На початку березня 2022 року, коли Україна вже переживала повномасштабне російське вторгнення, Міністерство соціальної політики під керівництвом Марини Лазебної запустило спеціальний гуманітарний рахунок. Його призначення було чітким — допомогти українцям, які втратили житло та засоби до існування через військові дії. За перші місяці війни на цей рахунок надійшло понад 625 мільйонів гривень — як від громадян України, так і з-за кордону.
Для управління цими коштами міністерство створило спеціальну Комісію з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану. Спочатку комісію очолював заступник міністра Борис Лебедцов, пізніше його змінив Євген Котик. Комісія мала розподілити всі 625 мільйонів гривень та контролювати їх витрачання.
Журналісти видання «Слідство.Інфо» провели розслідування п'яти організацій, матеріали про діяльність яких надійшли їм на умовах анонімності від офіційного слідства. Ці п'ять структур отримали від Мінсоцполітики майже 164 мільйони гривень. Серед них — благодійні фонди «Владиславій» (раніше називався «Добра-Справа») та «Воля та гідність» (попередня назва «Кіри Денисівни»), громадська спілка «Національна асоціація паливного рітейлу», всеукраїнське громадське об'єднання «Інститут сестринської справи України» та громадське об'єднання «Закарпатське військово-патріотичне об'єднання «Карпатська Січ».
Під час розслідування журналісти виявили тривожну закономірність: не пов'язані між собою спілки та фонди переказували гроші одним і тим же компаніям. При цьому серед цих компаній не було жодного відомого великого постачальника, здатного забезпечити гуманітарну допомогу у значних обсягах. Крім того, виявилося, що гуманітарна допомога дійшла далеко не до всіх адресатів, яким вона була призначена.
Два благодійні фонди — «Владиславій» і «Воля та гідність» — змінили свої назви після отримання коштів від Мінсоцполітики. Керівник фонду «Владиславій» Владислав Мельохін пов'язаний з понад трьома сотнями компаній. Коли журналісти запитали його про можливу причетність фонду до розкрадання гуманітарних коштів, він відповів: «Що за маячню ви несете? Тим паче, у телефонному режимі. Все, до побачення. Мені немає про що з вами говорити».
Експерт Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб зазначила, що подібні маніпуляції зі змінами назв організацій можуть свідчити про спробу керівництва зняти з себе відповідальність за попередню діяльність. «Я не здивуюсь, якщо в якийсь момент ці фонди теж закриються», — додала вона.
Організації, що отримували кошти від Мінсоцу, переказували їх далі приватним фірмам, діяльність яких часто видавалася сумнівною — вони мали широкий спектр видів діяльності, що не завжди відповідав їхній основній функції. Ці компанії мали постачати товари чи надавати послуги.
Громадське об'єднання «Закарпатське військово-патріотичне об'єднання «Карпатська Січ» переказало 930 тисяч гривень фірмі «Релакс Інвест». Коли журналісти поговорили з керівницею цієї компанії Оленою Стучек, виявилося, що жінка не знала про свій статус директора. «Я би вам сказала, як там співпрацювали. На мене компанію оформили, а потім звідти телефонували: щоб звідти знятися, треба поїхати і заплатити немаленьку суму», — розповіла вона.
Стучек припустила, що її ім'я могли використати для оформлення компанії без її відома. Журналісти також отримали копію довіреності на ім'я Кирила Бендерського, який мав бути представником Стучек у питаннях, що стосуються компанії. Однак Бендерський теж нічого не знав ні про цю фірму, ні про Олену Стучек. «Є ймовірність, що моє ім'я методом «наукового тику» обрали і я став щасливим володарем якоїсь довіреності», — написав він у месенджері.
Дві інші компанії — «Бест Гарлік» та «Інпавелресурс» — разом отримали майже 44 мільйони гривень на гуманітарну допомогу. Журналісти не змогли зв'язатися з ними. Вони припустили, що керівники цих фірм можуть бути родичами, оскільки мають ідентичні прізвища та по батькові, а також зареєстровані за однією адресою.
Компанія «Інпавелресурс» нібито закуповувала товари у фірми «Торговий Дім Еліт-Едвайс». Загалом ця компанія отримала кошти від трьох з п'яти організацій. Раніше «ТД Еліт-Едвайс» вже фігурував у кримінальному провадженні про розкрадання державних грошей, виділених на проєкт в Національному інституті раку.
У кримінальному провадженні про гуманітарну допомогу зазначено, що аптечки, які постачав «ТД Еліт-Едвайс», насправді коштували трохи більше тисячи гривень за одиницю, але до фонду вони дійшли за ціною у чотири рази вищою. Лише на аптечках переплата могла сягати 3,5 мільйонів гривень.
Майже 24 мільйони гривень від Мінсоцу отримала компанія «Мікотон-Трейд» через благодійний фонд «Воля та гідність». Грошові перекази відбувалися протягом квітня 2022 року. За даними офіційного слідства, керівниця компанії Мірра Янковська виїхала в Німеччину 17 квітня того ж року.
Журналісти знайшли акаунт Янковської в одному з месенджерів і написали їй, але жінка спілкувалася неохоче, а потім видалила діалог і заблокувала видання. Коли журналісти приїхали за юридичною адресою компанії, консьєрж будинку запевнила, що про таку фірму чує вперше і такої у цьому будинку точно немає.
Ще дві організації сумарно отримали від Мінсоцу 86,5 мільйонів гривень. 18 травня 2022 року в обох змінилися керівники. Ними стали Валерія Чанишева та Євген Чанишев. Жінка очолила Асоціацію паливного рітейлу, а чоловік — Інститут сестринської справи. На своїй сторінці у фейсбуці Чанишева вказує, що перебуває у шлюбі з Жекою Чанишевим, що дозволяє припустити, що керівники двох абсолютно різних організацій є подружжям.
Після того, як Мінсоц здійснив переказ цим організаціям, кошти перераховувались по ланцюгу на рахунки приватних фірм. Спілка Валерії переказала майже 51 мільйон гривень за паливо фірмі «Мейн Трейд Груп», яка, до речі, є однією із засновниць самої спілки.
Далі «Мейн Трейд Груп» купує паливо ще у двох компаній, і ланцюжок закупівель не закінчується там. Одна з них закуповує паливо у ще двох фірм. Коли журналісти зателефонували цим компаніям, їхні представники сказали, що не постачають такі обсяги палива. Інша компанія-постачальниця підтвердила господарські відносини з «Люкс Оіл Трейд», але обсяги поставок не розкрила, посилаючись на комерційну таємницю.
Юридична адреса компанії Валерії Чанишевої знаходиться в квартирі однієї з білоцерківських панельок. Журналісти стукали в двері, але ніхто не відчиняв. Сусіди розповіли, що тут проживає бабуся, у якої онука вийшла заміж і живе у чоловіка. Журналісти припустили, що може йтися про Чанишеву, і поїхали за місцем прописки Євгена Чанишева. Там відчинила двері пані Лариса, яка представилася мамою Євгена. З самим Євгеном Чанишевим поговорити не вдалось — як сказала жінка, він перебуває у Польщі.
Інститут сестринської справи отримав від Мінсоцполітики понад 22,5 мільйонів гривень. За юридичною адресою організацію знайти не вдалося. Більше того, працівники експлуатаційної організації житлового комплексу стверджують, що такого будинку взагалі не існує.
Журналістам вдалося додзвонитися до Валерії Чанишевої — керівниці Національної асоціації паливного рітейлу, яка отримала від Мінсоцу майже 64 мільйони гривень. На запитання про те, що спілка підозрюється у розкрадання гуманітарних коштів, вона відповіла: «Надсилайте запит, потім вже будемо спілкуватися. Є 63 поправка, згідно з якою я можу не свідчити проти себе та своїх близьких».
На думку офіційного слідства, майже третину з придбаного палива на понад 14 мільйонів гривень привласнила «Мейн Трейд Груп». Керівник компанії Олександр Бєскокотов проігнорував повідомлення у месенджері та заблокував журналістів.
За даними слідства, Національна асоціація паливного рітейлу закупила модульні автозаправні станції та обладнання нібито за 13,7 мільйонів гривень. Насправді за нього заплатили у шість разів менше, а рештою коштів — 11,5 мільйонів гривень — заволоділи керівники асоціації.
Організації, якими керують Чанишеві, мали надати людям гуманітарну допомогу, паливо, генератори і встановити модульні АЗС. Про допомогу просили ради та адміністрації Київщини, Чернігівщини та Харківщини. Також звернулася народна депутатка від «Слуги Народу» Ольга Василевська-Смаглюк, яка обиралась за мажоритаркою в одному з округів Київщини.
Організації Чанишевих прозвітували про те, що всі кошти витратили, а допомогу надали. Однак журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до всіх, хто просив про допомогу, аби перевірити — чи справді вона дійшла до людей. Бучанська районна військова адміністрація у відповіді на журналістський запит повідомила, що у них відсутні підтвердження про отримання такої допомоги.
Поліська селищна рада на Київщині повідомила, що інформацію надати не може, оскільки це таємниця досудового розслідування. Вказана у відповіді стаття кримінального правопорушення порушується під час незаконного використання гуманітарної допомоги для отримання прибутку. За даними журналістів, Поліська селищна рада не отримувала допомогу.
У документі, отриманому «Слідством.Інфо», зазначено, що Харківська міська рада не отримала жодної допомоги від Інституту сестринської справи на виділені йому Мінсоцом 9,2 мільйони гривень.
Коли журналісти запитали у Міністерства соціальної політики, як чиновники контролювали використання коштів з гуманітарного рахунку, у відповіді йшлося, що посадовці досліджували звіти і зверталися до фондів та організацій лише щодо невикористаних грошей та їх повернення.
Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що звернутися до однієї з організацій для свого округу їй порадила тодішня очільниця Мінсоцу Марина Лазебна. Сама Лазебна заявила журналістам: «Я вам точно кажу, що ні ніяких розкрадань при мені не було, все контролювалося. Якщо є якісь питання у правоохоронних органів, вони можуть звертатися до мене. Я в країні і нікуди не виїжджала».
Перший голова Комісії Борис Лебедцов розповідав, що кошти надавали лише тим організаціям, які мали листи-прохання від офіційних структур про те, що потрібна допомога і в якій кількості. З відповіді Бучанської районної військової адміністрації дізнаємося, що вони просили конкретної допомоги від Інституту сестринської справи. У додатках до відповіді є лист «Про висловлення підтримки» спілці у їхніх починаннях.
Микола Ляшенко, колишній голова Бучанської районної військової адміністрації, зазначив: «Громадські організації, які могли допомогти, просили підписати меморандуми про співпрацю. Зі 100% організацій допомагали може 5-8%».
Перший заступник Міністра і за сумісництвом другий голова Комісії Євген Котик вважає, що зі сторони Мінсоцполітики було зроблено максимум в межах його повноважень і функцій. Тодішнє керівництво Мінсоцу стверджує, що про офіційне слідство, яке тривало вже понад рік, нічого не знає і з правоохоронцями не спілкувалось.
Коли журналісти звернулися до правоохоронців, ті повідомили, що кримінальне провадження щодо гуманітарної допомоги вони більше не розслідують. За даними журналістів, наразі провадження розслідується Національним антикорупційним бюро України.
Відтоді як правоохоронці почали розслідувати схеми з гуманітаркою, дружина Євгена Котика — Віталіна — стала власницею Toyota LAND CRUISER PRADO 150 2022 року випуску. Зараз така автівка коштує близько 50-70 тисяч доларів. Котик все життя працював на держслужбі. Він каже, що дружина продала квартиру, аби придбати машину.
Міністерка Лазебна та двоє її заступників — Лебедцов та Котик, які очолювали Комісію з питань розподілу гуманітарних коштів, звільнилися один за одним влітку минулого року.
Теперішні керівники Мінсоцу повідомляють, що не можуть нічого сказати про можливе розкрадання грошей, оскільки надання коментарів не належить до публічної інформації.