На завершення року президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про запровадження санкцій щодо шістьох осіб, яких пов'язують з наркокартелем «Хімпром». Це злочинне угруповання, за версією правоохоронців, контролює мережу розповсюдження синтетичних наркотиків на території України та Російської Федерації. Проти картелю в Україні розпочато численні кримінальні провадження, а його діяльність задокументована в десятках судових рішень.
Рада національної безпеки і оборони України визначила шість осіб, які потрапили під санкції. Першим фігурантом є Єгор Васильович Буркін, уродженець міста Стерлітамак у Башкортостані, який володіє російським паспортом. На території України він користувався документами на імʼя Єгора Василійовича Левченка. З 2016 року цей чоловік перебуває в розшуку — він покинув Київ, вилетівши до Кошиці у Словаччині, і не повернувся. Крім того, він виступає стороною у кількох кримінальних та адміністративних справах. За даними санкційного указу, Левченко-Буркін також використовував імена Артема Олександровича Єрмолаєва (як громадянин Молдови) та Артура Сачіанова (як громадянин Литовської Республіки).
Другим санкціонованим фігурантом є Андрій Абрамович Амірханян, відомий у Росії під цим іменем, а в Україні — як Андрій Абрамович Лемішко. Саме під останнім іменем його розшукують українські правоохоронці з 2016 року. Згідно з даними РНБО, він володіє документами громадянина Республіки Білорусь на імʼя Андрія Олексійовича Пархоменка.
Під санкції також потрапили громадяни Російської Федерації Артем Олександрович Градопольцев та Денис Іванович Кліпов. Останній отримав посвідку на проживання в Україні. У 2019 році Голосіївський районний суд винесено вирок під цим іменем за участь в організації незаконного розповсюдження наркотиків — два роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Санкціями також охоплений росіянин Тимур Ілясович Галямов, який в Україні користується документами на імʼя Артема Ельдаровича Халікова. За офіційними даними, у 2017 році він керував автомобілем Toyota в нетверезому стані на Хрещатику, внаслідок чого сталася дорожно-транспортна пригода. Кримінальне провадження було закрито через сплив строків давності.
Градопольцев та Галямов, подібно до Буркіна, мають башкирське походження. За інформацією російських реєстрів, Градопольцев був зареєстрований у Стерлітамаку як індивідуальний підприємець і засновник компаній «Башметотходы» та «Дворэкосервис». Халіков в Україні займає посаду директора ТОВ «Куба-М», яке, за даними реєстрів, займається торгівлею меблями. Засновником цієї компанії є громадянин Росії Артур Ільдарович Ісаєв. У 2017 році особа з таким іменем вступила до Башкірського державного медичного університету на спеціальність «лікувальна справа».
Останній фігурант санкційного списку — Альберт Мінуллович Сафіханов, який в Україні користується документами на імʼя Роберта Радіковича Будаєва, уродженця Азербайджану. Під цим іменем у 2020 році Сафіханов-Будаєв уклав угоду про визнання винуватості з прокурором у справі про розповсюдження наркотиків у Російській Федерації. За судовими матеріалами, він розповсюджував наркотики у містах Новокузнецьк, Ростов-на-Дону, Таганрог, Тюмень, Липецьк та прилеглих населених пунктах, заробивши на цьому близько 340 тисяч доларів протягом двох років. Частину коштів він зберігав у своєму житлі в Києві. Голосіївський районний суд призначив йому умовне покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та постановив конфіскувати готівку в розмірі 2 млн гривень з банківського сейфу, два годинники, золотий ланцюжок та автомобіль Infiniti QX 70.
Служба безпеки України повідомила, що з початку повномасштабної військової агресії вона знешкодила понад 60 угруповань, які планували перетворити Україну на транзитну країну для доставки наркотиків до Європейського Союзу. Картелю «Хімпром» закидають торгівлю синтетичними наркотиками, зокрема так званими «солями», а також управління кол-центрами, які займаються фінансовим шахрайством — виманюванням у людей номерів банківських карток та секретних кодів для крадіжки коштів. Серед основних «споживачів» наркотиків називають військовослужбовців.
У офіційному повідомленні СБУ зазначалось: «За координації спецслужб Російської Федерації цей наркосиндикат з 2014 року намагається розгорнути свою діяльність в Україні. Злочинна організація характеризується чіткою ієрархічною структурою та безумовним виконанням вказівок своїх керівників, які переховуються від правосуддя у Мексиці. Розгалужена мережа учасників по всьому світу нараховує майже 1 тисячу осіб, які щомісяця забезпечують нелегальні прибутки наркокартелю у розмірі понад 2 млн доларів США».
За даними спецслужби, під час операцій затримано 89 наркоділків, яким повідомлено про підозру. Крім того, 34 організатори та активні учасники наркоугруповань отримали реальні терміни тюремного ув'язнення. Серед затриманих виявилось двоє колишніх працівників підрозділу Національної поліції, який займається боротьбою з наркозлочинністю.
Ещё у 2019 році Генеральна прокуратура повідомляла про припинення діяльності транснаціонального угруповання, яке протягом більше чотирьох років продавало наркотики за криптовалюту в інтернеті. Тоді було затримано 20 учасників схеми. За словами начальника департаменту ГПУ Сергія Кізя, розслідування встановило, що у 2014 році на території України була створена ієрархічна злочинна організація, до складу якої увійшли як громадяни України, так і громадяни інших держав, зокрема Російської Федерації.
Тодішній перший заступник голови СБУ Павло Демчина зазначав, що до 2017 року організація активно функціонувала на території України та Російської Федерації. Однак після масових затримань у Росії основні учасники — громадяни РФ — переїхали в Україну та організували дистанційне керування незаконним бізнесом, значно посиливши заходи конспірації.
Демчина розповідав журналістам про суворі дисциплінарні методи в організації: «Окремі члени злочинної організації на сьогоднішній день не мають пальців на руках. За будь-яке порушення правил конспірації, поведінки, несанкціоновані контакти чи використання власних мобільних телефонів на робочих місцях приїжджали спеціально навчені люди і просто обрубували пальці».
Пізніше інформація про викриття лабораторій картелю періодично з'являлась у офіційних повідомленнях правоохоронців у засобах масової інформації.
У грудні 2021 року колишній заступник голови МВС Олександр Гогілашвілі в інтерв'ю виданню «Бабель» згадував про «Хімпром» як про можливе джерело загроз для себе та своєї сім'ї. Він розповідав про спробу замаху на нього в 2019 році, коли розстріляли його автомобіль. Гогілашвілі стверджував, що картель контролюється російськими громадянами, які виробляють та розповсюджують амфетамін у величезних кількостях. За його оцінкою, затримання «Хімпрому» дозволило б скоротити обіг амфетаміну в Україні на 60 відсотків. Він також наголошував на тому, що діяльність картелю переплетена з корупцією в різних державних органах, включаючи Національну поліцію, МВС, прокуратуру та СБУ.
Один з адвокатів картелю, керівник компанії «Law Firm Tihishvili» Георгій Тігішвілі стверджував, що під час розгляду кримінальних справ проти його клієнтів Генеральна прокуратура залучала представників громадських організацій, які фактично тиснули на суд. Тігішвілі описував справу про «Хімпром» як найбільшу в історії України за кількістю учасників провадження. Він зазначав, що у справі було близько 80 прокурорів і 15 слідчих. За його словами, суд ігнорував численні порушення з боку слідчих органів та прокуратури. Тігішвілі також повідомляв, що його клієнт мав найбільшу суму застави за всю історію України — майже 300 млн гривень. За судовими документами, йдеться про Єгора Буркіна-Левченка.
Паралельно інформаційне поле насичувалось матеріалами сумнівного характеру. З одного боку, з'являлись публікації про викриття діяльності представників картелю, з іншого — іміджеві матеріали про те, що фігуранти допомагають армії та фінансують благодійні фонди. Реальні факти з судових рішень часто доповнювались емоційними та маніпуляційними даними, які неможливо перевірити в незалежних джерелах. Для пошукових запитів в інтернеті було створено десятки «односторінкових» сайтів, метою яких було «забити» пошукову видачу та переконати читачів у непричетності керівників картелю до наркотрафіку. Одночасно існують десятки сайтів з особистими даними, копіями паспортів, фотографіями з особистих архівів, витягами з оперативних справ та схемами розгалужених мереж зв'язків ймовірних учасників.
Російські пропагандистські медіа передбачувано звинувачують у появі та поширенні картелю саму Україну.
Згідно з санкційними документами, паспорт громадянина України для виїзду за кордон Буркін отримав у листопаді 2014 року. У 2017 році в Росії дійсно затримали низку членів картелю, а департамент консульської служби МЗС звертався до російської сторони з проханням надати інформацію про наявність серед затриманих громадян України. За судовими матеріалами, у 2017 році Головне управління Державної міграційної служби в Києві скасувало своє рішення від 10 жовтня 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
16 серпня 2022 року Окружний адмінсуд Києва прийняв до розгляду заяву Буркіна щодо скасування цього рішення, фактично про поновлення його українського громадянства. 9 листопада 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення на користь Буркіна. У квітні 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив міграційній службі в оскарженні цього рішення.
Навесні 2023 року Єгор Буркін-Левченко в інтерв'ю одеському блогеру Стасу Домбровському заявляв, що він бізнесмен, репутацію якого намагаються знищити конкуренти. За його словами, він перебуває в Мексиці. Аби довести свою непричетність до наркотрафіку, він оголосив акцію під назвою «Спіймай баригу». Левченко обіцяв винагороду українцям, які затримали наркокур'єрів чи виробників наркотиків. Домбровський називав його «меценатом акції». Про цю акцію масово писали українські онлайн-медіа. На каналі «1+1» у програмі «Гроші» вийшов 11-хвилинний сюжет про акцію зі спікерами Домбровським та адвокатом Левченка Андрієм Кузьменком. У 2017 році Кузьменко представляв у суді інтереси одного з «вербувальників» картелю.
У промоції акції брали участь Анатолій Анатоліч, Катя Осадча, Юрій Горбунов, Злата Огневич, Ірина Федишин та Наталя Могилевська.
Згодом Домбровський став публічно критикувати та засуджувати Левченка і діяльність картелю. Він заявляв, що за «Хімпромом» можуть стояти колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та екснардеп Ілля Кива. Примітно, що незадовго до своєї смерті й сам Кива згадував про картель, називаючи його «частиною державної системи» і звинувачуючи силові органи України в його координації.
Анонсування та початок акції «Спіймай баригу», білборди якої розміщувалися по всій країні, а реклама звучала на численних радіостанціях, дивним чином збіглися з періодом активного судового розгляду справ, у яких фігурував Левченко-Буркін. Крім того, за кілька місяців до цього в медіа з'явилися десятки публікацій, спрямованих проти одного з керівників добровольчого формування «Архангели Михайла» Михайла Маймана (Помогайбо), у якого з Левченком нібито спочатку були ділові відносини, які згодом завершились. Майман неодноразово вступав у публічні перепалки з Кивою.
У мережі можна знайти подяки від організації Маймана зі згадкою Левченка-Буркіна на адресу фонду «Фром Харт Юей». На адресу цього ж фонду нібито було надіслано подяку щодо діяльності іншого фігуранта санкційного списку Андрія Амірханяна. Засновником фонду є Олександр Олександрович Морозов з Мелітополя. У ЗМІ можна знайти публікації про благодійну допомогу від фонду — отримання великої «фури» від компанії Scania, а також експертні коментарі щодо гуманітарної допомоги.
Згідно з даними порталу «Судова влада України», Єгор Васильович Левченко є стороною у низці кримінальних проваджень, що стосуються як наркоторгівлі, так і питань надання громадянства. Два провадження безпосередньо стосуються наркотиків. Буркіна-Левченка звинувачують у створенні злочинної організації, організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а також у легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. В останній постанові Київського апеляційного суду зазначено, що розгляд справи, яка розпочалась у 2019 році, неодноразово призупиняли і поновлювали. Наразі досудове розслідування знову триває.
У межах розслідувань, пов'язаних із цією справою, виник конфлікт, у якому фігурує імʼя екснардепа Іллі Киви. Один із прокурорів Офісу Генпрокурора Роман Зарічанський у 2019 році написав рапорт про тиск на нього в цій справі. За його словами, йому подзвонила людина, яка представилась Кивою, і почала погрожувати, вимагаючи розблокувати певні процесуальні дії щодо фігурантів справи, зокрема їхній виїзд за кордон. Прокурор Зарічанський пов'язав цей дзвінок зі справою картелю. Було відкрито кримінальне провадження, яке розслідували слідчі ДБР та Генпрокуратури.
Під час розслідування з'ясувалось, що в одного з фігурантів справи у банківському сейфі знаходились золоті злитки. Прокурор Київської місцевої прокуратури Костянтин Юсубов, який розслідував справу Зарічанського, незаконно вилучив коштовності з цієї скриньки після смерті фігуранта. Тепер він сам став фігурантом іншого кримінального провадження, яке ведуть детективи Національного антикорупційного бюро України.