Зведена тактична група «Адам» розташована на Бахмутському напрямку Донеччини. Туди підрозділ прибув після завершення оборонних операцій на території Харківської області. Журналісти видання «Слідства.Інфо» зустрілися з операторами безпілотних літальних апаратів цієї групи, щоб дізнатися про особливості їхньої роботи на фронті.
Українські аеророзвідники використовують БПЛА для виконання кількох критично важливих завдань: ведення розвідки та передачі розвідувальної інформації, знищення живої сили та техніки противника шляхом скидання боєприпасів, а також коригування вогню артилерійських установок і танків.
Оператор з позивним «Гриць» відзначає суттєву різницю між умовами роботи на двох напрямках. На Харківщині російські засоби радіоелектронної боротьби були мінімальними, що робило завдання значно простішими. На Донбасі ситуація кардинально інша — РЕБ працює набагато активніше, ускладнюючи операції.
Спеціалізація групи «Адам» — це скиди боєприпасів. Оператори спускаються на мінімальну висоту над російськими позиціями, щоб закидати снаряди безпосередньо в окопи противника. Така тактика виявляється надзвичайно ефективною, але коштує дорого: під час інтенсивної роботи дрон зберігається не більше одного-двох днів. Найчастіше використовуються цивільні апарати марки Mavic, які надходять від волонтерів, друзів та колишніх колег військових.
«Гриць» пояснює стратегічне значення кількості дронів: чим більше апаратів у розпорядженні, тим агресивніше можна діяти, а отже й результативніше. Це також впливає на психологічний стан противника. Коли вдається повністю очистити передні окопи від живої сили, а потім туди входять російські підкріплення, вони бачать загиблих товаришів і розуміють, що це результат роботи дронів. Страх перед українськими апаратами посилюється.
Російське командування відреагувало на загрозу від українських операторів змінами в інженерній підготовці позицій. Військові почали копати окопи глибше та вужче, намагаючись ускладнити влучення дронів. За словами «Грица», російські окопи перетворилися на вузькі «нори», в які солдати ледь залізають навіть без спорядження. Закидати щось у такі щілини набагато складніше.
Росіяни вдаються й до інших хитрощів, деякі з яких мають комічний характер. «Гриць» розповідає про випадок, коли він стежив за російським військовослужбовцем протягом двох годин. Той лежав у позиції, але щось у його поведінці видавалося неприродним. Коли оператор відлітав, він побачив, як той підняв голову, і зрозумів, що й інші тіла поруч також не були мертвими. На відео видно близько п'яти осіб, які вдавали загиблих у надії, що український дрон їх проігнорує. Проте після кількох скинутих снарядів ці «мертвяки» раптом «оживають», але не встигають втекти.
Арсенал боєприпасів, які скидають оператори, різноманітний. Використовуються як сучасні іноземні гранати, так і радянські «Ф-1». За словами одного з дронщиків, рекордна кількість боєприпасів за один день роботи становила 63 гранати та два ящики осколкових боєприпасів ВОГ.
Недавно оператори тактичної групи «Адам» отримали спеціальні антени, які суттєво розширили дальність польоту БПЛА. Це дозволило їм контролювати російські позиції в окупованому селищі Кліщіївка, розташованому на південь від Бахмута. Оператор Ярослав Пілунський описує, як змінилася поведінка противника: спочатку російські військові вільно гуляли вечорами, як туристи на узбережжі Ялти, але тепер вони бігають селом, усвідомлюючи постійний контроль з повітря. Пілунський згадує випадок, коли він помітив російських солдатів, які йшли до столу з пакетами їжі, але не дав їм можливості поїсти.
Робота операторів виснажлива. Пілунський виглядає помітно втомленим. Літати доводиться багато, а нещодавно вони почали чергувати й вночі, щоб збирати ще більше розвідувальної інформації. Крім того, постійно потрібно навчати нових операторів, оскільки в сучасній війні розвідка відіграє критичну роль.
«Гриць» наголошує на необхідності мати достатню кількість пілотів: кожен підрозділ повинен мати свого оператора БПЛА. Це вимога сучасного конфлікту. Коли розвідка працює ефективно, з'являється можливість безпечно наступати та витісняти противника.
Обидва військові акцентують на найголовнішому результаті успішної розвідки та координації зі штурмовими групами під час наступальних операцій — збереженні людських життів. «Гриць» підкреслює: втрата дрона — це не катастрофа, можна придбати новий апарат, але людину неможливо повернути.