Розслідування журналістів «Слідства.Інфо» виявило електронне листування та документи, які свідчать про те, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ділиться матеріалами справ зі своєю дружиною-адвокаткою, яка допомагає йому редагувати судові рішення у справах топпосадовців, підозрюваних у корупції. На думку експертів, такі дії можуть призвести до звільнення судді з посади.
Андрій Біцюк понад чотири роки працює слідчим суддею ВАКСу — органу, якому надано пріоритетність у розгляді справ топпосадової корупції. Його дружина Анна Надточиєва — адвокатка об'єднання «Черезов і партнери». Вона також намагалася стати суддею ВАКС, але не пройшла конкурс, під час якого громадськість уважно стежила за доброчесністю кандидатів. Вже тоді у активістів виникли запитання до обох.
Катерина Бутко, експертка з суддівських статків та голова ВО «Автомайдан», проаналізувала майновий стан подружжя. За її словами, у 2017 році Біцюк отримав від матері-пенсіонерки грошовий подарунок у розмірі 200 тисяч гривень, а того ж року придбав автівку — ймовірно, гроші від матері були задекларовані для легалізації вартості транспортного засобу. Його нерухомість включає квартиру та земельну ділянку у Миколаєві та Миколаївській області.
Надточиєва, за оцінкою експертки, могла свідомо занижувати власні доходи. У 2017 році як голова адвокатського об'єднання вона заробила дещо більше 40 тисяч гривень на рік — сума, яка видається невеликою для такої посади. Згідно з декларацією, станом на 2017 рік у жінки було чимало майна: квартира та недобудований будинок на 300 квадратних метрів у Миколаєві, недобудовані квартира в Одесі та садовий будинок, кілька автівок.
Під час розслідування журналісти відвідали місце проживання подружжя у столиці та будинок за містом, записаний на Надточиєву. Цей будинок відсутній у декларації судді, хоча, за словами жінки, був придбаний у 2020 році.
На п'ятий день повномасштабної війни, 28 лютого 2022 року, Андрій Біцюк провів засідання ВАКСу під звуки сирен повітряної тривоги. Суддя розглядав справу експрокурора Одеської області Олега Жученка, якого підозрюють у змові з бізнесменом Володимиром Галантерником та посадовими особами Одеської міськради щодо передачі земельних ділянок в Одесі фірмі «ФПГ «Будова» на вигідних їй умовах. За це Жученко отримав квартиру вартістю 3,5 мільйона гривень. Розслідування тривало вже шість років, а максимальне покарання за доведену вину становить до 12 років позбавлення волі.
У перші дні вторгнення експрокурор звернувся до ВАКСу з проханням перерахувати 2,6 мільйона гривень, внесені ним як застава, на потреби Збройних сил України. За кілька хвилин засідання суддя Біцюк ухвалив коротку резолютивну частину рішення, задовольнивши клопотання та послабивши запобіжний захід. Жученко отримав лише особисте зобов'язання — здав закордонні паспорти та мав з'являтися до суду за вимогою.
Схоже, суддя Біцюк був не до кінця впевнений у своєму рішенні. Журналісти отримали чернетку повної версії ухвали, створену з облікового запису Біцюка 2 березня 2022 року. У цьому документі — досить туманне формулювання причин, чому експрокурору дозволяють перерахувати заставу та отримати більше свободи.
Журналісти виявили ще один документ під назвою «СправаЖуч». У його метаданих автором значиться Андрій Біцюк, але правки вносилися людиною на імені Анна Надточиєва. Того ж дня відредагований документ надіслали з електронної пошти дружини судді на його пошту.
Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції, ставить слушне запитання: чи має право слідчий суддя дозволяти редагувати чи писати мотивувальні частини рішень іншим людям? «Очевидно, що це не повинно відбуватися, тому що однією з гарантій правосуддя є незалежність судді. Вона передбачає, що суддя розглядає справу одноособово», — каже експерт.
Цікаве формулювання з'явилося у остаточному рішенні суду після правок Надточиєвої: «Сторона захисту обґрунтовує клопотання про зміну запобіжного заходу введенням воєнного стану та наданням можливості підозрюваному Жученку О.Д. взяти участь у захисті територіальної цілісності та незалежності України». Однак під час кількахвилинного засідання ВАКСу на початку повномасштабної війни про таке право підозрюваного не йшлося.
Журналісти перевірили, чи справді експрокурор хотів до лав ЗСУ. Олег Жученко розповів, що звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з питанням про можливість передачі застави на потреби армії. «Але на той час мені відповіли, що такої можливості, згідно з законом, немає. Я впевнений, що для гарних справ завжди знайдеться законне рішення. А якщо ви говорите саме про клопотання, то воно подавалося з єдиною ціллю — допомога нашій державі», — стверджує експрокурор.
Тобто підозрюваний хотів допомогти армії лише грошима, а не йти служити. Він надіслав журналістам текст клопотання, поданого у лютому 2022 року. І справді — там не було жодного слова про намір Жученка зі зброєю у руках захищати державу. А от у офіційному рішенні, яке є публічним, саме цей намір переконує суддю послабити запобіжний захід. Виходить, що дружина судді вигадала це, редагуючи документ, будучи абсолютно сторонньою особою у справі.
Серед отриманих документів журналісти виявили ще один лист з проєктом рішення у справі Жученка. Авторкою документу з правками Біцюка є Наталія Мовчан — жінка з таким самим іменем працює у ВАКСі слідчою суддею. Саме ця версія судового рішення була опублікована у судовому реєстрі. Суддя Мовчан відмовилася спілкуватися з журналістами та кинула слухавку, коли їй зателефонували.
Вадим Валько зазначає: «Якщо вдасться довести, що він робив всі ці дії, використав чужі думки в судовому рішенні і видав їх за свої, то має збиратися Вища рада правосуддя. Тут можуть бути ознаки істотного дисциплінарного проступку — це підстава для звільнення з посади. Я допускаю, що йому можуть дати догану і відправити повчитися в Національну школу суддів».
Поспілкуватися з суддею Біцюком виявилося непросто. На запит журналістів про коментар у ВАКСі запропонували іншу суддю. Тривале очікування під судом теж ні до чого не привело — суддя залишив робоче місце через інший вихід. Журналісти навідалися до його помешкання на лівому березі Києва, де, схоже, живе подружжя у службовій квартирі.
Розмова з суддею виявилася короткою. На всі запитання Біцюк наполягав, що ніхто йому не допомагає вершити правосуддя. «Вона не допомагає, не править і не пише. Цього не відбувається», — сказав він на запитання про редагування рішень дружиною. Те ж саме він каже про суддю Мовчан, чиє імʼя також з'являлося у процесі редагування документів.
Анна Надточиєва спочатку наполягала, що ніколи не втручалася у роботу чоловіка-судді, але вже через кілька хвилин бесіди завагалася. «Тоді почалася війна, я була на Закарпатті. Він працював і жив у суді. Можливо, він просив мене трохи підкоригувати якийсь текст, тому що він не встигав, але я не пам'ятаю ніяких деталей. Чисто теоретично могло бути, що мені дали шаблон, сказали, що треба щось підкоригувати. Можливо, це був помічник. Він мене ніколи не просить ні про що більше. Я вважаю, що його знання вищі за мої», — каже адвокатка.
Отримані журналістами документи свідчать про те, що Надточиєва мала доступ до матеріалів справ, які веде її чоловік — і не лише стосовно експрокурора Одеської області. Журналісти дізналися, що суддя Біцюк міг ділитися з дружиною не тільки текстами майбутніх судових рішень, але й конфіденційною інформацією (копії паспортів, адреси проживання, банківські дані та ін.) стосовно підозрюваних Андрія Гавриленка та Бориса Родіна, які разом із експрокурором Жученком є фігурантами справи Труханова-Галантерника.
У справі іншого підозрюваного у корупційних діях Олега Бриндака слідчий суддя Андрій Біцюк надіслав дружині низку документів — копії платіжних доручень, заяви людей, які внесли заставу за Бриндака, клопотання про зміну запобіжного заходу та інше.
Такі дії суддя заперечив. «Я навіть справи не виношу з суду», — зазначив Біцюк, підкреслюючи, що не дає дружині знайомитися з матеріалами справ.
Вадим Валько допускає, що суддя дійсно вчинив порушення — щоправда, дисциплінарне чи кримінальне, наразі визначити складно. «Довести прямий умисел, що суддя дійсно бажав розголосити ці дані, свідомо надсилав документи, діяв у власних корисливих мотивах, — дуже складно», — зазначає експерт.
Журналісти довго шукали відповідь на запитання, чи результатом цієї співпраці є щось матеріальне. Відповіді вони не знайшли, однак натрапили на свіжозбудований котедж у Рожнах під Києвом, власницею якого влітку 2022 року стала Анна Надточиєва.
Ріелторка котеджного містечка показала журналістам цей будинок. Будинок має 167 квадратних метрів і на момент купівлі коштував 110 тисяч доларів.
Анна Надточиєва підтвердила, що нещодавно стала власницею будинку у Рожнах. «Спільні кошти подружжя ми витратили, хто скільки. Ми його купили у 2020-му, здається, уклали договір на його будівництво. Ми два роки за нього сплачували кошти. Я продала нерухомість, яка у мене була в Миколаєві, — дачу, недобудований будинок, а ще продала квартиру в Одесі», — каже вона.
Зі слів дружини судді, цей будинок подружжя придбало ще до великої війни, у 2020 році. Але у декларації судді Біцюка за 2020 рік його немає — хоча мав би бути.
Незрозуміло, чи допомога дружини судді у справах, які він веде та у яких ухвалює рішення, має якісь матеріальні бонуси для подружжя. Чи, може, Андрій Біцюк надсилає Анні Надточиєвій матеріали справ разом з конфіденційними даними фігурантів, бо вона краще знає, які рішення справедливі та як їх обґрунтувати.
Відповіді на ці запитання належить знайти відповідним органам, які мали б зацікавитися знахідками журналістів. Адже очевидно, що базові принципи правосуддя у цьому випадку порушені.