На території Херсонської області, яка була охоплена повномасштабним російським вторгненням, залишилося 1009 дітей-сиріт та малолітніх осіб, позбавлених батьківського піклування. Це становить близько 38 відсотків від загальної кількості таких дітей в регіоні — 2623 осіб. Нині вони перебувають на тимчасово окупованих територіях або в анексованому Криму, оскільки не встигли покинути регіон на початку російської агресії.
Розслідувальне видання «Слідство.Інфо» протягом тривалого часу документує факти депортації українських дітей російськими військовими та встановлює причетних до цього осіб як серед окупантів, так і серед місцевих колаборантів. У ході розслідування журналісти звернулися до державних посадовців, відповідальних за захист дітей, з питанням про причини неналежної евакуації малолітніх осіб з небезпечних територій.
Одним із конкретних випадків, який розглядало видання, була доля 15 дітей-сиріт зі школи-інтернату у селі Новопетрівка на Миколаївщині. За допомогою місцевих колаборантів ці діти влітку 2022 року були вивезені спочатку до передмістя окупованого Херсона, а потім до території Російської Федерації.
Журналісти поставили запитання Дарʼї Герасимчук, яка обіймає посаду Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини, про те, як мав функціонувати механізм евакуації дітей з потенційно небезпечних районів. Посадовиця відповіла роздратовано, наголошуючи, що евакуація дітей не входить до її компетенції та не є прямою відповідальністю президента.
«Ви шукаєте ворога не там, ви хочете довести, що дітей викрали, тому що ми вчасно не евакуювали дітей, я ж розумію, про що ви говорите… Я не займаюся евакуацією, і президент не займається… Усіх дітей має захищати держава і ми їх захищаємо», — заявила Герасимчук.
Однак вона пояснила, що в Україні евакуацією дітей із закладів інституційного догляду займаються військово-цивільні адміністрації. Саме ВЦА наділена повноваженнями приймати рішення щодо того, з яких територій і куди евакуювати дітей, а також відповідає за умови їхнього розміщення.
Згідно з цією логікою, за організацію евакуації 15 дітей з Новопетрівської школи мала б відповідати Миколаївська обласна ВЦА. Журналісти звернулися до Alli Веліховської, яка керує Департаментом освіти і науки у складі обласної ВЦА.
Веліховська розповіла, що на першій нараді 24 лютого 2022 року у тодішній обласній державній адміністрації було піднято питання про евакуацію дітей-сиріт з районів, які могли опинитися під загрозою. На цій нараді вже були підготовлені конкретні списки дітей та визначені місця призначення. Посадовиця зазначила, що для визначення всіх сиріт у регіоні знадобилася лише година. Інформація про евакуацію була доведена до кожного директора закладу, а главам громад було покладено обов'язок забезпечити транспорт.
Сергій Пересунько, очільник Широківської громади, до якої входить село Новопетрівка, підтвердив, що для евакуації дітей все було підготовлено. Автобус стояв біля сільської ради, готовий до відправлення. Планувалося вивезти дітей у Вознесенськ, місто у Миколаївській області. Однак за кілька днів після початку вторгнення траса до Вознесенська та саме місто потрапили під артилерійські обстріли. У той день було прийнято рішення, що везти дітей небезпечно.
За словами Пересунька, невдовзі село окупували російські військові, що зробило евакуацію неможливою. Таким чином, хоча евакуація була спланована та підготовлена, вона не була здійснена превентивно, до початку активних бойових дій у регіоні.
Веліховська пояснила, що ніхто не передбачав масштабу російського вторгнення. «Ми не знали взагалі, що буде такий напад. 24-го лютого стало це питання. Я сама з родини військових, то я розуміла, що в першу чергу треба евакуювати дітей», — сказала вона.
На відміну від Миколаївської області, де вдалося евакуювати всіх дітей-сиріт крім згаданих 15 осіб, у сусідній Херсонській області ситуація розвивалася зовсім інакше. Через швидке просування російських військ з території Криму організувати евакуацію з більшої частини Херсонської області не вдалося.
Олешківський дитячий будинок опинився в окупації майже одразу після 24 лютого. За його діяльність мав відповідати місцевий Департамент соціального розвитку. Однак очільниця цього департаменту Інна Іванова почала працювати на цій посаді лише з вересня 2022 року, оскільки її попередниця перейшла на бік окупантів. Іванова заявила, що не має інформації про те, як організовувалася евакуація, оскільки не працювала у департаменті на момент вторгнення.
«Не можу вам сказати, напевно, керівництво мало організовувати якісь шляхи, але ж ви знаєте, що офіційних коридорів у Херсонській області не було», — зазначила вона.
У Херсон російські військові увійшли 1 березня 2022 року. Евакуювати дітей з місцевого Будинку дитини не вдалося, і вони були вивезені окупантами разом з місцевими колаборантами на окуповану територію Криму.
Представники Служби у справах дітей Херсонської області повідомили, що на звільненому від окупантів березі регіону нині немає жодного закладу інституційного догляду — ні шкіл-інтернатів, ні реабілітаційних центрів, ні будинків дитини. Усі такі заклади були евакуйовані. На Правобережжі Херсонщини залишилося 259 дітей, які живуть з опікунами або у дитячих будинках сімейного типу.
Олена Міхєєва, директорка Служби у справах дітей у Херсонській області, зазначила, що нині існує план евакуації на випадок можливих дій щодо Запорізької атомної електростанції. Щодо інших сценаріїв, за її словами, плану немає, і вона рекомендувала звернутися до Міністерства соціальної політики.
Міністерство соціальної політики не знайшло часу для розмови з журналістами під час розслідування, однак пообіцяло надати письмову відповідь. Відповідь надійшла вже після публікації матеріалу. У міністерстві зазначили, що вони проводили і продовжують проводити моніторинг діяльності Національної соціальної сервісної служби та контролюють визначення закладів, до яких потрібно евакуювати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство освіти і науки України погодилися надати лише письмові відповіді на запити журналістів.
Ці міністерства входять до Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, створеного у березні 2022 року. Згідно з постановою Кабінету Міністрів, основним завданням штабу є координація дій центральних та місцевих органів влади щодо організації евакуації дітей, включаючи дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18 років.
У Мінреінтеграції журналістам повідомили, що вони не несуть прямої відповідальності за організацію евакуації дітей. За їхніми словами, цю відповідальність несуть Міністерство соціальної політики, Національна соціальна сервісна служба та відповідні обласні військові адміністрації залежно від місцезнаходження закладів інституційного догляду. Мінреінтеграції відповідає лише за узгодження маршрутів евакуації, коли вона проходить через зони активних бойових дій.
Міністерство освіти і науки заявило, що готувалося до можливого вторгнення. Ще 15 лютого 2022 року міністерство зібрало та узагальнило інформацію про кількість місць у спеціалізованих закладах, куди у разі евакуації можна було б розмістити дітей.
Згідно з інформацією, яку надали журналістам у Мінреінтеграції, нині за чинним законодавством, оновленим 1 червня 2023 року, плани евакуації мають бути розроблені на рівні кожного окремого закладу та на рівні обласних військових адміністрацій.
На сьогодні понад 19 тисяч українських дітей, серед яких значна частина — діти-сироти, були викрадені Росією. Вони перебувають або на території Російської Федерації, або на окупованих нею територіях України. Україна не має можливості перевірити умови утримання цих дітей або встановити їхню точну кількість, оскільки Росія не надає такої інформації. Тим часом російські органи влади за спрощеною процедурою передають українських сиріт у російські сім'ї, навчають їх російського гімну та намагаються сформувати у них російську ідентичність.