лютого у Приморському райсуді Одеси. Це далеко не останнє засідання. Цілком можливо, що прокурорське минуле Геннадія Германа та зв'язки, які він встановив за останні 20 років, допомагають йому затягувати судовий процес.