Редакція «Слідства.Інфо» провела розмову з Ігором Сліпцем, батьком одного з військовослужбовців 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади, який загинув у результаті ракетного удару.
У прифронтовому селі на Запоріжжі українські військові зібралися на святкування Дня ракетних військ та артилерії. Російські сили завдали удару по місцю скупчення бійців. За офіційними даними, в результаті атаки загинуло 19 захисників. Серед них був 34-річний Андрій Сліпець, уродженець Львова. Його батько Ігор також служить у складі цієї ж бригади.
Андрій мав значний бойовий досвід. Перед початком повномасштабної російської агресії він брав участь в антитерористичній операції як піхотинець у 2-му батальйоні 128-ої ОГШБ. Він пережив жорстокі бої за Дебальцеве у Донецькій області та зумів вийти з оточення. «Там Андрій двічі прощався з життям, після цього вирішив жити цивільним життям», — розповідає його батько.
Однак 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, Андрій уже був готовий. Ранком того дня він сидів під батьківським будинком, зібраний для походу у військкомат. Батько й син разом прийшли до Львівського військкомату, щоб записатися на службу. Черга була величезною, але вони обрали 128-ту бригаду, куди йшло мало охочих. Для Андрія це була знайома структура, тому вибір був очевидним.
Ігорю Сліпцю 59 років, але він теж став на захист країни разом із сином. Вони служили разом на всіх основних напрямках — у районі Оріхова на Запоріжжі, на Херсонщині, під Бахмутом на Донеччині. Нещодавно бригада повернулася на Запоріжжя.
3 листопада вранці Андрій мав заступити на позицію. О 10-й ранку Ігор повертався з бойового завдання. Син телефонував йому, що приготував їжу — котлети та канапки — і вже готується до служби. Ніхто не знав, що це буде їхня остання розмова. За словами батька, когось з командування «завернув» Андрія на половині шляху, щоб він прибув на церемонію нагородження.
Ігор дізнався про атаку від побратимів і друга, який був у відпустці. «Петрович, Андрюха 200. Тримайся», — сказав йому той. Побратими розповіли, що Андрій загинув від уламка, який потрапив йому в голову. «Я Андрія не побачив. Побратими розповіли, що його тіло вціліло, тільки під каску потрапив уламок, через це він миттєво й загинув. Там же вся алея була вкрита тілами наших хлопців», — згадує батько.
Ігор не може дізнатися деталей, оскільки всі, до кого міг звернутися, або загинули, або перебувають у важкому стані в лікарні. Серед загиблих був Володимир Возний, колишній керівник Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За інформацією журналістів, Возний обіймав посаду заступника командира бригади з тилового забезпечення в 128-ій ОГШБ.
«Наймолодшому хлопцеві, який загинув, був 21 рік, він у машині поруч сидів. Із сином загинув Андрій Тарасенко — командир артилерії. А мій син якраз займався тією справою, щоб москалів гатити ракетами. На нашу країну напав ворог, ми маємо її боронити», — говорить Ігор Сліпець.
За кілька днів до нагородження сина Ігор теж отримав службову відзнаку — «Золотий хрест». На той час нагороджували невеликими групами, подалі від лінії розмежування.
Журналісти «Слідства.Інфо» встановили деякі обставини ранкової атаки. За даними з особистих джерел, командир бригади Дмитро Лисюк прибув на місце нагородження з запізненням. Українським бійцям мали вручити нагрудні відзнаки «Срібний едельвейс» — нагороду піхотинця, започатковану самою 128-ою бригадою, — та берети.
Однак артилеристи не встигли отримати відзнаки. Вибух стався на початку церемонії. Це був перший випадок, коли нагороди вручали у фронтовій зоні на відкритій місцевості. Раніше подібні заходи проводилися у прифронтових містах у глибоких бетонних укриттях. Про нагородження військовослужбовців зазвичай повідомляють у Головному управлінні морально-психологічного забезпечення Збройних сил України.
На запитання журналістів про те, хто ініціював проведення церемонії, командир Лисюк відповів, що це інформація з обмеженим доступом. 6 листопада президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що командира 128-ої бригади Лисюка відсторонили від посади на час проведення слідства.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за ознаками недбалого ставлення військової службової особи до служби, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України.