Російська Центральна виборча комісія запланувала на 10 вересня 2023 року проведення так званих виборів до місцевих рад на тимчасово окупованих територіях України. Серед осіб, які претендують на депутатські мандати від партії «Єдина Росія», опинилися російські військовослужбовці, що брали безпосередню участь у повномасштабному вторгненні, причетні до вбивств та катувань цивільного населення.
Журналісти видання «Слідства.Інфо» провели аналіз списків кандидатів від партії російського президента Володимира Путіна на окупованих українських територіях. Дослідження виявило, що серед претендентів на місцеву владу перебувають не лише місцеві колаборанти чи завезені на захоплені землі громадяни Росії, а й військові, які активно брали участь в окупації українських міст та сіл.
Військовослужбовці РФ у своїх передвиборчих матеріалах відкрито вихваляються участю в захопленні українських населених пунктів, розглядаючи це як основну кваліфікацію для участі у виборах. Деякі з кандидатів мають досвід військових дій проти України, починаючи з 2014 року.
Одним із таких кандидатів є 25-річний Марк Воржев з окупованого Сєвєродонецька на Луганщині. У 2014 році він став одним з організаторів руху «Русская весна» та брав участь у захопленні будівлі Служби безпеки України у Луганську. Тоді група проросійських сепаратистів оволоділа місцевим управлінням СБУ, вивезла звідти зброю та записала відеозвернення з вимогами проведення референдуму, погрожуючи «відкритим протистоянням».
Після початку повномасштабної агресії у 2022 році Воржев долучився до так званої Спеціальної військової операції. За його словами, він пішов окуповувати Київ у складі добровольчого батальйону, брав участь у боях під Ізюмом. Після стабілізації ситуації в Сєвєродонецьку, який Росія захопила у червні 2022-го, він повернувся на фронт. На момент висування своєї кандидатури Воржев займав посаду заступника командира батальйону бойової підготовки.
Артем Баєв, ще один російський військовий, претендує на посаду депутата в окупованому Сєвєродонецьку. Він походить з нині окупованого міста Моспине на Донеччині, має українське коріння. Баєв визначає своєю основною задачею «примусити Україну до миру». У своїх виборчих матеріалах він стверджує, що російські збройні сили виконують бойові завдання в рамках «СВО» саме з метою примусу України до миру, і що все більше громадян Росії виявляють бажання долучитися як добровольці до захисту Донбасу.
Військовий РФ планує від партії Путіна захищати права інших окупантів у захопленому Сєвєродонецьку. Баєв заявляє про намір займатися на законодавчому рівні підтримкою тих, хто, на його думку, «знищує фашистів», які він називає «зомбованими американськими кураторами».
50-річний Алєксандр Столбов, родом зі Свердловської області, також претендує на депутатський мандат в окупованому Криму. Він добровільно взяв участь у війні проти України, про що повідомив виборцям. Столбов заявляє, що у лютому 2022 року був одним із перших, хто підтримав рішення президента Путіна про проведення «спецоперації» у зв'язку з ситуацією на Донбасі.
До прибуття в Україну зі зброєю Столбов організовував одноосібні пікети з плакатом «За звільнення України від неонацистів і терористів». У своїй передвиборчій програмі він апелює до історії, стверджуючи, що його прадіди та діди боролися з фашизмом для звільнення України та Європи, і що нині до влади там прийшли «нацисти, неонаціоналісти, терористи». Столбов позиціонує себе як прихильника президента Путіна та російських збройних сил.
В'ячеслав Губін у своїй передвиборчій візитівці вказує місцем народження російський Липецьк, однак насправді довгий час проживав на Харківщині. У 2014 році він брав участь у спробі створення так званої ХНР — «Харківської народної республіки». Губін виступає з радикальною критикою України, називаючи її «злочинним проєктом», створеним наприкінці XIX століття австро-угорським генштабом з метою розколу єдиного народу. За його словами, цей проєкт закривається, і відкривається новий, а народ повертається до своїх джерел у вигляді «Малоросії».
Дружина Губіна — Лілія, харків'янка, однак це не змінило його ставлення до України. З початку повномасштабної війни російські бомби регулярно падають на її рідний Харків. У російських пропагандистських матеріалах Губіна називають «Батею Харківським». Після невдалої спроби захопити владу в Харкові він втік воювати до так званої ДНР.
До початку війни Губін працював шкільним учителем історії. Потім він створював харківське підпілля, а згодом воював протягом дев'яти років, піднявшись від звичайного бійця ополчення до підполковника російської армії та начальника штабу одного з полків. У подружжя є двоє дітей — донька та син. Син Святослав також пішов воювати проти України у 2014 році. Під час конфлікту за псевдореспубліки ДНР і ЛНР він потрапив у полон до української армії та був обміняний у 2017 році.
Тепер В'ячеслав Губін прагне отримати депутатський мандат, щоб розширити свою владу в окупованому українському місті.
37-річний Артур Галкін походить з окупованого ще у 2014 році Антрацита на Луганщині. Під час окупації міста він почав співпрацювати з російськими окупантами. Його кар'єра розвивалася стрімко — він піднявся з простого шахтаря до посади заступника генерального директора з охорони праці на одному з гірничодобувних підприємств окупованого Антрацита.
Галкін добровільно вирішив взяти участь у повномасштабному вторгненні Росії. У своїй передвиборчій програмі він стверджує, що у лютому 2022 року став до лав добровольців для захисту своєї «батьківщини», оскільки вважає себе патріотом, і продовжує служити в російській армії. Окупант закликає виборців підтримати президента Путіна та вірити у російські збройні сили, стверджуючи, що армія зможе досягти всіх поставлених перед нею цілей, забезпечити безпеку «рубежів» та покінчити з тим, що він називає «терором» щодо жителів Донбасу.
Презентовані кандидати — не єдині військові, які братимуть участь у псевдовиборах на окупованих територіях. Для створення більш переконливої картини російської пропаганди так звані вибори розпочнуться на декілька днів раніше запланованої дати. Таким чином Росія намагається отримати хоч якісь голоси для своєї театральної постановки. До 10 вересня окупантам не вдалося примусово роздати українцям нові паспорти, тому вони дозволили голосувати з будь-якими документами, включаючи водійські посвідчення.
Досвід попередніх російських так званих виборів свідчить, що на окупованих територіях українців чекає голосування під дулом автоматів.