Спільне розслідування журналістів з України та Румунії розкрило масштабну систему експорту українського зерна до Європейського Союзу через мережу сумнівних компаній, багато з яких уникають оподаткування та не ведуть прозорої діяльності.
Українські правоохоронці розслідують діяльність понад трьохсот компаній, більшість з яких виникли після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. За твердженням прокуратури, ці фірми не змогли належно документувати торгівлю зерном або ухилялися від сплати податків. Лише за минулий рік держава втратила щонайменше 140 мільйонів доларів через такі схеми.
Європейські імпортери, які закуповували зерно через ці компанії, викликають серйозні запитання. Деякі угорські фірми були ліквідовані місцевою владою, проте продовжували торгівлю. Серед власників та директорів цих компаній виявилися люди, які проходили лікування в психіатричних закладах, а один із них — популярний тікток-блогер.
Дочірні компанії великих міжнародних агротрейдерів — COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding — також імпортували зерно через українські фірми, які перебувають під слідством.
Протести румунських фермерів проти дешевого українського зерна розпочалися у квітні 2023 року, коли сотні аграріїв на тракторах заблокували прикордонний пункт пропуску «Халмеу». «Ми хочемо допомогти, але не будь-якою ціною!» — скандували вони. Фермер Давід Георге, який також є міським головою міста Мофтін, назвав імпорт з України великою втратою для місцевих виробників та нечесною конкуренцією.
После блокади російськими військами морських портів України кількість вантажівок із зерном, що перетинають «Халмеу», різко зросла. На початку вторгнення Україна постачала лише 10 вантажівок на місяць, тоді як восени 2022 року цей показник досягнув 1600 одиниць. У відповідь Румунія та інші європейські країни тимчасово заборонили імпорт українського зерна. Президент Володимир Зеленський розкритикував ці обмеження як загрозу для економіки України.
Дані, отримані журналістами від агрегатора ImportGenius та Управління безпеки харчових продуктів Румунії, показують, що протягом перших семи місяців повномасштабної війни 80 підозрілих українських компаній поставили щонайменше 1,7 мільйона тонн зерна на суму 495 мільйонів доларів компаніям у Румунії, Угорщині та Чехії. Для порівняння, за той самий період Україна експортувала до Румунії удвічі більше зерна на суму близько одного мільярда доларів.
Народний депутат Мар'ян Заблоцький, який чотири роки тому розпочав власне дослідження зернового ринку, зазначив, що більшість зернового експорту не приносить Україні тих прибутків, які він мав би приносити.
Покупцями зерна виявилися офшорні компанії, угорські фірми, ліквідовані через несвоєчасне подання документів, підставні компанії в Угорщині та Чехії, фірми з історією ухилення від сплати податків, компанії, що належать людям з політичним впливом, а також великі міжнародні зернотрейдери. З жодною з українських компаній журналістам не вдалося зв'язатися за їхніми зареєстрованими номерами телефонів. COFCO International заявила, що не має даних про операції з цими компаніями. Viterra повідомила, що не має інформації про прямі ділові відносини з ними. Bunge та Ameropa не відповіли на запити.
Розслідування в Україні розпочалося після того, як правоохоронці помітили, що велика кількість нещодавно створених компаній ухилялися від сплати податків під час торгівлі зерном на сотні мільйонів доларів. Документи прокуратури свідчать, що ці фірми були зареєстровані «невстановленими особами», мали ознаки «фіктивності» та не сплачували обов'язкові платежі до бюджету.
Служба безпеки України у січні заявила, що люди, які стояли за цією схемою, передавали продукцію від однієї компанії-посередника до іншої, щоб заплутати торговельні ланцюги та уникнути сплати обов'язкових платежів. Бюро економічної безпеки повідомило журналістам, що не може надати більше інформації, оскільки розслідування все ще тривають.
Парламентська комісія у квіні 2023 року опублікувала звіт, який змалював похмуру картину роботи української митниці. Державна митна служба не змогла належним чином перевірити понад 600 потенційно підозрілих компаній-експортерів зерна, про які її поінформувала податкова служба. Ці компанії мали ризики ухилення від оподаткування, неповернення валютної виручки та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Голова комісії Ярослав Железняк стверджує, що саме ці фактори зробили українське зерно таким дешевим на європейському ринку. За його словами, такі злочини призводять до величезних втрат для бюджету України. Він критикував правоохоронні органи, присутні на митних постах, за те, що вони не виявляють такі схеми.
Перевірки компаній не були систематичними. У деяких випадках митники спілкувалися з керівниками лише телефоном або через відеочат і не змогли підтвердити їхні особи. Понад половина експортерів взагалі не подала жодної митної декларації, а більшість поданих документів обробили за 90 хвилин — по дев'ять хвилин на одну декларацію.
Значна частина «чорного зерна» зберігалася в терміналах, що належать російському бізнесмену Алєксєю Федоричеву, який потрапив під санкції України. У грудні 2022 року українські правоохоронці провели серію обшуків у портовому місті Одеса та прилеглому регіоні, вилучивши з кількох терміналів сотні тисяч тонн зерна.
Ці термінали належать компанії «Трансінвестсервіс» (група ТІС), співвласником якої є Федоричев. Він протягом кількох років володів московським футбольним клубом «Динамо» і з'явився у списку найбагатших людей Росії за версією журналу «Форбс» у 2006 році. В Україні він потрапив під санкції за ведення комерційної діяльності в секторах економіки, які забезпечують значне джерело доходу для російського уряду. Проте його термінал контролює величезну частку експорту зерна з країни. У 2020 році президент Зеленський виключив Федоричева з санкційного списку, але у 2022 році він знову потрапив під санкції. Федоричев не відповів на запит журналістів про коментар.
Найуспішнішим українським експортером у списку виявилася компанія «Талстактив», яка, за словами прокурорів, легалізувала доходи, отримані злочинним шляхом, не сплатила податок на прибуток та не повернула валютну виручку. Компанія була створена в лютому 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення. Поки вона перебувала під слідством, змінила адресу і взяла собі нову назву — «Технотрейд Постачання». За час свого недовгого існування компанія тричі змінювала власників.
Згідно з митними даними, у 2021 та 2022 роках «Талстактив» експортувала зерна на суму понад 150 мільйонів доларів двом угорським компаніям, які були ліквідовані угорським судом через неподання фінансових документів та недостовірну контактну інформацію. Суд також заборонив цим ключовим угорським імпортерам — The Mark Global і Borko Trade — здійснювати будь-яку подальшу діяльність. Незважаючи на це, The Mark Global продовжувала торгувати. Між угодами з «Талстактив» та іншими фірмами компанія імпортувала 283 партії зерна на суму 157 мільйонів доларів у період між 2021 і 2022 роками.
Згідно з судовими документами, лише від продажу зерна компанії Borko Trade (яка між 2020 і 2022 роками імпортувала зерна на суму близько 336 мільйонів доларів) українська держава втратила близько 20 мільйонів доларів несплачених податків. Угорська влада не змогла встановити, хто насправді стоїть за компанією. За даними податкового та митного управління, правонаступник Borko Trade і контактна інформація платника податків були невідомі, а листи, надіслані на адресу компанії, поверталися через помилковий поштовий індекс.
Коли журналісти почали з'ясовувати, хто стоїть за The Mark Global, Borko Trade та двома іншими пов'язаними фірмами, вони побачили кількох молодих людей, зазначених як нинішні або колишні акціонери чи директори, які виявилися підставними особами. Один із них розповів журналістам, що йому та іншим запропонували вписати своє ім'я в компанію, коли він перебував на лікуванні в психіатричній лікарні. Слід до цих людей вів через директора The Mark Global на момент її закриття, литовця на ім'я Сергіюс Колобовас, який не має зареєстрованої нерухомості чи бізнесу у своїй рідній країні.
Колобовас також був генеральним директором іншого угорського імпортера, Supstan, який купив соняшникову олію з України на суму 61,8 мільйона доларів у 2020 та 2021 роках, перш ніж фірму мали ліквідувати у 2022 році. У той час власником компанії Supstan був 27-річний громадянин Чехії Ондрей Стана, який знімає відео про особистісний розвиток у тіктоку.
Стана розповів журналістам, що кілька років тому проходив лікування від біполярного розладу в чеському місті Брно, коли до нього та інших пацієнтів підійшов чоловік на ім'я Альберт і запропонував їм «приєднатися» до компаній. «Все це за 400 євро на місяць, які я отримував разів сім за два роки, не більше… Дуже швидко я зрозумів, що це помилка, але не знав, що робити. Я попросив їх видалити моє ім'я», — каже Стана.
Власником електронної адреси, яку використовує The Mark Global в угорському реєстрі компаній, виявився українець Альберт Янішевський, якому було лише 23 роки, коли ці компанії були створені у 2019 році. У розмові з журналістами Янішевський повідомив, що раніше керував юридичною фірмою в Чехії, яка відкривала компанії за певну плату. Він сказав, що The Mark Global була однією з таких компаній, але запевнив, що він не виконував у ній ніякої ролі. Янішевський заперечив, що звертався до когось у психіатричній клініці з проханням відкрити компанію. Замість цього він сказав, що зв'язався з певними людьми, які створювали компанії та сказали йому, що ця людина буде директором.
Генеральним директором The Mark Global був Матей Бартік, 30-річний громадянин Словаччини. За словами Стани, він також перебував у психіатричній лікарні, і до нього звертався Янішевський. Але коли журналісти зв'язалися з Бартіком, він заперечив, що The Mark Global — його компанія, і перестав відповідати на дзвінки.
Журналісти з'ясували, що слід Бартіка веде до його ймовірної злочинної діяльності в Україні. У різний час він був керуючим директором і акціонером чеської компанії з надання комп'ютерних і технічних послуг, яка раніше належала українцю Віктору Головчику. Компанії Головчика з 2019 року перебувають під слідством у декількох справах про ймовірне відмивання грошей, в одній з яких фігурували працівники Національного банку України.
В одній з цих справ прокуратура заявляла, що компанія Головчика відмивала гроші незаконного походження. На свій захист адвокат компанії зазначив, що ці гроші були передоплатою за продаж зерна. Розгляд справи триває. Журналісти не змогли зв'язатися з Головчиком для отримання коментарів.
Третьою людиною, про яку Стана згадував як про пацієнта психіатричної лікарні, ім'я якого попросили використати для компанії, був Лукаш Нераділек. Стана надіслав журналістам свою фотографію з Нераділеком; на іншій фотографії Нераділек зображений у психіатричній лікарні. Його ім'я фігурує у двох компаніях, які купували зерно з України: Resale Consult у Словаччині та GD Delivery Consult в Угорщині.
З 2019 по 2021 рік Resale Consult імпортувала зерна з Миколаївської області на 43 мільйони доларів, а в 2019 році GD Delivery Consult купила сої на 2 мільйони доларів. Ці п'ять компаній — The Mark Global, Borko, Resale Consult, GD Delivery Consult і Supstan — з 2019 по 2022 рік купили в України зерна та соняшникової олії на понад 600 мільйонів доларів. Потім вони продавали ці продукти компаніям у Туреччині, Кореї, Бельгії, Румунії та кількох африканських країнах.
Усі українські компанії, які зазначені у митних даних ImportGenius як найбільші експортери зерна до Європи після «Талстактиву», згідно з судовими документами звинуватили в ухиленні від сплати податку на прибуток та сприянні ухилянню від сплати ПДВ.
«Явкинський елеватор» експортував двом британським компаніям зерно на суму понад 52 мільйони доларів у 2021 та 2022 роках. Компанія пов'язана з Рафаелем Горояном, великим українським зернотрейдером. Певний час навесні 2021 року він був безпосереднім власником компанії. Нині «Явкинським елеватором» володіє інший чоловік, який підтвердив, що це частина зернового бізнесу Горояна, але не відповів на решту запитань журналістів. За даними британського корпоративного реєстру, дві британські компанії, які імпортували зерно, контролюються матір'ю Горояна. Представник Горояна не відповів на запитання щодо цієї домовленості.
«Явкинський елеватор» також експортував насіння соняшнику румунській дочірній компанії Viterra, міжнародному сільськогосподарському концерну, що належить Glencore. «Вертес» експортувала зерна на суму 48 мільйонів доларів кенійській компанії, зареєстрованій на поштову скриньку. Директором і акціонером кенійської компанії є громадянин України Анатолій Кошарюк.
Компанія «Агростайл-Н» експортувала зерна на суму 26 мільйонів доларів угорському трейдеру The Mark Global, який нині ліквідований. Коли журналісти зателефонували до «Агростайл-Н», їм відповів чоловік, який назвався менеджером київської компанії, що виробляє картонну упаковку. Він сказав, що не знає, чому цей номер асоціюється з зернотрейдером.
Компанія «Ретурн ту Оз» експортувала зерна на суму 19 мільйонів доларів, в основному чеській компанії Business Hard Work, а також великим сільськогосподарським гравцям, таким як Viterra Romania і COFCO International Romania. Журналісти не змогли зв'язатися з компанією, щоб отримати коментар.
Компанія «Біфрест» експортувала зерна на суму понад 19 мільйонів доларів чеській компанії Trade Fluence, яка продає його в Пакистан, Іран, Туреччину та Єгипет. Єдиним акціонером Trade Fluence є 27-річний кур'єр і колишній водій таксі, що дозволяє припустити, що він є підставною особою. Він не відповів на запитання журналіста.
Компанія «Претсет» експортувала зерна на суму близько 18,5 мільйонів доларів трейдерам у Румунії, серед яких Bunge, Viterra Romania, COFCO International, Hercules і Prutul.
Компанія «Корн Світ», створена за півроку до російського повномасштабного вторгнення, експортувала зерна на суму понад 18 мільйонів доларів угорському трейдеру The Mark Global, який наразі ліквідований.
Компанія «Олвіс-Арго», створена у 2020 році, експортувала зерна на суму понад 16 мільйонів доларів угорській компанії Lexum Agro, яка зараз перебуває на стадії ліквідації.
Компанія «Ера Різалт» експортувала зерна на суму майже 15 мільйонів доларів компанії Agroland Commerce Group, зареєстрованій на Сейшельських островах. Власником Era Result є громадянин Узбекистану.
Народний депутат Мар'ян Заблоцький заявив журналістам, що за нинішніми підпільними угодами стоять великі міжнародні трейдери. За його словами, найкращий спосіб зупинити їх — це спробувати накласти на них штрафи за межами України. «Як показала практика ганятися по Україні за цим дуже важко з тією правоохоронною системою, яка у нас є, і з тією корупцією яка у нас є», — сказав він.
Журналісти виявили, що COFCO International Romania, дочірня компанія китайського багатонаціонального сільськогосподарського бізнесу COFCO International, була однією з фірм, яка імпортувала зерно через українські компанії, які розслідуються. COFCO International — найбільша державна продовольча та сільськогосподарська компанія Китаю. У 2021 році вона обробила понад 130 мільйонів тонн супутніх товарів з виручкою 48 мільярдів доларів. У компанії працює понад 11 000 співробітників у 37 країнах світу.
Румунська дочірня компанія COFCO імпортувала насіння соняшнику в Румунію через «Талстактив» на суму 2,3 мільйона доларів, заплативши лише 0,40 доларів за кілограм у травні 2022 року, коли ціна на міжнародних зернових біржах становила 0,67 доларів за кілограм.
Загалом, за сім місяців з лютого по вересень 2022 року COFCO International Romania імпортувала в Румунію зерна на суму понад 145 мільярдів доларів. З цієї суми близько 145 500 тонн зерна вартістю майже 37 мільйонів доларів надійшло через українські компанії, які зараз перебувають під слідством.
Найбільшим постачальником COFCO International Romania, який експортував зерна на суму понад 12 мільйонів доларів, є одеська компанія Грінпрайм. Принаймні для деяких поставок закупівельна ціна була значно нижчою за звичайну: у серпні та вересні 2022 року Грінпрайм експортувала ріпак для COFCO International Romania по 0,38 доларів за кілограм, порівняно з 0,64 доларів на міжнародному ринку.
Грінпрайм, заснована у травні 2021 року, також здійснювала поставки румунській фірмі Hercules, яка контролюється сином Георге Бунеа Станку, колишнього голови ради повіту Браїла. Бунеа Станку був засуджений до трьох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем і причетність до неналежного фінансування політичної кампанії. Грінпрайм також експортувала зерно компанії Bunge Romania, місцевій дочірній компанії американського агропромислового гіганта.
COFCO International Romania не відповіла на запити про коментарі. Її материнська компанія, COFCO International, заявила, що румунська дочірня компанія «не має жодних записів і не укладала жодних угод з компаніями, які ви перерахували. Ми наполегливо рекомендуємо вам поставити під сумнів джерела і записи, які ви використовували для визначення тверджень, викладених у вашому листі, які не відповідають дійсності».
Журналісти надіслали лист до компанії, у якому зазначили, що усі висновки зроблені на основі зведених митних даних. Представники COFCO International на це відповіли, що їхня попередня заява «залишається чинною», а також поставили під сумнів, чи дані стосуються «продавців» або «вантажовідправників», не уточнюючи подальших подробиць.
Дані ImportGenius, які використовують журналісти, вказують на експортера або «вантажовідправника» кожної партії зерна, але це не обов'язково означає прямі ділові відносини з одержувачем.
Румунські дочірні компанії двох інших великих міжнародних трейдерів — Viterra (раніше відома як Glencore Agriculture) і Ameropa Holding — також імпортували зерно через сумнівні українські фірми.
Три дочірні компанії Viterra імпортували зерна на суму 9,3 мільйона доларів через сумнівні українські фірми. У 2022 році Viterra Rotterdam імпортувала соєві боби та соняшникову олію через компанію «Талстактив», одного з головних підозрілих українських порушників, на суму 3,5 мільйона доларів.
Viterra Romania за той самий період імпортувала зерна та насіння соняшнику через українські компанії на суму 4,4 мільйона доларів. А Viterra Hungary імпортувала насіння соняшнику на суму 1,4 мільйона доларів через іншу українську компанію, яка зараз перебуває під слідством.
У відповідь на запит журналістів Viterra заявила, що «провела ретельну внутрішню перевірку і може підтвердити, що, наскільки нам відомо, у нас немає записів про будь-які прямі ділові відносини з будь-якою третьою стороною, згаданою у вашому запиті». Фірма додала, що «дотримується політики нульової толерантності до незаконних або корупційних ділових практик будь-якого виду».
«В усіх сферах нашої діяльності Viterra має комплексну політику та процедури, які гарантують, що всі контрагенти, з якими ми працюємо, не мають історії корупційної діяльності, включаючи, але не обмежуючись ухиленням від сплати податків», — додали у Viterra. Компанія не відповіла на уточнюючий запит журналістів.
Тим часом, з липня по вересень 2022 року Bunge Romania імпортувала зерна на суму 5,6 мільйонів доларів через сумнівні українські компанії, у тому числі Грінпрайм, згідно з митними документами, які бачили журналісти. Близько 1,5 мільйонів доларів з цієї суми було імпортовано у компанії «Претсет», чиє свідоцтво платника ПДВ було анульовано українською владою. Bunge не відповіла на запити про коментарі.
Румунська дочірня компанія Ameropa Holding імпортувала зерна на суму близько 1,7 мільйонів доларів у Румунію через компанії, звинувачені у порушеннях. Компанія не відповіла на запити про коментарі.
Один румунський покупець зерна, пов'язаний з колишнім скандально відомим молдовським міністром, схоже, розпочав жваву торгівлю українським зерном після вторгнення 2022 року. Більшість його імпорту за сім місяців були здійснені від українських компаній, що перебувають під слідством.
Компанія Damalio RO не вела жодної торгової діяльності у 2021 році, але наступного року її оборот становив майже 14 мільйонів доларів. Згідно з інформацією на сайті Damalio RO, за безпеку компанії відповідає Александру Пинзарі, колишній міністр оборони Молдови та ексголова Національної поліції. Два роки тому Пинзарі був заарештований за зловживання службовим становищем та низку інших звинувачень.
Власник компанії «Damalio» — чоловік румунсько-молдовського походження, який не має публічного профілю і є також співвласником іншої компанії разом із сином Пинзарі.
З червня по вересень 2022 року Damalio імпортувала з України 971 партію зерна на суму 3,4 мільйонів доларів. З них 785 поставок загальною вагою 19 556 тонн і вартістю 2,8 мільйонів доларів надійшли від компаній, що перебувають під слідством.
Найбільшим постачальником Damalio є компанія «Поділля Агросервіс», заснована в січні 2022 року, яка також перебуває під слідством, але в іншій справі, за ймовірне порушення митних правил шляхом спроби приховати походження насіння соняшнику. Лише у серпні та вересні 2022 року «Поділля Агросервіс» здійснила 692 поставки зерна на загальну суму майже 4 мільйонів доларів. Багато з цих поставок були відправлені для Damalio.
Найдешевшим постачальником Damalio — за однією з найнижчих цін, яку бачили журналісти в цьому розслідуванні — була компанія Райкомія. У липні 2022 року Damalio імпортувала кукурудзу через Райкомію всього за 0,07 доларів за кілограм, що в п'ять разів дешевше, ніж міжнародна ціна.
Райкомія має спільний номер телефону з іншою компанією, створеною в жовтні 2022 року, у якої українська прокуратура вилучила близько 65 000 тонн пшениці та кукурудзи в Одеській області в рамках розслідування про ухилення від сплати податків. Пізніше суд постановив повернути зерно.
Міхай Петраш, комерційний директор Damalio, підтвердив, що оборот компанії складається з операцій із зерном з України. Він сказав, що купував зерно у «брокерів», яких йому запропонували фермери, але не став уточнювати деталі.