Розслідування видання «Слідство.Інфо» виявило, що судді нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва винесли два десятки рішень на користь осіб, яких було звільнено за законом «Про очищення влади». Ці судові постанови зобов'язали державу виплатити люстрованим близько 14 мільйонів гривень компенсацій за період вимушеного прогулу, скасувати накази про їхнє звільнення та в окремих випадках поновити їх на посадах. Серед бенефіціарів цих рішень опинилися колишні працівники спецслужб часів Януковича, особи з КДБівським минулим та прокурори, які мали сумнівну репутацію.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну суд виносив ці рішення послідовно, хоча судові процеси розпочалися значно раніше. Журналісти проаналізували кожне з двадцяти рішень та дослідили докладніше біографії та діяльність осіб, які отримали компенсації.
Закон «Про очищення влади» був розроблений з метою усунути від державної служби керівних посадовців, які працювали за президентства Януковича, осіб, причетних до протидії Євромайдану, а також тих, хто мав зв'язки з КДБ або закликав до порушення територіальної цілісності держави. Однак на практиці закон мав суттєві недоліки, які люстровані посадовці активно використовували для оскарження своїх звільнень.
Типова схема оскарження виглядала так: люстрована особа подавала позов до ОАСК одразу після звільнення. Суд призупиняв розгляд справи для перевірки конституційності положень закону. Цей процес розтягувався на кілька років. Потім судовий розгляд поновлювали, і під час широкомасштабного вторгнення ОАСК виносив остаточне рішення. Стратегія захисту всіх двадцяти позивачів була схожою: вони стверджували, що їх звільнили виключно за займану посаду або причетність до КДБ, але жодного злочину вони не скоїли, тому звільнення порушує їхні права. Вимоги були однаковими: скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, видалення з реєстру люстрованих та виплата компенсацій за вимушений прогул.
Серед прокурорів, які успішно оскаржили люстрацію, найбільшу суму отримав Анатолій Чумаченко, колишній прокурор Житомирської обласної прокуратури. Цей посадовець був добре відомий громадським активістам. Організації «Рух Автомайдан Житомир» та «Демальянс» проводили протести біля прокуратури, вимагаючи його звільнення.
Іван Єщенко, очільник громадської організації «Рух Автомайдан Житомир», розповідає, що активісти почали організовувати мітинги, коли дізналися про можливість призначення Чумаченка головним прокурором області. За його словами, прокурор мав негативну репутацію в регіоні. «У нашій області незаконно видобували пісок у кар'єрі протягом років, і ніхто не міг нічого з цим зробити, зокрема тому, що Чумаченко перешкоджав розвитку будь-яких кримінальних справ щодо цього об'єкта. Він «кришував» не один незаконний бізнес та приховував справи у прокуратурі», — наводить Єщенко приклади діяльності посадовця.
ОАСК скасував люстрацію Чумаченка ще у 2020 році, присудивши йому 1,2 мільйона гривень за вимушений прогул. Однак посадовець не задовольнився цією сумою і оскаржив рішення. Через перерахунок суми та тривалість апеляційного та касаційного розглядів судова тяганина затягнулася ще на два роки. Зрештою суд присудив Чумаченку 5 мільйонів гривень, але насправді він отримав лише 2,5 мільйона гривень, оскільки Офіс Генпрокурора подав скаргу на нове рішення. Після отримання компенсації Чумаченко не повернувся на роботу в прокуратуру.
Аналогічний шлях оскарження пройшов Назар Константинов, який працював прокурором у Голосіївському районі Києва. ОАСК присудив йому виплатити майже 1,3 мільйона гривень за вимушений прогул. Під час судового процесу журналісти-розслідувачі виявили, що мати Константинова отримала земельну ділянку на території захисної дамби Київського водосховища, коли її син займав посаду прокурора, причому це було зроблено поза законом.
Не лише прокурори звертались до ОАСК. Колишні працівники спецслужб також оскаржували люстрацію. Олег Білявський, експрацівник управління департаменту Служби зовнішньої розвідки України, не пройшов люстрацію через зв'язки з КДБ. Згідно з судовим рішенням, у 1988 році він закінчив Московське вище прикордонне училище КДБ, а потім служив у Середньоазійському прикордонному окрузі КДБ до 1992 року. ОАСК присудив йому виплатити майже 1,7 мільйона гривень.
Олександр Овчаров, колишній працівник Міністерства закордонних справ, також не пройшов люстрацію у 2018 році. До звільнення він займав різні посади в МЗС, включаючи посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сенегал. Овчаров розповідає про своє звільнення: «Мене звільнили за три дні. Держсекретар Андрій Заєць запросив на бесіду та сказав: «Нічого особистого. Ми діємо в рамках закону». Я усно та письмово просив МЗС надати копію документів перевірки. А коли нарешті отримав, то дізнався про причину звільнення: у 1988–1990 роках, як було написано у листі з СБУ, я був штатним співробітником КДБ».
Судове рішення ОАСКу підтверджує його зв'язки з КДБ. Овчаров родом з Ростова-на-Дону, з 1987 по 1990 рік був оперуповноваженим відділу КДБ Радянського Союзу по 147-ій мотострілецькій дивізії, а у 1990 році слухав лекції у Червонопрапорному інституті КДБ СРСР імені Ю.В. Андропова. Суд присудив йому виплатити 655 тисяч гривень за вимушений прогул.
Володимир Федірко, колишній працівник СБУ часів Януковича, став винятком серед люстрованих. На відміну від інших, він не просив грошей за вимушений прогул. У своєму позові Федірко просив лише видалити його з реєстру люстрованих та поновити на посаді.
За підрахунками журналістів, загальна сума виплат люстрованим за вимушений прогул становить 13,7 мільйонів гривень. Ця сума не включає оскаржені рішення та ті, які оскаржуються в даний час.
На сьогодні оскаржене лише одне рішення ОАСКу. Воно стосувалося Євгена Конверського, колишнього працівника Державної фіскальної служби, якому суд присудив 341 тисячу гривень. Два інші рішення залишаються невирішеними. Касаційна інстанція розглядає справу щодо виплати 2,7 мільйонів гривень Олегу Шемякіну, колишньому прокурору Севастополя. Крім того, залишається час для подання касаційної скарги на рішення про виплату 1,06 мільйона гривень дорожному автоінспектору з Києва Юрію Лесечку.
Серед суддів ОАСКу, які виносили позитивні рішення на користь люстрованих, були Євген Аблов, Ігор Качур, Володимир Донець, Ігор Погрібніченко, Ігор Іщук, Валерій Кузьменко, Олексій Огурцов, Віктор Шулежко, Руслан Арсірій та Віталій Амельохін.