Російські спецслужби активно використовують платформи для знайомств, щоб залучити українців до здійснення терактів та диверсій на території України. Схема вербування відпрацьована до дрібниць: все починається з невинного спілкування в мережі, переходить до встановлення довіри через особисту зустріч, а потім жертву спонукають до злочину під виглядом спецоперації або заробітку.
У Львові минулого року суд засудив 21-річного молодика до трьох років позбавлення волі в умовному порядку за підпалення відділення «Укрпошти». Юнак був переконаний, що діє на замовлення СБУ для затримання російських кураторів. Насправді його маніпулювали представники російських спецслужб. Знайомство почалося в дейтинг-застосунку, де він спілкувався з дівчиною протягом двох тижнів. Потім невідомий телефонував йому, представляючись працівником СБУ, і стверджував, що його знайома працює на Росію. Невідомий навіть надіслав відео з нібито затриманням дівчини. Після цього він змусив хлопця купити бензин та взяти участь у так званому «виманюванні» російських кураторів з приміщення пошти. Дотримуючись вказівок, молодик вилив паливо біля входу та підпалив його. Пізніше він розповідав деталі цієї історії у львівському суді.
Подібні випадки трапляються по всій Україні. Торік злочини за таким сценарієм були зареєстровані у Дніпрі, Одесі, Кропивницькому та Нікополі. У кожному випадку російські спецслужби застосовували однакову тактику: знаходили українців, часто неповнолітніх, які шукали романтичні стосунки в інтернеті, емоційно маніпулювали ними, завойовували довіру, а потім спонукали до вчинення злочину.
Історія 17-річної Марії з Одеси демонструє, як детально розроблена ця схема. Дівчина познайомилася з хлопцем у популярному дейтинг-додатку. У Телеграмі він мав нік «Джон Рембо» і представився як Георгій. Спочатку спілкування було звичайним: жарти, компліменти, обмін фотографіями. Хлопець розповідав про себе через голосові та відеоповідомлення, але обличчя не показував. Він стверджував, що займається футболом біля Іподрому в Одесі. Щодо свого нікнейму пояснив, що фільм про Рембо — його улюблений.
Забезпечивши певний рівень довіри через листування, він запросив Марію на побачення. Вони домовилися зустрітися у парку Перемоги біля Аркадії. На зустріч прийшов високий привабливий молодик років 18-19. Вони посиділи на лавці, поговорили, випили. Після цього хлопець написав повідомлення, цікавлячись, як їй побачення і чи вона безпечно дісталася додому. Така увага сподобалася дівчині.
Марія нещодавно переїхала в Одесу на навчання. Вона працювала на підробітку, гуляла з друзями, з дитинства займалася українськими народними танцями. Вона ніколи не мала проросійських переконань і не підтримувала Росію.
Спілкування з хлопцем тривало близько місяця, але більше вони не зустрічалися особисто. Марія дуже хотіла побачитися знову і постійно просила про зустріч. Хлопець відповідав невизначено: «завтра», «потім», «подивимось». Потім він поставив умову: якщо вона йому допоможе, тоді вони зустрінуться. Він попросив забрати його рюкзак.
Марія погодилася. Хлопець сказав, що в рюкзаку балони з фарбою, і надіслав геопозицію, де його залишив, пояснивши, що запізнюється на тренування. Дівчину здивувало таке прохання, але вона поїхала, оскільки дуже хотіла зустрітися з хлопцем, якого вже вважала своєю людиною. Вона хотіла продовження стосунків, прогулянок, хотіла дивитися, що буде далі.
Біля дерева Марія кілька хвилин вагалася, але потім взяла рюкзак і викликала таксі. Вона нічого не запідозрила, але здивувалася — рюкзак був дуже важкий і брудний.
Її телефон майже розрядився, тому вона зайшла в кафе, щоб підзарядитися. У цей час хлопець зателефонував і попросив увімкнути камеру, щоб переконатися, що вона забрала рюкзак. Потім він попросив піти з рюкзаком у туалет, мотивуючи це тим, що через людей та музику погано її чує. Марія послухалася. Він ще раз попросив показати рюкзак.
«Він запитав, чи бачу я «канатіки», я відповіла, що так. Він питає, чи можу я їх скрутити, бо там фарба в балонах, щоб вони не розсипалися. Зараз це звучить як абсурд, але я тоді справді йому повірила. Я їх якось не так закрутила, я не вміла. Я закрутила як косичку», — розповідала Марія.
Потім він скерував її до військкомату на вулиці Канатній. За його словами, там мав вийти його друг і забрати рюкзак. Вони були на телефонному зв'язку. «Джон Рембо» попросив увімкнути камеру, пояснивши, що хоче її побачити. Марія показала йому чоловіка, який стояв біля військкомату, запитавши, чи це його друг. Хлопець відповів, що не треба нічого давати цій людині.
Потім він почав метушитися, його тон змінився. Він описував якісь двері всередині будівлі ТЦК, пояснював, як туди пройти. Марія не знала, звідки він це знав, але це вселяло їй довіру, що можливо там справді працює його друг. Вона запропонувала пройти всередину, але хлопець наполягав, щоб вона чекала на вулиці.
Це здивувало дівчину, але вона послухалася. Однак незабаром зрозуміла, що стоїть із брудним рюкзаком, а люди проходять повз і дивляться на неї. Вона зніяковіла і зайшла за будинок.
«Я почала просто думати. Скинула рюкзак, бо він важкий, поставила біля сміттєвого баку. Мені це набридло і зовсім не потрібно. Сам нехай це все робить. Вийшла з-за будинку, щоб сказати йому, що я нічого робити не буду, що мені нецікаво з ним спілкуватися», — розповідала Марія. Саме в цей момент її затримали.
Вона відчула страх. «Зі мною почали розмовляти і пояснювати. Десь через 20-30 хвилин я почала розуміти, до мене потроху почало доходити», — ділиться дівчина.
Марію затримав спецпідрозділ СБУ. За кілька тижнів до цього до правоохоронців через чат-бот «Спали ФСБшника» звернувся хлопець, який у Телеграмі шукав роботу. Невідомі особи запропонували йому за гроші виготовити саморобний вибуховий пристрій. Слідчі СБУ вирішили скористатися цією інформацією і попросили заявника продовжувати листування. Так вони дізналися, де потрібно залишити вибухівку. Замість реального пристрою поклали муляж. За словами оперативників, вони здивувалися, коли прийшла тендітна юна дівчина, і не знали, що вона діяла несвідомо. Правоохоронці простежили за Марією.
Коли дівчина зайшла за будівлю і вийшла без рюкзака, працівники СБУ припустили, що вона заклала там вибухівку, тож вирішили затримати її.
Правоохоронці перевірили все листування та провели допит. Вони переконалися, що російські спецслужби використали неповнолітню дівчину, ймовірно, плануючи підірвати її, коли вона зайде у потрібний кабінет у будівлі ТЦК. За проханням прокурорів, дівчину до відповідальності не притягали.
«Цей Георгій, з ким вона зустрічалася, і «Джон Рембо», з яким листувалася, — ми впевнені, що це взагалі різні люди. «Джон Рембо» спілкується, знайомиться в інтернеті з дівчатами. А з ними на побачення ходить, залежно від міста, умовний Георгій, який у них, швидше за все, або в Одесі, або катається Україною», — пояснює оперативник СБУ, знайомий зі справою Марії.
На думку правоохоронців, хлопець, який прийшов на побачення з Марією, діяв за вказівками російських спецслужб, хоча міг і не знати конкретної мети. Оперативники припускають, що він погодився на підробіток за гроші і підтримував зв'язок зі спецслужбами. Знайти «Георгія» так і не вдалося, оскільки зустріч відбулася задовго до «спецоперації» із рюкзаком.
«Одна справа просто переписуватися, а інша — побачити людину вживу. Це психологічно продуманий хід, один із методів їхньої роботи, це важливий момент. Вони отримують довіру не тільки листуванням, а й зустріччю з підставною особою. Марія розповідала, що вона у листуванні жартувала, а він не пам'ятав цього при зустрічі. Хлопець був симпатичний, грубо кажучи, спеціально підготовлена людина», — пояснює правоохоронець.
Як кажуть правоохоронці, частина людей, яких затримують за теракт, не усвідомлює, що саме роблять. «Російські спецслужби зацікавлені, щоб йшла людина, яка не знає. Бо їм простіше витратити якусь отаку Марію, підірвати разом з нею, ніж витрачати свого підготовленого агента», — додає представник СБУ. Він також зазначає, що вербуванням українців займається багато колл-центрів, і кожен має свою методику.
Отримавши дані телеграм-акаунту «Джона Рембо», журналісти встановили, що він був зареєстрований влітку 2024 року. Його активність у месенджері складалася переважно з оголошень про роботу. Наприкінці липня 2024 року він написав у київському чаті з вакансіями: «Всім привіт! Підробіток із хорошою оплатою! ПП».
В іншому оголошенні йшлося: «Україна. Колл-центри не твоє? Але хочеш заробляти багато? Тоді давай до нас. Ніяких дзвінків та офісів! ЗП від 1000 доларів».
Акаунт підписався на низку чатів із пошуком роботи у різних містах України і навіть у польському Лодзі. За час існування акаунту «Джон Рембо» залишив понад 500 оголошень із обіцянками роботи за хороші гроші. Переважна більшість була російською мовою, деякі — українською.
Одне з повідомлень гласило: «Школярі, жіноча стать, неадеквати — повз. Дохід за одну зміну від 1000$. Анонімність гарантуємо. Навчаємо всьому з нуля. Головне — голова не плечах». Деякі оголошення мали прямий контекст — з картинками палаючих автівок.
«Запрошуємо на роботу енергійних хлопців та дівчат із бажанням працювати та заробляти. Ми працюємо по всій Україні. Заробітна плата 1000$ за пару годин. За інформацією звертайтеся у Телеграм», — йшлося у повідомленнях, розкиданих по чатах.
Спілкування з Марією «Джон» почав у березні 2025 року, а вже за місяць попросив забрати рюкзак. Того року, за наявною інформацією, «Джон Рембо» оголошень у групах не публікував. Наразі цей акаунт видалений з Телеграму.