Коли ви приходите на «Укрпошту» й купуєте картонну коробку для посилки, малоймовірно, що замислюєтеся над походженням упаковки. Проте документи російської податкової служби вказують, що виробник цих коробок — підприємство, власник якого отримав громадянство Російської Федерації. Цей бізнесмен одночасно провадить діяльність у трьох юрисдикціях: Україні, Росії та на окупованих територіях. Водночас він заперечує причетність до деяких операцій, стверджуючи про підробку своїх підписів. Крім того, його картонний бізнес у 2020 році отримав допомогу від Віктора Медведчука, який домовився про зняття російських санкцій безпосередньо з Володимиром Путіним.
До повномасштабного російського вторгнення «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» («РКТК») на Луганщині займав лідируючу позицію на українському ринку виробників гофротари — картонної упаковки для різних потреб. Будівництво комбінату розпочалося у 1980-х роках, а виробництво запустили у 1991 році. На чолі підприємства став Геннадій Мінін, який раніше працював на аналогічних виробництвах у Казахстані, Узбекистані та Російській Федерації. Протягом 36 років Мінін асоціюється з успішним розвитком «РКТК» та групи компаній, що входять до його бізнес-структури.
За даними платформи YouControl, на території України Мінін контролює шість бізнес-структур, які переважно займаються переробкою паперу та виробництвом картонної упаковки. Серед них — «Трипільський пакувальний комбінат» на Київщині. За інформацією модуля аналітики Bi Prozorro, з початку повномасштабного вторгнення це підприємство уклало з «Укрпоштою» контракти на поставку коробок і ящиків на загальну суму 89 мільйонів гривень.
Однак розслідування виявило іншу сторону цього бізнесу. Журналісти отримали документи, які свідчать, що Геннадій Мінін, його родичі та бізнес-партнери мають підприємства не лише в Україні, але й у Російській Федерації та на окупованих українських територіях.
Зв'язки Мініна з Росією на перший погляд очевидні: він там народився, і його дружина також походить з Росії. Однак коли йдеться про конкретні бізнес-зв'язки, бізнесмен демонструє їх публічно, але одночасно приховує документально.
У фільмі про «РКТК», розміщеному на YouTube, бізнесмен стверджував, що «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» став основним акціонером закритого акціонерного товариства «Пэкэджинг Кубань» у місті Тимошевськ Краснодарського краю. Проте у деклараціях Геннадія Мініна за 2020-2021 роки немає жодної згадки про цю компанію. Водночас фінансові звітності російського підприємства за той же період показують, що «РКТК» володіє ним на 100 відсотків.
«Пэкэджинг Кубань», як і «РКТК», виробляє гофроупаковку, але орієнтована переважно на російський ринок. Компанія привітала своїх клієнтів, зокрема, з Днем Росії — святом, яке святкується в Російській Федерації.
Під час спілкування з журналістом Мінін визнав: «Що стосується «Пэкэджинг Кубань», у нас є така компанія, вона в Росії, так». Однак він не пояснив, чому не вказав її у своїй декларації, коли був депутатом Сіверськодонецької районної ради на Луганщині. Згодом адвокат бізнесмена надіслав письмове уточнення, в якому стверджував, що ні Геннадій Мінін, ні «РКТК» «ніколи не здійснювали оперативного контролю над вказаною компанією». Адвокат також зазначив, що з 2022 року була втрачена «будь-яка можливість контролю у зв'язку із повним розірванням Україною відносин з країною-агресоркою».
Дослідження осіб, пов'язаних з «Пэкэджинг Кубань», виявило цілу мережу російських бізнес-структур, які мають зв'язки з «РКТК» та родичами Геннадія Мініна. Членом ради директорів «Пэкэджинг Кубань» є Кирило Мінін — син Геннадія. Він є співвласником десяти російських компаній у Краснодарському краї та Ростовській області, які працюють переважно у сфері виробництва та продажу паперу й поліграфії.
Одна з цих компаній — «Папир Групп» — до 2017 року була у співвласності дружини Геннадія Мініна Наталії. В іншій компанії під назвою «Папир» сам бізнесмен отримував зарплату, за даними KibOrg.
З російської бази реєстрацій видно, що разом з Кирилом Мініним мав спільну прописку росіянин Андрій Нікулін. Він володіє ще п'ятьма компаніями, які переважно торгують картоном у Воронезькій та Ростовській областях, а також займаються утилізацією паперу у Краснодарському краї.
Зв'язки Нікуліна знову ведуть в Україну: він володів кіпрською компанією «Caracun Investments Ltd», яка є співзасновницею українського підприємства «Дарпак». Нині «Дарпак» належить Марії Кібірєвій — доньці Геннадія Мініна. Компанія виробляє паперові вироби, як і ще дві фірми, у яких має частку Марія.
Геннадій Мінін — не лише бізнесмен, але й політик, який балотувався від проросійських партій. У жовтні 2014 року він висловлювався проти поспішного руху до Європи без урахування особливостей менталітету людей. Мінін обирався депутатом Луганської обласної ради від «Партії регіонів» у 2010 році та депутатом Сіверськодонецької районної ради від забороненої в Україні «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) у 2020 році.
Однак не за кожного депутата районної ради Віктор Медведчук, голова політради партії ОПЗЖ, заступався перед Володимиром Путіним і просив зняти російські санкції. У жовтні 2020 року відбулася зустріч Путіна з Медведчуком. Згідно зі стенограмою розмови, лідер ОПЗЖ попросив російського президента скасувати економічні обмеження проти деяких українських компаній, стверджуючи, що через санкції «десятки підприємств по всій Україні були зачинені».
Через вісім днів Путін погодився. Російські економічні обмеження проти трьох українських підприємств були відмінені. Одне з них — «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» Геннадія Мініна. Зняття санкцій дозволило підприємству продовжувати постачати паперову продукцію з України в Росію. За даними міжнародної бази імпорту-експорту ImportGenius, протягом 2020-2021 років «РКТК» відправив туди картону майже на 7,5 мільйона гривень.
Відповідно до інформації, наданої проєктом KibOrg, Геннадій Мінін і його дружина Наталія мають російське громадянство. На це вказують результати перевірки паспортів на сайті російської податкової служби. Журналісти додатково верифікували цю інформацію за допомогою даних, зазначених у паспортах, знайшовши індивідуальні податкові номери Мініних в офіційному реєстрі Федеральної податкової служби Російської Федерації.
Під час спілкування з журналістами бізнесмен заперечив: «Я не громадянин Російської Федерації, я громадянин України». Адвокат Геннадія Мініна надав додаткові пояснення, в яких визнав, що факт присвоєння російського податкового номеру дійсно мав місце, однак стверджував, що «жодних паспортних документів Росії Клієнтом ніколи не отримувались у зв'язку з відсутністю громадянства, та навіть відсутністю права на таке громадянство».
Однак результати перевірки номера паспорта, пов'язаного з податковим номером Геннадія Мініна, на порталі «Госуслуги» — державному інтернет-ресурсі, який забезпечує доступ до інформації про державні та муніципальні послуги в Росії — показують, що паспорт є діючим. Це свідчить про те, що Геннадій Мінін має не лише російський ІПН, але й російське громадянство.
У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення та під час боїв на Луганщині, «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» зазнав значних руйнувань. У січні 2023 року керівництво Луганської обласної адміністрації повідомило, що окупанти вивозять обладнання з комбінату. Після так званого «приєднання» Донеччини та Луганщини до Російської Федерації підприємства Геннадія Мініна — «РКТК» і «Донмакр» — перереєструвались відповідно до російського законодавства.
Осени 2022 року в реєстрі юридичних осіб Російської Федерації з'явилися компанії-клони «РКТК» і «Донмакру» з такими ж назвами, як у українських компаній. У російському реєстрі немає інформації про засновників російського «Рубежанского картонно-тарного комбината», але керівником зазначений Геннадій Михайлович Мінін.
Співвласниками російського «Донмакру» значаться російський клон «РКТК» та двоє підприємців — Олександр Бабаш та Антон Воронін, які є бізнес-партнерами Геннадія Мініна в українському картонному бізнесі.
Чи могли ці фірми-клони з'явитися у російському реєстрі автоматично або без відома самого Геннадія Мініна та його компаньйонів? Теоретично це можливо. Однак завдяки джерелам у російській податковій службі журналісти отримали документи, які можуть свідчити про протилежне.
Один із документів — договір на ведення реєстру власників цінних паперів між російським «РКТК» і компанією «Южно-региональный регистратор» від 15 листопада 2024 року. На останній сторінці розташована печатка «РКТК» із позначкою «ЛНР» та підпис біля прізвища Мінін.
Інший документ — статут російського «РКТК» також від 15 листопада 2024 року. На останній сторінці — та ж печатка «РКТК» із позначкою «ЛНР» і знову підпис біля прізвища Мінін.
Третій документ стосується компанії «Донмакр»: це протокол зборів учасників від 18 травня 2023 року. У шапці зазначена так звана Донецька народна республіка, у порядку денному — розгляд питання про приведення документів юридичної особи відповідно до російського законодавства. У документі представником співзасновника — «РКТК» — зазначений Геннадій Мінін як секретар засідання. На останній сторінці — знову підпис біля прізвища Мінін.
Всі ці підписи схожі на ті, які можна знайти на архівній версії сайту українського «РКТК» та «Трипільського пакувального комбінату». Однак у письмовій відповіді, яку надіслав адвокат Геннадія Мініна, зазначається, що бізнесмен не ставив підписи у документах російських компаній-клонів.
Адвокат стверджує: «Клієнт ніколи не знайомився та не підписував вказаних документів, а зображення його підпису виготовлені або шляхом проставлення факсиміле, або шляхом накладення електронного зображення підпису, про що очевидно свідчить їх повна ідентичність». Адвокат також припускає, що існування цих документів може свідчити про неправомірні дії третіх осіб з метою заволодіння активами «РКТК», які залишилися у Рубіжному Луганської області, або спрямовані на завдання іншої шкоди бізнесмену, включаючи репутаційну. За його словами, «РКТК» звернулася до правоохоронних органів для встановлення обставин, які можуть свідчити про протиправні дії проти Мініна та компанії.
Отже, Геннадій Мінін, його родичі та бізнес-партнери володіють десятками підприємств із переробки паперу та виробництва гофроупаковки в Україні та Росії. У 2020 році найбільше з них — «РКТК» — захистив від російських санкцій Віктор Медведчук, який нині обвинувачений у державній зраді. Після повномасштабного вторгнення та окупації територій Донеччини та Луганщини підприємства Мініна перереєстрували відповідно до російського законодавства. Підписи бізнесмена на документах компаній-клонів схожі на ті, що стоять на документах українських компаній, однак адвокат наполягає, що це імітації. За даними російської податкової служби та порталу «Госуслуги» у самого Геннадія Мініна є російське громадянство.