На початку 2026 року Верховна Рада опублікувала проєкт №14394 — комплексну переробку Цивільного кодексу України. Розробники позиціонують документ як модернізовану версію, яка враховує європейські стандарти. Однак експерти висловлюють серйозні застереження: за їхньою оцінкою, окремі положення не лише не відповідають нормам Європейського Союзу, а й відкидають країну на два десятиліття назад у правовому регулюванні.
У квітні 2026 року парламент у першому читанні підтримав оновлену версію проєкту №15150, з якої вилучили деякі найбільш резонансні норми. За рішення проголосували 254 депутати. Цей крок став реакцією на хвилю критики, яка піднялася в суспільстві, особливо щодо норми, яка дозволяла б укладати шлюб у 14 років у разі вагітності. Після спілкування з журналістами ініціатор законопроєкту, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, офіційно оголосив про скасування цієї норми.
Структура та обсяг документа
Новий Цивільний кодекс складається з понад 800 сторінок і охоплює весь спектр цивільних правовідносин — від моменту народження людини до складання заповіту. Як пояснили у благодійній організації «Марш жінок», документ претендує на комплексне регулювання всіх аспектів приватного права.
Однак адвокат Станіслав Ліфлянчик критикує перші дві глави проєкту, називаючи їх набором деклараційних положень без практичного змісту. На його думку, там міститься лише загальні принципи про те, що робити добре, а робити погане не можна. Ліфлянчик вважає такі норми безшкідливими, але марними.
Проблема полягає в тому, що документ оперує поняттями, які не мають чіткого юридичного визначення. Це створює простір для різних тлумачень і потенційних зловживань. Коли моральні норми отримують юридичні наслідки, виникає ризик їх довільного застосування. За словами Ліфлянчика, це може призвести до серйозних проблем з інтерпретацією положень Кодексу.
Юрист також звертає увагу на фундаментальну проблему: повна заміна старого Кодексу на новий означає обнулення судової практики, яка формувалася протягом 22 років. Це призведе до того, що судам доведеться розпочинати все з нуля, що створить невизначеність для громадян і збільшить навантаження на судову систему. Хоча адвокатам це принесе більше роботи, для звичайних людей це матиме негативні наслідки.
Норма про шлюб у 14 років: механізм уникнення відповідальності
Дві громадські організації — «Марш жінок» та «Інсайт» — першими піднесли голос проти законопроєкту. Найбільше критики викликала норма про можливість укладання шлюбу у 14 років у разі вагітності.
Хоча Ліфлянчик наголошував, що Цивільний кодекс не скасовує Кримінальний кодекс і не впливає на відповідальність за статеві дії з дітьми, експертка БО «Марш жінок» Оксана Гузь має інший погляд на проблему. На її думку, запропонована норма фактично створює механізм, за допомогою якого дорослий чоловік може уникнути кримінальної відповідальності через укладання шлюбу.
Гузь посилається на судову практику, яка вже знає випадки, коли неповнолітня дівчина завагітніла від дорослого чоловіка, вони почали спільно проживати, а потім його звільнили від відповідальності під приводом того, що «змінилася обстановка». Насправді ж нічого не змінилося — залишилася та сама ситуація сексуального насильства.
Ця норма ставить 14-річну дівчину у вкрай уразливе становище: вона буде змушена жити з чоловіком, який вчинив кримінально-караний злочин. Гузь підкреслює, що це фактично легалізує можливість уникнення покарання для дорослого кривдника.
Статистика вагітностей у неповнолітніх дівчат в Україні свідчить про масштаб проблеми. У 2024 році було зареєстровано 91 пологів у дівчат до 14 років, у 2023 році — 98. Ці цифри не зменшуються з роками, що вказує на системну проблему.
Гузь наголошує, що мова йде не про добровільний «ранній сімейний вибір», а про масову вразливість, насильство, примус та відсутність доступу до захисту. Надання права на шлюб з 14 років у разі вагітності фактично переводить фокус з відповідальності дорослих і системи захисту дітей на формальне «оформлення» ситуації, яка є наслідком сексуального насильства або залежності.
Позиція авторів законопроєкту
Коли «Слідство.Інфо» звернулося до Руслана Стефанчука за коментарем, той повідомив, що перебував у США і не мав можливості детально говорити. Проте він зазначив, що новий Цивільний кодекс «кардинально відрізняється від чинного» і являє собою «оновлену редакцію з урахуванням усіх європейських практик» — «фундаментальний проєкт».
Депутат від партії «Слуга Народу» та співавтор законопроєкту Іван Калаур висловився про суспільний резонанс навколо норми про шлюб у 14 років. На його думку, цей резонанс, піднятий «декількома людьми», не є великою проблемою, яку потрібно обговорювати зараз. Калаур припустив, що якщо відмовитися від цієї норми, то згодом ті самі критики будуть наполягати на введенні цивільного партнерства як соціального інституту.
Після розмови з журналісткою Стефанчук опублікував допис у соцмережах, де заявив про вилучення норми про дозвіл шлюбу з 14 років у разі вагітності та з дозволом суду. Однак він не торкнувся інших статей проєкту, щодо яких у експертів також виникають серйозні запитання.
Інші проблемні норми
Оксана Гузь звернула увагу на статтю 1512 «Право на предʼявлення позову про розірвання шлюбу», яка повертає норму, виключену в 2024 році. Ця норма забороняє розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини.
За оцінкою Гузь, така заборона позбавляє жінку права самостійно вирішувати свою життєву ситуацію у найбільш уразливий період. Норма виходить із припущення, що шлюб потрібно зберігати будь-якою ціною, навіть всупереч волі одного з подружжя. Адвокат Станіслав Ліфлянчик підтвердив, що цю норму дійсно планують повернути, але залишається незрозумілим, чиї інтереси вона захищає.
Ще одна проблемна норма міститься у статті 1488 «Заручини». Запропонована редакція вводить обов'язок компенсації моральної шкоди особою, яка відмовилася від шлюбу після заручин. Це, за словами Гузь, збільшує тиск на добровільність рішення про вступ у шлюб. Такий механізм може змусити жінок, які хочуть вийти з токсичних або насильницьких стосунків, залишатися з кривдником через фінансовий тиск.
Проблеми з репродуктивними технологіями
Цивільний кодекс містить також статті, які стосуються допоміжних репродуктивних технологій та ембріонів. Раніше «Слідство.Інфо» писало про справу, коли батьки померлого чоловіка відсудили в його дружини половину ембріонів, зачатих подружжям, хоча вона була проти цього. Тоді це пов'язували з прогалинами у законодавстві.
Коли редакція звернулася до адвокатки у цій справі Людмили Кириленко з питанням, чи регулює новий Кодекс це питання, вона відповіла, що змін щодо плоду немає взагалі — ситуація залишилася такою ж, як була раніше.
Загальна оцінка проєкту
Оксана Гузь підсумувала, що проєкт пропонує об'єднати в одному акті норми чинного Цивільного та Сімейного кодексів, а також положення Господарського кодексу, який уже втратив чинність. Сама по собі така необхідність не є негативною, однак виникає питання про доцільність такого кроку в поточній ситуації в країні.
Водночас до окремих положень і статей, які пропонуються в документі, виникають серйозні запитання, оскільки вони відкидають Україну на два десятиліття назад.
На думку адвоката Станіслава Ліфлянчика, шанси на те, що депутати проголосують за цей кодекс, мінімальні. Навколо проєкту точиться багато дискусій, а тема виглядає непопулярною. Стефанчук розповів, що поки не знає, коли цей проєкт внесуть до порядку денного Ради, і депутати ще обдумують це питання. Він додав, що на критику «завжди реагували і планують реагувати», та анонсував брифінг щодо проєкту нового Кодексу на наступний тиждень.