Редакція «Слідства.Інфо» звернулася до військовослужбовців різних бригад та ділянок фронту, щоб дізнатися їхню позицію щодо законодавчої ініціативи, яку наприкінці грудня Кабінет міністрів передав до парламенту. Документ спрямований на вдосконалення системи мобілізації та військового обліку в країні.
Законопроєкт передбачає низку змін, які торкнуться як військовозобов'язаних у цілому, так і осіб, які ухиляються від служби, і тих, хто вже перебуває у військовому стані. Серед ключових пропозицій — зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років, запровадження можливості отримати повістку через особистий електронний кабінет або електронну пошту, заборона на вступ до державної служби без базової військової підготовки чи служби, скасування категорії «обмежено придатний», запровадження системи штрафів для ухилянтів, включаючи позбавлення права на кредити та водійські посвідчення, а також встановлення можливості демобілізації після 36 місяців безперервної служби під час воєнного стану.
На цьому етапі це лише урядова пропозиція, яка потребує схвалення Верховної Ради та підпису президента для набуття чинності. Експерти припускають, що документ ще буде змінюватися, оскільки окремі депутати вже заявили про намір внести до нього поправки.
Військовослужбовці, з якими спілкувалися журналісти, у більшості випадків позитивно сприймають цю ініціативу, однак наголошують на необхідності якнайшвидшого впровадження змін. На їхню думку, потреба в людських ресурсах на фронті виникла давно, і затримки з реалізацією законопроєкту можуть мати серйозні наслідки.
Командир батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади Макс «Кондор» підкреслює: «Нам люди, людський ресурс потрібен вже зараз, а це тільки законопроєкт. Чи запрацює він, чи не запрацює, що буде далі, які будуть потреби цієї війни й ЗСУ — я не знаю. І чи зможуть реалізувати все те, що в законопроєкті пропонують? Ще раз кажу — люди потрібні вже!»
Позицію командира поділяє командир роти 93-ї окремої механізованої бригади «Сід». Він вважає, що посилення штрафів та обмежень для тих, хто ухиляється від військової служби, — це необхідна нині міра, незважаючи на критику в соціальних мережах. За його словами, більш суворі санкції мають позитивний вплив на поведінку громадян, як це було з посиленням штрафів за керування автомобілем у нетверезому стані. «Копійчиною по кишені — завжди дуже хороший урок для наших громадян», — зазначає військовий.
Військові вважають, що запровадження жорстких правил мобілізації зробить реальною можливість залучити до армії ще 450-500 тисяч людей. Цю цифру раніше озвучували президент України Володимир Зеленський та голова партії «Слуга Народу» Давид Арахамія. Крім того, нові норми дають надію на демобілізацію тим, хто вступив до армії у лютому 2022 року.
Сергій Гнезділов, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади, наголошує на важливості встановлення чіткого терміну служби: «Військовослужбовців треба вже демобілізовувати, не так багато з них залишилися цілими й неушкодженими, і ось їм потрібно дати певну надію і розуміння того, наскільки довго вони будуть в армії. Треба дати можливість демобілізуватися через 2,5 роки (30 місяців), я вважаю це оптимальним варіантом. І якщо військовослужбовець вирішить, що він готовий продовжувати службу, то хай продовжує, але право вибору обов'язково треба на законодавчому рівні надати, щоб людина не відчувала себе рабом чи в полоні власної ж держави».
Комбат 47-ї окремої механізованої бригади Олександр Ширшин «Геній» вважає, що впровадження змін потребуватиме щонайменше півроку. На його думку, жорсткі заходи щодо мобілізації є необхідними, оскільки історія воєн демонструє, що авторитарні режими часто досягають більших військових успіхів. «Я не кажу, що ми маємо стати авторитарною країною, у жодному разі, але є моменти, коли доводиться ухвалювати складні рішення, бо є певна ціль і певна задача. Якщо ми не докладемо зусиль — цілком можливий сценарій програшу України», — зазначає він.
Однак командир роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади «Самаель» вбачає основну проблему не в часі, необхідному для впровадження нових правил, а в тому, що вони не будуть застосовуватися однаково для всіх. На його думку, корупція залишається серйозною перешкодою, і сини впливових бізнесменів та депутатів знайдуть способи уникнути відповідальності. «Щодо посилення покарань для ухилянтів. Ну кого вони збираються ловити? Ми ж всі прекрасно розуміємо, у якій країні ми живемо, на жаль. Корупція, як була, так і є, вона нікуди не поділася», — переконаний боєць.
Усі військові, з якими спілкувалися журналісти, одностайні в тому, що встановлення чіткого терміну служби є надзвичайно важливим як для тих, хто вже воює, так і для потенційних мобілізованих. Проте командир роти 93-ї бригади «Сід» вважає, що заміну бійців слід проводити поступово, щоб досвідчені військовослужбовці могли передавати знання новобранцям. «Ті, хто вже давно воює, мають досвід. Тому потрібно їх трошки міксувати, щоб передавати знання. Хоч новомобілізовані й проходитимуть підготовку, тактичну медицину і так далі, але… Загалом ініціатива хороша, але, як на мене, є нюанси, які не відповідають реаліям», — зазначає він.
Військовий також вказує на необхідність доопрацювання пропозиції щодо визначення придатності до служби. Він наводить приклад: люди з пораненнями в плече чи лопатку не можуть нормально працювати рукою і мають труднощі зі стрільбою, тому їх класифікують як «обмежено придатних». Якщо цю категорію скасувати, залишиться лише дихотомія між придатними та непридатними, що не відповідає реальним можливостям деяких військовослужбовців.
Павло Петриченко, молодший сержант 59-ї бригади ЗСУ, вважає, що законопроєкт має чітко визначити, хто та на які посади може мобілізуватися. На його думку, мобілізовані люди повинні насамперед направлятися на фронт, а не займати тилові посади в армії, як це часто трапляється з впливовими особами. Крім того, він пропонує дозволити мобілізацію осіб, які відбувають покарання у тюрмах, але виключно на передній край.
Опублікований законопроєкт викликав активне обговорення в соціальних мережах. Багато користувачів критикували ініціативу через те, що вважали запропоновані обмеження для ухилянтів надмірними. Українські захисники відреагували на ці дискусії з іронією.
Сергій Гнезідлов пояснює реакцію суспільства впливом державної пропаганди протягом тривалого часу: «Реакція на цей законопроєкт у соцмережах — це реакція суспільства, яке тривалий час було під впливом державної пропаганди. Я абсолютно розумію людей, бо слухати пісню «Фортеця Бахмут — всі молитви наші тут», донатити 10 гривень і таким чином заспокоювати свою совість — це одна справа. А коли нарешті держава заявила, що якщо ти маєш права, то ти маєш і обов'язки — це вже інша. Наші люди з цим не погодилися і це дуже печально».
Командир роти 58-ї бригади «Самаель» також вбачає причину негативної реакції частини суспільства в діях влади. Він наводить приклад: на розважальне шоу «Тихий вечір» виділяють 27 мільйонів гривень, тоді як військові змушені просити у волонтерів кошти на придбання пікапів для потреб фронту. «Я думаю, що риба гниє з голови. Тобто, на мою думку, основна проблема в тому, що немає зараз єдності й роботи на одну ціль у військових, цивільних і влади», — резюмує він.