Кабінет міністрів оприлюднив список 64 осіб, які подали заявки на конкурс для обрання голови Національного агентства з запобігання корупції. Документи надійшли 27 грудня, а комісія затвердила допущених до участі 29 грудня. Серед претендентів — колишні парламентарії, працівники правоохоронних структур, адвокати, науковці та представники різних державних установ. Вони мають неоднакові досвід та мотивацію для керівництва одним із найважливіших органів у боротьбі з корупцією.
Журналісти видання «Слідства.Інфо» проаналізували список кандидатів і виявили цікаві закономірності та конфлікти інтересів.
Серед претендентів — 15 осіб, які раніше працювали в самому НАЗК. Колишні заступники голови Андрій Вишневський та Олександр Стародубцев (останній також керував Держагентством з питань державної служби і нині займає посаду заступника керівника апарату) подали документи на конкурс. Свої заявки направили також Агія Загребельська, яка очолює напрям мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці, керівник кадрового департаменту Ігор Дробко та керівник департаменту антикорполітики Дмитро Калмиков.
Документи подали й інші колишні працівники агентства. Роман Норець, який раніше керував управлінням внутрішнього контролю НАЗК, а тепер працює в СБУ, також претендує на посаду. Катерина Каплюк, яка виконувала обов'язки керівника відділу моніторингу способу життя та була членом Міжвідомчої робочої групи з питань притягнення до відповідальності за агресію проти України, також подала заявку. Вона раніше працювала журналісткою-розслідувачкою.
Серед чинних працівників НАЗК на посаду претендує Андрій Тетерук, екснардеп 8-го скликання Верховної Ради. Він займає посаду заступника керівника управління та керує відділом аналізу ризиків у Управлінні формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони.
На конкурс подався й Геннадій Кривошея, колишній колега Тетерука по парламенту. Нині він голова Громадської ради при КМДА та член антикорупційної громради при Міноборони. Під час депутатства Кривошея входив до об'єднання «Депутатський контроль», якому закидали непрозорі методи лобіювання бізнес-інтересів. Керівник цього об'єднання Вадим Руденко був фігурантом кримінального провадження щодо «бурштинової справи» Борислава Розенблата.
На посаду голови НАЗК претендують і чинні високопосадовці з інших відомств. Олександр Новицький, голова Держінспекції з питань архітектури та містобудування, вирішив змінити місце роботи. Тетяна Калита, заступниця міністра у справах ветеранів з питань цифровізації, також подала документи. Серед претендентів — член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Віталій Гацелюк, заступник голови Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук та тимчасово виконувач обов'язків директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони Сергій Степанян. Жоден з них раніше публічно не заявляв про намір змінити роботу.
Деякі кандидати мають слабкий зв'язок з антикорупційною сферою. Колишній начальник Харківського університету Повітряних сил ім. Кожедуба Андрій Алімпієв, начальниця управління земресурсів Миколаївської міськради Марія Горішня та старший помічник капітана судна в компанії Noble Drilling Віталій Качуровський також претендують на керівництво агентством.
Низка претендентів раніше вже брала участь у конкурсах на інші керівні посади в системі правосуддя та правоохоронних органах. Проректор Державного біотехнологічного університету в Харкові Олексій Вац та Роман Норець намагалися стати членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Керівник відділу детективів НАБУ Віктор Павлущик та колишній адвокат Олексій Шевчук раніше претендували на посади членів Вищої ради правосуддя.
Шевчук відомий своїми гучними заявами та конфліктами з іншими адвокатами. 19 грудня 2023 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області позбавила його права займатися адвокатською діяльністю через істотний дисциплінарний проступок. Деталі скарги не розкриваються, але раніше Шевчук мав публічний конфлікт з правозахисником Масі Найємом. Крім того, компанії, пов'язані з ним, фігурували в розслідуванні про незаконне вивезення чоловіків за кордон.
У списку претендентів була й суддя Харківського окружного адмінсуду Олена Заічко. Вона — фігурантка розслідування «Слідства.Інфо», яка могла просити колег знищити записи засідання суду, щоб переписати рішення на користь однієї з місцевих бізнесменок. Водночас Заічко виступала викривачкою у справі корупції одного зі своїх колег. Раніше вона претендувала на посаду у ВРП.
Радник голови Верховної Ради Олександр Гладун, який також подав документи на конкурс, був кандидатом у комісію з відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
До фіналу конкурсу на посаду директора НАБУ виходили керівник 4 відділу ДБР Сергій Гупяк та керівник Другого підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров. Провідний юрисконсульт відділу запобігання корупції НАЗК Руслан Ігонін раніше намагався стати суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Керівник громадської організації «Право людей» Володимир Сойма збирався очолити Офіс протидії рейдерству при Мін'юсті.
Сергій Маштабей, головний спеціаліст Управління цифрового розвитку та поштового зв'язку Мінінфраструктури, раніше подавався на декілька високих конкурсних посад — директора Бюро економічної безпеки та заступника голови Державної судової адміністрації з цифрового розвитку. Він був одним із кандидатів на голову БЕБ, який публічно заявляв про порушення на конкурсі.
Серед претендентів — учасники гучних скандалів, пов'язаних з корупцією та зловживаннями. Деякі були суб'єктами таких історій, інші — жертвами.
Колишній виконувач обов'язків керівника Одеської митниці Михайло Мірошніченко подав документи на конкурс. У своїй автобіографії він скромно зазначив, що працював у Держмитслужбі, а нині є волонтером благодійного фонду «Ціль». Однак нардеп Ярослав Железняк розповідав, що Мірошніченко звільнили через причетність до «зернових схем», про які писали журналісти OCCRP. За висновками тимчасової слідчої комісії під керівництвом Железняка, втрати бюджетів від обігу «чорного зерна» лише за серпень-вересень 2022 року становили близько 5 млрд грн. За розрахунками НБУ, сума неповернутого валютного виторгу за 2022-2023 роки, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить 80 млрд грн. На думку членів комісії, цю схему з продажу «чорного зерна» покривали, зокрема, й митники.
В іншому скандалі фігурував Володимир Подорожко, керівник справами виконавчого апарату Запорізької обласної ради, який також бажає очолити НАЗК. За повідомленнями ЗМІ, у квітні 2023 року Подорожко та інший чиновник через офіційні письмові зауваження фактично штучно загальмували розгляд та прийняття проєкту рішення про заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Запорізької області. На їх захист нібито став митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Повідомлялось, що через такі дії облрада позбавила Подорожка ключових адміністративних повноважень.
Станіслав Серьогін, начальник Центрально-західного міжрегіонального теруправління Агентства з розшуку та менеджменту активів, який раніше також претендував на посаду голови АРМА, фігурує в антикорупційному розслідуванні часів Януковича. Розслідування стосується незаконної передачі мисливських угідь у Київській області. Компанія Серьогіна ТОВ «Томилівська дача» незаконно отримала майже 5000 га угідь на 25 років від облради, якою керував нинішній нардеп від забороненої партії ОПЗЖ Олександр Качний. Серьогіна через його бізнес-партнерку пов'язували з одіозним мисливським клубом «Кедр», який вів діяльність на території угідь «Сухолуччя». Примітно, що брат Серьогіна Олександр у 2017-2019 роках був членом НАЗК, також був кандидатом на голову АРМА, подавався на члена Вищої ради правосуддя, а зараз працює начальником відділу з питань запобігання і виявлення корупції секретаріату ВРП.
Юрій Хить, кандидат на голову НАЗК, був звільнений у вересні 2023 року з посади прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через внесення неправдивих відомостей у звіт за підсумками 2022 року. Інший прокурор САП, Сергій Подгорець, який також подав документи на конкурс, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за процесуальні порушення.
Олег Корецький, колишній начальник третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами Головного сервісного центру ДБР, також претендує на посаду голови НАЗК. Він відомий як керівник слідчої групи ДБР, яка вела більшість так званих «справ Порошенка». Це справи про можливе ухиляння від сплати податків під час продажу «Кузні на Рибальському», купівлю каналу «Прямий», декларування доходів, підготовку Мінських угод, Липецьку фабрику Roshen, передачу землі на Миколаївщині, призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, а також так звану «справу Томоса» про розпалювання міжрелігійної ворожнечи при створенні ПЦУ. Посаду Корецького скоротили, він пов'язував це з тиском керівництва ДБР через його позицію щодо необхідності закрити частину «безперспективних» справ.
Прокурорка Офісу Генерального прокурора Валентина Сеник також подала документи на конкурс. Найгучнішою справою, яку вона супроводжувала, була справа про ймовірне незаконне збагачення нинішнього заступника голови НАЗК Артема Ситника (тоді директора НАБУ) через його відпочинок на території мисливського угіддя «Поліське-Сарни». Директора НАБУ тоді визнали винним у правопорушенні та внесли до реєстру корупціонерів.