Редакція «Слідство.Інфо» встановила контакт з Катериною, сестрою військовослужбовця з позивним «Джанго», який служив у 110-й окремій механізованій бригаді імені Марка Безручка. Через неї вдалося дізнатися про драматичні останні години перед тим, як позиція «Зеніт» на південному сході Авдіївки перейшла під контроль російських військ.
Позиція впала 15 лютого 2024 року. Наступного дня командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ ЗСУ «Таврія» бригадний генерал Олександр Тарнавський офіційно повідомив, що українські підрозділи з незначними втратами залишили позицію на південній околиці міста.
«Джанго» — 30-річний молодший сержант та бойовий медик з Дніпропетровщини. Його відеозвернення про критичну ситуацію на позиції, де він перебував разом з пораненими побратимами, швидко розповсюдилось в інтернеті.
За словами Катерини, брат зв'язався з нею позавчора о 7 ранку через інстаграм дочки, попросивши покликати сестру. «Я не встигла прокинутисяся, дивлюсь, брат лежачий, а два дні до цього з ним не було ніякого зв'язку», — розповідає вона. Військовослужбовець служить у складі 110-ї бригади ЗСУ вже два роки.
Під час розмови «Джанго» розповів, що отримав поранення з осколком у спині і не може ходити. На записі розмови було видно ще одного пораненого бійця з серйозною травмою живота. Всього в приміщенні колишної шахти, яка використовувалась як тимчасовий шпиталь, перебувало п'ятеро поранених військовослужбовців бригади та один здоровий боєць, який вирішив залишитись зі своїми пораненими товаришами.
Катерина описує складну ситуацію, в якій опинились поранені: «Їм сказали, щоб вони чекали машину, а всіх цілих забрали. І вони цю машину чекали півтори доби. І коли вони зрозуміли, що ніхто за ними не приїде, то почали всім дзвонити». За її словами, «Джанго» страждав від сильного болю. Медики вводили йому всі доступні обезболювальні препарати, але запаси медикаментів та їжі закінчувались.
Через кілька годин після першого дзвінка «Джанго» знову написав сестрі, що їх залишили помирати і допомога не прийде. О полудні зять Катерини, який спостерігав розмову по відеозв'язку, став свідком того, як в шахту увійшли російські військові.
«Зять каже нам: я бачу, як заходять росіяни, і говорять: «Встали, вийшли, ми вас нести не будемо». Зять ще намагався з ним побалакати, а вони сказали брату вимкнути телефон», — передає Катерина слова свідка останніх хвилин спілкування з братом.
Авдіївка розташована за 13 кілометрів на північ від Донецька. Ця ділянка фронту залишається активною вже десять років. Протягом останнього року російські військові інтенсивно штурмують місто, а бої на його околицях розпочались близько місяця тому. На даний момент Авдіївка перебуває у напів оточенні російських сил. Коментуючи відхід з позиції «Зеніт», командувач Тарнавський заявив, що там немає заблокованих українських підрозділів.
Пресслужба 110-ї бригади відмовилась надавати коментарі щодо ситуації. Речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій сказав, що не може висловитись у реальному часі, посилаючись лише на офіційну інформацію на сторінці угруповання.
Пізніше Олександр Тарнавський у своєму телеграм-каналі підтвердив факт захоплення українських військовослужбовців у полон: «На превеликий жаль, під час одного з виходів декілька наших бійців потрапили в полон. Будемо боротися за звільнення кожного побратима. Евакуація поранених ускладнена безперервними обстрілами, але здійснюється».
Вчора російські військові підпалили цистерну з залишками нафталіну та бітумну смолу на одному зі складів Авдіївського коксохіму, де утримують позиції українські бійці.
Катерина висловлює надію на те, що брата та його товаришів підлікують у Донецьку. «Брат у цій Авдіївці два роки, без відпустки, без ротації. Я сподіваюсь, що вони їх там, у Донецьку, підлікують, у нього ноги опухлі. Хоч би їх не розстріляли», — говорить вона зі сльозами.
Боєць 110-ї бригади Віктор Біляк повідомив редакції, що перебував разом з пораненими військовослужбовцями на «Зеніті» до евакуації звідти. Журналісти виявили відео в російських пабліках, де зображені убиті у формі ЗСУ. На одному з них видна перебинтована голова. Відео зняте на позиції «Зеніт». У одного з убитих на руці є татуювання у формі хреста. Віктор Біляк ідентифікував цю людину як Андрія Дубницького з позивним «Байрактар» — бійця 110-ї бригади. 14 лютого він залишався на позиції разом з іншими пораненими. Редакція продовжує встановлювати інші деталі.
Через два місяці після розстрілу російська сторона повернула тіла п'яти з шести бійців в Україну, включаючи тіло «Джанго». У березні в чаті рідних загиблих на «Зеніті» з'явилась інформація про повернення тіл захисників. Про це написала Людмила Дубицька, дружина одного з бійців.